Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Тоді праведник із великою сміливістю стане перед лицем тих, які ображали його і зневажали подвиги його;
1
Тогда ста'нетъ въ дръꙁнове'нїи вели'цњ пра'ведникъ преD лицеM стђжа'ющиM е^го, и^ лишающиM трђдовъ е^го.
2
вони ж, побачивши, зніяковіють великим страхом і здивуються несподіваності спасіння його
2
ви'дящїи смђтятся сᲄра'хомъ тя'жкомъ, и^ ё^жаснђтся ѓ^ пресла'вномъ сп~сенїю.
3
і, розкаюючись і зітхаючи від стиснення духу, будуть говорити самі у собі: «це той самий, який був у нас колись посміховиськом і притчею наруги.
3
и^ рекђтъ въ себњ ка'ющеся, и^ тњсноты` ради мая'нїя стеня'ще. се'и б^њ е^гоже и^мњхомъ нњкогда въ посмњхъ, и^ въ при'тчђ поноше'нїя.
4
Безумні, ми вважали життя його божевіллям і смерть його безчесною!
4
беꙁђмнїи животъ е^го въмњни'хомъ неи'сᲄово и^ конецъ е^го беꙁче'стенъ.
5
Як же він прилічений до синів Божих, і жереб його — зі святими?
5
ка'ко въмњни'ся въ сн~ехъ бж~їиX, и^ въ ст~ых# жребїи е^го е^сть”
6
Отже, ми заблукали від путі істини, і світло правди не світило нам, і сонце не осявало нас.
6
Оу^бо заблђди'хомъ эT пђти` и%стиннаго, и^ пра'вды свњтъ не ѓ^блиста` наs. и^ слн~це не въз#сїя на'мъ,
7
Ми сповнилися ділами беззаконня і погибелі і ходили непрохідними пустелями, а путі Господнього не пізнали.
7
беꙁаконїя и^сплънихомся въ стезя'хъ и^ поги'бели. и^ ходи'хоM въ пђсᲄы'ни непроходи'мыа, пђти же гн~я не ё^вњдњхомъ.
8
Яку користь принесла нам зарозумілість, і що дало нам багатство з марнославством?
8
чт^о полꙁова` намъ горды'ня, и^л^и богаTство съ велича'нїемъ чт^о въꙁда'сть намъ.
9
Усе це минуло як тінь і як поголоска швидкоплинна.
9
преидо'ша вс^я ѓ^на ја^ко сњнь и^ ја%ко вњсть претњка'ющїя”
10
Як після проходження корабля, що йде по воді, яка хвилюється, неможливо знайти ні сліду, ні стежки дна його у хвилях;
10
І$ ја^ко кора'бль преходя'и волны` вода'мъ, е^гоже проходђ нњсть стопы` ѓ^брњсти, ни пђть стеꙁе'и е^го въ волнаX.
11
або як від птаха, який пролітає по повітрю, ніякого не залишається знаку його путі, але легке повітря, по якому вдаряють крила і яке розсікається швидкістю руху, пройдене крилами, що рухаються, і після того не залишилося ніякого знаку проходження по ньому;
11
и^л^и ја%ко пти'ца прелњта'ющая по а^е'рђ, е^ја%же ни е^ді'но ѓ^брњтеся зна'менїе пђти`. ја%звђ же смђщаяи бїеное, ле'гкїи вњтръ и^ сњкђщи нђжею пђть а^е'ра. движе'нїемъ крыl прелњта'етъ, и^ посе'мъ ни е^ді'но зна'менїе ѓ^брњтеся прохо'дђ в неM”
12
або як від стріли, пущеної у ціль, розділене повітря миттєво знову сходиться, так що не можна дізнатися, де пройшла вона;
12
И$л^и ја%ко стрњла` и^спђщена на намњреное мњсто, и^ раздњленыи а^е'ръ внеза'пђ въ себњ само'мъ заключе'н# е^сть, ја%ко да и^ не ви'дњтися прохо'дђ е^го”
13
так і ми народилися і померли, і не могли показати ніякого знаку чесноти, але виснажилися у беззаконні нашому».
13
Та'ко и^ мы` рожде'ни ѓ^скђдњваеM и^ чти` ё^бо ни е^ді'наго ꙁна'менїя мо'жемъ показа'ти, въ ѕло'бњ же на'шеи скончи'мся”
14
Бо надія нечестивого зникає, як порох, який відносить вітер, і як тонкий іній, що разноситься бурею, і як дим, що розсіюється вітром, і проходить, як пам’ять про одноденного гостя.
14
И$бо ё^пова'нїе нечести'выхъ ја%ко пра'хъ эT вњт'ра поDе'млется. и^ ја%ко пњна мя'к#ка эT бђря растръгнется, и^ ја%ко ды'мъ эT вњтра разливаеTся, и^ ја^ко па'мяᲄь прихо'да е^ді'ного дн~е пре'иде”
15
А праведники живуть повік; нагорода їх — у Господі, і піклування про них — у Вишнього.
15
Пра'ведници же въ вњки живђтъ. и въ г~њ м#зда` и^хъ, и^ помышле'нїе и^хъ преD вы'шнимъ”
16
Тому вони одержать царство слави і вінець краси від руки Господа, бо Він покриє їх правицею і захистить їх силою.
16
Сего ра'ди прїимђть црsтвїе красоᲄы`, и^ дїади'мђ доброты` эT рђки` гн~я” ЈА/ко десни'цею покры'еT и^хъ, и^ мы'ш#цею защи'титъ и^х#”
17
Він візьме всезброю — ревність свою, і творіння озброїть для помсти ворогам;
17
И прїиметъ ѓ^рђжїе ре'вности е^го, и въѓ^рђжено съᲄворитъ сᲆзда'нїе на м#ще'нїе врагомъ.
18
облачиться у броню — у правду, і покладе на Себе шолом — неупереджений суд;
18
и^ ѓ^блече'тъ въ бро'ня пра'вды, и^ ѓ^бложитъ шле'м# сђда и%стинна”
19
візьме непереможний щит — святість;
19
Прїиметъ щи'тᲆ непобори'мъ прпDбїя,
20
суворий гнів Він вигострить, як меч, і світ ополчиться з Ним проти безумців.
20
поѓ'стрит# же напра'сенъ гнњвъ въ ѓ^рђжїе, и^ побо'реT с нимъ ми'ръ на безђмныа.
21
Понесуться влучні стріли блискавок із хмар, як із туго натягнутого лука, полетять у ціль.
21
И$ по'идђтъ пра'волђчне стрњлы моlнїя, и^ ја%ко эT бл~гокрђжна лђ'ка ѓ%блачна на намњрїе перђтъ”
22
І, як із каменометного знаряддя, із люттю посиплеться град; обуриться проти них вода морська і ріки люто потоплять їх;
22
И$ эT каменоме'тныя ја%рости и^сполнъ падђтъ гра'ды, и^ възнегодђ'етъ на нихъ вода` морьска'я, рњ'ки же потекђтъ жесточае.
23
повстане проти них дух сили і, як вихор, розвіє їх.
23
противђ тXњ ста'нетъ дх~ъ си'лы, и^ ја%ко бђря раздњлитъ ихъ.
24
Так беззаконня спустошить усю землю, і злодіяння зруйнують престоли сильних.
24
и^ ѓ^пђстошиT всю` зе'млю безаконїя, и^ ѕло'ба превратитъ прsтолъ си'лныхъ”