Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Отже, слухайте, царі, і розумійте, навчіться, судді країв землі!
1
Слhшите u5бо, цaріе, и3 разумёйте: научи1тесz, судіи6 концє1въ земли2:
2
Слухайте, володарі багатьох і ті, хто пишається перед народами!
2
внуши1те, содержaщіи мнHжества и3 гордsщіисz њ нар0дэхъ kзhкwвъ:
3
Від Господа дана вам держава, і сила — від Вишнього, Який дослідить ваші діла і випробує наміри.
3
ћкw данA є4сть t гDа держaва вaмъ и3 си1ла t вhшнzгw, и4же и3стsжетъ дэлA в†ша и3 помышлє1ніz и3спытaетъ:
4
Бо ви, будучи служителями Його царства, не судили справедливо, не дотримувалися закону і не чинили за волею Божою.
4
ћкw слузи2 сyще цrтва є3гw2 не суди1сте прaвw, ни сохрани1сте зак0на, нижE по в0ли б9іей ходи1сте.
5
Страшно і скоро Він явиться вам, — і суворий суд над начальниками,
5
Стрaшнw и3 ск0рw kви1тсz вaмъ: ћкw сyдъ жесточaйшій преимyщымъ бывaетъ,
6
бо менший заслуговує помилування, а сильні сильно будуть покарані.
6
и4бо мaлый дост0инъ є4сть ми1лости, си1льніи же си1льнэ и3стsзани бyдутъ.
7
Господь усіх не убоїться лиця і не устрашиться величі, бо Він створив і малого і великого й однаково промишляє про усіх;
7
Не щади1тъ бо лицA всёхъ вLка, нижE ўсрами1тсz вельм0жи, ћкw мaла и3 вели1ка сeй сотвори2, под0бнэ же проразумэвaетъ њ всёхъ:
8
але на начальників чекає суворе випробування.
8
держ†внымъ же крёпко настои1тъ и3спытaніе.
9
Отже, до вас, царі, слова мої, щоб ви навчилися премудрости і не падали.
9
Къ вaмъ u5бо, q=^, цaріе, словесA мо‰, да научи1тесz премyдрости и3 не падeте:
10
Бо ті, що свято охороняють святе, освятяться, і ті, хто навчився тому, знайдуть виправдання.
10
и4бо сохранsющіи препод0бнэ преподHбнаz препод0бни бyдутъ, и3 и5же научи1вшіисz си6мъ, њбрsщутъ tвётъ.
11
Отже, зажадайте слів моїх, полюбіть і навчіться.
11
Возжелёйте u5бо словeсъ мои1хъ, возлюби1те и3 накажи1тесz.
12
Премудрість світла і нев’януча, і легко споглядається тими, хто любить її, і знаходиться тими, хто шукає її;
12
СвэтлA и3 не ўвzдaема є4сть премyдрость, и3 ўд0бнw ви1дитсz t лю1бzщихъ ю5, и3 њбрsщетсz t и4щущихъ ю5:
13
вона навіть випереджає бажаючих пізнати її.
13
предварsетъ желaющымъ пред8увёдэтисz.
14
З раннього ранку той, хто шукає її, не стомиться, бо знайде її, що сидить біля дверей його.
14
Ќтреневавый къ нeй не ўтруди1тсz: присэдsщую бо њбрsщетъ при вратёхъ свои1хъ.
15
Думати про неї уже є досконалістю розуму, і той, хто пильнує заради неї, швидко звільниться від турбот,
15
Е$же бо мhслити њ нeй, рaзума (є4сть) совершeнство, и3 бдsй є3S рaди вск0рэ без8 печaли бyдетъ:
16
бо вона сама обходить і шукає достойних її, і прихильно являється їм на шляхах, і при всякій думці зустрічається з ними.
16
ћкw дост0йныхъ є3S самA њбх0дитъ и4щущи, и3 на стезsхъ показyетсz и5мъ благопріsтнw, и3 во всeмъ провидёніи срэтaетъ и5хъ.
17
Початок її є щире бажання навчання,
17
Начaло бо є3S и4стиннэйшее наказaніz возжелёніе,
18
а турбота про навчання — любов, любов же — збереження законів її, а збереження законів — запорука безсмертя,
18
попечeніе же наказaніz любы2, любh же хранeніе зак0нwвъ є3S,
19
а безсмертя наближає до Бога;
19
хранeніе же зак0нwвъ ўтверждeніе нерастлёніz (є4сть), нерастлёніе же твори1тъ бли1з8 бhти бGа:
20
тому бажання премудрости підносить до царства.
20
возжелёніе u5бо премyдрости возв0дитъ къ цrтву (вёчному).
21
Отже, володарі народів, якщо ви насолоджуєтеся престолами і скіпетрами, то вшануйте премудрість, щоб вам царювати повіки.
21
Ѓще u5бо наслаждaетесz прест0лами и3 ски6птры, q=^, цaріе людjй, почти1те премyдрость, да во вёки цaрствуете.
22
Що ж є премудрість, і як вона сталася, я сповіщу,
22
Чт0 же є4сть премyдрость, и3 кaкw бhсть, возвэщY,
23
і не приховаю від вас таємниць, але досліджу від початку народження,
23
и3 не ўтаю2 t вaсъ т†инъ, но t начaла рождeніz и3зслёжду,
24
і відкрию пізнання її, і не ухилюся від істини;
24
и3 положY на свётъ рaзумъ є3S и3 не преминyю и4стины,
25
і не піду разом із тими, хто тане від заздрощів, бо такий не буде причастником премудрости.
25
нижE зaвистію тaющему спyтьствую, ћкw сeй не бyдетъ причaстникъ премyдрости.
26
Велика кількість мудрих — спасіння світу, і цар розумний — добробут народу.
26
Мн0жество же премyдрыхъ спасeніе мjру, и3 цaрь премyдръ ўтверждeніе лю1демъ.
27
Отже, учіться від слів моїх, і одержите користь.
27
Сегw2 рaди пріими1те наказaніе по словесє1мъ мои6мъ, и3 полeзно бyдетъ вaмъ.