Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Відчиняй, Ливане, ворота твої, і нехай пожере вогонь кедри твої.
1
Разве'рꙁи лива'не две'ри своя, и^ да поја%сть ѓгнь тисїе твое.
2
Ридай, кипарисе, бо упав кедр, бо і величні спустошені; ридайте, дуби васанські, бо повалився непрохідний ліс.
2
да пла'че вопльствиT пљ=ти'съ ꙁане` паде` кедрᲆ, ја%ко вельмо'жа вельми` ѓ^стрAсти'шася. въспла'че вопльстви'те дђби васинитиDстїи, ја^ко низвержеся дђбра'ва съсажDенная.
3
Чутний голос ридання пастухів, тому що спустошено привілля їх; чутне рикання молодих левів, тому що спустошена краса Йордану.
3
гла'съ пла'чющихъ па'стырь, ја%ко ѓ^стрsтися величїе и^хъ. глаs въпїющихъ лев#, ја%ко погђбися шата'нїе і^ѓ^рдане”
4
Так говорить Господь Бог мій: паси овець, приречених на заколення,
4
Си'це гл~етъ г~ь вседръжи'тель, паси'те ѓ'вца заколе'нїю,
5
яких покупці убивають безкарно, а ті, що продали, говорять: «благословенний Господь; я розбагатів!» і пастухи їх не шкодують за ними.
5
ја%же стяжа'вшеи я& и^скала'хђ и^ не раска'яхђся. и^ прода'ющеи я& гл~ахђ, блsвенъ г~ь, и^ ѓ^богати'хомся. и^ па'стыри и^хъ не печа'хђся ничи'мже ѓ^ ни'хъ”
6
Бо Я не буду більше ми́лувати жителів землі цієї, — говорить Господь; і ось, Я віддам людей, кожного у руки ближнього його і в руки царя його, і вони будуть уражати землю, і Я не визволю від рук їхніх.
6
Сего ради не пощажDђ ктомђ` на живђщиX по земли`, гл~етъ г~ь. и^ се а^ꙁъ предамъ чл~ки кого'жDо в рђцњ и^скренемђ и^ в рђ'цњ цр~ю свое^мђ. і^ и^с#сњкђтъ землю, и^ не и'мамъ и^зя'ти эT рђки` и^хъ.
7
І буду пасти овець, приречених на заколення, овець воістину бідних. І візьму Собі два жезли, і назву один — благоволінням, другий — путами, і ними буду пасти овець.
7
и^ ё^пасђ ѓ'вца заколе'нїю въ земли` ханаа'мли. и^ прїимђ себњ дв^а жезла`, е^ді'наго нарXњ добротђ`, а^ дрђгаго нарњхъ с#хиниꙁмђ, и^ ё^пасђ ѓ'вца.
8
І знищу трьох з пастирів у один місяць; і відвернеться душа Моя від них, як і їх душа відвертається від Мене.
8
і^ и^змђ тр^и па'стыря въ мsцᲆ е^ді'нъ, и^ ѓ^тяжи'тъ дш~а моя на ня, и^б^о дш~а и^хъ възывахђ на' мя.
9
Тоді скажу: не буду пасти вас; та, що помирає, — нехай помирає, і та, що гине, — нехай гине, а ті, що залишаються, нехай їдять плоть одна одної.
9
и^ рњхъ, не ёпасђ васъ. и ё^мира'ющїя, да ё'мретᲆ. і^ и^щеза'ющїя, да и^ще'знетъ. и^ про'чая да поја%сть ка'яждо пло'ть бли'жняго свое^го”
10
І візьму жезл Мій — благовоління і переломлю його, щоб знищити завіт, який уклав Я з усіма народами.
10
И$ прїимђ` жезлъ мои до'брыи, и^ эTврьгђ и& разори'ти завњтᲆ мои и^же завњща'хъ къ всњмъ лю'деM земли`.
11
І він знищений буде у той день, і тоді дізнаються бідні вівці, які очікують Мене, що це слово Господа.
11
и^ разори'тся въ дн~ь ѓ'нъ. и^ раꙁђмњ'ютъ хананеи` ѓ'вца храня'щая ми ся, зане` сло'во гн~е е^сть”
12
І скажу їм: якщо угодно вам, то дайте Мені платню Мою; якщо ж ні, — не давайте; і вони відважать на сплату Мені тридцять срібників.
12
И$ рекђ к нимъ, а^ще добро преD ва'ми еs, дадите м#здђ м^и, и^л^и эTрецњтеся, и^ даша м#здђ м^и тридесять сре'бръникъ.
13
І сказав мені Господь: кинь їх у церковну скарбницю, — висока ціна, в яку вони оцінили Мене! І взяв Я тридцять срібників і кинув їх у дім Господній для гончара.
13
и^ рече г~ь къ мн^њ, вложи` я& в# горни'лъ и^ смотри` а^ще и^скђше'но еs и^мже ѓ'браꙁомъ и^скђше'нъ бы'хъ по ни'хъ” и^ прїяхъ тридесять сре'бръникъ, и^ вложихъ и^хъ въ храMмъ гн~ь в# горни'лъ.
14
І переломив Я другий жезл Мій — «пута», щоб розірвати братерство між Іудою й Ізраїлем.
14
и^ эTве'ргъ же'злъ вторы'и схини'ꙁма, разори'ти ꙁавњтъ и^же посредњ і^ё'ды и^ посредњ і^и^л~я”
15
І Господь сказав мені: ще візьми собі знаряддя одного із нерозумних пастухів.
15
И$ рече г~ь къ мнњ, е^ще прїимђ себњ сосђды па'стыр#ски па'стыря не быва'лца,
16
Бо ось, Я поставлю на цій землі пастуха, який про загиблих не турбується і загублених не буде шукати і хворих не буде лікувати, здорових не буде годувати, а м’ясо повнотілих буде їсти і копита їх відірве.
16
ꙁане` с^е а^ꙁъ въздви'гнђ па'стыря небыва'лца на ꙁемли`, ё^ги'бшая не посњти'тъ, и^ заблђждьшая не и'мать възыска'ти, и^ съкрђше'ныя не и'мать и^сцњли'ти, и^ съдра'выя не и'мать напра'вити, и%мя и^збра'нныхъ поясᲄь, и^ гле'зны иM и^ꙁвїетъ.
17
Горе негідному пастухові, який залишає стадо! меч на руку його і на праве око його! рука його зовсім засохне, і праве око його зовсім осліпне.
17
ЭO пасђщеи сђ'етная и^ ѓ^ста'вльше ѓ^вца. мечь на мы'шцђ е^го, и^ на ѓ'ко е^мђ десно'е. мы'шца е^го с#хнђщи да ё'с#хнетъ, и^ ѓ'ко е^мђ десное ѓ^слњпа'я да ѓ^слњп#нетъ”