¹

І знову я підняв очі мої і побачив: ось муж, у якого в руці землемірний шнур.

¹

И възведоX ѓ%чи мои` и^ ви'дњх#. и^ с^е мђжъ, и^ въ рђцњ е^го ё%же ꙁемлемњрно.

²

Я запитав: куди ти йдеш? і він сказав мені: вимірювати Єрусалим, щоб бачити, яка ширина його і яка довжина його.

²

и^ рњхъ к немђ, гдњ` грядеши т^ы. и^ рече къ мнњ`, размњрити і^ерsли'ма, и^ ви'дњти т^о коли'ка широта е^го е^сть и^ коли'ка дол#гота.

³

І ось ангел, який говорив зі мною, виходить, а інший ангел іде назустріч йому,

³

и^ с^е а^гг~лъ гл~яи въ мнњ` стои'т#, і^ и'нъ а^гг~лъ и^схожда'ше въ сᲄрњтенїе е^мђ.

⁴

і сказав він цьому: йди скоріше, скажи цьому юнаку: Єрусалим заселить околиці з причини безлічі людей і худоби у ньому.

⁴

и^ рече к немђ гл~я, теци и^ гл~и кᲆ ю'ноши ѓ%номђ, гл~я, плоDна всели'тися і^ерsли'мђ эT мно'жества чл~чьска и^ скоT и^же посредњ е^го.

⁵

І Я буду для нього, — говорить Господь, — вогненною стіною навколо нього і прославлюся посеред нього.

⁵

и^ а'зъ бђдђ е^мђ, гл~етъ г~ь, стњна ѓ%гнена ѓ%крsтъ, и^ в# сла'вђ бђдђ посредᲇ е^го.

⁶

Гей, гей! біжіть з північної країни, — говорить Господь: бо по чотирьох вітрах небесних Я розсіяв вас, — говорить Господь.

⁶

эTбњга'иᲄе эT лица сњвера, гл~етъ г~ь. зане эT четы'рь вњтръ нбsных# сᲆберђ в^ы, гл~етъ г~ь.

⁷

Спасайся, Сионе, що живеш у дочки Вавилона.

⁷

вᲆ сїѓ'нъ воZвраща'итеся живђщеи въ дщере вављ=лон#стњ”

⁸

Бо так говорить Господь Саваоф: для слави Він послав Мене до народів, які грабували вас, бо той, хто торкається вас, торкається зіниці ока Його.

⁸

Зане си'це гл~етъ г~ь вседръжиᲄель, въ слDњ сла'вы посла м^я на ја^зы'ки и^спровръг#шая ваs. зане каса'яйся ва'съ, ја%ко каса'яйся въ ѕњницђ ѓ%ка свое^го.

⁹

І ось, Я підніму руку Мою на них, і вони зробляться здобиччю рабів своїх, і тоді дізнаєтеся, що Господь Саваоф послав Мене.

⁹

зане а^зъ нанесђ рђкђ мою` на' ня, и^ бђдђтᲆ коры'сть и^спроверг#шимъ е^го. и^ раꙁђмњ'ете ја%ко г~ь вседръжи'тель посла м^я”

¹⁰

Радій і веселися, дочко Сиону! Бо ось, Я прийду й оселюся серед тебе, — говорить Господь.

¹⁰

Оу^краша'ися и^ весели'ся дщ^и сїѓ'ня, ꙁане а^зъ прїидђ, и^ вселюся посредњ тебе, гл~етъ г~ь.

¹¹

І навернуться до Господа багато народів у той день, і будуть Моїм народом; і Я оселюся посеред тебе, і узнаєш, що Господь Саваоф послав Мене до тебе.

¹¹

и^ прибњгнђтъ ја^ꙁы'цы мно'ѕи къ г~ђ въ то'и дн~ь, и^ бђдђтъ е^мђ в лю'ди, и^ вселя'тся посредњ тебе, и^ разђмњ'еши ја%ко г~ь вседръжи'тель посла м^я к тебњ`.

¹²

Тоді Господь візьме у володіння Іуду, Свій наділ на святій землі, і знову обере Єрусалим.

¹²

и^ закононаслњдитъ г~ь і^ё'дђ ё^ча'стїе е^го на ст~ђю землю, і^ и^ꙁволи'тъ е^ще` і^ерsли'мђ,

¹³

Нехай мовчить усяка плоть перед лицем Господа! Бо Він піднімається від святої оселі Своєї.

¹³

да говњ'етъ вся'ка пло'ть эT лица гн~я, ја%ко въста` и^ꙁъ ѓ^бла'къ ст~ыхъ свои^хъ”