Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
У четвертий рік царя Дарія було слово Господнє до Захарії, у четвертий день дев’ятого місяця, Хаслева,
1
И# бhсть въ четвeртое лёто, при дaріи цари2, бhсть сл0во гDне ко захaріи въ четвeртый мцcа девsтагw, и4же є4сть хаселevъ.
2
коли Вефиль послав Сарецера і Регем-Мелеха і супутників його помолитися перед лицем Господа
2
И# послA въ веfи1ль сарасaръ и3 ґрвесеeръ цaрь и3 мyжіе є3гw2 моли1ти гDа,
3
і запитати у священиків, які у домі Господа Саваофа, й у пророків, говорячи: «чи плакати мені у п’ятий місяць і поститися, як я робив це вже багато років?»
3
глаг0лz ко свzщeнникwмъ, и5же во хрaмэ гDа (бGа) вседержи1телz, и3 прор0кwмъ, глаг0лz: ѓще вни1де здЁ въ пsтый мцcъ с™hнz, (плaчz и3ли2 постsсz,) ћкоже сотвори1хъ ўжE мнHга лBта.
4
І було до мене слово Господа Саваофа:
4
И# бhсть сл0во гDа вседержи1телz ко мнЁ гlz:
5
скажи всьому народу землі цієї і священикам так: коли ви постились і плакали у п’ятому і сьомому місяці, притому вже сімдесят років, чи для Мене ви постилися? чи для Мене?
5
рцы2 ко всBмъ лю1демъ земли2 и3 ко свzщeнникwмъ глаг0лz: ѓще пости1стесz и3ли2 плачев0пльствисте въ пzти1нахъ и3ли2 седми1нахъ (мцcа), и3 сE, сeдмьдесzтъ лётъ, пост0мъ ли пости1стесz ми2;
6
І коли ви їсте і коли п’єте, чи не для себе ви їсте, чи не для себе ви п’єте?
6
и3 ѓще ћсте и3ли2 піетE, не вh ли ћсте и3 піетE;
7
Чи не ті самі слова проголошував Господь через попередніх пророків, коли ще Єрусалим був населений і спокійний, і міста навколо нього, південна країна і низина, були населені?
7
Не сі‰ ли сyть словесA, ±же гlа гDь рукaми прbр0кwвъ прeжнихъ, є3гдA бЁ їеrли1мъ населeнъ и3 гобзyющь, и3 грaди є3гw2 w4крестъ, и3 нагHрнаz и3 подHльнаz населє1на бsху;
8
І було слово Господнє до Захарії:
8
И# бhсть сл0во гDне ко захaріи гlz:
9
так говорив тоді Господь Саваоф: чиніть суд справедливий і виявляйте милість і співстраждання кожен братові своєму;
9
си1це гlетъ гDь вседержи1тель: сyдъ прaведенъ суди1те и3 ми1лость и3 щедрHты твори1те кjйждо ко брaту своемY,
10
вдови́ і сироти́, прибульця і бідного не пригноблюйте і зла одне проти одного не замишляйте у серці вашому.
10
ґ вдови1цы и3 си1ра, и3 пришeлца и3 ўб0га не наси1льствуйте, и3 ѕл0бы кjйждо брaта своегw2 да не п0мнитъ въ сердцaхъ свои1хъ.
11
Але вони не хотіли слухати, відвернулися від Мене, і вуха свої обтяжили, щоб не чути.
11
И# не покори1шасz, є4же внимaти, и3 дaша плещы2 презирaющыz, и3 ўшесA сво‰ њтzготи1ша, є4же не слhшати,
12
І серце своє окам’янили, щоб не чути закону і слів, які посилав Господь Саваоф Духом Своїм через попередніх пророків; за те й прийшов на них великий гнів Господа Саваофа.
12
и3 сeрдце своE ўчини1ша непокори1во, не послyшати зак0на моегw2 и3 словeсъ, ±же послA гDь вседержи1тель д¦омъ свои1мъ рук0ю прbр0кwвъ прeжнихъ: и3 бhсть гнёвъ вели1кій t гDа вседержи1телz.
13
І було: як Він взивав, а вони не слухали, так і вони взивали, а Я не слухав, — говорить Господь Саваоф.
13
И# бyдетъ, ћкоже речE, и3 не ўслhшаша є3гw2: си1це возопію1тъ, и3 не и4мамъ ўслhшати, гlетъ гDь вседержи1тель:
14
І Я розвіяв їх серед усіх народів, яких вони не знали, і земля ця спорожніла після них, так що ніхто не ходив по ній ні взад, ні вперед, і вони зробили жадану країну пустелею.
14
и3 tвeргу | во вс‰ kзhки, и5же не разумёша, и3 землS запустёетъ послэди2 и4хъ t проходsщагw и3 t возвращaющагwсz: и3 ўчини1ша и3збрaнную зeмлю въ запустёніе.