Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
Глава 1
1
У восьмому місяці, у другий рік Дарія, було слово Господнє до Захарії, сина Варахиїного, сина Аддового, пророка:
1
Во nсмhй мцcъ, вторaгw лёта, при дaріи, бhсть сл0во гDне ко захaріи варахjину, сhну ґддHву, прbр0ку, гlz:
2
прогнівався Господь на батьків ваших великим гнівом,
2
прогнёвасz гDь на nтцы2 вaшz гнёвомъ вeліимъ,
3
і ти скажи їм: так говорить Господь Саваоф: наверніться до Мене, — говорить Господь Саваоф, — і Я навернуся до вас, — говорить Господь Саваоф.
3
и3 речeши къ ни6мъ: си1це гlетъ гDь вседержи1тель: њбрати1тесz ко мнЁ, гlетъ гDь си1лъ, и3 њбращyсz къ вaмъ, гlетъ гDь си1лъ.
4
Не будьте такими, як батьки ваші, до яких взивали раніше колишні пророки, говорячи: «так говорить Господь Саваоф: наверніться від злих шляхів ваших і від злих діл ваших»; але вони не слухалися і не дослухалися до Мене, — говорить Господь.
4
И# не бyдите, ћкоже nтцы2 вaши, и5хже њбличaху прbр0цы прeжніи, глаг0люще: си1це гlетъ гDь вседержи1тель: tврати1тесz t путjй вaшихъ лукaвыхъ и3 t начинaній вaшихъ ѕлhхъ: и3 не послyшаша и3 не внsша послyшати менE, гlетъ гDь (вседержи1тель).
5
Батьки ваші — де вони? та й пророки, чи будуть вони вічно жити?
5
Nтцы2 вaши гдЁ сyть и3 прbр0цы; є3дA во вёкъ поживyтъ;
6
Але слова Мої і визначення Мої, які заповів Я рабам Моїм, пророкам, хіба не осягли батьків ваших? і вони наверталися і говорили: «як визначив Господь Саваоф вчинити з нами за нашими шляхами і за нашими ділами, так і вчинив з нами».
6
Nбaче словесA мо‰ и3 зак0ны мо‰ пріeмлете, є3ли6ка ѓзъ заповёдаю въ д©э моeмъ рабHмъ мои6мъ прbр0кwмъ, и5же пости1гнуша nтцє1въ вaшихъ. И# tвэщaша и3 рёша: ћкоже ўстaви гDь вседержи1тель сотвори1ти нaмъ по путє1мъ нaшымъ и3 по начинaніємъ нaшымъ, тaкw сотвори2 нaмъ.
7
У двадцять четвертий день одинадцятого місяця, — це місяць Шеват, — у другий рік Дарія, було слово Господнє до Захарії, сина Варахиїного, сина Аддового, пророка:
7
Въ двaдесzть четвeртый первагwнaдесzть мцcа, сeй є4сть мцcъ савaтъ, во втор0е лёто, при дaріи, бhсть сл0во гDне ко захaріи варахjину, сhну ґддHву, прbр0ку, гlz:
8
бачив я вночі: ось, муж на рудому коні стоїть між миртами, які у заглибленні, а позаду нього коні руді, рябі і білі, —
8
ви1дэхъ н0щію, и3 сE, мyжъ всёдъ на конS рhжа, и3 сeй стоsше междY горaми њсэнsющими, и3 за ни1мъ к0ни рhжы и3 сёри, и3 пeстри и3 бёли,
9
і сказав я: хто вони, господарю мій? І сказав мені ангел, який говорив зі мною: я покажу тобі, хто вони.
9
и3 рёхъ: что2 сjи, г0споди; И# речE ко мнЁ ѓгGлъ глаг0лzй во мнЁ: ѓзъ покажy ти, что2 сyть сі‰.
10
І відповів муж, який стояв між миртами, і сказав: це ті, яких Господь послав обійти землю.
10
И# tвэщA мyжъ стоsй междY горaми и3 речE ко мнЁ: сjи сyть, и5хже послA гDь њб8ити2 зeмлю.
11
І вони відповіли ангелу Господньому, який стояв між миртами, і сказали: обійшли ми землю, і ось, уся земля населена і спокійна.
11
И# tвэщaша ѓгGлу гDню стоsщему междY горaми и3 рёша: њбыд0хомъ всю2 зeмлю, и3 сE, всS землS населeна є4сть и3 молчи1тъ.
12
І відповів ангел Господній і сказав: Господи Вседержителю! Доки Ти не змилосердишся над Єрусалимом і над містами Іуди, на які Ти гніваєшся ось уже сімдесят років?
12
И# tвэщA ѓгGлъ гDень и3 речE: гDи вседержи1телю, док0лэ не и4маши поми1ловати їеrли1ма и3 грaды їyдwвы, ±же презрёлъ є3си2, сіE седмьдесsтое лёто;
13
Тоді у відповідь ангелу, який говорив зі мною, прорік Господь слова благі, слова утішливі.
13
И# tвэщA гDь вседержи1тель ѓгGлу глаг0лющему во мнЁ гlг0лы добры6 и3 словесA ўтBшна.
14
І сказав мені ангел, який говорив зі мною: виголоси і скажи: так говорить Господь Саваоф: возревнував Я за Єрусалим і за Сион ревністю великою;
14
И# речE ко мнЁ ѓгGлъ глаг0лzй во мнЁ: возопjй глаг0лz: си1це гlетъ гDь вседержи1тель: ревновaхъ по їеrли1му и3 сіHну рвeніемъ вели1кимъ,
15
і великим обуренням обурююся на народи, які живуть у спокої; бо, коли Я мало прогнівався, вони посилили зло.
15
и3 гнёвомъ вeліимъ ѓзъ гнёваюсz на kзhки напaдающыz: занE ѓзъ ќбw прогнёвахсz мaлw, nни1 же налег0ша во ѕл†z.
16
Тому так говорить Господь: Я повертаюся до Єрусалима з милосердям; у ньому спорудиться дім Мій, — говорить Господь Саваоф, — і землемірний шнур простягнеться по Єрусалима.
16
Сегw2 рaди си1це гlетъ гDь: њбращyсz ко їеrли1му щедр0тами, и3 хрaмъ м0й сози1ждетсz въ нeмъ, гlетъ гDь вседержи1тель, и3 мёра протsгнетсz во їеrли1мэ є3щE.
17
Ще проголоси і скажи: так говорить Господь Саваоф: знову переповняться міста Мої добром, і утішить Господь Сион, і знову обере Єрусалим.
17
И# речE ко мнЁ ѓгGлъ глаг0лzй во мнЁ: є3щE возопjй глаг0лz: си1це гlетъ гDь вседержи1тель: є3щE преліsтисz и4мутъ грaди благи1ми, и3 поми1луетъ гDь є3щE сіHна и3 и3зберeтъ є3щE їеrли1ма.
18
І звів я очі мої і побачив: ось чотири роги.
18
И# возвед0хъ џчи мои2 и3 ви1дэхъ, и3 сE, четhри р0зи,
19
І сказав я ангелу, який говорив зі мною: що це? І він відповів мені: це роги, які розкидали Іуду, Ізраїля і Єрусалим.
19
и3 рёхъ ко ѓгGлу глаг0лющему во мнЁ: что2 сyть сі‰, г0споди; И# речE ко мнЁ: сjи р0зи расточи1вшіи їyду и3 ї}лz и3 їеrли1ма.
20
Потім показав мені Господь чотирьох робітників.
20
И# показa ми гDь четhри древодBлz.
21
І сказав я: що вони йдуть робити? Він сказав мені так: ці роги розкидали Іуду, так що ніхто не може підняти голови своєї; а ці прийшли настрашити їх, збити роги народів, які підняли ріг свій проти землі Іуди, щоб розсіяти її.
21
И# рёхъ: что2 сjи грzдyтъ сотвори1ти, (г0споди); И# речE: сjи р0зи расточи1вшіи їyду, и3 ї}лz сокруши1ша, и3 никт0же t ни1хъ воздви1же главы2: и3 и3зыд0ша сjи поwстри1ти | въ рукaхъ свои1хъ четhри р0зи, kзhцы возносsщіи р0гъ на зeмлю гDню, є4же расточи1ти ю5.
Глава 2
1
І знову я підняв очі мої і побачив: ось муж, у якого в руці землемірний шнур.
1
И# возвед0хъ џчи мои2 и3 ви1дэхъ, и3 сE, мyжъ, и3 въ руцЁ є3гw2 ќже землемёрно.
2
Я запитав: куди ти йдеш? і він сказав мені: вимірювати Єрусалим, щоб бачити, яка ширина його і яка довжина його.
2
И# рёхъ къ немY: кaмw грzдeши ты2; И# речE ко мнЁ: размёрити їеrли1ма, є4же ви1дэти, коли1ка широтA є3гw2 є4сть и3 коли1ка долготA.
3
І ось ангел, який говорив зі мною, виходить, а інший ангел іде назустріч йому,
3
И# сE, ѓгGлъ глаг0лzй во мнЁ стоsше, и3 и4нъ ѓгGлъ и3схождaше во срётеніе є3мY
4
і сказав він цьому: йди скоріше, скажи цьому юнаку: Єрусалим заселить околиці з причини безлічі людей і худоби у ньому.
4
и3 речE къ немY глаг0лz: тецы2 и3 рцы2 къ ю4ноши џному глаг0лz: плодови1тw насели1тсz їеrли1мъ t мн0жества человёкwвъ и3 скотHвъ, и5же посредЁ є3гw2:
5
І Я буду для нього, — говорить Господь, — вогненною стіною навколо нього і прославлюся посеред нього.
5
и3 ѓзъ бyду є3мY, гlетъ гDь, стэнA џгнена w4крестъ и3 въ слaву бyду посредЁ є3гw2.
6
Гей, гей! біжіть з північної країни, — говорить Господь: бо по чотирьох вітрах небесних Я розсіяв вас, — говорить Господь.
6
Q, q, бэжи1те t земли2 сёверныz, гlетъ гDь, занE t четhрехъ вётрwвъ небeсныхъ соберY вы2, гlетъ гDь:
7
Спасайся, Сионе, що живеш у дочки Вавилона.
7
въ сіHнъ спасaйтесz, живyщіи во дщeри вавmлHнстэй.
8
Бо так говорить Господь Саваоф: для слави Він послав Мене до народів, які грабували вас, бо той, хто торкається вас, торкається зіниці ока Його.
8
ЗанE си1це гlетъ гDь вседержи1тель: в8слёдъ слaвы послA мS на kзhки плэни1вшыz вaсъ, занE касazйсz вaсъ ћкw касazйсz въ зёницу џка є3гw2:
9
І ось, Я підніму руку Мою на них, і вони зробляться здобиччю рабів своїх, і тоді дізнаєтеся, що Господь Саваоф послав Мене.
9
занE, сE, ѓзъ наношY рyку мою2 на нS, и3 бyдутъ корhсть раб0тающымъ и5мъ, и3 ўразумёете, ћкw гDь вседержи1тель послa мz.
10
Радій і веселися, дочко Сиону! Бо ось, Я прийду й оселюся серед тебе, — говорить Господь.
10
Красyйсz и3 весели1сz, дщи2 сіHнz, занE, сE, ѓзъ грzдY и3 вселю1сz посредЁ тебє2, гlетъ гDь.
11
І навернуться до Господа багато народів у той день, і будуть Моїм народом; і Я оселюся посеред тебе, і узнаєш, що Господь Саваоф послав Мене до тебе.
11
И# прибёгнутъ kзhцы мн0зи ко гDу въ т0й дeнь и3 бyдутъ є3мY въ лю1ди и3 вселsтсz посредЁ тебє2, и3 ўразумёеши, ћкw гDь вседержи1тель послa мz къ тебЁ.
12
Тоді Господь візьме у володіння Іуду, Свій наділ на святій землі, і знову обере Єрусалим.
12
И# наслёдитъ гDь їyду, ўчaстіе своE на земли2 с™ёй, и3 и3зберeтъ є3щE їеrли1ма.
13
Нехай мовчить усяка плоть перед лицем Господа! Бо Він піднімається від святої оселі Своєї.
13
Да благоговёетъ всsка пл0ть t лицA гDнz, ћкw востA и3з8 w4блакъ с™hхъ свои1хъ.
Глава 3
1
І показав він мені Ісуса, великого ієрея, який стоїть перед ангелом Господнім, і сатану, який стоїть праворуч нього, щоб протидіяти йому.
1
И# показa ми гDь їисyса, їерeа вели1каго, стоsща пред8 лицeмъ ѓгGла гDнz, и3 діaволъ стоsше њдеснyю є3гw2, є4же проти1витисz є3мY.
2
І сказав Господь сатані: Господь нехай заборонить тобі, сатано, нехай заборонить тобі Господь, Який обрав Єрусалим! чи не головешка він, викинута з вогню?
2
И# речE гDь ко діaволу: да запрети1тъ гDь тебЁ, діaволе, и3 да запрети1тъ гDь тебЁ, и3збрaвый їеrли1ма: не сe ли, сіE ћкw главнS и3ст0ржена и3з8 nгнS;
3
Ісус же одягнений був у заплямований одяг і стояв перед ангелом,
3
Їисyсъ же бЁ њболчeнъ въ ри6зы гн{сны и3 стоsше пред8 лицeмъ ѓгGла.
4
який відповів і сказав тим, що стояли перед ним, так: зніміть з нього заплямований одяг. А йому самому сказав: дивися, Я зняв з тебе провину твою й одягаю тебе в одяг урочистий.
4
И# tвэщA и3 речE къ стоsщымъ пред8 лицeмъ є3гw2 глаг0лz: tими1те ри6зы гн{сныz t негw2. И# речE къ немY: сE, tsхъ t тебє2 беззакHніz тво‰ и3 грэхи2 тво‰ њчи1щу, и3 њблецhте є3го2 въ поди1ръ
5
І сказав: покладіть на голову його чистий кидар. І поклали чистий кидар на голову його й одягли його в одяг; ангел же Господній стояв.
5
и3 возложи1те кідaръ чи1стъ на главY є3гw2. И# возложи1ша кідaръ чи1стъ на главY є3гw2 и3 њблек0ша є3го2 въ ри6зы. И# ѓгGлъ гDень стоsше,
6
І засвідчив ангел Господній і сказав Ісусові:
6
и3 засвидётелствоваше ѓгGлъ гDень ко їисyсу глаг0лz:
7
так говорить Господь Саваоф: якщо ти будеш ходити Моїми путями і якщо будеш на сторо́жі Моїй, то будеш судити дім Мій і наглядати за дворами Моїми. Я дам тобі ходити між цими, які стоять тут.
7
си1це гlетъ гDь вседержи1тель: ѓще въ путeхъ мои1хъ п0йдеши и3 повелBніz мо‰ сохрани1ши, и3 ты2 разсyдиши хрaмъ м0й: и3 ѓще сохрани1ши дв0ръ м0й, и3 дaмъ ти2 соwбращaющыzсz посредЁ стоsщихъ си1хъ.
8
Вислухай же, Ісусе, ієрею великий, ти і співбрати твої, які сидять перед тобою, мужі поважні: ось, Я приводжу раба Мого, ПАРОСТОК.
8
Послyшай u5бо, їисyсе, їерeю вели1кій, ты2 и3 и4скренніи твои2 сэдsщіи пред8 лицeмъ твои1мъ, занE мyжіе дивозри1теліе сyть: занE, сE, ѓзъ ввождY рабA моего2 вост0ка:
9
Бо ось той камінь, що Я покладаю перед Ісусом; на цьому одному камені сім очей; ось, Я виріжу на ньому накреслення його, — говорить Господь Саваоф, — і згладжу гріх землі цієї в один день.
9
занE кaмень, є3г0же дaхъ пред8 лицeмъ їисyсовымъ, на кaмени є3ди1нэмъ сeдмь nчeсъ сyть: сE, ѓзъ и3зрhю р0въ, гlетъ гDь вседержи1тель, и3 њсzжY всю2 њби1ду земли2 џныz въ дeнь є3ди1нъ.
10
У той день, — говорить Господь Саваоф, — будете одне одного запрошувати під виноград і під смоковницю.
10
Въ дeнь џный, гlетъ гDь вседержи1тель, созоветE кjйждо и4скреннzго своего2 под8 віногрaдъ и3 под8 смок0вницу.
Глава 4
1
І повернувся той ангел, який говорив зі мною, і пробудив мене, як пробуджують людину від сну її.
1
И# њбрати1сz ѓгGлъ глаг0лzй во мнЁ и3 возведe мz, ћкоже є3гдA востaнетъ человёкъ t снA своегw2,
2
І сказав він мені: що ти бачиш? І відповів я: бачу, ось світильник весь із золота, і чашечка для єлею наверху його, і сім лампад на ньому, і по сім трубочок у лампад, які наверху його;
2
и3 речE ко мнЁ: что2 ты2 ви1диши; И# рёхъ: ви1дэхъ, и3 сE, свёщникъ злaтъ вeсь, и3 свэти1лце верхY є3гw2, и3 сeдмь свэти6лникъ верхY є3гw2, и3 сeдмь чaшицъ свэти1лникwмъ вє1рхнимъ є3гw2,
3
і дві маслини на ньому, одна з правого боку чашечки, друга з лівого боку її.
3
и3 двЁ м†слины верхY є3гw2, є3ди1на њдеснyю свэти1лца є3гw2 и3 є3ди1на њшyюю.
4
І відповів я і сказав ангелу, який говорив зі мною: що це, господарю мій?
4
И# вопроси1хъ и3 рёхъ ко ѓгGлу глаг0лющему во мнЁ глаг0лz: что2 сyть сі‰, г0споди;
5
І ангел, який говорив зі мною, відповів і сказав мені: ти не знаєш, що це? І сказав я: не знаю, господарю мій.
5
И# tвэщA ѓгGлъ глаг0лzй во мнЁ и3 речE ко мнЁ глаг0лz: не разумёеши ли, что2 сyть сі‰; И# рёхъ: ни2, г0споди.
6
Тоді відповів він і сказав мені так: це слово Господа до Зоровавеля, яке означає: не воїнством і не силою, але Духом Моїм, — говорить Господь Саваоф.
6
И# tвэщA и3 речE ко мнЁ глаг0лz: сіE сл0во гDне къ зоровaвелю гlz: не въ си1лэ вели1цэй, ни въ крёпости, но въ д©э моeмъ, гlетъ гDь вседержи1тель.
7
Хто ти, велика гора, перед Зоровавелем? ти — рівнина, і винесе він наріжний камінь при гучних вигуках: «благодать, благодать на ньому!»
7
Что2 ты2 є3си2, горо2 вели1каz, пред8 лицeмъ зоровaвелz, є4же и3спрaвити; и3 и3знесY кaмень наслёдіz, рaвенство благодaти, благодaть є3гw2.
8
І було до мене слово Господнє:
8
И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz:
9
руки Зоровавеля поклали основу дому цьому; його руки і закінчать його, і дізнаєшся, що Господь Саваоф послав Мене до вас.
9
рyцэ зоровaвелєвы њсновaша хрaмъ сeй и3 рyцэ є3гw2 совершaтъ є3го2: и3 ўразумёеши, ћкw гDь вседержи1тель послa мz къ вaмъ:
10
Бо хто може вважати день цей маловажливим, коли радісно дивляться на будівельний висок у руках Зоровавеля ті сім,– це очі Господа, які обіймають поглядом усю землю?
10
занE кто2 ўкори1лъ тs є3сть во дни6 м†лы; и3 возрaдуютсz, и3 ўви1дzтъ кaмень, и4же t чи1стагw џлова, въ рукY зоровaвелz: сeдмь сі‰ nчесA гDнz сyть, призир†ющаz на всю2 зeмлю.
11
Тоді відповів я і сказав йому: що означають ті дві маслини з правого боку світильника і з лівого боку його?
11
И# tвэщaхъ и3 рёхъ къ немY: что2 сyть двЁ м†слины сі‰, ±же њдеснyю свёщника и3 њшyюю;
12
Удруге став я говорити і сказав йому: що значать дві маслинові гілки, які через дві золоті трубочки виливають із себе золото?
12
И# вопроси1хъ втори1цею и3 рёхъ къ немY: что2 сyть двЁ вBтви м†сличны, ±же въ рукY двyхъ ўсэкaлницъ златhхъ возливaющихъ и3 возношaющихъ ч†шицы златы6z;
13
І сказав він мені: ти не знаєш, що це? Я відповів: не знаю, господарю мій.
13
И# речE ко мнЁ глаг0лz: не вёси ли, что2 сyть сі‰; И# рёхъ: ни2, г0споди.
14
І сказав він: це два помазані єлеєм, які стоять перед Господом усієї землі.
14
И# речE: сjи двA сhнове тyчности, ±же предстоsтъ гDеви всеS земли2.
Глава 5
1
І знову звів я очі мої і побачив: ось летить сувій.
1
И# њбрати1хсz и3 возвед0хъ џчи мои2 и3 ви1дэхъ, и3 сE, сeрпъ летsщь.
2
І сказав він мені: що бачиш ти? Я відповів: бачу сувій, який летить; довжина його двадцять ліктів, а ширина його десять ліктів.
2
И# речE ко мнЁ: что2 ты2 ви1диши; И# рёхъ: ѓзъ ви1жду сeрпъ летsщь, въ долготY лактeй двaдесzть и3 въ широтY десzти2 лактeй.
3
Він сказав мені: це прокляття, що виходить на лице всієї землі; бо всякий, хто краде, буде знищений, як написано на одному боці, і всякий, хто клянеться неправдиво, знищений буде, як написано на другому боці.
3
И# речE ко мнЁ: сіS клsтва и3сходsщаz на лицE всеS земли2: занE всsкъ тaть t сегw2 дaже до смeрти tмщeнъ бyдетъ, и3 всsкъ кленhйсz во лжY t сегw2 до смeрти tмсти1тсz.
4
Я навів його, — говорить Господь Саваоф, — і воно ввійде у дім злодія й у дім того, хто клянеться Моїм ім’ям неправдиво, і перебуватиме у домі його, і знищить його, і дерева його, і камені його.
4
И# и3знесY є3го2, гlетъ гDь вседержи1тель, и3 вни1детъ въ д0мъ тaтz и3 въ д0мъ кленyщагwсz и4менемъ мои1мъ во лжY, и3 всели1тсz посредЁ д0му є3гw2, и3 скончaетъ є3го2 и3 древA є3гw2 и3 кaменіе є3гw2.
5
І вийшов ангел, який говорив зі мною, і сказав мені: зведи ще очі твої і подивися, що це виходить?
5
И# и3зhде ѓгGлъ глаг0лzй во мнЁ и3 речE ко мнЁ: воззри2 nчи1ма твои1ма и3 ви1ждь и3сходsщее сіE. И# рёхъ:
6
Коли ж я сказав: що це? Він відповів: це виходить ефа, і сказав: це образ їх по всій землі.
6
чт0 є3сть; И# речE: сі‰ мёра и3сходsщаz. И# речE: сіS непрaвда и4хъ по всeй земли2.
7
І ось, шматок свинцю піднявся, і там сиділа одна жінка посеред ефи.
7
И# сE, талaнтъ nловsнъ взeмлzйсz, и3 сE, женA є3ди1на сэдsше посредЁ мёры.
8
І сказав він: ця жінка — саме нечестя, і кинув її всередину ефи, а на отвір її кинув свинцевий шматок.
8
И# речE: сіS є4сть беззак0ніе. И# вeрже ю5 въ среди1ну мёры и3 ввeрже кaмень nловsный во ўстA є3S.
9
І підвів я очі мої і побачив: ось, з’явилися дві жінки, і вітер був у крилах їхніх, і крила у них як крила лелеки; і підняли вони ефу і понесли її між землею і небом.
9
И# возвед0хъ џчи мои2 и3 ви1дэхъ, и3 сE, двЁ жєны2 и3сходsщыz, и3 дyхъ въ крилёхъ и4хъ, и3 тЁ и3мsху кри1ла, ћкw крилB вд0дwвы: и3 взsша мёру междY землeю и3 междY нeбомъ.
10
І сказав я ангелу, який говорив зі мною: куди несуть вони цю ефу?
10
И# рёхъ ко ѓгGлу глаг0лющему во мнЁ: кaмw сі‰ tн0сzтъ мёру;
11
Тоді сказав він мені: щоб спорудити для неї дім у землі Сеннаар, і коли буде все приготоване, то вона поставиться там на своїй основі.
11
И# речE ко мнЁ: создaти є4й хрaмину въ земли2 вавmлHнстэй и3 ўгот0вати, и3 положaтъ ю5 тaмw на ўгот0ваніе своE.
Глава 6
1
І знову звів я очі мої і бачу: ось, чотири колісниці виходять з ущелини між двома горами; і гори ті були гори мідні.
1
И# њбрати1хсz и3 возвед0хъ џчи мои2 и3 ви1дэхъ, и3 сE, четhри колєсни1цы и3сходsщыz и3з8 среди1ны двои1хъ г0ръ, г0ры же тЁ бёша г0ры мBдzны:
2
У першій колісниці коні руді, а в другій колісниці коні вороні;
2
въ колесни1цэ пeрвэй к0ни рhжы, и3 въ колесни1цэ вторёй к0ни врaни,
3
у третій колісниці коні білі, а в четвертій колісниці коні рябі, сильні.
3
и3 въ колесни1цэ трeтіей к0ни бёли, и3 въ колесни1цэ четвeртэй к0ни пeстри ск0ри.
4
І, почавши розмову, я сказав ангелу, який говорив зі мною: що це, господарю мій?
4
И# tвэщaхъ и3 рёхъ ко ѓгGлу глаг0лющему во мнЁ: что2 сyть сі‰, г0споди;
5
І відповів ангел і сказав мені: це виходять чотири духи небесних, які стоять перед Господом усієї землі.
5
И# tвэщA ѓгGлъ глаг0лzй во мнЁ и3 речE: сі‰ сyть четhри вётри небeсніи, и5же и3сх0дzтъ предстaти гDу всеS земли2.
6
Вороні коні там виходять до країни північної і білі йдуть за ними, а рябі йдуть до країни полуденної.
6
Въ нeйже бёху к0ни врaни, и3схождaху на зeмлю сёверскую, и3 бёліи и3схождaху в8слёдъ и4хъ, и3 пeстріи и3схождaху на зeмлю ю4жную,
7
І сильні вийшли і намагалися йти, щоб пройти землю; і він сказав: ідіть, пройдіть землю, — і вони пройшли землю.
7
и3 ск0ріи и3схождaху и3 њзирaху є4же њб8ити2 зeмлю. И# речE: и3ди1те, њбыди1те зeмлю. И# њбыд0ша зeмлю.
8
Тоді покликав він мене і сказав мені так: дивися, ті, що вийшли у землю північну, заспокоїли дух Мій на землі північній.
8
И# возопи2 и3 речE ко мнЁ глаг0лz: сE, и3сходsщіи на зeмлю сёверскую ўпок0иша ћрость мою2 на земли2 сёверстэй.
9
І було слово Господнє до мене:
9
И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ гlz:
10
візьми у тих, що прийшли з полону, у Хелдая, у Товії та у Ієдая, і піди у той самий день, піди у дім Іосії, сина Софонієвого, куди вони прийшли з Вавилона,
10
пріими2, ±же t плёна t кнzзeй и3 t ключи1мыхъ є3гw2 и3 t разумёвшихъ є3го2, и3 вни1деши ты2 въ дeнь w4нъ въ д0мъ їwсjи соф0ніина, грzдyщагw t вавmлHна,
11
візьми у них срібло і золото і зроби вінці, і поклади на голову Ісуса, сина Іоседекового, ієрея великого,
11
и3 пріи1меши сребро2 и3 злaто, и3 сотвори1ши вэнцы2, и3 возложи1ши на главY їисyсу їwседeкову, їерeю вели1кому,
12
і скажи йому: так говорить Господь Саваоф: ось Муж, — ім’я Йому ПАРОСТОК, Він виросте зі Свого кореня і створить храм Господній.
12
и3 речeши къ немY: си1це гlетъ гDь вседержи1тель: сE, мyжъ, вост0къ и4мz є3мY, и3 под8 ни1мъ возсіsетъ, и3 сози1ждетъ хрaмъ гDень:
13
Він створить храм Господній і прийме славу, і возсяде, і буде володарювати на престолі Своєму; буде і священиком на престолі Своєму, і рада миру буде між тим і другим.
13
и3 т0й пріи1метъ добродётель, и3 сsдетъ и3 воз8wбладaетъ на прест0лэ своeмъ, и3 бyдетъ їерeй њдеснyю є3гw2, и3 совётъ ми1ренъ бyдетъ междY nбёма,
14
А вінці ті будуть Хелему і Товії, Ієдаю і Хену, синові Софонієвому, на пам’ять у храмі Господньому.
14
ґ вэнeцъ бyдетъ терпsщымъ и3 ключи6мымъ є3мY и3 разумёвшымъ є3го2, и3 въ благодaть сhну соф0ніину, и3 въ pал0мъ во хрaмэ гDни:
15
І здалеку прийдуть, і візьмуть участь у побудові храму Господнього, і ви дізнаєтеся, що Господь Саваоф послав мене до вас, і це буде, якщо ви щиро будете слухатися голосу Господа Бога вашого.
15
и3 и3здалeча t си1хъ пріи1дутъ и3 сози1ждутъ во хрaмэ гDни, и3 ўразумёете, ћкw гDь вседержи1тель послa мz къ вaмъ: и3 бyдетъ, ѓще слyшающе послyшаете глaса гDа бGа вaшегw.
Глава 7
1
У четвертий рік царя Дарія було слово Господнє до Захарії, у четвертий день дев’ятого місяця, Хаслева,
1
И# бhсть въ четвeртое лёто, при дaріи цари2, бhсть сл0во гDне ко захaріи въ четвeртый мцcа девsтагw, и4же є4сть хаселevъ.
2
коли Вефиль послав Сарецера і Регем-Мелеха і супутників його помолитися перед лицем Господа
2
И# послA въ веfи1ль сарасaръ и3 ґрвесеeръ цaрь и3 мyжіе є3гw2 моли1ти гDа,
3
і запитати у священиків, які у домі Господа Саваофа, й у пророків, говорячи: «чи плакати мені у п’ятий місяць і поститися, як я робив це вже багато років?»
3
глаг0лz ко свzщeнникwмъ, и5же во хрaмэ гDа (бGа) вседержи1телz, и3 прор0кwмъ, глаг0лz: ѓще вни1де здЁ въ пsтый мцcъ с™hнz, (плaчz и3ли2 постsсz,) ћкоже сотвори1хъ ўжE мнHга лBта.
4
І було до мене слово Господа Саваофа:
4
И# бhсть сл0во гDа вседержи1телz ко мнЁ гlz:
5
скажи всьому народу землі цієї і священикам так: коли ви постились і плакали у п’ятому і сьомому місяці, притому вже сімдесят років, чи для Мене ви постилися? чи для Мене?
5
рцы2 ко всBмъ лю1демъ земли2 и3 ко свzщeнникwмъ глаг0лz: ѓще пости1стесz и3ли2 плачев0пльствисте въ пzти1нахъ и3ли2 седми1нахъ (мцcа), и3 сE, сeдмьдесzтъ лётъ, пост0мъ ли пости1стесz ми2;
6
І коли ви їсте і коли п’єте, чи не для себе ви їсте, чи не для себе ви п’єте?
6
и3 ѓще ћсте и3ли2 піетE, не вh ли ћсте и3 піетE;
7
Чи не ті самі слова проголошував Господь через попередніх пророків, коли ще Єрусалим був населений і спокійний, і міста навколо нього, південна країна і низина, були населені?
7
Не сі‰ ли сyть словесA, ±же гlа гDь рукaми прbр0кwвъ прeжнихъ, є3гдA бЁ їеrли1мъ населeнъ и3 гобзyющь, и3 грaди є3гw2 w4крестъ, и3 нагHрнаz и3 подHльнаz населє1на бsху;
8
І було слово Господнє до Захарії:
8
И# бhсть сл0во гDне ко захaріи гlz:
9
так говорив тоді Господь Саваоф: чиніть суд справедливий і виявляйте милість і співстраждання кожен братові своєму;
9
си1це гlетъ гDь вседержи1тель: сyдъ прaведенъ суди1те и3 ми1лость и3 щедрHты твори1те кjйждо ко брaту своемY,
10
вдови́ і сироти́, прибульця і бідного не пригноблюйте і зла одне проти одного не замишляйте у серці вашому.
10
ґ вдови1цы и3 си1ра, и3 пришeлца и3 ўб0га не наси1льствуйте, и3 ѕл0бы кjйждо брaта своегw2 да не п0мнитъ въ сердцaхъ свои1хъ.
11
Але вони не хотіли слухати, відвернулися від Мене, і вуха свої обтяжили, щоб не чути.
11
И# не покори1шасz, є4же внимaти, и3 дaша плещы2 презирaющыz, и3 ўшесA сво‰ њтzготи1ша, є4же не слhшати,
12
І серце своє окам’янили, щоб не чути закону і слів, які посилав Господь Саваоф Духом Своїм через попередніх пророків; за те й прийшов на них великий гнів Господа Саваофа.
12
и3 сeрдце своE ўчини1ша непокори1во, не послyшати зак0на моегw2 и3 словeсъ, ±же послA гDь вседержи1тель д¦омъ свои1мъ рук0ю прbр0кwвъ прeжнихъ: и3 бhсть гнёвъ вели1кій t гDа вседержи1телz.
13
І було: як Він взивав, а вони не слухали, так і вони взивали, а Я не слухав, — говорить Господь Саваоф.
13
И# бyдетъ, ћкоже речE, и3 не ўслhшаша є3гw2: си1це возопію1тъ, и3 не и4мамъ ўслhшати, гlетъ гDь вседержи1тель:
14
І Я розвіяв їх серед усіх народів, яких вони не знали, і земля ця спорожніла після них, так що ніхто не ходив по ній ні взад, ні вперед, і вони зробили жадану країну пустелею.
14
и3 tвeргу | во вс‰ kзhки, и5же не разумёша, и3 землS запустёетъ послэди2 и4хъ t проходsщагw и3 t возвращaющагwсz: и3 ўчини1ша и3збрaнную зeмлю въ запустёніе.
Глава 8
1
І було слово Господа Саваофа:
1
И# бhсть сл0во гDа вседержи1телz (ко мнЁ) гlz:
2
так говорить Господь Саваоф: возревнував Я щодо Сиону ревністю великою, і з великим гнівом возревнував Я щодо нього.
2
си1це гlетъ гDь вседержи1тель: ревновaхъ по їеrли1мэ и3 сіHнэ рвeніемъ вели1кимъ и3 ћростію вeліею ревновaхъ по нeмъ.
3
Так говорить Господь: повернуся Я до Сиону і буду жити у Єрусалимі, і буде називатися Єрусалим містом істини, і гора Господа Саваофа — горою святині.
3
Тaкw гlетъ гDь: њбращyсz къ сіHну и3 вселю1сz посредЁ їеrли1ма, и3 наречeтсz їеrли1мъ грaдъ и4стинный, и3 горA гDа вседержи1телz горA с™az.
4
Так говорить Господь Саваоф: знову старці і стариці будуть сидіти на вулицях у Єрусалимі, кожен з посохом у руці, від безлічі днів.
4
Си1це гlетъ гDь вседержи1тель: є3щE сsдутъ стaрцы и3 ст†рицы на путeхъ їеrли1мскихъ, кjйждо жeзлъ св0й и3мhй въ руцЁ своeй t мн0жества днjй:
5
І вулиці міста цього наповняться отроками й отроковицями, які грають на вулицях його.
5
и3 путіE грaда и3сп0лнzтсz џтрwчищъ и3 nтрокови1цъ и3грaющихъ на путeхъ є3гw2.
6
Так говорить Господь Саваоф: якщо це в очах народу, який залишився, здасться дивним у дні ці, то невже воно дивне й у Моїх очах? — говорить Господь Саваоф.
6
Си1це гlетъ гDь вседержи1тель: ѓще и3знем0жетъ пред8 њстaнкомъ людjй си1хъ во џнэхъ днeхъ, є3дA и3 предо мн0ю и3знем0жетъ; гlетъ гDь вседержи1тель.
7
Так говорить Господь Саваоф: ось, Я спасу народ Мій із країни сходу і з країни заходження сонця;
7
Си1це гlетъ гDь вседержи1тель: сE, ѓзъ сп7сY лю1ди мо‰ t земли2 вост0чныz и3 t земли2 зaпадныz
8
і приведу їх, і будуть вони жити у Єрусалимі, і будуть Моїм народом, і Я буду їхнім Богом, в істині і правді.
8
и3 введY и5хъ (въ зeмлю и4хъ), и3 вселю1сz посредЁ їеrли1ма, и3 бyдутъ ми2 въ лю1ди, и3 ѓзъ бyду и5мъ въ бGа во и4стинэ и3 въ прaвдэ.
9
Так говорить Господь Саваоф: укріпіть руки ваші ви, що слухаєте нині слова ці з уст пророків, які були при заснуванні дому Господа Саваофа, для побудови храму.
9
Си1це гlетъ гDь вседержи1тель: да ўкрэпsтсz рyцэ вaсъ слhшащихъ во днeхъ си1хъ словесA сі‰ t ќстъ прbр0ческихъ, t негHже днE њсновaсz хрaмъ гDа вседержи1телz, и3 цeрковь tнeлэже создaсz.
10
Бо раніше тих днів не було відплати для людини, ні відплати за працю тварин; ні тому, хто відходить, ні тому, хто приходить, не було спокою від ворога; і попускав Я всяку людину ворогувати проти іншої.
10
ЗанE прeжде днjй џнэхъ мздA человёкwмъ не бЁ во ўспёхъ, и3 мздA скотHмъ не бsше, и3 и3сходsщему и3 входsщему не бЁ ми1ра t печaли, и3 послю2 вс‰ человёки коег0ждо на и4скреннzго своего2.
11
А нині для залишку цього народу Я не такий, як у попередні дні, — говорить Господь Саваоф.
11
И# нн7э не по днє1мъ џнэмъ прє1жнимъ ѓзъ сотворю2 њстaнку людjй си1хъ, гlетъ гDь вседержи1тель,
12
Бо посів буде у мирі; виноградна лоза дасть плід свій, і земля дасть здобутки свої, і небеса будуть давати росу свою, і все це Я віддам у володіння цьому народу, який залишився.
12
но покажY ми1ръ: віногрaдъ дaстъ пл0дъ св0й, и3 землS дaстъ жи6та сво‰, и3 нeбо дaстъ р0су свою2, и3 наслёдити сотворю2 њстaнкwмъ людjй мои1хъ си1хъ вс‰ сі‰.
13
І буде: як ви, доме Іудин і доме Ізраїлів, були прокляттям у народів, нехай Я спасу вас, і ви будете благословенням; не бійтеся; нехай зміцніють руки ваші!
13
И# бyдетъ, ћкw бёсте въ клsтвэ во kзhцэхъ, д0ме їyдовъ и3 д0ме ї}левъ, тaкw сп7сY вы2, и3 бyдете въ блгcвeніи: дерзaйте и3 ўкрэплsйтесz рукaми вaшими.
14
Бо так говорить Господь Саваоф: як Я визначив покарати вас, коли батьки ваші прогнівали Мене, — говорить Господь Саваоф, — і не відмінив,
14
ЗанE си1це гlетъ гDь вседержи1тель: ћкоже помhслихъ њѕл0бити вы2, внегдA прогнёваша мS nтцы2 вaши, гlетъ гDь вседержи1тель, и3 не раскazхсz:
15
так знову Я визначив у ці дні зробити добре Єрусалиму і дому Іудиному; не бійтеся!
15
тaкw ўстaвихъ и3 ўмhслихъ во дни6 сі‰ добро2 сотвори1ти їеrли1му и3 д0му їyдову: дерзaйте.
16
Ось діла, які ви повинні робити: говоріть істину одне одному; за істиною і миролюбно судіть біля воріт ваших.
16
Сі‰ словесA, ±же сотворитE: глаг0лите и4стину кjйждо и4скреннему своемY, и4стину и3 сyдъ ми1ренъ суди1те во вратёхъ вaшихъ,
17
Ніхто з вас нехай не думає у серці своєму зла проти ближнього свого, і неправдивої клятви не любіть, бо все це Я ненавиджу, — говорить Господь.
17
и3 кjйждо ѕл0бы и4скреннzгw своегw2 не помышлsйте въ сердцaхъ вaшихъ, и3 клsтвы лжи1выz не люби1те, занE вс‰ сі‰ возненави1дэхъ, гlетъ гDь вседержи1тель.
18
І було до мене слово Господа Саваофа:
18
И# бhсть сл0во гDа вседержи1телz ко мнЁ гlz:
19
так говорить Господь Саваоф: піст четвертого місяця і піст п’ятого, і піст сьомого, і піст десятого зробиться для дому Іудиного радістю і веселим торжеством; тільки любіть істину і мир.
19
си1це гlетъ гDь вседержи1тель: п0стъ четвeртый и3 п0стъ пsтый, и3 п0стъ седмhй и3 п0стъ десsтый бyдутъ д0му їyдову въ рaдость и3 въ весeліе и3 въ прaздники бл†ги: и3 возвеселитeсz и3 и4стину и3 ми1ръ возлю1бите.
20
Так говорить Господь Саваоф: ще будуть приходити народи і жителі багатьох міст;
20
Си1це гlетъ гDь вседержи1тель: є3щE лю1діе мн0зи пріи1дутъ и3 живyщіи во градёхъ мн0гихъ:
21
і підуть жителі одного міста до жителів іншого і скажуть: ходімо молитися перед лицем Господа і знайдемо Господа Саваофа; і кожен скаже: піду і я.
21
и3 сни1дутсz живyщіи во пzти2 градёхъ во є3ди1нъ грaдъ, глаг0люще: грzди1мъ помоли1тисz лицY гDню и3 взыскaти лицE гDа вседержи1телz: и3дY и3 ѓзъ.
22
І буде приходити багато племен і сильних народів, щоб знайти Господа Саваофа в Єрусалимі і помолитися лицю Господа.
22
И# пріи1дутъ лю1діе мн0зи и3 kзhцы мн0зи взыскaти лицA гDа вседержи1телz во їеrли1мэ и3 ўмоли1ти лицE гDне.
23
Так говорить Господь Саваоф: буде у ті дні, візьмуться десять чоловік із усіх різномовних народів, візьмуться за полу юдея і будуть говорити: ми підемо з тобою, бо ми чули, що з вами Бог.
23
Си1це гlетъ гDь вседержи1тель: во w4ны дни6 и3мeтсz дeсzть мужeй t всёхъ племeнъ kзhческихъ, и3 и4мутсz за ри1зу мyжа їудeанина, глаг0люще: п0йдемъ съ тоб0ю, занE слhшахомъ, ћкw бGъ съ вaми є4сть.
Глава 9
1
Пророче слово Господа на землю Хадрах, і на Дамаску воно зупиниться, — бо око Господа на всіх людей, як і на всі коліна Ізраїлеві, —
1
Прbр0чество словесE гDнz въ земли2 седрaха и3 дамaска жeртвы є3гw2: занE гDь призирaетъ на человёки и3 на вс‰ кwлёна ї}лєва,
2
і на Емаф, суміжний з ним, на Тир і Сидон, бо він дуже умудрився.
2
и3 во и3мafэ въ предёлэхъ є3гw2 тЂръ и3 сідHнъ, ћкw ўмудрёша ѕэлw2.
3
І збудував собі Тир фортецю, накопичив срібла, як пилу, і золота, як вуличного бруду.
3
И# создA тЂръ твєрдhни себЁ и3 собрA сребро2 ћкw пeрсть и3 злaто ћкw брeніе путjй.
4
Ось, Господь зробить його бідним і уразить силу його у морі, і сам він буде знищений вогнем.
4
Сегw2 рaди гDь наслёдитъ | и3 порази1тъ въ м0ре си1лу є3гw2, и3 т0й nгнeмъ поsстсz.
5
Побачить це Аскалон і жахнеться, і Газа, і затремтить сильно, й Екрон; бо осоромиться надія його: не стане царя у Газі, й Аскалон буде безлюдним.
5
Ўви1дитъ ґскалHнъ и3 ўбои1тсz, и3 гaза и3 поболи1тъ ѕэлw2, и3 ґккарHнъ, ћкw постыдёсz њ ўповaніи своeмъ: и3 поги1бнетъ цaрь t гaзы, и3 ґскалHнъ не и4мать насели1тисz.
6
Чуже плем’я буде жити в Азоті, і Я знищу зарозумілість филистимлян.
6
И# вселsтсz и3ноплемє1нницы во ґзHтэ, и3 разрушY досаждeніе и3ноплемeнникwвъ,
7
Вивергну кров з уст його і мерзоти його з зубів його, і він дістанеться Богу нашому, і буде як тисячоначальник в Іуді, й Екрон буде, як Ієвусей.
7
и3 и3змY кр0вь и4хъ и3з8 ќстъ и4хъ и3 мeрзwсти и4хъ и3з8 среди1ны зубHвъ и4хъ, и3 њстaвzтсz и3 сjи бGу нaшему и3 бyдутъ ћкw тhсzщникъ во їyдэ, и3 ґккарHнъ ћкоже їевусeй.
8
І Я розташую стан біля дому Мого проти війська, проти тих, що проходять уперед і назад, і не буде більше проходити гнобитель, бо нині Моїми очима Я буду дивитися на це.
8
И# подстaвлю хрaму моемY воздвижeніе, є4же не сквозЁ ходи1ти, нижE возвращaтисz, и3 ктомY не и4мать пріити2 на нS и3згонszй: ћкw нн7э ви1дэхъ nчи1ма мои1ма.
9
Радій від радости, дочко Сиону, торжествуй, дочко Єрусалима: ось Цар твій гряде до тебе, праведний, Який спасає, лагідний, Який сидить на ослиці і на молодому ослі, сині під’яремної.
9
Рaдуйсz ѕэлw2, дщи2 сіHнz, проповёдуй, дщи2 їеrли1млz: сE, цRь тв0й грzдeтъ тебЁ првdнъ и3 сп7сazй, т0й кр0токъ и3 всёдъ на под8zрeмника и3 жребцA ю4на.
10
Тоді знищу колісниці у Єфрема і коней у Єрусалимі, і знищений буде військовий лук; і Він сповістить мир народам, і володарювання Його буде від моря до моря і від ріки до країв землі.
10
И# потреби1тъ колєсни1цы t є3фрeма и3 к0ни t їеrли1ма, и3 потреби1тъ лyкъ брaнный, и3 мн0жество, и3 ми1ръ t kзhкwвъ: и3 њбладaетъ водaми t м0рz до м0рz и3 t рёкъ до и3сх0дищъ земли2.
11
А що стосується тебе, заради крови завіту твого Я звільню в’язнів твоїх із рову, в якому немає води.
11
И# ты2 въ кр0ви завёта твоегw2 и3спусти1лъ є3си2 ќзники тво‰ t р0ва не и3мyща воды2.
12
Повертайтеся на твердиню ви, полонені, що маєте надію! Що тепер звіщаю, воздам тобі подвійно.
12
Сsдите въ твердёлехъ, свsзани с0нмища, и3 за є3ди1нъдeнь пришeлствіz твоегw2 сугyбw воздaмъ ти2.
13
Бо, як лук, Я натягну Собі Іуду і наповню лук Єфремом, і підніму синів твоїх, Сионе, проти синів твоїх, Іоніє, і зроблю тебе мечем ратоборця.
13
Занeже напрzг0хъ тS себЁ, їyдо, ћкw лyкъ, и3сп0лнихъ є3фрeма, и3 воздви1гну ч†да тво‰, сіHне, на ч†да є4ллинска, и3 њсzжY тS ћкw мeчь рaтника.
14
І явиться над ними Господь, і, як блискавка, вилетить стріла Його, і прогримить Господь Бог трубою, і йтиме у бурях полуденних.
14
И# гDь на ни1хъ kви1тсz, и3 и3зhдетъ ћкw м0лніz стрэлA є3гw2: и3 гDь бGъ вседержи1тель въ трубY вострyбитъ и3 п0йдетъ въ шyмэ прещeніz своегw2.
15
Господь Саваоф буде захищати їх, і вони будуть знищувати і топтати камені для пращ, і будуть пити і шуміти ніби від вина, і наповняться як жертовні чаші, як кути жертовника.
15
ГDь вседержи1тель защи1титъ и5хъ, и3 поzдsтъ |, и3 посhплютъ и5хъ кaменіемъ прaщнымъ, и3 и3спію1тъ кр0вь и4хъ ћкw віно2, и3 и3сп0лнzтъ nкри1ны ћкw жeртвенникъ.
16
І спасе їх Господь Бог їхній у той день, як овець, народ Свій; бо, подібно до каменів у вінці, вони засяють на землі Його.
16
И# сп7сeтъ | гDь бGъ и4хъ въ дeнь w4нъ, ћкw џвцы лю1ди сво‰: занE кaменіе с™о валsетсz на земли2 є3гw2.
17
О, як велика благість його і яка краса його! Хліб одушевить язик юнаків і вино — отроковиць!
17
Ѓще что2 блaго є3гw2, и3 ѓще что2 добро2 є3гw2, пшени1ца ю4ношамъ и3 віно2 благоухaнно дёвамъ.
Глава 10
1
Просіть у Господа дощу в час благопотрібний; Господь блисне блискавкою і дасть вам рясний дощ, кожному злаки на полі.
1
Проси1те t гDа дождS во врeмz рaннzгw и3 п0зднzгw: гDь сотвори2 привидBніz, и3 д0ждь зи1менъ дaстъ и5мъ, комyждо ѕлaкъ на селЁ.
2
Бо терафими говорять пусте, і віщуни бачать неправдиве і розповідають сни облудні; вони утішають пустим; тому вони бродять як вівці, бідують, тому що немає пастиря.
2
ЗанE провэщaющіи глаг0лаша труды2, и3 вражби1теліе видBніz лHжна и3 сHніz лжи6ва глаг0лаху, сyетными ўтэшaху: сегw2 рaди и3зсх0ша ћкw џвцы, и3 њѕл0блени бhша, понeже не бЁ и3зцэлeніz.
3
На пастирів запалав гнів Мій, і козлів Я покараю; бо відвідає Господь Саваоф стадо Своє, дім Іудин, і поставить їх, як славного коня Свого, на битву.
3
На пaстырей прогнёвасz ћрость моS, и3 на ѓгнцы посэщY: и3 посэти1тъ гDь бGъ вседержи1тель стaдо своE, д0мъ їyдинъ, и3 ўчини1тъ | ѓки конS благолёпна своего2 во брaни.
4
Від нього буде наріжний камінь, від нього — цвях, від нього — лук для битви, від нього вийдуть усі народоправителі.
4
И# t негw2 призрЁ, и3 t негw2 ўчини2, и3 t негw2 лyкъ въ дyсэ ћрости, и3 t негw2 и3зhдетъ всsкъ и3згонszй въ т0мъ.
5
І вони будуть, як герої, які топчуть ворогів на війні, як вуличний бруд, і боротися, тому що Господь з ними, і посоромлять вершників на конях.
5
И# бyдутъ ћкw рaтницы попирaюще брeніе на путeхъ во брaни, и3 њполчaтсz, ћкw гDь съ ни1ми, и3 постыдsтсz всaдницы к0нніи.
6
І укріплю дім Іудин, і спасу дім Йосифів, і поверну їх, тому що Я змилосердився над ними, і вони будуть, ніби Я не залишав їх: бо Я Господь Бог їхній, і почую їх.
6
И# ўкрэплю2 д0мъ їyдовъ и3 д0мъ їHсифовъ сп7сY, и3 вселю2 |, понeже возлюби1хъ |, и3 бyдутъ ѓки бы не tврати1хъ и4хъ: занE ѓзъ гDь бGъ и4хъ и3 ўслhшу |.
7
Як герой буде Єфрем; звеселиться серце їх, як від вина; і побачать це сини їхні і зрадіють; у захваті буде серце їх у Господі.
7
И# бyдутъ ћкw рaтницы є3фрeмwвы, и3 возрaдуетсz сeрдце и4хъ ѓки t вінA: и3 ч†да и4хъ ўви1дzтъ и3 возвеселsтсz, и3 возрaдуетсz сeрдце и4хъ њ гDэ.
8
Я дам їм знак і зберу їх, тому що Я спас їх; вони будуть так само численні, як колись;
8
ВозвэщY и5мъ и3 пріимY |, занE и3скуплю2 и4хъ, и3 ўмн0жатсz, ћкоже бsху мн0зи:
9
і розселю їх між народами, й у далеких країнах вони будуть згадувати про Мене і будуть жити з дітьми своїми, і повернуться;
9
и3 всёю | въ лю1дехъ, и3 дaльніи помzнyтъ мS, и3 воспитaютъ ч†да сво‰, и3 њбратsтсz:
10
і поверну їх із землі Єгипетської, і з Ассирії зберу їх, і приведу їх у землю Галаадську і на Ливан, і не вистачить місця для них.
10
и3 возвращY | t земли2 є3гЂпетскіz и3 t ґссmрjанъ пріимY |, и3 въ галаадjтъ и3 въ лівaнъ введY |, и3 не и4мать њстaти t ни1хъ ни є3ди1нъ.
11
І пройде біда по морю, й уразить хвилі морські, і вичерпаються усі глибини ріки, і смириться гордість Ассура, і скіпетр відніметься у Єгипту.
11
И# пр0йдутъ м0ремъ ќзкимъ и3 поразsтъ въ м0ри вHлны, и3 и3зсsкнутъ вс‰ глубины6 рэчны6z, и3 tи1метсz всsко досаждeніе ґссmрjйско, и3 ски1птръ є3гЂпетскъ tи1метсz.
12
Укріплю їх у Господі, і вони будуть ходити в ім’я Його, — говорить Господь.
12
И# ўкрэплю2 | њ гдЁ бз7э и4хъ, и3 њ и4мени є3гw2 восхвaлzтсz, гlетъ гDь.
Глава 11
1
Відчиняй, Ливане, ворота твої, і нехай пожере вогонь кедри твої.
1
Развeрзи, лівaне, двє1ри тво‰, и3 да поsстъ џгнь кeдры тво‰:
2
Ридай, кипарисе, бо упав кедр, бо і величні спустошені; ридайте, дуби васанські, бо повалився непрохідний ліс.
2
да плачев0пльствитъ пjтmсъ, занE падE кeдръ, ћкw вельмHжи вельми2 њбэднёша. Восплачев0пльствите, дyби васанітjдстіи, ћкw посэчeсz дубрaва насаждeннаz.
3
Чутний голос ридання пастухів, тому що спустошено привілля їх; чутне рикання молодих левів, тому що спустошена краса Йордану.
3
Глaсъ плaчущихъ пaстырей, ћкw возбёдствова вели1чіе и4хъ: глaсъ рыкaющихъ львHвъ, ћкw њѕл0блено бhсть шатaніе їoрдaново.
4
Так говорить Господь Бог мій: паси овець, приречених на заколення,
4
Си1це гlетъ гDь вседержи1тель: паси1те џвцы заколeніz,
5
яких покупці убивають безкарно, а ті, що продали, говорять: «благословенний Господь; я розбагатів!» і пастухи їх не шкодують за ними.
5
±же стzжaвшіи закалaху и3 не раскаzвaхусz, и3 продаю1щіи | глаг0лаху: блгcвeнъ гDь, и3 њбогати1хомсz: и3 пaстыріе и4хъ не печaхусz ни чи1мже њ ни1хъ.
6
Бо Я не буду більше ми́лувати жителів землі цієї, — говорить Господь; і ось, Я віддам людей, кожного у руки ближнього його і в руки царя його, і вони будуть уражати землю, і Я не визволю від рук їхніх.
6
Сегw2 рaди не пощаждY ктомY на живyщихъ на земли2, гlетъ гDь: и3 сE, ѓзъ предaмъ человёки, коег0ждо въ рyцэ и4скреннему є3гw2 и3 въ рyцэ царю2 своемY: и3 и3зсэкyтъ зeмлю, и3 не и4мамъ и3з8sти t руки2 и4хъ.
7
І буду пасти овець, приречених на заколення, овець воістину бідних. І візьму Собі два жезли, і назву один — благоволінням, другий — путами, і ними буду пасти овець.
7
И# ўпасY џвцы заколeніz въ земли2 ханаaни: и3 пріимY себЁ двA жезл†, є3ди1наго нарек0хъ добр0ту, ґ другaго нарек0хъ ќже, и3 ўпасY џвцы.
8
І знищу трьох з пастирів у один місяць; і відвернеться душа Моя від них, як і їх душа відвертається від Мене.
8
И# погублю2 три2 п†стыри въ мцcъ є3ди1нъ, и3 њтzгчaетъ душA моS на нS: и4бо дyши и4хъ рыкaху на мS.
9
Тоді скажу: не буду пасти вас; та, що помирає, — нехай помирає, і та, що гине, — нехай гине, а ті, що залишаються, нехай їдять плоть одна одної.
9
И# рёхъ: не и4мамъ пасти2 вaсъ: ўмирaющее да ќмретъ, и3 и3зчезaющее да и3зчeзнетъ, и3 прHчаz да поsстъ кjйждо пл0ть бли1жнzгw своегw2.
10
І візьму жезл Мій — благовоління і переломлю його, щоб знищити завіт, який уклав Я з усіма народами.
10
И# пріимY жeзлъ м0й д0брый и3 tвeргу є3го2 є4же разори1ти завётъ м0й, є3г0же завэщaхъ ко всBмъ лю1демъ:
11
І він знищений буде у той день, і тоді дізнаються бідні вівці, які очікують Мене, що це слово Господа.
11
и3 разори1тсz въ дeнь џный, и3 ўразумёютъ хананeє џвцы храни6мыz мнЁ, занE сл0во гDне є4сть.
12
І скажу їм: якщо угодно вам, то дайте Мені платню Мою; якщо ж ні, — не давайте; і вони відважать на сплату Мені тридцять срібників.
12
И# рекY къ ни6мъ: ѓще добро2 пред8 вaми є4сть, дади1те мздY мою2, и3ли2 tрецhтесz. И# постaвиша мздY мою2 три1десzть срeбрєникъ.
13
І сказав мені Господь: кинь їх у церковну скарбницю, — висока ціна, в яку вони оцінили Мене! І взяв Я тридцять срібників і кинув їх у дім Господній для гончара.
13
И# речE гDь ко мнЁ: вложи2 | въ горни1ло и3 смотри2, ѓще и3скушeно є4сть, и4мже w4бразомъ и3скушeнъ бhхъ њ ни1хъ. И# пріsхъ три1десzть срeбрєникъ и3 вложи1хъ и5хъ въ хрaмъ гDень въ горни1ло.
14
І переломив Я другий жезл Мій — «пута», щоб розірвати братерство між Іудою й Ізраїлем.
14
И# tверг0хъ жeзлъ вторhй ќже, є4же разори1ти завётъ и4же посредЁ їyды и3 посредЁ ї}лz.
15
І Господь сказав мені: ще візьми собі знаряддя одного із нерозумних пастухів.
15
И# речE гDь ко мнЁ: є3щE пріими2 себЁ сосyды п†стырски, пaстырz неискyсна:
16
Бо ось, Я поставлю на цій землі пастуха, який про загиблих не турбується і загублених не буде шукати і хворих не буде лікувати, здорових не буде годувати, а м’ясо повнотілих буде їсти і копита їх відірве.
16
занE, сE, ѓзъ воздви1гну пaстырz на зeмлю: погибaющаго не посэти1тъ и3 расточeннаго не и4мать взыскaти, и3 сокрушeннаго не и4мать и3зцэли1ти и3 здрaваго не и4мать напрaвити, и3 мzсA и3збрaнныхъ поsстъ и3 глє1зны и4хъ и3звjетъ.
17
Горе негідному пастухові, який залишає стадо! меч на руку його і на праве око його! рука його зовсім засохне, і праве око його зовсім осліпне.
17
Q, пасyщіи сyєтнаz и3 њстaвльшіи nвeцъ! мeчь на мhшцу є3гw2 и3 на џко є3мY десн0е: мhшца є3гw2 и3зсыхaющи и4зсхнетъ, и3 џко є3мY десн0е њслэпaz њслёпнетъ.
Глава 12
1
Пророче слово Господа про Ізраїль. Господь, Який розпростер небо, заснував землю й утворив дух людини всередині її, говорить:
1
Прbр0чество словесE гDнz на ї}лz, гlетъ гDь, прострhй нeбо и3 њсновazй зeмлю и3 созидazй дyхъ человёка въ нeмъ:
2
ось, Я зроблю Єрусалим чашею несамовитости для всіх навколишніх народів, і також для Іуди під час облоги Єрусалима.
2
сE, ѓзъ полагaю їеrли1ма ћкw преддвє1ріz дви6жимаz всBмъ лю1демъ w4крестъ, и3 во їудeи бyдетъ њбсэдeніе на їеrли1ма:
3
І буде у той день, зроблю Єрусалим тяжким каменем для всіх племен; усі, що будуть піднімати його, надірвуть себе, а зберуться проти нього всі народи землі.
3
и3 бyдетъ въ дeнь џный, положY їеrли1ма кaмень попирaемый всёми kзы6ки: всsкъ попирazй є3го2 ругazсz поругaетсz, и3 соберyтсz нaнь вси2 kзhцы земли2.
4
У той день, — говорить Господь, — Я уражу всякого коня сказом і вершника його божевіллям, а на дім Іудин відкрию очі Мої; всякого ж коня у народів уражу сліпотою.
4
Въ дeнь w4нъ, гlетъ гDь вседержи1тель, поражY всsкаго конS во ќжасъ и3 всaдника є3гw2 въ безyміе: и3 на д0мъ їyдовъ tвeрзу џчи мои2 и3 вс‰ к0ни людjй поражY во њслэплeніе.
5
І скажуть князі Іудині у серцях своїх: сила моя — жителі Єрусалима в Господі Саваофі, Бозі їхньому.
5
И# рекyтъ тhсzщницы ї{дины вси2 въ сердцaхъ свои1хъ: њбрsщемъ себЁ живyщыz во їеrли1мэ њ гDэ вседержи1тели бз7э и4хъ.
6
У той день Я зроблю князів Іудиних, як жаровню з вогнем між дровами і як палаючий світильник серед снопів, і вони знищать усі навколишні народи, праворуч і ліворуч, і знову населений буде Єрусалим на своєму місці, у Єрусалимі.
6
Въ дeнь w4нъ положY тhсzщники ї{дины ћкw главню2 џгненну въ дровaхъ и3 ћкw свэщY џгненну въ стeбліи, и3 поzдsтъ њдеснyю и3 њшyюю вс‰ лю1ди w4крестъ: и3 насели1тсz їеrли1мъ є3щE по себЁ во їеrли1мэ:
7
І спасе Господь спочатку намети Іуди, щоб велич дому Давидового і велич жителів Єрусалима не підносилася над Іудою.
7
и3 сп7сeтъ гDь селє1ніz їyдwва ћкоже и3спeрва, ћкw да не величaетсz похвалA д0му давjдова и3 велич†ніz живyщихъ во їеrли1мэ на їyду.
8
У той день захищати буде Господь жителів Єрусалима, і найслабший між ними у той день буде, як Давид, а дім Давида буде, як Бог, як ангел Господній перед ними.
8
И# бyдетъ въ дeнь w4нъ, защи1титъ гDь живyщихъ во їеrли1мэ: и3 бyдетъ немощнhй въ ни1хъ въ т0й дeнь ћкw давjдъ, ґ д0мъ давjдовъ ћкw д0мъ б9ій, ћкоже ѓгGлъ гDень пред8 ни1ми.
9
І буде у той день, Я знищу всі народи, які нападають на Єрусалим.
9
И# бyдетъ въ дeнь w4нъ, взыщY и3з8sти вс‰ kзhки грzдyщыz на їеrли1мъ,
10
А на дім Давида і на жителів Єрусалима виллю дух благодаті і розчулення, і вони будуть дивитися на Нього, Якого прокололи, і будуть ридати за Ним, як ридають за єдинородним сином, і уболівати, як уболівають за первістком.
10
и3 и3злію2 на д0мъ давjдовъ и3 на живyщыz во їеrли1мэ д¦ъ блгdти и3 щедр0тъ, и3 воззрsтъ нaнь, є3г0же пробод0ша, и3 восплaчутсz њ нeмъ плaканіемъ ћкw њ возлю1бленнэмъ, и3 поболsтъ њ нeмъ болёзнію ћкw њ пeрвенцэ.
11
У той день здійметься великий плач у Єрусалимі, як плач Гададриммона у долині Мегиддонській.
11
Въ дeнь w4нъ возвели1читсz плачев0пльствіе во їеrли1мэ, ћкw плачев0пльствіе ґдадрим0на на п0ли магед0нэ.
12
І буде ридати земля, кожне плем’я окремо: плем’я дому Давидового окремо, і дружини їхні окремо; плем’я дому Нафанового окремо, і дружини їхні окремо;
12
И# восплaчетсz землS по племенHмъ племенHмъ: колёно њ себЁ, и3 жєны2 и4хъ њ себЁ: колёно д0му давjдова њ себЁ и3 жєны2 и4хъ њ себЁ:
13
плем’я дому Левіїного окремо, і дружини їхні окремо; плем’я Симеонове окремо, і дружини їхні окремо.
13
колёно д0му наfaнова њ себЁ, и3 жєны2 и4хъ њ себЁ: колёно д0му леvjина њ себЁ, и3 жєны2 и4хъ и3 себЁ: колёно сmмеHне њ себЁ, и3 жєны2 и4хъ њ себЁ:
14
Усі інші племена — кожне плем’я окремо, і дружини їхні окремо.
14
вс‰ прHчаz кwлёна, колёно и3 колёно њ себЁ, и3 жєны2 и4хъ њ себЁ.
Глава 13
1
У той день відкриється джерело дому Давидового і жителям Єрусалима для омивання гріха і нечистоти.
1
Въ дeнь w4нъ бyдетъ всsко мёсто tверзaемо д0му давjдову и3 живyщымъ во їеrли1мэ въ предвижeніе и3 раздэлeніе.
2
І буде у той день, — говорить Господь Саваоф, — Я знищу імена ідолів з цієї землі, і вони не будуть більше згадуватися, так само як лжепророків і нечистого духа вижену з землі.
2
И# бyдетъ въ дeнь w4нъ, гlетъ гDь саваHfъ, потреблю2 и3менA јдwлwвъ t земли2, и3 ктомY не бyдетъ и4хъ пaмzти:и3 лжи6выz прор0ки и3 дyха нечи1стаго и3змY t земли2.
3
Тоді, якщо хто буде пророкувати, то батько його і мати його, які народили його, скажуть йому: тобі не слід жити, бо ти неправду говориш в ім’я Господа; й уразять його батько його і мати його, які народили його, коли він буде прорікати.
3
И# бyдетъ, ѓще проречeтъ человёкъ є3щE, и3 речeтъ къ немY nтeцъ є3гw2 и3 мaти є3гw2, р0ждшіи є3го2, внегдA прор0чествовати є3мY: не жи1въ бyдеши, ћкw лжY глаг0лалъ є3си2 во и4мz гDне: и3 зaпнутъ є3мY nтeцъ є3гw2 и3 мaти є3гw2, роди1вшіи є3го2, є3гдA прор0чествовати нaчнетъ.
4
І буде у той день, посоромляться такі віщуни, кожен видіння свого, коли будуть прорікати, і не будуть одягати на себе волосяниці, щоб обманювати.
4
И# бyдетъ въ дeнь w4нъ, постыдsтсz прор0цы, кjйждо t видёніz своегw2, внегдA прор0чествовати є3мY, и3 њблекyтсz въ к0жу власzнyю, занE солгaша.
5
І кожен скаже: я не пророк, я хлібороб, тому що хтось зробив мене рабом від дитинства мого.
5
И# речeтъ: нёсмь прbр0къ ѓзъ, ћкw человёкъ дёлаzй зeмлю ѓзъ є4смь, занE человёкъ роди1 мz t ю4ности моеS.
6
Йому скажуть: від чого ж на руках у тебе рубці? І він відповість: від того, що мене били у домі тих, що люблять мене.
6
И# рекY къ немY: что2 ћзвы сі‰ посредЁ рукY твоє1ю; И# речeтъ: и4миже ўsзвленъ бhхъ въ домY возлю1бленнагw моегw2.
7
О, меч! піднімися на пастиря Мого і на ближнього Мого, — говорить Господь Саваоф: урази пастиря, і розсіються вівці! І Я простягну руку Мою на малих.
7
МечY, востaни на пaстырz моего2 и3 на мyжа граждани1на моего2, гlетъ гDь вседержи1тель: порази2 пaстырz, и3 расточaтсz џвцы стaда: и3 наведY рyку мою2 на (м†лыz) п†стыри.
8
І буде на всій землі, — говорить Господь, — дві частини на ній будуть знищені, вимруть, а третя залишиться на ній.
8
И# бyдетъ въ дeнь w4нъ на всeй земли2, гlетъ гDь, двЁ ч†сти є3S потребsтсz и3 и3зчeзнутъ, ґ трeтіz њстaнетсz на нeй:
9
І введу цю третю частину у вогонь, і розплавлю їх, як плавлять срібло, й очищу їх, як очищають золото: вони будуть закликати ім’я Моє, і Я почую їх і скажу: «це Мій народ», і вони скажуть: «Господь — Бог мій!»
9
и3 проведY трeтію чaсть сквозЁ џгнь, и3 разжгY |, ћкоже разжизaетсz сребро2, и3 и3скушY |, ћкоже и3скушaетсz злaто: т0й призовeтъ и4мz моE, и3 ѓзъ ўслhшу є3го2 и3 рекY: лю1діе мои2 сjи сyть. И# тjи рекyтъ: гDь бGъ м0й.
Глава 14
1
Ось настає день Господній, і розділять награбоване у тебе серед тебе.
1
СE, днjе гDни грzдyтъ, и3 раздэлsтсz коры6сти тво‰ въ тебЁ:
2
І зберу всі народи на війну проти Єрусалима, і візьмуть місто, і розграбовані будуть доми, і збезчещені будуть дружини, і половина міста піде у полон; але решта народу не буде знищена в місті.
2
и3 соберY вс‰ kзhки на їеrли1мъ въ брaнь, и3 плэни1тсz грaдъ, и3 расхи1тzтсz д0мове, и3 жєны2 њсквернsтсz: и3 и3зhдетъ п0лъ грaда въ плэнeніе, ґ њстaнокъ людjй мои1хъ не потребsтсz t грaда.
3
Тоді виступить Господь і ополчиться проти цих народів, як ополчився у день брані.
3
И# и3зhдетъ гDь и3 њполчи1тсz на kзhки w4ны, ћкоже дeнь њполчeніz є3гw2 въ дeнь брaни.
4
І стануть ноги Його у той день на горі Елеонській, яка перед лицем Єрусалима на сході; і роздвоїться гора Елеонська від сходу до заходу дуже великою долиною, і половина гори відійде до півночі, а половина її — до півдня.
4
И# стaнутъ н0зэ є3гw2 въ дeнь w4нъ на горЁ є3леHнстэй, ћже є4сть прsмw їеrли1му на вост0къ: и3 раздэли1тсz горA є3леHнскаz, п0лъ є3S къ вост0кwмъ и3 п0лъ є3S къ м0рю, пр0пасть вeліz ѕэлw2: и3 ўклони1тсz п0лъ горы2 на сёверъ и3 п0лъ є3S на ю4гъ:
5
І ви побіжите у долину гір Моїх, бо долина гір буде простягатися до Асила; і ви побіжите, як бігли від землетрусу в дні Озії, царя Юдейського; і прийде Господь Бог мій і всі святі з Ним.
5
и3 засhплетсz дeбрь г0ръ мои1хъ, и3 прильпнeтъ дeбрь г0рнzz дaже до ґсаи1ла и3 нап0лнитсz, ћкоже нап0лнисz t лицA трyса во днeхъ nзjи царS їyдова: и3 пріи1детъ гDь бGъ м0й, и3 вси2 с™jи съ ни1мъ.
6
І буде у той день: не стане світла, світила віддаляться.
6
И# бyдетъ въ дeнь w4нъ, не бyдетъ свётъ, но зимA и3 мрaзъ:
7
День цей буде єдиний, відомий тільки Господу: ні день, ні ніч; лише у вечірній час з’явиться світло.
7
и3 бyдетъ дeнь є3ди1нъ, и3 дeнь т0й знaемь бyдетъ гDеви, и3 не дeнь и3 не н0щь, и3 при вeчерэ бyдетъ свётъ.
8
І буде у той день, живі води потечуть з Єрусалима, половина їх до моря східного і половина їх до моря західного: влітку й узимку так буде.
8
И# въ дeнь w4нъ и3зhдетъ водA живA и3з8 їеrли1ма, п0лъ є3S въ м0ре пeрвое и3 п0лъ є3S въ м0ре послёднее: и3 въ жaтву и3 въ вeсну бyдетъ тaкw.
9
І Господь буде Царем над усією землею; у той день буде Господь єдиний, і ім’я Його єдине.
9
И# бyдетъ гDь въ цRS по всeй земли2: въ дeнь w4нъ бyдетъ гDь є3ди1нъ, и3 и4мz є3гw2 є3ди1но,
10
Уся ця земля буде, як рівнина, від Гаваона до Реммона, на південь від Єрусалима, який високо буде стояти на своєму місці і населиться від воріт Веніамінових до місця перших воріт, до кутових воріт, і від вежі Анамеїла до царських точил.
10
њбходS всю2 зeмлю и3 пустhню, t гаваи2 и3 до реммHна, на ю4гъ їеrли1му: и3 вознесeтсz на мёстэ и3 пребyдетъ t врaтъ веніамjнихъ до мёста врaтъ пeрвыхъ, дaже до врaтъ ўг0лныхъ и3 до столпA ґнамеи1лz и3 до подточи1ліz царeва.
11
І будуть жити у ньому, і прокляття не буде більше, але буде стояти Єрусалим безпечно.
11
И# вселsтсz въ нeмъ, и3 ґнafема не бyдетъ ктомY, и3всели1тсz їеrли1мъ надёzйсz.
12
І ось яке буде ураження, яким уразить Господь усі народи, які воювали проти Єрусалима: у кожного зачахне тіло його, коли він ще стоїть на своїх ногах, і очі у нього розтануть в ямках своїх, і язик його засохне у роті його.
12
И# сіE бyдетъ падeніе, и4мже и3зсэчeтъ гDь вс‰ лю1ди, є3ли1цы воевaша на їеrли1мъ: и3стaютъ плHти и4хъ стоsщихъ на ногaхъ свои1хъ, и3 nчесA и5мъ и3стекyтъ и3з8 њб0чій и4хъ, и3 љзhкъ и4хъ и3стaетъ во ўстёхъ и4хъ.
13
І буде у той день, станеться між ними велике сум’яття від Господа, так що один схопить руку іншого, і підніметься рука його на ближнього його.
13
И# бyдетъ въ дeнь w4нъ ќжасъ гDень вeлій на ни1хъ: и3 и4мутсz кjйждо за рyку бли1жнzгw своегw2, и3 соплетeтсz рукA є3гw2 къ руцЁ бли1жнzгw своегw2.
14
Але і сам Іуда буде воювати проти Єрусалима, і зібране буде багатство всіх навколишніх народів: золото, срібло й одяг у великій кількості.
14
И# їyда њполчи1тсz во їеrли1мэ и3 соберeтъ крёпость всёхъ людjй w4крестъ, злaто и3 сребро2 и3 ри6зы во мн0жество ѕэлw2.
15
Буде таке саме ураження і коней, і мулів, і верблюдів, і ослів, і всякої худоби, яка буде у станах у них.
15
И# сіE бyдетъ падeніе к0нємъ и3 мскHмъ, и3 велблю1дwмъ и3 nслHмъ, и3 всBмъ скотHмъ сyщымъ въ полцёхъ џнэхъ, по падeнію семY.
16
Потім усі інші з усіх народів, які приходили проти Єрусалима, будуть приходити з року в рік для поклоніння Царю, Господу Саваофу, і для святкування свята кущів.
16
И# бyдетъ, є3ли1цы ѓще њстaнутсz t всёхъ kзы6къ пришeдшихъ на їеrли1мъ, и3 взhдутъ на всsкое лёто покланsтисz цRю2 гDу вседержи1телю и3 прaздновати прaздникъ скинопигjи.
17
І буде: якщо якесь із племен земних не піде в Єрусалим для поклоніння Царю, Господу Саваофу, то не буде дощу в них.
17
И# бyдетъ, є3ли1цы ѓще не взhдутъ t всёхъ племeнъ земли2 во їеrли1мъ поклони1тисz цRю2 гDу вседержи1телю, и3 сjи џнэмъ приложaтсz, не бyдетъ на ни1хъ дождS.
18
І якщо плем’я Єгипетське не підніметься в путь і не прийде [сюди], то й у нього не буде дощу і спіткає його ураження, яким уразить Господь народи, що не приходять святкувати свято кущів.
18
Ѓще же колёно є3гЂпетское не взhдетъ, ни пріи1детъ, и3 на си1хъ бyдетъ ћзва, є4юже порази1тъ гDь вс‰ kзhки, є3ли1цы ѓще не взhдутъ, є4же прaздновати прaздникъ скинопигjи.
19
Ось що буде за гріх Єгипту і за гріх усіх народів, які не прийдуть святкувати свято кущів!
19
Сeй бyдетъ грёхъ є3гЂпту и3 грёхъ всBмъ kзhкwмъ, є3ли1цы ѓще не взhдутъ, є4же прaздновати прaздникъ скинопигjи.
20
У той час навіть на кінських уборах буде написано: «Святиня Господу», і казани у домі Господньому будуть, як жертовні чаші перед вівтарем.
20
Въ дeнь w4нъ бyдетъ є4же во ўздЁ конS, с™о гDу вседержи1телю: и3 бyдутъ кон0би въ домY гDни ћкw чaшы пред8 лицeмъ nлтарS,
21
І всі казани в Єрусалимі та Юдеї будуть святинею Господа Саваофа, і будуть приходити всі, хто приносить жертву, і брати їх і варити у них, і не буде більше жодного хананея у домі Господа Саваофа в той день.
21
и3 бyдетъ всsкъ кон0бъ во їеrли1мэ и3 во їyдэ с™ъ гDеви вседержи1телю: и3 пріи1дутъ вси2 жрyщіи и3 пріи1мутъ t ни1хъ и3 сварsтъ въ ни1хъ, и3 не бyдетъ хананeй ктомY во хрaмэ гDа вседержи1телz въ дeнь w4нъ.