¹

Горе місту нечистому й оскверненому, пригноблювачу!

¹

О свњтлыи і^ и^зба'вленыи граD го'лђбь.

²

Не слухає голосу, не приймає настановлення, на Господа не уповає, до Бога свого не наближається.

²

не слы'ша гла'са н^и прїятъ накаꙁа'нїя. на г~а не ё^пова`, и^ къ б~ђ свое'мђ не прибли'жися.

³

Князі його посеред нього — леви, що рикають, судді його — вечірні вовки, які не залишають до ранку жодної кістки.

³

кня'ѕи в неM ја%ко льви` вы'юще, сђдїя е^го ја%ко влᲆци а^равїистїи не ѓ^ставля'хђ с^и на ё'тро.

⁴

Пророки його — люди легковажні, віроломні; священики його осквернюють святиню, зневажають закон.

⁴

прoрцы е^го дђхоно'сцы мђжи неради'ви. сщ~еннїи е^го скверня'тъ ст~ая, и^ нечествђ'ютъ в# зако'нъ.

⁵

Господь праведний посеред нього, не робить неправди, щоранку являє суд Свій незмінно; але беззаконник не знає сорому.

⁵

г~ь же пра'веденъ по'средњ е^го и^ не и'маT сътвори'ти непра'вды. наё'тра ё^тро дасть сђдъ свои въ свњтъ, и^ не ё^ кры'ся. и^ не раꙁђмњ непра'вды въ прельще'нїе и^ не в# побњдђ.

⁶

Я знищив народи, зруйнував твердині їх; порожніми зробив вулиці їх, так що ніхто вже не ходить по них; зруйновані міста їх: немає жодної людини, немає жителів.

⁶

въ растлњнїе низложи'хъ велича'выя, и^щезнђтъ до'мы и^хъ и^ ѓ^пђщђ пђти` и^хъ эTнђдь не проходи'тися. и^щезнђтъ гра'ди и^хъ ꙁане` не быᲄи ни е^ді'номђ н^и жи'ти.

⁷

Я говорив: «бійся тільки Мене, приймай настановлення!» і не буде знищене житло його, і не спіткає його зло, яке Я визначив йому; а вони старанно намагалися псувати всі свої дії.

⁷

рњхᲆ, ѓ^ба'че ё^бо'итеся мене`, и^ прїимњте наказа'нїе, и^ не и'мате потреби'тися эT ѓ'чїю мое'ю за вся` е^ли'ко м#стиX ѓ^ неM. гото'вися ё^рани`, и^стлњ` вс^е ли'ствїе и^мъ”

⁸

Отже, чекайте на Мене, — говорить Господь, — до того дня, коли Я повстану для спустошення, бо Мною визначено зібрати народи, скликати царства, щоб вилити на них обурення Моє, всю лють гніву Мого; бо вогнем ревности Моєї пожерта буде вся земля.

⁸

Сего ра'ди потръпи мене`, гл~етъ г~ь, въ дн~ь въскрsнїя мое^го въ свњдњтельсᲄво. ꙁане` сђдъ мои въ сон#мища ја^зы'къ прїяти цр~я. і^ и^ꙁлїати на' ня гнњвъ свои, весь гнњвъ ја%рости моея. ꙁане` ѓ^гнеM рве'нїя моеh пояде'на бђдетъ вс^я ꙁемля`.

⁹

Тоді знову Я дам народам уста чисті, щоб усі закликали ім’я Господа і служили Йому однодушно.

⁹

ја%ко тогда` приѓ^бря'щђ на лю'ди ја^зык# в роD и^хъ, призыва'ти всњмъ и'мя гн~е, работати е^мђ поD и'гоM е^ді'нњмъ.

¹⁰

Із зарічних країн Ефіопії поклонники Мої, діти розсіяних Моїх, принесуть Мені дари.

¹⁰

эT конець рњкъ е^џиѓ^пїискъ прїимђ` моля'щая м^я, рас#сња'нїи принесTђ жрътвы м^и”

¹¹

У той день ти не будеш осоромлювати себе всякими вчинками твоїми, якими ти грішив проти Мене, бо тоді Я видалю із середовища твого тих, що марнославляться твоєю знатністю, і не будеш більше звеличуватися на святій горі Моїй.

¹¹

Въ дн~ь ѓn не и'маши постыди'тися эT всњхъ нача'токъ свои^хъ и'миже нечествова в# м^я. ја%ко тогда` эTи^мђ эT тебе ё^кори'зны досажде'нїя твое^го, и^ ктомђ не и'маши приложи'ти велича'тися ѓ^ горњ` ст~њи мое'и.

¹²

Але залишу серед тебе народ смиренний і простий, і вони будуть уповати на ім’я Господнє.

¹²

и^ ѓ^ста'влю в# тебњ` лю'ди кро'тки и^ смире'ны, и^ бђдTђ надњя'тися на и^мя гн~е.

¹³

Залишки Ізраїля не будуть чинити неправди, не стануть говорити лжу, і не знайдеться у вустах їх язика підступного, бо самі будуть пастися і спочивати, і ніхто не потривожить їх.

¹³

ѓ^ста'нцы і^и^л~евы не сътво'ряT непра'вды, и^ не рекTђ сђ'етна, и^ не и'маT ѓ^брњ'стися въ ё^стех# иX ја^зыk льстиv, зане` тїи пожирђюT и ё^гнњздяTся, и^ не бђдеT пострашая'й ихъ”

¹⁴

Веселися, дочко Сиону! торжествуй, Ізраїлю! веселися і радуйся від усього серця, дочко Єрусалима!

¹⁴

Ра'дђися дщ^и сїѓ'нова ѕњло, проповњдаи дщ^и і^ерsлимля, весели'ся и^ преё^крашаися эT всего срDца свое^го дщ^и і^е^рлsимля.

¹⁵

Скасував Господь вирок над тобою, прогнав ворога твого! Господь, цар Ізраїлів, посеред тебе: вже більше не побачиш зла.

¹⁵

эTја%тъ г~ь непра'вды ᲄвоя, і^ и^зба'виl т^я еs и^з рђки` врагъ твоиX. въцр~ится г~ь посредњ тебе, и^ не ё'зриши зл^а ктомђ`.

¹⁶

У той день скажуть Єрусалиму: «не бійся», і Сиону: «нехай не слабнуть руки твої!»

¹⁶

въ вре'мя ѓ'но реq г~ь і^ерsлимђ, дръза'и сїѓ'не да не ѓ^слабњ'ете рђцњ твои`,

¹⁷

Господь Бог твій посеред тебе, Він сильний спасти тебе; звеселиться за тебе радістю, буде милостивий з любови Своєї, буде торжествувати за тебе з радістю.

¹⁷

г~ь б~ъ твои в ᲄебњ` си'леn спsти т^я. наведеT на' тя весе'лїе, и^ ѓ^бновиT т^я въ любви` е^мђ. и^ възвесели'тся ѓ^ тебњ въ ё^краше'нїе ја%ко въ дн~ь празDника.

¹⁸

Тих, що сумують за урочистими святами, Я зберу: твої вони, на них тяжіє ганьба.

¹⁸

и^ съберђ сътре'ныя, го'ре кт^о прїимеT на' ня поноше'нїе.

¹⁹

Ось, Я стисну всіх гнобителів твоїх у той час і спасу кульгаве, і зберу розсіяне, і приведу їх у пошану й іменитість на всій цій землі ганьби їх.

¹⁹

с^е аZ сътворю` в тебњ мене` ра'ди, гл~ет# г~ь, въ время ѓ'но. и^ сп~сђ ё^тњщеnнђю, и^ эTриновеnнђю прїимђ`. и положђ я& в# похвале'нїе, і^ и^мени'ты въ всю` ꙁе'млю.

²⁰

У той час приведу вас і тоді ж зберу вас, бо зроблю вас іменитими і почесними між усіма народами землі, коли поверну полон ваш перед очима вашими, — говорить Господь.

²⁰

и^ постыдяTся въ время ѓ'но е^гда добро` ва'мъ сътворю`, и^ вᲆ вре'мя е^гда прїимђ в^ы, ꙁане` дахᲆ в^ы и^мени'ты въ похвале'нїе въ всXњ лю'дехъ ꙁемля`, въꙁвраща'ти м^и плњн#ники ва'ша преD ва'ми, гл~етъ г~ь”