Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Горе місту нечистому й оскверненому, пригноблювачу!
1
Ѽ, свѣ́тлый и҆ и҆зба́вленный гра́де, голꙋби́це!
2
Не слухає голосу, не приймає настановлення, на Господа не уповає, до Бога свого не наближається.
2
Не оу҆слы́ша гла́са, не прїѧ́тъ наказа́нїѧ, на гдⷭ҇а не оу҆пова̀ и҆ къ бг҃ꙋ своемꙋ̀ не прибли́жисѧ.
3
Князі його посеред нього — леви, що рикають, судді його — вечірні вовки, які не залишають до ранку жодної кістки.
3
Кнѧ̑зи є҆гѡ̀ въ не́мъ, ꙗ҆́кѡ львы̀ рыка́юще, сꙋдїи̑ є҆гѡ̀ ꙗ҆́кѡ во́лцы а҆раві́йстїи, не ѡ҆ставлѧ́хꙋ на оу҆́тро.
4
Пророки його — люди легковажні, віроломні; священики його осквернюють святиню, зневажають закон.
4
Проро́цы є҆гѡ̀ вѣтроно́сцы, мꙋ́жїе презо́рливи: свѧще́нницы є҆гѡ̀ сквернѧ́тъ ст҃а̑ѧ и҆ нече́ствꙋютъ въ зако́нъ.
5
Господь праведний посеред нього, не робить неправди, щоранку являє суд Свій незмінно; але беззаконник не знає сорому.
5
Гдⷭ҇ь же првⷣнъ посредѣ̀ є҆гѡ̀ и҆ не и҆́мать сотвори́ти непра́вды: оу҆́трѡ оу҆́трѡ да́стъ сꙋ́дъ сво́й въ свѣ́тъ: и҆ не оу҆кры́сѧ, и҆ не вѣ́сть непра́вды во и҆стѧза́нїи, нижѐ въ ра́спри ѡ҆би́ды.
6
Я знищив народи, зруйнував твердині їх; порожніми зробив вулиці їх, так що ніхто вже не ходить по них; зруйновані міста їх: немає жодної людини, немає жителів.
6
Въ растлѣ́нїе низложи́хъ велича̑выѧ, и҆зчезо́ша оу҆́глы и҆́хъ: ѡ҆пꙋстошꙋ̀ пꙋти̑ и҆́хъ весьма̀, є҆́же не проходи́ти: и҆зчезо́ша гра́ди и҆́хъ, зане́же ни є҆ди́номꙋ бы́ти, ни жи́ти.
7
Я говорив: «бійся тільки Мене, приймай настановлення!» і не буде знищене житло його, і не спіткає його зло, яке Я визначив йому; а вони старанно намагалися псувати всі свої дії.
7
Рѣ́хъ: ѻ҆ба́че оу҆бо́йтесѧ менє̀ и҆ прїими́те наказа́нїе, и҆ не и҆́мате потреби́тисѧ ѿ ѻ҆́чїю є҆гѡ̀, за всѧ̑ є҆ли̑ка ѿмсти́хъ на не́мъ: гото́висѧ, оу҆́тренюй, и҆стлѣ̀ всѐ ли́ствїе и҆́хъ.
8
Отже, чекайте на Мене, — говорить Господь, — до того дня, коли Я повстану для спустошення, бо Мною визначено зібрати народи, скликати царства, щоб вилити на них обурення Моє, всю лють гніву Мого; бо вогнем ревности Моєї пожерта буде вся земля.
8
Сегѡ̀ ра́ди потерпѝ менѐ, гл҃етъ гдⷭ҇ь, въ де́нь воскрⷭ҇нїѧ моегѡ̀ во свидѣ́телство: занѐ сꙋ́дъ моѝ въ сѡ́нмища ꙗ҆зы́кѡвъ є҆́же прїѧ́ти царе́й, є҆́же и҆злїѧ́ти на нѧ̀ гнѣ́въ мо́й ве́сь, гнѣ́въ ꙗ҆́рости моеѧ̀: занѐ ѻ҆гне́мъ рве́нїѧ моегѡ̀ поѧде́на бꙋ́детъ всѧ̀ землѧ̀.
9
Тоді знову Я дам народам уста чисті, щоб усі закликали ім’я Господа і служили Йому однодушно.
9
Ꙗ҆́кѡ тогда̀ ѡ҆бращꙋ̀ къ лю́демъ ѧ҆зы́къ въ ро́дъ є҆гѡ̀, є҆́же призыва́ти: всѣ̑мъ и҆́мѧ гдⷭ҇не, рабо́тати є҆мꙋ̀ под̾ и҆́гомъ є҆ди́нѣмъ.
10
Із зарічних країн Ефіопії поклонники Мої, діти розсіяних Моїх, принесуть Мені дари.
10
Ѿ конє́цъ рѣ́къ є҆ѳїо́пскихъ прїимꙋ̀ молѧ́щыѧ мѧ̀, въ разсѣ́ѧнныхъ мои́хъ принесꙋ́тъ жє́ртвы мнѣ̀.
11
У той день ти не будеш осоромлювати себе всякими вчинками твоїми, якими ти грішив проти Мене, бо тоді Я видалю із середовища твого тих, що марнославляться твоєю знатністю, і не будеш більше звеличуватися на святій горі Моїй.
11
Въ де́нь ѡ҆́нъ не и҆́маши постыди́тисѧ ѿ всѣ́хъ начина́нїй твои́хъ, и҆́миже нече́ствовалъ є҆сѝ въ мѧ̀: ꙗ҆́кѡ тогда̀ ѿимꙋ̀ ѿ тебє̀ оу҆кори̑зны досажде́нїѧ твоегѡ̀, и҆ ктомꙋ̀ не и҆́маши приложи́ти велича́тисѧ на горѣ̀ ст҃ѣ́й мое́й.
12
Але залишу серед тебе народ смиренний і простий, і вони будуть уповати на ім’я Господнє.
12
И҆ ѡ҆ста́влю въ тебѣ̀ лю́ди крѡ́тки и҆ смирє́нны, и҆ бꙋ́дꙋтъ благоговѣ́ти ѡ҆ и҆́мени гдⷭ҇ни
13
Залишки Ізраїля не будуть чинити неправди, не стануть говорити лжу, і не знайдеться у вустах їх язика підступного, бо самі будуть пастися і спочивати, і ніхто не потривожить їх.
13
ѡ҆ста́нцы і҆и҃лєвы, и҆ не сотворѧ́тъ непра́вды, и҆ не возглаго́лютъ сꙋ́етныхъ, и҆ не ѡ҆брѧ́щетсѧ въ оу҆стѣ́хъ и҆́хъ ѧ҆зы́къ льсти́въ: занѐ ті́и пожирꙋ́ютъ и҆ оу҆гнѣздѧ́тсѧ, и҆ не бꙋ́детъ оу҆страша́ѧй и҆̀хъ.
14
Веселися, дочко Сиону! торжествуй, Ізраїлю! веселися і радуйся від усього серця, дочко Єрусалима!
14
Ра́дꙋйсѧ, дщѝ сїѡ́нова, ѕѣлѡ̀, проповѣ́дꙋй, дщѝ і҆ерⷭ҇ли́мова, весели́сѧ и҆ преꙋкраша́йсѧ ѿ всегѡ̀ се́рдца твоегѡ̀, дщѝ і҆ерⷭ҇ли́млѧ:
15
Скасував Господь вирок над тобою, прогнав ворога твого! Господь, цар Ізраїлів, посеред тебе: вже більше не побачиш зла.
15
ѿѧ́тъ гдⷭ҇ь непра̑вды твоѧ̑, и҆зба́вилъ тѧ̀ є҆́сть и҆з̾ рꙋкѝ вра̑гъ твои́хъ: воцр҃и́тсѧ гдⷭ҇ь посредѣ̀ тебє̀, и҆ не оу҆́зриши ѕла̀ ктомꙋ̀.
16
У той день скажуть Єрусалиму: «не бійся», і Сиону: «нехай не слабнуть руки твої!»
16
Во вре́мѧ ѻ҆́но рече́тъ гдⷭ҇ь і҆ерⷭ҇ли́мꙋ: дерза́й, сїѡ́не, да не ѡ҆слабѣ́ютъ рꙋ́цѣ твоѝ.
17
Господь Бог твій посеред тебе, Він сильний спасти тебе; звеселиться за тебе радістю, буде милостивий з любови Своєї, буде торжествувати за тебе з радістю.
17
Гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й въ тебѣ̀, си́льный сп҃се́тъ тѧ̀, наведе́тъ на тѧ̀ весе́лїе и҆ ѡ҆бнови́тъ тѧ̀ въ любвѝ свое́й, и҆ возвесели́тсѧ ѡ҆ тебѣ̀ во оу҆краше́нїи, ꙗ҆́кѡ въ де́нь пра́здника.
18
Тих, що сумують за урочистими святами, Я зберу: твої вони, на них тяжіє ганьба.
18
И҆ соберꙋ̀ сотрє́ныѧ твоѧ̑: го́ре, кто̀ прїи́метъ на́нь поноше́нїе;
19
Ось, Я стисну всіх гнобителів твоїх у той час і спасу кульгаве, і зберу розсіяне, і приведу їх у пошану й іменитість на всій цій землі ганьби їх.
19
Сѐ, а҆́зъ сотворю̀ въ тебѣ̀ тебє̀ ра́ди, гл҃етъ гдⷭ҇ь, во вре́мѧ ѻ҆́но: и҆ сп҃сꙋ̀ оу҆тисне́ннꙋю и҆ ѿринове́ннꙋю прїимꙋ̀, и҆ положꙋ̀ ѧ҆̀ въ похвале́нїе и҆ и҆мени̑ты по все́й землѝ.
20
У той час приведу вас і тоді ж зберу вас, бо зроблю вас іменитими і почесними між усіма народами землі, коли поверну полон ваш перед очима вашими, — говорить Господь.
20
И҆ постыдѧ́тсѧ во вре́мѧ ѻ҆́но, є҆гда̀ добро̀ ва́мъ сотворю̀, и҆ во вре́мѧ, є҆гда̀ прїимꙋ̀ вы̀: занѐ да́мъ вы̀ и҆мени̑ты и҆ въ похвале́нїе во всѣ́хъ лю́дехъ землѝ, внегда̀ возвраща́ти мѝ плѣне́нїе ва́ше пред̾ ва́ми, гл҃етъ гдⷭ҇ь.