Прийді́те, поклоні́мся Царе́ві на́шему Бо́гу.
Прийді́те, поклоні́мся і припаде́м Христу́, Царе́ві на́шему Бо́гу.
Прийді́те, поклоні́мся і припаде́м Самому́ Христу́, Царе́ві і Бо́гу на́шему.
Бо́же, во і́м'я Твоє́ спаси́ м'я і в си́лі Твоє́й суди́ мі. Бо́же, усли́ши моли́тву мою́, внуши́ глаго́ли уст мої́х. Я́ко чу́ждії воста́ша на м'я, і крі́пції взиска́ша ду́шу мою́, і не предложи́ша Бо́га пред собо́ю. Се бо, Бог помога́єть мі, і Госпо́дь Засту́пник душі́ моє́й. Отврати́ть зла́я враго́м мої́м, і́стиною Твоє́ю потреби́ їх. Во́лею пожру́ Тебі́, іспові́мся і́мені Твоєму́, Го́споди, я́ко бла́го; я́ко от вся́кия печа́лі ізба́вил м'я єси́, і на враги́ моя́ воззрі́ о́ко моє́.
Внуши́, Бо́же, моли́тву мою́ і не пре́зри моле́нія моєго́; воньми́ мі і усли́ши м'я; возскорбі́х печа́лію моє́ю і см'ято́хся от гла́са вра́жия і от стуже́нія грі́шнича; я́ко уклони́ша на м'я беззако́ніє і во гні́ві враждова́ху мі. Се́рдце моє́ см'яте́ся во мні, і боя́знь сме́рти нападе́ на м'я; страх і тре́пет при́йде на м'я, і покри́ м'я тьма. І ріх: кто дасть мі крилі́, я́ко голуби́ні? І полещу́, і почи́ю. Се, удали́хся бі́гая і водвори́хся в пусти́ні. Ча́ях Бо́га спаса́ющаго м'я от малоду́шія і от бу́рі. Потопи́, Го́споди, і разділи́ язи́ки їх; я́ко ви́діх беззако́ніє і преріка́ніє во гра́ді. Днем і но́щію оби́деть ї по стіна́м єго́; беззако́ніє і труд посреді́ єго́, і непра́вда; і не оскуді́ от стогн єго́ ли́хва і лесть. Я́ко а́ще би враг поноси́л мі, претерпі́л бих у́бо; і а́ще би ненави́дяй м'я на м'я велері́чевал, укри́лбихся от него́. Ти же, челові́че равноду́шне, влади́ко мой і зна́ємий мой, і́же ку́пно наслажда́лся єси́ со мно́ю бра́шен; в дому́ Бо́жиї ходи́хом єдиномишле́нієм. Да при́йдеть же смерть на ня, і да сни́дуть во ад жи́ві; я́ко лука́вство в жили́щих їх, посреді́ їх. Аз к Бо́гу воззва́х, і Госпо́дь усли́ша м'я. Ве́чер, і зау́тра, і полу́дне пові́м і возвіщу́, і усли́шить глас мой. Ізба́вить ми́ром ду́шу мою́ от приближа́ющихся мні; я́ко во мно́зі бя́ху со мно́ю. Усли́шить Бог, і смири́ть я Сий пре́жде вік; ність бо їм ізміне́нія, я́ко не убоя́шася Бо́га. Простре́ ру́ку свою́ на воздая́ніє; оскверни́ша заві́т Єго́. Разділи́шася от гні́ва лиця́ Єго́, і прибли́жишася сердця́ їх; ум'я́кнуша словеса́ їх па́че єле́я, і та суть стрі́ли. Возве́рзи на Го́спода печа́ль твою́, і Той тя препита́єть; не дасть в вік молви́ пра́веднику. Ти же, Бо́же, низведе́ши їх в студене́ць істлі́нія; му́жіє крове́й і льсти не преполов'я́ть дній свої́х. Аз же, Го́споди, упова́ю на Тя.
Живи́й в по́мощі Ви́шняго, в кро́ві Бо́га Небе́снаго водвори́ться, рече́ть Го́сподеві: Засту́пник мой єси́ і Прибі́жище моє́, Бог мой, і упова́ю на Него́. Я́ко Той ізба́вить тя от сі́ті ло́вчі і от словесе́ м'яте́жна. Плещма́ Свої́ма осіни́ть тя, і под крилі́ Єго́ наді́єшися. Ору́жієм оби́деть тя і́стина Єго́. Не убої́шися от стра́ха нощна́го, от стріли́ летя́щия во дні, от ве́щі во тьмі преходя́щия, от сря́ща і бі́са полу́деннаго. Паде́ть от страни́ твоєя́ ти́сяща і тьма одесну́ю тебе́, к тебі́ же не прибли́житься: оба́че очи́ма твої́ма смо́триши і воздая́ніє грі́шников у́зриши. Я́ко Ти, Го́споди, Упова́ніє моє́, Ви́шняго положи́л єси́ Прибі́жище твоє́. Не при́йдеть к тебі́ зло, і ра́на не прибли́житься тілесі́ твоєму́. Я́ко а́нгелом Свої́м запові́сть о тебі́ сохрани́ти тя во всіх путе́х твої́х. На рука́х во́зьмуть тя, да не когда́ преткне́ши о ка́мень но́гу твою́. На а́спида і васили́ска насту́пиши і попере́ши льва і змі́я. Я́ко на М'я упова́, і ізба́влю ї, покри́ю ї, я́ко позна́ і́м'я Моє́. Воззове́ть ко Мні, і усли́шу єго́; с ним єсьм в ско́рбі, ізму́ єго́ і просла́влю єго́. Долгото́ю дній іспо́лню єго́ і явлю́ єму́ спасе́ніє Моє́.
Сла́ва, і ни́ні: Аллилу́я, аллилу́я, аллилу́я, сла́ва Тебі́, Бо́же. [Тричі]
Го́споди, поми́луй. [Тричі]
І якщо співаєтсья Бог Госпо́дь: промовляємо: Сла́ва, Тропар дня.
І́же в шести́й день же і час, / на Кресті́ пригвожде́й / в раї́ дерзнове́нний Ада́мов гріх, / і согріше́ній на́ших рукописа́ніє раздери́, / Христе́ Бо́же, і спаси́ нас.
Стих 1: Внуши́, Бо́же, моли́тву мою́, і не пре́зри моле́нія моєго́.
Стих 2: Аз к Бо́гу воззва́х, і Госпо́дь усли́ша м'я.
Я́ко не і́мами дерзнове́нія за премно́гія гріхи́ на́ша, / Ти і́же от Тебе́ ро́ждшагося моли́, Богоро́дице Ді́во; / мно́го бо мо́жеть моле́ніє Ма́тернеє ко благосе́рдію Влади́ки. / Не пре́зри грі́шних мольби́, Всечи́стая, / я́ко ми́лостив єсть і спасти́ моги́й, / і́же і страда́ти о нас ізво́ливий.
Ско́ро да предваря́ть ни щедро́ти Твоя́, Го́споди, я́ко обнища́хом зіло́. / Помози́ нам, Бо́же Спа́се наш, / сла́ви ра́ди і́мене Твоєго́ Го́споди, ізба́ви нас / і очи́сти гріхи́ на́ша і́мене ра́ди Твоєго́.
Потім, Святи́й Бо́же, Святи́й Крі́пкий, Святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас. [Тричі]
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь.
Пресвята́я Тро́йце, поми́луй нас: Го́споди, очи́сти гріхи́ на́ша; Влади́ко, прости́ беззако́нія на́ша; Святи́й, посіти́ і ісціли́ не́мощі на́ша і́мене Твоєго́ ра́ди.
Го́споди, поми́луй, тричі. Сла́ва, і ни́ні:
О́тче наш, І́же єси́ на Небесі́х, да святи́ться і́м'я Твоє́, да при́йдеть Ца́рствіє Твоє́, да бу́деть во́ля Твоя́, я́ко на Небесі́, і на землі́. Хліб наш насу́щний даждь нам днесь, і оста́ви нам до́лги на́ша, я́коже і ми оставля́єм должнико́м на́шим; і не введи́ нас во іскуше́ніє, но ізба́ви нас от лука́ваго.
Священник: Я́ко Твоє́ єсть Ца́рство: І ми: Амі́нь.
Кондак дня святого.
Спасе́ніє соді́лал єси́ посреді́ землі́, Христе́ Бо́же, / на Кресті́ пречи́стії ру́ці Твої́ просте́рл єси́, / собира́я вся язи́ки зову́щия: // Го́споди, сла́ва Тебі́.
Сла́ва: Пречи́стому о́бразу Твоєму́ покланя́ємся, Благи́й, / прося́ще проще́нія прегріше́ній на́ших, Христе́ Бо́же; во́лею бо благоволи́л єси́ пло́тію взи́ти на Крест, да ізба́виши, я́же созда́л єси́, от рабо́ти вра́жия. Тім благода́рственно вопіє́м Ті: ра́дости іспо́лнил єси́ вся, Спа́се наш, прише́дий спасти́ мир.
І ни́ні: Милос́ердія су́щи істо́чник, / ми́лости сподо́би нас, Богоро́дице, / при́зри на лю́ди согріши́вшия, / яви́ я́ко при́сно си́лу Твою́; / на Тя бо упова́юще, "Ра́дуйся!" вопіє́м Ті, / я́коже іногда́ Гавриї́л, безпло́тних архістрати́г.
Препросла́влена єси́, Богоро́дице Ді́во, поє́м Тя: / Кресто́м бо Си́на Твоєго́ низложи́ся ад, і смерть умертви́ся, / умерщвле́ннії воста́хом, і живота́ сподо́бихомся, / рай восприя́хом дре́внєє наслажде́ніє. / Тім благодаря́ще, славосло́вим я́ко держа́внаго Христа́ Бо́га на́шего / і єди́наго многоми́лостиваго.
Го́споди, поми́луй, 40 разів.
І́же на вся́коє вре́м'я, і на вся́кий час, на Небесі́ і на землі́, покланя́ємий і сла́вимий, Христе́ Бо́же, долготерпіли́ве, многоми́лостиве, многоблагоутро́бне, І́же пра́ведния люб'я́й і грі́шния ми́луяй, І́же вся зови́й ко спасе́нію обіща́нія ра́ди бу́дущих благ; Сам, Го́споди, прийми́ і на́ша в час сей моли́тви, і іспра́ви живо́т наш к за́повідем Твої́м, ду́ші на́ша освяти́, тілеса́ очи́сти, помишле́нія іспра́ви, ми́слі очи́сти, і ізба́ви нас от вся́кия ско́рби, зол і болі́зней. Огради́ нас святи́ми Твої́ми а́нгели, да ополче́нієм їх соблюда́ємі і наставля́ємі, дости́гнем в соєдине́ніє ві́ри, і в ра́зум непристу́пния Твоєя́ сла́ви; я́ко Благослове́н єси́ во ві́ки віко́в, амі́нь.
Потім: Го́споди, поми́луй. [Тричі] Сла́ва, і ни́ні:
Честні́йшую Херуви́м, / і сла́внійшую без сравне́нія Серафи́м, / без істлі́нія Бо́га Сло́ва ро́ждшую, / су́щую Богоро́дицю Тя велича́єм.
Іменем Госпо́днім благослови́, о́тче.
Священник: Моли́твами святи́х оте́ць на́ших, Го́споди Ісу́се Христе́, Бо́же наш, поми́луй нас.
І ми: Амі́нь.
Якщо піст і на утрені замість «Бог – Господь» співається «Аллилу́я», священик промовляє молитву св. Єфрема Сиріна з поклонами, поділяючи її на три частини:
Го́споди і Влади́ко живота́ моєго́, дух пра́здности, уни́нія, любонача́лія і праздносло́вія не даждь мі. [Поклін]
Дух же цілому́дрія, смиренному́дрія, терпі́нія і любве́ да́руй мі, рабу́ Твоєму́. [Поклін]
Єй, Го́споди, Царю́, да́руй мі зрі́ти моя́ прегріше́нія і не осужда́ти бра́та моєго́, я́ко благослове́н єси́ во ві́ки віко́в. [Поклін]
Також 12 малих поклонів із молитвою: Бо́же, очи́сти м'я, грі́шнаго.
Бо́же і Го́споди сил, і всея́ тва́рі Соді́телю, і́же за милосе́рдіє безприкла́дния ми́лости Твоєя́, Єдиноро́днаго Си́на Твоєго́, Го́спода на́шего Ісу́са Христа́, низпосла́вий на спасе́ніє ро́да на́шего, і честни́м Єго́ Кресто́м рукописа́ніє гріх на́ших растерза́вий, і побіди́вий тім нача́ла і вла́сті тьми; Сам Влади́ко Человіколю́бче, прийми́ і нас грі́шних благода́рственния сія́ і моле́бния моли́тви, і ізба́ви нас от вся́каго всегуби́тельнаго і мра́чнаго прегріше́нія, і всіх озло́бити нас і́щущих, ви́димих і неви́димих враг. Пригвозди́ стра́ху Твоєму́ пло́ті на́ша, і не уклони́ серде́ць на́ших в словеса́ іли́ помишле́нія лука́вствія; но любо́вію Твоє́ю уязви́ ду́ші на́ша, да к Тебі́ всегда́ взира́юще, і є́же от Тебе́ сві́том наставля́ємі, Тебе́, непристу́пнаго і присносу́щнаго зря́ще Сві́та, непреста́нноє Тебі́ іспові́даніє і благодаре́ніє возсила́єм, Безнача́льному Отцю́ со Єдиноро́дним Твої́м Си́ном, і Всесвяти́м, і Благи́м, і Животворя́щим Твої́м Ду́хом, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в, амі́нь.
І якщо Бог Госпо́дь: заспівано, то зображальні читаємо тут. Якщо ж Аллилу́я, то читай їх після Дев’ятого часу, а Дев’ятий час після Шостого починається так: Святи́й Бо́же: По О́тче наш: Го́споди, поми́луй. 12 разів. Сла́ва, і ни́ні: Прийді́те, поклоні́мся: Тричі. І псалми, та інше.
Належить знати, що на Святій Горі Афонській та в інших монастирях на Часах завжди читають замість вказаного кондака належні за порядком тропарі, тобто: Благослове́н єси́, Христе́ Бо́же наш; та ін. А кондак читають лише на зображальних, крім Господських свят і святих, коли співають полієлей і Велике славослов’я; тоді кондак читається всюди.