Усли́шить тя Госпо́дь в день печа́лі, защи́тить тя і́м'я Бо́га Іа́ковля. По́слеть ті по́мощ от свята́го, і от Сіо́на засту́пить тя. Пом'яне́ть вся́ку же́ртву твою́, і всесожже́ніє твоє́ ту́чно бу́ди. Дасть ті Госпо́дь по се́рдцю твоєму́, і весь сові́т твой іспо́лнить. Возра́дуємся о спасе́нії твоє́м, і во і́м'я Го́спода Бо́га на́шего возвели́чимся; іспо́лнить Госпо́дь вся проше́нія твоя́. Ни́ні позна́х, я́ко спасе́ Госпо́дь христа́ Своєго́. Усли́шить єго́ с небесе́ свята́го Своєго́, в си́лах спасе́ніє десни́ці Єго́. Сі́ї на колесни́цях, і сі́ї на ко́нех; ми же во і́м'я Го́спода Бо́га на́шего призове́м. Ті́ї сп'я́ті би́ша і падо́ша, ми же воста́хом і іспра́вихомся. Го́споди, спаси́ царя́, і усли́ши ни, во́ньже а́ще день призове́м Тя.
Го́споди, си́лою Твоє́ю возвесели́ться цар, і о спасе́нії Твоє́м возра́дується зіло́. Жела́ніє се́рдця єго́ дал єси́ єму́, і хоті́нія устну́ єго́ ні́си лиши́л єго́. Я́ко предвари́л єси́ єго́ благослове́нієм благости́нним, положи́л єси́ на главі́ єго́ віне́ць от ка́мене че́стна. Живота́ проси́л єсть у Тебе́, і дал єси́ єму́ долготу́ дній во вік ві́ка. Ве́лія сла́ва єго́ спасе́нієм Твої́м; сла́ву і велелі́піє возложи́ши на него́. Я́ко да́си єму́ благослове́ніє во вік ві́ка; возвесели́ши єго́ ра́достію с лице́м Твої́м. Я́ко цар упова́єть на Го́спода, і ми́лостію Ви́шняго не подви́житься. Да обря́щеться рука́ Твоя́ всім враго́м Твої́м, десни́ця Твоя́ да обря́щеть вся ненави́дящия Тебе́. Я́ко положи́ши їх, я́ко пещ о́гненную во вре́м'я лиця́ Твоєго́; Госпо́дь гні́вом Свої́м см'яте́ть я, і сність їх огнь. Плод їх от землі́ погуби́ши, і сі́м'я їх от сино́в челові́чеських. Я́ко уклони́ша на Тя зла́я, поми́слиша сові́ти, ї́хже не возмо́гуть соста́вити. Я́ко положи́ши я хребе́т; во ізби́тціх Твої́х угото́виши лице́ їх. Вознеси́ся, Го́споди, си́лою Твоє́ю; воспоє́м і поє́м си́ли Твоя́.
Спаси́ Го́споди лю́ди Твоя́ / і благослови́ достоя́ніє Твоє́, / побі́ди на сопроти́вния да́руя / і Твоє́ сохраня́я Кресто́м Твої́м жи́тельство.
Сла́ва: Вознеси́йся на Крест во́лею, / тезоімени́тому Твоєму́ но́вому жи́тельству / щедро́ти Твоя́ да́руй, Христе́ Бо́же. / Возвесели́ нас си́лою Твоє́ю, / побі́ди дая́ нам на сопоста́ти, / посо́біє іму́щим Твоє́ ору́жіє ми́ра, // непобіди́мую побі́ду.
І ни́ні: Предста́тельство стра́шноє і непости́дноє, / не пре́зри, Блага́я, моли́тв на́ших, Всепі́тая Богоро́дице, / утверди́ правосла́вних жи́тельство; / спаси́ ві́рния лю́ди Твоя́ і пода́ждь їм с небесе́ побі́ду, / зане́ родила́ єси́ Бо́га, єди́на Благослове́нная.
Поми́луй нас, Бо́же, по вели́цій ми́лості Твоє́й, мо́лим Ті ся, усли́ши і поми́луй.
Хор: Го́споди, поми́луй. [Тричі]
Єще́ мо́лимся о господи́ні і отці́ на́шем Блаже́ннійшем Митрополи́ті [або: Святі́йшем Патріа́рсі*] [ім'я], і о господи́ні на́шем високопреосвяще́ннійшем митрополи́ті [або: архієпи́скопі, або: преосвяще́ннійшем єпи́скопі] [ім'я].
Єще́ мо́лимся о богохрани́мій страні́ на́шей, власте́х і во́їнстві єя́, да ти́хоє і безмо́лвноє житіє́ поживе́м во вся́ком благоче́стії і чистоті́.
Єще́ мо́лимся за всю бра́тію і за вся хрістія́ни.
Виголошує священник: Я́ко ми́лостив і Человіколю́бець Бог єси́, і Тебі́ сла́ву возсила́єм, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в.
Хор: Амі́нь. Іменем Госпо́днім благослови́, о́тче.
Предстоятель виголошує: Сла́ва Святі́й, і Єдиносу́щній, і Животворя́щей, і Неразді́льній Тро́йці всегда́, ни́ні, і при́сно і во ві́ки віко́в.
Хор: Амі́нь.
І починаємо шестопсалм'я, зі всяким мовчаням і умилінням слухаючи; призначений же брат з благоговінням і страхом Божим промовляє:
Сла́ва в ви́шніх Бо́гу, і на землі́ мир, в челові́ціх благоволе́ніє. [Тричі]
Го́споди, устні́ мої́ отве́рзеши, і уста́ моя́ возвістя́ть хвалу́ Твою́. Двічі.
Го́споди, что ся умно́жиша стужа́ющії мі? Мно́зі востаю́ть на м'я, мно́зі глаго́лють душі́ моє́й: ність спасе́нія єму́ в Бо́зі єго́. Ти же, Го́споди, Засту́пник мой єси́, сла́ва моя́ і вознося́й главу́ мою́. Гла́сом мої́м ко Го́споду воззва́х, і усли́ша м'я от гори́ святи́я Своєя́. Аз усну́х, і спах, воста́х, я́ко Госпо́дь засту́пить м'я. Не убою́ся от тем люде́й, о́крест напа́дающих на м'я. Воскресни́, Го́споди, спаси́ м'я, Бо́же мой: я́ко Ти порази́л єси́ вся вражду́ющия мі всу́є, зу́би грі́шников сокруши́л єси́. Госпо́днє єсть спасе́ніє, і на лю́дех Твої́х благослове́ніє Твоє́.
Аз усну́х, і спах, воста́х, я́ко Госпо́дь засту́пить м'я.
Го́споди, да не я́ростію Твоє́ю обличи́ши мене́, ніже́ гні́вом Твої́м нака́жеши мене́; я́ко стрі́ли Твоя́ унзо́ша во мні, і утверди́л єси́ на мні ру́ку Твою́. Ність ізціле́нія в пло́ті моє́й от лиця́ гні́ва Твоєго́, ність ми́ра в косте́х мої́х от лиця́ гріх мої́х. Я́ко беззако́нія моя́ превзидо́ша главу́ мою́, я́ко бре́м'я тя́жкоє отяготі́ша на мні. Возсмерді́ша і согни́ша ра́ни моя́, от лиця́ безу́мія моєго́. Пострада́х і сляко́хся до конця́, весь день сі́туя хожда́х; я́ко ля́двія моя́ напо́лнишася поруга́ній, і ність ізціле́нія в пло́ті моє́й. Озло́блен бих і смири́хся до зіла́, рика́х от воздиха́нія се́рдця моєго́. Го́споди, пред Тобо́ю все жела́ніє моє́, і воздиха́ніє моє́ от Тебе́ не утаї́ся. Се́рдце моє́ см'яте́ся, оста́ви м'я си́ла моя́, і світ о́чію моє́ю — і той ність со мно́ю. Дру́зі мої́ і і́скреннії мої́ пря́мо мні прибли́жишася і ста́ша. І бли́жнії мої́ отдале́че мене́ ста́ша, і нужда́хуся і́щущії ду́шу мою́; і і́щущії зла́я мні глаго́лаху су́єтная, і льсти́вним весь день поуча́хуся. Аз же, я́ко глух, не сли́шах, і я́ко нім не отверза́яй уст свої́х; і бих я́ко челові́к не сли́шай і не іми́й во усті́х свої́х обличе́нія. Я́ко на Тя, Го́споди, упова́х, Ти усли́шиши, Го́споди, Бо́же мой. Я́ко ріх: да не когда́ пора́дуютьміся вразі́ мої́; і внегда́ подвижа́тися нога́м мої́м, на м'я велері́чеваша. Я́ко аз на ра́ни гото́в, і болі́знь моя́ предо мно́ю єсть ви́ну. Я́ко беззако́ніє моє́ аз возвіщу́ і попеку́ся о грісі́ моє́м. Вразі́ же мої́ живу́ть і укріпи́шася па́че мене́, і умно́жишася ненави́дящії м'я без пра́вди; воздаю́щії мі зла́я возблага́я оболга́ху м'я, зане́ гоня́х благости́ню. Не оста́ви мене́, Го́споди Бо́же мой, не отступи́ от мене́; воньми́ в по́мощ мою́, Го́споди спасе́нія моєго́.
Не оста́ви мене́, Го́споди Бо́же мой, не отступи́ от мене́; воньми́ в по́мощ мою́, Го́споди спасе́нія моєго́.
Бо́же, Бо́же мой, к Тебі́ у́тренюю: возжада́ Тебе́ душа́ моя́, коль мно́жицею Тебі́ плоть моя́, в землі́ пу́сті і непрохо́дні, і безво́дні. Та́ко во святі́м яви́хся Тебі́, ви́діти си́лу Твою́ і сла́ву Твою́. Я́ко лу́чші ми́лость Твоя́ па́че живо́т, устні́ мої́ похвали́ті Тя. Та́ко благословлю́ Тя в животі́ моє́м і о і́мені Твоє́м воздіжу́ ру́ці мої́. Я́ко от ту́ка і ма́сти да іспо́лниться душа́ моя́, і устна́ма ра́дости восхва́лять Тя уста́ моя́. А́ще помина́х Тя на посте́лі моє́й, на у́тренніх поуча́хся в Тя. Я́ко бил єси́ Помо́щник мой, і в кро́ві крилу́ Твоє́ю возра́дуюся. Прильпе́ душа́ моя́ по Тебі́, мене́ же прия́т десни́ця Твоя́. Ті́ї же всу́є іска́ша ду́шу мою́, вни́дуть в преіспо́дняя землі́, предадя́ться в ру́ки ору́жія, ча́сті ли́совом бу́дуть. Цар же возвесели́ться о Бо́зі, похва́литься всяк клени́йся Ім, я́ко загради́шася уста́ глаго́лющих непра́ведная.
На у́тренніх поуча́хся в Тя. Я́ко бил єси́ Помо́щник мой, і в кро́ві крилу́ Твоє́ю возра́дуюся.
Прильпе́ душа́ моя́ по Тебі́, мене́ же прия́т десни́ця Твоя́.
Сла́ва, і ни́ні: Аллилу́я, аллилу́я, аллилу́я, сла́ва Тебі́ Бо́же. Тричі, без поклонів. Го́споди, поми́луй, тричі: Сла́ва, і ни́ні:
[Священник таємно промовляє ранкові молитви, стоячи з непокритою головою перед Царськими вратами].
Го́споди Бо́же спасе́нія моєго́, во дні воззва́х, і в нощі́ пред Тобо́ю. Да вни́деть пред Тя моли́тва моя́: приклони́ у́хо Твоє́ к моле́нію моєму́, Я́ко іспо́лнися зол душа́ моя́, і живо́т мой а́ду прибли́жися. Привміне́н бих с низходя́щими в ров, бих я́ко челові́к без по́мощі, в ме́ртвих свобо́дь, я́ко я́звеннії сп'я́щії во гро́бі, ї́хже не пом'яну́л єси́ ктому́, і ті́ї от руки́ Твоєя́ отринове́ні би́ша. Положи́ша м'я в ро́ві преіспо́днім, в те́мних і сі́ні сме́ртній. На мні утверди́ся я́рость Твоя́, і вся во́лни Твоя́ наве́л єси́ на м'я. Уда́лил єси́ зна́ємих мої́х от мене́, положи́ша м'я ме́рзость себі́: пре́дан бих і не ісхожда́х. О́чі мої́ ізнемого́сті от нищети́, воззва́х к Тебі́, Го́споди, весь день, возді́х к Тебі́ ру́ці мої́. Єда́ ме́ртвими твори́ши чудеса́? Іли́ вра́чеве воскреся́ть, і іспові́дяться Тебі́? Єда́ пові́сть кто во гро́бі ми́лость Твою́, і і́стину Твою́ в поги́белі? Єда́ позна́на бу́дуть во тьмі чудеса́ Твоя́, і пра́вда Твоя́ в землі́ забве́нній? І аз к Тебі́, Го́споди, воззва́х і у́тро моли́тва моя́ предвари́ть Тя. Вску́ю, Го́споди, отрі́єши ду́шу мою́, отвраща́єши лице́ Твоє́ от мене́? Нищ єсьм аз, і в труді́х от ю́ности моєя́; возне́сжеся, смири́хся, і ізнемого́х. На мні прейдо́ша гні́ви Твої́, устраше́нія Твоя́ возмути́ша м'я, обидо́ша м'я я́ко вода́, весь день одержа́ша м'я вку́пі. Уда́лил єси́ от мене́ дру́га і і́скренняго, і зна́ємих мої́х от страсте́й.
Го́споди Бо́же спасе́нія моєго́, во дні воззва́х, і в нощі́ пред Тобо́ю.
Да вни́деть пред Тя моли́тва моя́: приклони́ у́хо Твоє́ к моле́нію моєму́.
Благослови́, душе́ моя́, Го́спода, і вся вну́тренняя моя́ і́м'я свято́є Єго́. Благослови́, душе́ моя́, Го́спода, і не забива́й всіх воздая́ній Єго́, очища́ющаго вся беззако́нія твоя́, ізціля́ющаго вся неду́ги твоя́, ізбавля́ющаго от істлі́нія живо́т твой, вінча́ющаго тя ми́лостію і щедро́тами, ісполня́ющаго во благи́х жела́ніє твоє́: обнови́ться я́ко о́рля ю́ность твоя́. Творя́й ми́лостині Госпо́дь, і судьбу́ всім оби́димим. Сказа́ путі́ Своя́ Моїсе́йові, синово́м Ізра́їлевим хоті́нія Своя́: Щедр і ми́лостив Госпо́дь, долготерпіли́в і многоми́лостив. Не до конця́ прогні́вається, ніже́ во вік вражду́єть, не по беззако́нієм на́шим сотвори́л єсть нам, ніже́ по гріхо́м на́шим возда́л єсть нам. Я́ко по висоті́ небе́сній от землі́, утверди́л єсть Госпо́дь ми́лость Свою́ на боя́щихся Єго́. Єли́ко отстоя́ть восто́ци от за́пад, уда́лил єсть от нас беззако́нія на́ша. Я́коже ще́дрить оте́ць си́ни, уще́дри Госпо́дь боя́щихся Єго́. Я́ко Той позна́ созда́ніє на́ше, пом'яну́, я́ко персть єсьми́. Челові́к, я́ко трава́ дні́є єго́, я́ко цвіт се́льний, та́ко оцвіте́ть, я́ко дух про́йде в нем, і не бу́деть, і не позна́єть ктому́ мі́ста своєго́. Ми́лость же Госпо́дня от ві́ка і до ві́ка на боя́щихся Єго́, і пра́вда Єго́ на сині́х сино́в, храня́щих заві́т Єго́, і по́мнящих за́повіді Єго́ твори́ти я. Госпо́дь на небесі́ угото́ва престо́л Свой, і ца́рство Єго́ всі́ми облада́єть. Благослові́те Го́спода всі а́нгели Єго́, си́льнії крі́постію, творя́щії сло́во Єго́, усли́шати глас слове́с Єго́. Благослові́те Го́спода вся си́ли Єго́, слуги́ Єго́, творя́щії во́лю Єго́. Благослові́те Го́спода вся діла́ Єго́, на вся́ком мі́сті влади́чества Єго́, благослови́, душе́ моя́, Го́спода.
На вся́ком мі́сті влади́чествія Єго́, благослови́, душе́ моя́, Го́спода.
Го́споди, усли́ши моли́тву мою́, внуши́ моле́ніє моє́ во і́стині Твоє́й, усли́ши м'я в пра́вді Твоє́й: і не вни́ди в суд с рабо́м Твої́м, я́ко не оправди́ться пред Тобо́ю всяк живи́й. Я́ко погна́ враг ду́шу мою́, смири́л єсть в зе́млю живо́т мой, посади́л м'я єсть в те́мних, я́ко ме́ртвия ві́ка. І уни́ во мні дух мой, во мні см'яте́ся се́рдце моє́. Пом'яну́х дні дре́внія, поучи́хся во всіх ді́ліх Твої́х, в творе́ніїх руку́ Твоє́ю поуча́хся. Возді́х к Тебі́ ру́ці мої́, душа́ моя́, я́ко земля́ безво́дная Тебі́. Ско́ро усли́ши м'я, Го́споди, ізчезе́ дух мой, не отврати́ лиця́ Твоєго́ от мене́, і уподо́блюся низходя́щим в ров. Сли́шану сотвори́ мні зау́тра ми́лость Твою́, я́ко на Тя упова́х. Скажи́ мні, Го́споди, путь в о́ньже пойду́, я́ко к Тебі́ взях ду́шу мою́. Ізми́ м'я от враг мої́х, Го́споди, к Тебі́ прибіго́х. Научи́ м'я твори́ти во́лю Твою́, я́ко Ти єси́ Бог мой. Дух Твой Благи́й наста́вить м'я на зе́млю пра́ву. І́мене Твоєго́ ра́ди, Го́споди, живи́ши м'я, пра́вдою Твоє́ю: ізведе́ши от печа́лі ду́шу мою́. І ми́лостію Твоє́ю потреби́ши враги́ моя́ і погуби́ши вся стужа́ющия душі́ моє́й, я́ко аз раб Твой єсьм.
Усли́ши м'я, Го́споди, в пра́вді Твоє́й і не вни́ди в суд с рабо́м Твої́м.
Усли́ши м'я, Го́споди, в пра́вді Твоє́й і не вни́ди в суд с рабо́м Твої́м.
Дух Твой Благи́й наста́вить м'я на зе́млю пра́ву.
Сла́ва, і ни́ні: Аллилу́я, аллилу́я, аллилу́я, сла́ва Тебі́ Бо́же. [Тричі]
Потім священник виголошує єктенію. І відразу співається на глас тропаря святого поточного дня:
Бог Госпо́дь, і яви́ся нам, / благослове́н Гряди́й во І́м'я Госпо́днє.
Стих 1: Іспові́дайтеся Го́сподеві, я́ко благ, я́ко в вік ми́лость Єго́.
Стих 2: Обише́дше обидо́ша м'я і і́менем Госпо́днім противля́хся їм.
Стих 3: Не умру́, но жив бу́ду і пові́м діла́ Госпо́дня.
Стих 4: Ка́мень, Єго́же небрего́ша зи́ждущії, Сей бисть во главу́ у́гла, от Го́спода бисть Сей, і єсть ди́вен во очесі́х на́ших.
Потім промовляємо тропар поточного свята, або святого, або воскресний поточного гласу двічі, і Богородичний на той самий глас. Під час співу Бог Госпо́дь: канонарх відходить і стає посеред храму з непокритою головою та тихо промовляє наведені вище стихи. Стоїть там, доки співці не почнуть Богородичний. Потім вклоняється на тому місці, де стоїть, і, повернувшись, вклоняється до хорів та відходить. Так само чинить і тоді, коли співається «Аллилуя».
Якщо ж належить співати «Аллилуя» або настала велика Чотиридесятниця, замість Бог Госпо́дь, співаємо Аллилу́я, тричі на глас Октоїха.
Стихи ж промовляються такі:
Стих 1: От но́щі у́тренюєть дух мой к Тебі́, Бо́же, зане́ світ повелі́нія Твоя́ на землі́.
Стих 2: Пра́вді научі́теся живу́щії на землі́.
Стих 3: За́висть при́йметь лю́ди ненака́занния.
Стих 4: Приложи́ їм зла, Го́споди, приложи́ зла сла́вним землі́.
І відразу Троїчні поточного гласу, кожен по одному разу.
Плотськи́ми образова́нії Безпло́тних Сил / к ми́сленному і невеще́ственному возводи́мі уму́ / і Трисвято́ю пі́снію Триіпоста́снаго Божества́ приє́млюще сія́ніє, / херуви́мськи возопії́м Єди́ному Бо́гу: Свят, Свят, Свят єси́, Бо́же наш.
Сла́ва: Со всі́ми Небе́сними си́лами / херуви́мськи Су́щему в Ви́шніх возопії́м, / трисвяту́ю возсила́юще хвалу́: Свят, Свят, Свят єси́, Бо́же наш, моли́твами всіх святи́х Твої́х поми́луй нас.
І ни́ні: Воста́вше от сна, припа́даєм Ті, Бла́же, / і А́нгельськую піснь вопіє́м Ті, Си́льне: Свят, Свят, Свят єси́, Бо́же, Богоро́дицею поми́луй нас.
В понеділок: Предста́тельстви Безпло́тних Твої́х поми́луй нас.
Во вто́рник: Моли́твами Предте́чі Твоєго́ поми́луй нас.
В середу і в п'ятницю: Си́лою Креста́ Твоєго́ сохрани́ нас, Го́споди.
В четвер: Моли́твами святи́х апо́стол Твої́х і святи́теля Никола́я поми́луй нас.
А в інших двох Троїчних промовляти так, як написано наприкінці кожного з них.
Ви́шнія Си́ли подража́юще на землі́, / побі́дную піснь прино́сим Ті, Бла́же: Свят, Свят, Свят єси́, Бо́же наш.
Сла́ва: Несозда́нноє Єстество́, всіх Зижди́телю, / устні́ на́ша отве́рзи, / я́ко да возвісти́м хвалу́ Твою́, вопію́ще: Свят, Свят, Свят єси́, Бо́же наш, моли́твами всіх святи́х Твої́х поми́луй нас.
І ни́ні: От одра́ і сна воздви́гл м'я єси́, Го́споди, / ум мой просвіти́ і се́рдце, / і устні́ мої́ отве́рзи, / во є́же пі́ти Тя, Свята́я Тро́йце: Свят, Свят, Свят єси́, Бо́же, Богоро́дицею поми́луй нас.
Тро́йце Єдиносу́щная і неразді́льная, / Єди́нице Триіпоста́сная і Соприсносу́щная, / Тебі́, я́ко Бо́гу, А́нгельськую піснь вопіє́м: Свят, Свят, Свят єси́, Бо́же наш.
Сла́ва: Отця́ Безнача́льна, Си́на Собезнача́льна, Ду́ха Соприсносу́щна, / Бо́жество́ Єди́но, / херуви́мськи славосло́вити дерза́юще, глаго́лем: Свят, Свят, Свят єси́, Бо́же наш, моли́твами всіх святи́х Твої́х поми́луй нас.
І ни́ні: Напра́сно Судія́ при́йдеть, і коєго́ждо дія́нія обнажа́ться, / но стра́хом зове́м в полу́нощі: Свят, Свят, Свят єси́, Бо́же наш, Богоро́дицею поми́луй нас.
У́мних Твої́х слуг приноси́ти сме́ртнії, піснь дерза́юще, глаго́лем: Свят, Свят, Свят єси́, Бо́же наш.
Сла́ва: Я́ко чи́ни ни́ні А́нгельстії на Небесі́ / і стоя́нія стра́хом челові́чеськая на землі́, / побі́дную піснь прино́сим Ті, Бла́же: / Свят, Свят, Свят єси́, Бо́же наш, моли́твами всіх святи́х Твої́х поми́луй нас.
І ни́ні: Безнача́льнаго Твоєго́ Отця́ / і Тебе́, Христе́ Бо́же, / і Пресвята́го Твоєго́ Ду́ха, / херуви́мськи славосло́вити дерза́юще, глаго́лем: Свят, Свят, Свят єси́, Бо́же наш, Богоро́дицею поми́луй нас.
Пі́нію вре́м'я і моли́тві час, / прилі́жно возопії́м Єди́ному Бо́гу: Свят, Свят, Свят єси́, Бо́же наш.
Сла́ва: Образова́ти дерза́юще у́мная Твоя́ Во́їнства, / Тро́йце Безнача́льная, / усти́ недосто́йними вопіє́м: Свят, Свят, Свят єси́, Бо́же наш, моли́твами всіх святи́х Твої́х поми́луй нас.
І ни́ні: І́же в ложесна́ деви́чеськая вмісти́вийся / і нідр Оте́чеських не разлучи́вийся, / со А́нгели і нас, Христе́ Бо́же, прийми́, вопію́щих Ті: Свят, Свят, Свят єси́, Бо́же наш, Богоро́дицею поми́луй нас.
Предстоя́ще со стра́хом Херуви́ми, / ужаса́ющеся с тре́петом Серафи́ми, / трисвяту́ю піснь прино́сять немо́лчним гла́сом. С ни́миже і ми вопіє́м, грі́шнії: Свят, Свят, Свят єси́, Бо́же наш.
Сла́ва: Безпло́тними усти́, немо́лчними славослове́ньми / шестокри́льнії вопію́ть Ті трисвяту́ю піснь, Бо́же наш. І ми, і́же на землі́, / недосто́йними усти́ хвалу́ Ті возсила́єм: Свят, Свят, Свят єси́, Бо́же наш, моли́твами всіх святи́х Твої́х поми́луй нас.
І ни́ні: Тро́їчния Єди́ниці Бо́жество́ неслія́нним соєдине́нієм сла́вим / і А́нгельськую піснь вопіє́м: Свят, Свят, Свят єси́, Бо́же наш, Богоро́дицею поми́луй нас.
Ви́шнею си́лою херуві́мски воспіва́ємий / і Боже́ственною сла́вою а́нгельськи покланя́ємий, / прийми́ і нас, су́щих на землі́, / недосто́йними устна́ми хвале́ніє Тебі́ возсила́ющих: Свят, Свят, Свят єси́, Бо́же наш.
Сла́ва: Я́ко сон, лі́ность отложи́вши, душе́, / ісправле́ніє к хвале́нію покажи́ Судії́ / і со стра́хом возопи́й: Свят, Свят, Свят єси́, Бо́же наш, моли́твами всіх святи́х Твої́х поми́луй нас.
І ни́ні: Непристу́пному Божеству́ во Єди́ниці Тро́йці / Серафимськую трисвяту́ю возсила́юще хвалу́, / со стра́хом возопії́м: Свят, Свят, Свят єси́, Бо́же наш, Богоро́дицею поми́луй нас.
На Не́бо сердця́ іму́ще, А́нгельський подража́їм чин / і со стра́хом Судії́ припаде́м, побі́дную взива́юще хвалу́: Свят, Свят, Свят єси́, Бо́же наш.
Сла́ва: Зрі́ти Тебе́ не смі́юще Херуви́ми, / летя́ще зову́ть со восклица́нієм Бо́же́ственную піснь трисвята́го гла́са, / с ни́миже і ми вопіє́м Ті: Свят, Свят, Свят єси́, Бо́же наш, моли́твами всіх святи́х Твої́х поми́луй нас.
І ни́ні: Сляца́ємі мно́жеством прегріше́ній на́ших / і не смі́юще воззрі́ти на висоту́ небе́сную, / ду́шу с ті́лом прекло́ньше, / со А́нгели піснь вопіє́м Ті: Свят, Свят, Свят єси́, Бо́же, Богоро́дицею поми́луй нас.
У суботу, якщо замість Бог Госпо́дь, співаємо «Аллилуя», промовляємо такі стихи:
Стих: Блаже́нні, я́же ізбра́л і прия́л єси́ Го́споди.
Стих: І па́м'ять їх в род і род.
Стих: Ду́ші їх во благи́х водворя́ться.
Тропар: Глубино́ю му́дрости: Двічі. Слава, і нині, Богородичний.
Потім читаємо Псалтир і сідальні в належному порядку, і псалом 50.
[Якщо неділя, або Господнє чи Богородичне свято, або звершується пам’ять святого, якому належить співати полієлей.
Хвалі́те і́м'я Госпо́днє, хвалі́те, раби́ Го́спода. Аллилу́я. [Тричі]
Стоя́щії во хра́мі Госпо́дні, во дво́ріх до́му Бо́га на́шего. Хвалі́те Го́спода, я́ко благ Госпо́дь, по́йте і́мені Єго́, я́ко добро́: я́ко Іа́кова ізбра́ Себі́ Госпо́дь, Ізра́їля в достоя́ніє Себі́. Я́ко аз позна́х, я́ко ве́лій Госпо́дь, і Госпо́дь наш над всі́ми бо́ги. Вся єли́ка восхоті́ Госпо́дь, сотвори́ на небесі́ і на землі́, в моря́х і во всіх бе́зднах. Возводя́ о́блаки от послі́дніх землі́, мо́лнії в дождь сотвори́, ізводя́й ві́три от сокро́вищ Свої́х. І́же порази́ пе́рвенці Єги́петськия, от челові́ка до скота́. Посла́ зна́менія і чудеса́ посреді́ тебе́, Єги́пте, на фарао́на і на вся раби́ єго́. І́же порази́ язи́ки мно́гі і ізби́ царі́ крі́пкі: Сіо́на, царя́ Аморре́йська, і О́га, царя́ Васа́нська, і вся ца́рствія Ханаа́нська, і даде́ зе́млю їх достоя́ніє, достоя́ніє Ізра́їлю, лю́дем Свої́м. Го́споди, і́м'я Твоє́ в вік і па́м'ять Твоя́ в род і род: я́ко суди́ти і́мать Госпо́дь лю́дем Свої́м, і о рабі́х Свої́х умо́литься. І́доли язи́к, сребро́ і зла́то, діла́ рук челові́чеських. Уста́ і́муть, і не возглаго́лють, о́чі і́муть, і не у́зрять, у́ші і́муть, і не усли́шать, ніже́ бо єсть дух во усті́х їх. Подо́бні їм да бу́дуть творя́щії я, і всі наді́ющіїся на ня. До́ме Ізра́їлев, благослові́те Го́спода, до́ме Ааро́нь, благослові́те Го́спода, до́ме Леві́їн, благослові́те Го́спода. Боя́щіїся Го́спода, благослові́те Го́спода.
Благослове́н Госпо́дь от Сіо́на, живи́й во Ієрусали́мі. Аллилу́я. [Тричі]
Іспові́дайтеся Го́сподеві, я́ко благ, я́ко в вік ми́лость Єго́. Аллилу́я. [Тричі]
Іспові́дайтеся Бо́гу бого́в, я́ко в вік ми́лость Єго́. Іспові́дайтеся Го́сподеві господе́й, я́ко в вік ми́лость Єго́. Сотво́ршему чудеса́ ве́лія Єди́ному, я́ко в вік ми́лость Єго́. Сотво́ршему небеса́ ра́зумом, я́ко в вік ми́лость Єго́. Утверди́вшему зе́млю на вода́х, я́ко в вік ми́лость Єго́. Сотво́ршему світи́ла ве́лія Єди́ному, я́ко в вік ми́лость Єго́. Со́лнце во о́бласть дне, я́ко в вік ми́лость Єго́. Луну́ і зві́зди во о́бласть но́щі, я́ко в вік ми́лость Єго́. Порази́вшему Єги́пта с пе́рвенці єго́, я́ко в вік ми́лость Єго́, і ізве́дшему Ізра́їля от среди́ їх, я́ко в вік ми́лость Єго́. Руко́ю крі́пкою і ми́шцею висо́кою, я́ко в вік ми́лость Єго́. Разді́льшему Чермно́є мо́ре в разділе́нія, я́ко в вік ми́лость Єго́. І прове́дшему Ізра́їля посреді́ єго́, я́ко в вік ми́лость Єго́. І істря́сшему фарао́на і си́лу єго́ в мо́ре Чермно́є, я́ко в вік ми́лость Єго́. Прове́дшему лю́ди Своя́ в пусти́ні, я́ко в вік ми́лость Єго́. Порази́вшему царі́ ве́лія, я́ко в вік ми́лость Єго́, І уби́вшему царі́ крі́пкія, я́ко в вік ми́лость Єго́: Сіо́на, царя́ Аморре́йська, я́ко в вік ми́лость Єго́, і О́га, царя́ Васа́нська, я́ко в вік ми́лость Єго́. І да́вшему зе́млю їх достоя́ніє, я́ко в вік ми́лость Єго́. Достоя́ніє Ізра́їлю, рабу́ Своєму́, я́ко в вік ми́лость Єго́. Я́ко во смире́нії на́шем пом'яну́ ни Госпо́дь, я́ко в вік ми́лость Єго́. І ізба́вил ни єсть от враго́в на́ших, я́ко в вік ми́лость Єго́. Дая́й пи́щу вся́кой пло́ті, я́ко в вік ми́лость Єго́.
Іспові́дайтеся Бо́гу Небе́сному, я́ко в вік ми́лость Єго́. Аллилу́я. [Тричі]
[Якщо неділя блудного сина, або м’ясопусна, або сиропусна неділя, додаємо до цих і третій псалом: На ріка́х Вавило́нських: з урочистим співом «Аллилуя».
На ріка́х Вавило́нських, та́мо сідо́хом і пла́кахом, внегда́ пом'яну́ти нам Сіо́на. Аллилу́я. На ве́рбіїх посреді́ єго́ обі́сихом орга́ни на́ша. Аллилу́я. Я́ко та́мо вопроси́ша ни плі́ншії нас о словесі́х пі́сней і ве́дшії нас о пі́нії. Аллилу́я. Воспо́йте нам от пі́сней Сіо́нських. Аллилу́я. Ка́ко воспоє́м піснь Госпо́дню на землі́ чужде́й? Аллилу́я. А́ще забу́ду тебе́, Ієрусали́ме, забве́нна бу́ди десни́ця моя́. Аллилу́я. Прильпни́ язи́к мой горта́ні моєму́, а́ще не пом'яну́ тебе́, а́ще не предложу́ Ієрусали́ма, я́ко в нача́лі весе́лія моєго́. Аллилу́я. Пом'яни́, Го́споди, си́ни Едо́мськія, в день Ієрусали́мль, глаго́лющия: істоща́йте, істоща́йте до основа́ній єго́. Аллилу́я. Дщи Вавило́ня окая́нная. Блаже́н і́же возда́сть тебі́ воздая́ніє твоє́, є́же воздала́ єси́ нам. Аллилу́я. Блаже́н і́же і́меть, і разбіє́ть младе́нці твоя́ о ка́мень. Аллилу́я.]
Якщо припаде Господнє чи Богородичне свято або день пам’яті святого, коли за уставом співається полієлей, тоді промовляємо величання з вибраними стихами псалмів. Якщо ж неділя, співаємо:
На кожному тропарі промовляємо:
Благослове́н єси́, Го́споди, / научи́ м'я оправда́нієм Твої́м.
А́нгельский собо́р удиви́ся, / зря Тебе́ в ме́ртвих вміни́вшася, / сме́ртную же, Спа́се, крі́пость разори́вша, / і с Собо́ю Ада́ма воздви́гша, / і от а́да вся свобо́ждша.
Благослове́н єси́, Го́споди, / научи́ м'я оправда́нієм Твої́м.
Почто́ ми́ра с ми́лостивними слеза́ми, / о учени́ци, растворя́єте? / Блиста́яйся во гро́бі А́нгел мироно́сицям віща́ше: / ви́діте ви гроб і уразумі́йте, / Спас бо воскре́се от гро́ба.
Благослове́н єси́, Го́споди, / научи́ м'я оправда́нієм Твої́м.
Зіло́ ра́но мироно́сиці теча́ху / ко гро́бу Твоєму́ рида́ющя, / но предста́ к ним А́нгел і рече́: / рида́нія вре́м'я преста́, не пла́чите, / воскресе́ніє же апо́столом рці́те.
Благослове́н єси́, Го́споди, / научи́ м'я оправда́нієм Твої́м.
Мироно́сиці жени́ с ми́ри прише́дша / ко гро́бу Твоєму́, Спа́се, рида́ху, / А́нгел же к ним рече́, глаго́ля: / что с ме́ртвими жива́го помишля́єте? / Я́ко Бог бо, воскре́се от гро́ба.
Сла́ва: Поклоні́мся Отцю́ / і Єго́ Си́нові, і Свято́му Ду́ху, / Святі́й Тро́йці во єди́ном существі́, / с Серафи́ми зову́ще: / Свят, Свят, Свят єси́, Го́споди.
І ни́ні: Жизнода́вця ро́ждши, / гріха́, Ді́во, Ада́ма ізба́вила єси́, / ра́дость же Є́ві / в печа́лі мі́сто подала́ єси́; / па́дшия же от жи́зні / к сей напра́ви / із Тебе́ воплоти́вийся Бог і Челові́к.
Аллилу́я, аллилу́я, аллилу́я, сла́ва Тебі́, Бо́же. [Тричі]
Диякон: Па́ки і па́ки:
Виголошує священник: Я́ко благослови́ся і́м'я Твоє́ і просла́вися Ца́рство Твоє́, Отця́, і Си́на, і Свята́го Ду́ха, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в.
Хор: Амі́нь.
Іпакої. Степенні поточного гласу. Якщо ж припаде Господнє чи Богородичне свято або день пам’яті святого, співаємо:
От ю́ности моєя́ / мно́зі бо́рють м'я стра́сті, / но Сам м'я заступи́ / і спаси́, Спа́се мой.
Ненави́дящії Сіо́на, / посрамі́теся от Го́спода, / я́ко трава́ бо огне́м / бу́дете ізсо́хше.
Сла́ва: Святи́м Ду́хом / вся́ка душа́ живи́ться, / і чистото́ю возвиша́ється, / світлі́ється Тро́йчеським Єди́нством священнота́йні.
І ни́ні, той самий тропар.
Диякон: Во́ньмем.
Свяще́нник: Мир всім.
Хор: І ду́хові твоєму́.
Диякон: Прему́дрость. І прокимен:
Прокимен, глас 1: Ни́ні воскресну́, глаго́леть Госпо́дь, / положу́ся во Спасе́ніє, не обиню́ся о нем. Стих: Словеса́ Госпо́дня, словеса́ чи́ста.
Прокимен, глас 2: Воста́ни, Го́споди, Бо́же мой, повелі́нієм, і́мже запові́дал єси́, / і сонм люде́й оби́деть Тя. Стих: Го́споди Бо́же мой, на Тя упова́х, спаси́ м'я.
Прокимен, глас 3: Рці́те во язи́ціх, я́ко Госпо́дь воцари́ся, / і́бо іспра́ви вселе́нную, я́же не подви́житься. Стих: Воспо́йте Го́сподеві піснь но́ву, воспо́йте Го́сподеві вся земля́.
Прокимен, глас 4: Воскресни́, Го́споди, помози́ нам / і ізба́ви нас і́мене Твоєго́ ра́ди. Стих: Бо́же, уши́ма на́шима усли́шахом, і отці́ на́ші возвісти́ша нам.
Прокимен, глас 5: Воскресни́, Го́споди Бо́же мой, да вознесе́ться рука́ Твоя́, / я́ко Ти ца́рствуєши во ві́ки. Стих: Іспові́мся Тебі́, Го́споди, всім се́рдцем мої́м, пові́м вся чудеса́ Твоя́.
Прокимен, глас 6: Го́споди, воздви́гни си́лу Твою́, / і прийди́ во є́же спасти́ нас. Стих: Паси́й Ізра́їля воньми́, наставля́яй я́ко овча́ Іо́сифа.
Прокимен, глас 7: Воскресни́, Го́споди Бо́же мой, да вознесе́ться рука́ Твоя́, / не забу́ди убо́гих Твої́х до конця́. Стих: Іспові́мся Тебі́, Го́споди, всім се́рдцем мої́м, пові́м вся чудеса́ Твоя́.
Прокимен, глас 8: Воцари́ться Госпо́дь во вік, / Бог твой Сіо́не, в род і род. Стих: Хвали́ душе́ моя́ Го́спода, восхвалю́ Го́спода в животі́ моє́м.
Диякон: Го́споду помо́лимся.
Хор: Го́споди, поми́луй.
Священник виголошує: Я́ко свят єси́, Бо́же наш, і во святи́х почива́єши, і Тебі́ сла́ву возсила́єм. Отцю́ і Си́ну і Свято́му Ду́ху, ни́ні, і при́сно і во ві́ки віко́в.
Хор: Амі́нь.
Вся́коє диха́ніє / да хва́лить Го́спода. Стих: Хвалі́те Бо́га во святи́х Єго́, хвалі́те Єго́ во утвержде́нії си́ли Єго́.
І потім виголошує диякон: І о сподо́битися нам сли́шанію свята́го Єва́нгелія Го́спода Бо́га мо́лим.
Хор: Го́споди, поми́луй. [Тричі]
Диякон: Прему́дрость, про́сті! Усли́шим свята́го Єва́нгелія.
Священник: Мир всім.
Люди: І ду́хові твоєму́.
І відразу: От [ім'я] свята́го Єва́нгелія чте́ніє.
Хор: Сла́ва Тебі́, Го́споди, сла́ва Тебі́!
Диякон: Во́ньмем.
Тоді священник читає Євангеліє утрені, якщо неділя.
Хор: Сла́ва Тебі́, Го́споди, сла́ва Тебі́!
Воскресе́ніє Христо́во ви́дівше, / поклоні́мся Свято́му Го́споду Ісу́су, / єди́ному безгрі́шному. / Кресту́ Твоєму́ покланя́ємся, Христе́, / і свято́є Воскресе́ніє Твоє́ поє́м і сла́вим: / Ти бо єси́ Бог наш, / ра́зві Тебе́ іно́го не зна́єм, / і́м'я Твоє́ імену́єм. / Прийді́те всі ві́рнії, / поклоні́мся Свято́му Христо́ву Воскресе́нію: / се бо при́йде кресто́м ра́дость всему́ ми́ру. / Всегда́ благослов'я́ще Го́спода, / поє́м Воскресе́ніє Єго́: / расп'я́тіє бо претерпі́в, / сме́ртію смерть разруши́.]
Поми́луй м'я, Бо́же, по вели́цій ми́лості Твоє́й і по мно́жеству щедро́т Твої́х очи́сти беззако́ніє моє́. Найпа́че оми́й м'я от беззако́нія моєго́ і от гріха́ моєго́ очи́сти м'я. Я́ко беззако́ніє моє́ аз зна́ю, і гріх мой предо мно́ю єсть ви́ну. Тебі́ єди́ному согріши́х і лука́воє пред Тобо́ю сотвори́х; я́ко да оправди́шися во словесі́х Твої́х і побіди́ши, внегда́ суди́ти Ті. Се бо в беззако́ніїх зача́т єсьм, і во грісі́х роди́ м'я ма́ти моя́. Се бо і́стину возлюби́л єси́, безві́стная і та́йная прему́дрости Твоєя́ яви́л мі єси́. Окропи́ши м'я іссо́пом, і очи́щуся; оми́єши м'я, і па́че сні́га убілю́ся. Слу́ху моєму́ да́си ра́дость і весе́ліє; возра́дуються ко́сті смире́нния. Отврати́ лице́ Твоє́ от гріх мої́х і вся беззако́нія моя́ очи́сти. Се́рдце чи́сто сози́жди во мні, Бо́же, і дух прав обнови́ во утро́бі моє́й. Не отве́ржи мене́ от лиця́ Твоєго́ і Ду́ха Твоєго́ Свята́го не отими́ от мене́. Возда́ждь мі ра́дость спасе́нія Твоєго́ і Ду́хом влади́чним утверди́ м'я. Научу́ беззако́нния путе́м Твої́м, і нечести́вії к Тебі́ обратя́ться. Ізба́ви м'я от крове́й, Бо́же, Бо́же спасе́нія моєго́; возра́дується язи́к мой пра́вді Твоє́й. Го́споди, устні́ мої́ отве́рзеши, і уста́ моя́ возвістя́ть хвалу́ Твою́. Я́ко а́ще би восхоті́л єси́ же́ртви, дал бих у́бо: всесожже́нія не благоволи́ши. Же́ртва Бо́гу дух сокруше́н; се́рдце сокруше́нно і смире́нно Бог не унічижи́ть. Ублажи́, Го́споди, благоволе́нієм Твої́м Сіо́на, і да сози́ждуться сті́ни Ієрусали́мськія. Тогда́ благоволи́ши же́ртву пра́вди, возноше́ніє і всесожега́ємая; тогда́ возложа́ть на олта́р Твой тельці́.
Сла́ва: Моли́твами Апо́столов, / Ми́лостиве, очи́сти / мно́жества согріше́ній на́ших.
І ни́ні: Моли́твами Богоро́диці, / Ми́лостиве, очи́сти / мно́жества согріше́ній на́ших.
Потім глас 6: Поми́луй м'я, Бо́же, / по вели́цій ми́лості Твоє́й / і по мно́жеству щедро́т Твої́х / очи́сти беззако́ніє моє́.
Потім: Воскре́с Ісу́с от гро́ба, / я́коже прорече́, / даде́ нам живо́т ві́чний / і ве́лію ми́лость.
[Якщо ж неділя митаря і фарисея, або блудного сина, або м’ясопусна, або сиропусна, або інші неділі Великого Посту, замість «Молитвами апостолів» співаємо тропарі:]
Сла́ва, глас 8: Покая́нія отве́рзи мі две́рі, Жизнода́вче, / у́тренюєть бо дух мой ко хра́му свято́му Твоєму́, / храм нося́й тіле́сний весь оскверне́н: / но я́ко щедр, очи́сти / благоутро́бною Твоє́ю ми́лостію.
І ни́ні, Богоро́дичен: На спасе́нія стезі́ наста́ви м'я, Богоро́дице, / сту́дними бо окаля́х ду́шу гріхми́, / і в лі́ності все житіє́ моє́ іжди́х: / но Твої́ми моли́твами / ізба́ви м'я от вся́кия нечистоти́.
Потім глас 6: Поми́луй м'я, Бо́же, / по вели́цій ми́лості Твоє́й / і по мно́жеству щедро́т Твої́х / очи́сти беззако́ніє моє́.
Потім: Мно́жєства соді́янних мно́ю лю́тих помишля́я окая́нний, / трепе́щу стра́шнаго дне су́днаго: / но наді́яся на ми́лость благоутро́бія Твоєго́, / я́ко Дави́д вопію́ Ті: / поми́луй м'я, Бо́же, / по вели́цій Твоє́й ми́лості.]
Диякон: Спаси́, Бо́же, лю́ди Твоя́:
Хор: Го́споди, поми́луй. [12 разів].
Тоді промовляє свяще́нник голосно: Ми́лостію і щедро́тами:
Хор: Амі́нь.]
І відразу посинаємо канони зі стихослів'ям.
Вели́чить душа́ Моя́ Го́спода і возра́довася дух Мой о Бо́зі Спа́сі Моє́м.
До кожно стиха приспівуємо: Честні́йшую Херуви́м / і сла́внійшую без сравне́нія Серафи́м, / без істлі́нія Бо́га Сло́ва ро́ждшую, / су́щую Богоро́дицю, Тя велича́єм.
Я́ко призрі́ на смире́ніє раби́ Своєя́, се бо, от ни́ні ублажа́ть М'я всі ро́ди.
Я́ко сотвори́ Мні вели́чіє Си́льний, і свя́то і́м'я Єго́, і ми́лость Єго́ в ро́ди родо́в боя́щимся Єго́.
Сотвори́ держа́ву ми́шцею Своє́ю, расточи́ го́рдия ми́слію се́рдця їх.
Низложи́ си́льния со престо́л, і вознесе́ смире́нния: а́лчущия іспо́лни благ, і богатя́щияся отпусти́ тщи.
Восприя́т Ізра́їля о́трока Своєго́, пом'яну́ти ми́лости, я́коже глаго́ла ко отце́м на́шим, Авраа́му і сі́мені єго́ да́же до ві́ка.
Потім 9-а пісня канону. Якщо не неділя, після ірмосу: Досто́йно єсть: Якщо ж неділя чи заспівався полієлей, після катавасії єктенія:
Диякон: Свят Госпо́дь Бог наш.
Хор: Свят Госпо́дь Бог наш.
Диякон: Я́ко свят Госпо́дь Бог наш.
Хор: Свят Госпо́дь Бог наш.
Диякон: Над всі́ми людьми́ Бог наш.
Хор: Свят Госпо́дь Бог наш.
І утренній ексапостила́рій.
Якщо ж Великий Піст, промовляємо світильні поточного гласу. Якщо ні — ексапостиларій дня, і відразу хвалитні. Якщо неділя, або Господнє свято, або день пам’яті святого, якому належить велике славослов’я, співаємо Вся́коє диха́ніє, на поточний глас так:
Хор: Вся́коє диха́ніє да хва́лить Го́спода. / Хвалі́те Го́спода с небе́с, / хвалі́те Єго́ в ви́шніх. / Тебі́ подоба́єть піснь Бо́гу. / Хвалі́те Єго́, всі А́нгели Єго́, / хвалі́те Єго́, вся Си́ли Єго́. / Тебі́ подоба́єть піснь Бо́гу.
Чтець, псалом 148: Хвалі́те Єго́, со́лнце і луна́, хвалі́те Єго́, вся зві́зди і світ. Хвалі́те Єго́ Небеса́ небе́с і вода́, я́же преви́ше небе́с. Да восхва́лять і́м'я Госпо́днє: я́ко Той рече́, і би́ша, Той повелі́, і созда́шася. Поста́ви я в вік і в вік ві́ка, повелі́ніє положи́, і не ми́мо і́деть. Хвалі́те Го́спода от землі́, змі́евє і вся бе́здни: огнь, град, сніг, го́лоть, дух бу́рен, творя́щая сло́во Єго́, го́ри і всі хо́лми, древа́ плодоно́сна і всі ке́дри, зві́ріє і всі ско́ти, га́ди і пти́ці перна́ти. Ца́ріє зе́мстії і всі лю́діє, кня́зі і всі судії́ зе́мстії, ю́ноші і ді́ви, ста́рці с ю́нотами да восхва́лять і́м'я Госпо́днє, я́ко вознесе́ся і́м'я Того́ Єди́наго, іспові́даніє Єго́ на землі́ і на небесі́. І вознесе́ть рог люде́й Свої́х, піснь всім преподо́бним Єго́, синово́м Ізра́їлевим, лю́дем, приближа́ющимся Єму́.
Псалом 149: Воспо́йте Го́сподеві піснь но́ву, хвале́ніє Єго́ в це́ркві преподо́бних. Да возвесели́ться Ізра́їль о Сотво́ршем єго́, і си́нове Сіо́ні возра́дуються о Царі́ своє́м. Да восхва́лять і́м'я Єго́ в ли́ці, в тимпа́ні і псалти́рі да пою́ть Єму́. Я́ко благоволи́ть Госпо́дь в лю́дех Свої́х, і вознесе́ть кро́ткия во спасе́ніє. Восхва́ляться преподо́бнії во сла́ві і возра́дуються на ло́жах свої́х. Возноше́нія Бо́жия в горта́ні їх, і мечи́ обою́ду остри́ в рука́х їх: сотвори́ти отмще́ніє во язи́ціх, обличе́нія в лю́дех, св'яза́ти царі́ їх пу́ти, і сла́вния їх ручни́ми око́ви желі́зними.
Звідси починаємо стихири. На 6: Сотвори́ти в них суд напи́сан. / Сла́ва сія́ бу́деть всім преподо́бним Єго́.
Псалом 150: Хвалі́те Бо́га во святи́х Єго́, / хвалі́те Єго́ во утверже́нії си́ли Єго́.
На 4: Хвалі́те Єго́ на си́лах Єго́, / хвалі́те Єго́ по мно́жеству вели́чествія Єго́.
Хвалі́те Єго́ во гла́сі тру́бнім, / хвалі́те Єго́ во псалти́рі і гу́слех.
На 2: Хвалі́те Єго́ в тимпа́ні і ли́ці, / хвалі́те Єго́ во стру́нах і орга́ні.
Хвалі́те Єго́ в кимва́ліх доброгла́сних, хвалі́те Єго́ в кимва́ліх восклица́нія: / вся́коє диха́ніє да хва́лить Го́спода.
[Якщо неділя:
Стих: Воскресни́, Го́споди Бо́же мой, да вознесе́ться рука́ Твоя́, / не забу́ди убо́гих Твої́х до конця́.
Стих: Іспові́мся Тебі́, Го́споди, всім се́рдцем мої́м, / пові́м вся чудеса́ Твоя́.]
Після стихир Сла́ва, стихира євангельська.
Хор: Преблагослове́нна єси́, Богоро́дице Ді́во, / Вопло́щшим бо ся із Тебе́ ад пліни́ся, / Ада́м воззва́ся, / кля́тва потреби́ся, / Є́ва свободи́ся, / смерть умертви́ся, і ми ожи́хом. / Тім воспіва́юще вопіє́м: / благослове́н Христо́с Бог, / благоволи́вий та́ко, сла́ва Тебі́.
Свяще́нник: Сла́ва Тебі́, показа́вшему нам світ.
Хор: Сла́ва в ви́шніх Бо́гу, і на землі́ мир, в челові́ціх благоволе́ніє. Хва́лим Тя, благослови́м Тя, кла́няем Ті ся, славосло́вим Тя, благодари́м Тя вели́кия ра́ди сла́ви Твоєя́. Го́споди, Царю́ Небе́сний, Бо́же, О́тче Вседержи́телю, Го́споди Си́не Єдиноро́дний, Ісу́се Христе́, і Святи́й Ду́ше. Го́споди Бо́же, А́гнче Бо́жий, Си́не Оте́чь, взе́мляй гріх ми́ра, поми́луй нас. Взе́мляй гріхи́ ми́ра, прийми́ моли́тву на́шу. Сідя́й одесну́ю Отця́, поми́луй нас. Я́ко Ти єси́ Єди́н Свят; Ти єси́ Єди́н Госпо́дь, Ісу́с Христо́с, во сла́ву Бо́га Отця́, амі́нь.
На всяк день благословлю́ Тя і восхвалю́ і́м'я Твоє́ во ві́ки, і в вік ві́ка.
Сподо́би, Го́споди, в день сей без гріха́ сохрани́тися нам. Благослове́н єси́, Го́споди Бо́же оте́ць на́ших, і хва́льно і просла́влено і́м'я Твоє́ во ві́ки, амі́нь.
Бу́ди, Го́споди, ми́лость Твоя́ на нас, я́коже упова́хом на Тя;
Благослове́н єси́, Го́споди, научи́ м'я оправда́нієм Твої́м. [Тричі]
Го́споди, прибі́жище бил єси́ нам в род і род. Аз ріх: Го́споди, поми́луй м'я, ісціли́ ду́шу мою́, я́ко согріши́х Тебі́.
Го́споди, к Тебі́ прибіго́х, научи́ м'я твори́ти во́лю Твою́, я́ко Ти єси́ Бог мой: я́ко у Тебе́ істо́чник живота́, во сві́ті Твоє́м у́зрим світ. Проба́ви ми́лость Твою́ ві́дущим Тя.
Святи́й Бо́же, Святи́й Крі́пкий, Святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас. [Тричі]
Сла́ва Отцю́ і Си́ну і Свято́му Ду́ху, і ни́ні і при́сно і во ві́ки віко́в. Амі́нь.
Святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас.
Потім високим голосом: Святи́й Бо́же, Святи́й Крі́пкий, Святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас.
І після завершення славослов’я священник не виголошує: Я́ко Твоє́ єсть Ца́рство: як це багато хто робить, а відразу після Трисвятого промовляємо належний відпустительний тропар і Богородичний.
Днесь спасе́ніє ми́ру бисть, / поє́м Воскре́сшему із гро́ба, / і Нача́льнику жи́зні на́шея: / разруши́в бо сме́ртію смерть, / побі́ду даде́ нам і ве́лію ми́лость.
Воскре́с із гро́ба і у́зи растерза́л єси́ а́да, / разруши́л єси́ осужде́ніє сме́рти, Го́споди, / вся от сіте́й врага́ ізба́вивий; / яви́вий же Себе́ апо́столом Твої́м, / посла́л єси́ я на про́повідь, / і ті́ми мир Твой по́дал єси́ вселе́нній, / Єди́не Многоми́лостиве.]
Диякон: Поми́луй нас, Бо́же,
Виголошує священник: Я́ко ми́лостив і человіколю́бець Бог єси́,
Хор: Амі́нь.
Диякон: Іспо́лним у́треннюю моли́тву на́шу:
Виголошує священник: Я́ко Бог ми́лости, щедро́т і человіколю́бія єси́:
Хор: Амі́нь.
Священник: Мир всім.
Люди: І ду́хові твоєму́.
Диякон: Глави́ на́ша Го́сподеві прикло́ним.
Хор: Тебі́, Го́споди.
І священник виголошує: Твоє́ бо єсть є́же ми́ловати і спаса́ти ни:
Хор: Амі́нь.
Диякон: Прему́дрость.
Хор: Благослови́.
Свяще́нник: Сий благослове́н Христо́с Бог наш, всегда́, ни́ні і при́сно, і во ві́ки віко́в.
Хор: Амі́нь. Утверди́, Бо́же, / святу́ю правосла́вную ві́ру правосла́вних христия́н / во вік ві́ка.
Свяще́нник: Пресвята́я Богоро́дице, спаси́ нас.
Хор: Честні́йшую Херуви́м / і сла́внійшую без сравне́нія Серафи́м, / без істлі́нія Бо́га Сло́ва ро́ждшую, / су́щую Богоро́дицю Тя велича́єм.
Свяще́нник: Сла́ва Тебі́, Христе́ Бо́же, упова́ніє на́ше, сла́ва Тебі́.
Хор: Сла́ва, і ни́ні, Го́споди, поми́луй, [Тричі] Благослови́.
В неділю: Воскреси́й із ме́ртвих, Христо́с, і́стинний Бог наш, моли́твами Пречи́стия Своєя́ Ма́тере, святи́х сла́вних і всехва́льних Апо́столов, і свята́го [ім'я], [що його є храм і день], святи́х пра́ведних богооте́ць Іоаки́ма і А́нни, і всіх святи́х, поми́луєть і спасе́ть нас, я́ко Благ і Человіколю́бець.
Господи́на і отця́ на́шего [ім'я], Блаже́ннійшаго Митрополи́та Ки́євськаго і всея́ Украї́ни [або: Святі́йшаго Архієпи́скопа Константино́поля, Но́ваго Ри́ма, і Вселе́нськаго Патріа́рха*], / і господи́на на́шего високопреосвяще́ннійшаго [ім'я], митрополи́та [або: архієпи́скопа, або: преосвяще́ннійшаго єпи́скопа] [єго́же єсть о́бласть], / богохрани́мую страну́ на́шу Украї́ну, вла́сті і во́їнство єя́, / настоя́теля, бра́тію і прихо́жан свята́го хра́ма сего́, / і вся правосла́вния христия́ни, // Го́споди, сохрани́ їх на мно́гая лі́та.
І чтець промовляє час 1-й.
Якщо ж у дня немає великого славослов'я, промовляє призначений брат: Хвалі́те Го́спода с небе́с. Тебі́ подоба́єть піснь Бо́гу. Хвалі́те Го́спода с небе́с, хвалі́те Єго́ в ви́шніх. Тебі́ подоба́єть піснь Бо́гу. Хвалі́те Єго́, всі А́нгели Єго́, хвалі́те Єго́, вся Си́ли Єго́. Тебі́ подоба́єть піснь Бо́гу.
Хвалі́те Єго́, со́лнце і луна́: дивись псалом 148.
Якщо ж Великий Піст або інший день, у якого немає великого славослов'я, після хвали́тех, Сла́ва, і ни́ні, промовляє призначений брат:
Тебі́ сла́ва подоба́єть, Го́споди Бо́же наш, і Тебі́ сла́ву возсила́єм, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в, амі́нь.
Сла́ва Тебі́, показа́вшему нам світ.