Господе, Боже мој, знам да нисам достојан, нити ваљан, да уђеш под кров дома душе моје, Јер Је сав пуст и срушен, и немаш у мени достојно место да би главу склонио. Но као што си с висине нас ради понизио себе, спусти се и сада до моје ништавности. И као што си пристао да у пећини и у јаслима сточним лежиш, тако пристани да уђеш и у јасле моје неразумне душе и у оскврнављено моје тело. И као што ниси одбио да уђеш и заједно вечераш са грешницима у дому Симона губавог, тако благоволи ући и у дом моје ништавне душе, губаве и грешне. И као што ниси одгурнуо сличну мени блудницу и грешницу, која је дошла и дотакла се Тебе, тако се смилуј и на мене грешног који Ти приступам и дотичем Те се. И као што се ниси згадио на њена прљава и нечиста уста која су Те целивала, немој се узгнушати ни на моја уста која су прљавија и нечистија од њених, ни на моје одвратне и нечисте усне, и на мој прљави и врло нечисти језик. Но нека ми жар Пресветог тела Твог и часне крви Твоје буде на освећење и просвећење и здравље моје смерне душе и тела, на олакшање терета многих сагрешења мојих, на сачување од сваког утицаја ђаволског, на уклањање и спутавање моје рђаве и зле навике, на умртвљење страсти, на држање заповести Твојих, на умножење божанске благодати Твоје и задобијање Царства Твога. Јер Ти не приступам, Христе Боже, с ниподаштавањем већ као онај који се узда у Твоју неисказану доброту; и да, удаљујући се на дуго време од заједнице с Тобом, не будем уловљен од духовног вука. Стога Ти се молим, пошто си Ти једини Свет, Господару, освети моју душу и тело, ум и срце, бубреге и унутрашњост, и целог ме обнови; и укорени страх Твој у удовима мојим; и освећење Твоје учини неодвојивим од мене; и буди ми помоћник и заштитник, крманећи у миру животом мојим, удостојавајући ме и да са Светима Твојим станем с десне стране Тебе, молитвама и мољењима Пречисте Матере Твоје, Невештаствених служитеља Твојих, и пречистих Сила, и свих Светих, који су Ти одискони угодили. Амин.
Господи Боже мій, я знаю, що я недостойний і негідний того, щоб Ти ввійшов під покрівлю дому душі моєї, бо він увесь спустошений і занепалий, і не маєш у мені достойного місця, де б голову прихилити. Але, як Ти з висоти задля нас принизив Себе, так і нині знижся до моєї недостойности. І як Ти зволив лягти в печері в яслах тварин нерозумних, так благозволь увійти в ясла нерозумної моєї душі і в осквернене моє тіло. І як ти не вважав за недостойне ввійти і повечеряти з грішниками в домі Симона прокаженого, так благозволь увійти і в дім покірної моєї, прокаженої і грішної душі. І як Ти не відкинув подібної до мене блудниці й грішниці, що прийшла і доторкнулася до Тебе, так змилосердься і наді мною грішним, що приходжу й доторкаюсь Тебе. І як Ти не погордував скверними й нечистими її устами, що цілували Тебе, так не погордуй і моїми ще більш, ніж її, скверними й нечистими устами та скверним і найнечистішим моїм язиком. Але нехай буде вугіль Пресвятого Твого Тіла й Дорогоцінної Твоєї Крови на освячення і на просвітлення і на здоров’я покірної моєї душі й тіла; на полегшення тягарів моїх многих провин, на збереження від усякого диявольського діла, на віддалення і припинення мого злого й лукавого звичаю, на змертвіння пристрастей, на сповнення заповідей Твоїх, на примноження божественної Твоєї благодати і на здобуття Царства Твого. Бо я приходжу до Тебе, Христе Боже, не з погордою, але з сміливою надією на невимовну Твою благість; і щоб мене, надовго віддаленого від спільности з Тобою, не уловив вовк мислений. Благаю ж Тебе, Владико, Єдиний Святий, освяти мою душу й тіло, розум і серце, нутро й істоту, і всього мене обнови, і вкорени страх Твій у сустави мої, і освячення Твоє вчини незнищенним у мені. І будь мені помічником і заступником, провадячи в спокої життя моє, сподобляючи мене стояти праворуч Тебе разом із святими Твоїми, молитвами й благанням пречистої Твоєї Матері, безтілесних Твоїх слуг і пречистих сил, і всіх святих, що від віку Тобі вгодне вчинили. Амінь.