Перед дверима храму Твого я стою і від страшних думок не визволяюся. Але Ти, Христе Боже, що митаря виправдав, і хананеянку помилував, і розбійникові двері раю відчинив, відчини мені милосердя чоловіколюбства Твого і прийми мене, що приходжу і доторкаюся Тебе, як блудницю і кровоточиву. Бо одна, доторкнувшись до краю одягу Твого, одразу зцілення прийняла; а друга, обнявши Твої ноги, відпущення гріхів дістала. Я ж, нещасний, що насмілився все Твоє Тіло прийняти, нехай не буду опалений. Але прийми мене, як і їх, і просвіти мої душевні почування, спаливши мої духовні провини молитвами Пречистої, що безсімено породила Тебе, і Сил Небесних, бо Ти благословенний на віки віків. Амінь.
Пред дверима Храма Твога стојим, и не одступам од страшних помисли; но Ти, Христе Боже, који си цариника оправдао и Хананејку помиловао, и разбојнику врата рајска отворио, отвори ми срце човекољубља Твог, и прими мене, који Ти прилазим и дотичем Те се, као блудницу и крвоточиву. Јер ова, додирнувши крај ризе Твоје, лако доби исцелење, а она, држећи пречисте ноге Твоје, стече опроштај грехова. А ја јадан, који се усуђујем да примим све тело Твоје, нека не будем опаљен, већ ме прими као њих, и просвети чула душе моје, спаљујући кривице греха мог, молитвама оне која Те је без семена родила и Небеских Сила, јер си благословен кроза све векове. Амин.