Пресвятая Владичице Богородице, світло затемненої душі моєї, надіє, покрове, пристановище, утіхо, радосте моя, дякую Тобі, що сподобила мене недостойного бути причасником Пречистого Тіла і Дорогоцінної Крови Сина Твого. Ти, що породила Світ істинний, просвіти мої мисленні очі серця. Ти, що породила Джерело безсмертя, оживи мене, через гріх на смерть засудженого. Ти, Милостивого Бога милосердная Мати, помилуй мене і дай мені жаль і каяття в серці моєму, і покору в думках моїх, і визволення з неволі помислів моїх; і сподоби мене до останнього зітхання неосудно приймати Пречистих Таїн освячення на зцілення душі й тіла. I дай мені сльози покаяння і визнання, щоб величати й славити Тебе всі дні життя мого. Бо Ти благословенна і препрославлена єси навіки. Амінь.
Прес™az вLчце бцdе, свёте помрачeнныz моеS души2, надeждо, покр0ве, прибёжище, ўтэшeніе, рaдованіе моE, бlгодарю1 тz, ћкw спод0била мS є3си2 недост0йнаго, причaстника бhти пречcтагw тёла, и3 чcтнhz кр0ве сн7а твоегw2. Но р0ждшаz и4стинный свётъ, просвэти2 мо‰ ќмныz џчи сeрдца: ћже и3ст0чникъ безсмeртіz р0ждшаz, њживотвори1 мz ўмерщвлeннаго грэх0мъ: ћже млcтивагw бGа любобlгоутр0бнаz м™и, поми1луй мS, и3 дaждь ми2 ўмилeніе, и3 сокрушeніе въ сeрдцэ моeмъ, и3 смирeніе въ мhслехъ мои1хъ, и3 воззвaніе въ плэнeніихъ помышлeній мои1хъ: и3 спод0би мS до послёднzгw и3здыхaніz неwсуждeннw пріимaти пречcтыхъ т†инъ њсщ7eніе, во и3сцэлeніе души1 же и3 тёла: и3 подaждь ми2 слeзы покаsніz и3 и3сповёданіz, во є4же пёти и3 слaвити тS во вс‰ дни6 животA моегw2, ћкw бlгословeнна и3 препрослaвленна є3си2 во вёки. Ґми1нь.