Ірмос: Як по суші, пройшов по безодні Ізраїль стопами; бачачи, як гнобитель фараон потопляється, взивав: пісню перемоги Богові співаймо.
Приспів: Помилуй мене, Боже, помилуй мене.
Нині приступив я, грішний і обтяжений провинами, до Тебе, Владики і Бога мого; не смію й глянути на небо, тільки молюся, промовляючи: дай мені, Господи, розум, щоб я гірко оплакував вчинки мої.
Помилуй мене, Боже, помилуй мене.
Ой, горе мені, грішному! Найгірший я з усіх людей, і не маю каяття; дай мені, Господи, сльози, щоб я гірко оплакував вчинки мої.
Слава…* Безрозсудний, нещасний чоловіче, нащо в лінощах час марнуєш? Подумай над життям своїм і навернися до Господа Бога, і гірко оплакуй вчинки твої.
І нині…* Мати Божа Пречиста, споглянь на мене, грішного, порятуй мене від дияволових тенет і на шлях каяття скеруй мене, щоб я гірко оплакував вчинки мої.
Прешавши пешке по дну мора као по суву, Израиљ, гледајући гонитеља Фараона где се дави, клицаше: Певајмо Богу победничку песму!
Припев: Помилуј ме Боже, помилуј ме!
Ја грешни и потиштени приступих сада к Теби Господару и Богу своме. Али не смем да гледам у небо, само се молим, говорећи: дај ми, Господе, расположење да горко оплакујем дела своја!
О тешко мени грешноме, беднији сам од свих људи: нема у мени покајања! Господе, дај ми сузе да горко оплакујем дела своја!
Слава: Безумни јадни човече, губиш време у лењости! Помисли на свој живот, и обрати се Господу Богу, и горко оплакуј дела своја!
и сада: Пречиста Мати Божија, погледај на мене грешнога, и од замке ђавоље избави ме, и на пут покајања упути ме, да горко оплакујем дела своја.
Ірмос: Нема святішого, як Ти, Господи, Боже мій. Ти підніс силу вірних Твоїх, Милосердний, і утвердив нас на камені визнавання заповітів Твоїх.
Помилуй мене, Боже, помилуй мене.
Коли будуть поставлені престоли на страшному суді, тоді відкриються вчинки всіх людей; горе тоді буде грішникам, на муку засудженим; і знаючи це, душе моя, покайся за лихі вчинки твої.
Помилуй мене, Боже, помилуй мене.
Праведники зрадіють, а грішники заридають, тоді ж ніхто не зможе нам допомогти, але вчинки наші засудять нас; через те перше кінця покайся за лихі вчинки твої.
Слава… Ой, горе мені, многогрішному, що вчинками й думками осквернився, та через закам’янілість серця не маю ні краплі сліз; нині ж, душе моя, звільнися від земного і покайся за лихі вчинки твої.
Ирмос: Нема светога као што си Ти, Господе Боже мој, који си прославио верне Твоје, Добри, и утврдио их на камену исповедања Твога.
Када престоли буду постављени на Страшном судишту, тада ће се тачно испитати дела свих људи; тамо ће бити тешко грешницима када буду послани на мучење. И то знајући, душо моја, покај се за своја зла дела!
Праведници ће се обрадовати, а грешници заплакати. Тада нам нико неће моћи помоћи, него ће нас дела наша осудити. Стога се пре смрти покај за своја зла дела!
Слава: Тешко мени многогрешноме, који због неосетљивости ни суза немам, јер сам се упрљао делима и мислима. Сада се отргни од земље, душо моја, и покај се за своја зла дела!
и сада: Ето, Син Твој, Госпођо, зове нас и поучава добру, а ја грешни увек бежим од добра; но Ти, Милостива, помилуј ме, да се покајем за своја зла дела.
Помишляю про день страшний і оплакую діла мої лукаві: що відповім Безсмертному Царю? І як насмілюся поглянути на Суддю, блудний я? Милосердний Отче, Сину Єдинородний і Душе Святий, помилуй мене.
Слава… і нині…
Помишљам на страшни дан, и оплакујем своја рђава дела. Како ћу одговорити Бесмртноме Цару? или како ћу се ја блудни усудити да погледам на Судију? Милосрдни Оче, Сине Јединородни, и Душе Свети, помилуј ме!
Зв’язаний нині тенетами безлічі гріхів і поневолений лютими пристрастями й бідами, до Тебе вдаюся, мого порятунку, і взиваю: поможи мені, Діво, Мати Божа.
Свезан сада многим оковима грехова и заробљен страшним страстима и невољама, Теби прибегавам моме спасењу и вапијем: помози ми, Дјево, Мати Божија!
Ірмос: «Христос — моя сила, Бог і Господь», — свята Церква побожно співає, взиваючи від серця чистого, Господа прославляючи.
Помилуй мене, Боже, помилуй мене.
Широка тут путь і зручна для хтивих учинків, але гірко буде в останній день, коли душа з тілом розлучатиметься: остерігайся цього, чоловіче, заради Царства Божого.
Помилуй мене, Боже, помилуй мене.
Нащо вбогого кривдиш, платню робітника затримуєш, брата твого не любиш, блуд і гордість примножуєш? Облиш усе це, душе моя, і покайся заради Царства Божого.
Слава… О, безумний чоловіче, доки потопатимеш, як бджола, збираючи багатство твоє? Ще трохи — й загине, бо воно — порох і попіл. Ти ж найбільше шукай Царства Божого.
І нині… Владичице Богородице, помилуй мене, грішного, і в чеснотах зміцни, і охорони, щоб нагла смерть не забрала мене неготового, і доведи мене, Діво, до Царства Божого.
Ирмос: Христос Спас је моја сила, Бог и Господ, богодолично пева чесна Црква кличући од чиста ума, у Господу празнујући.
Широк је овде и пријатан пут у сластима живети, али ће горко бити у последњи дан, када се душа буде одвајала од тела; чувај се од њих, човече, Царства ради Божијег!
Зашто сиромаха тлачиш? плату најамнику задржаваш? брата свога не љубиш? блуд и гордост упражњаваш? Зато, остави то, душо моја, и покај се Царства ради Божијег!
Слава: О безумни човече, докле ћеш градити као пчела, скупљајући богатство своје? Јер ће брзо нестати као прах и пепео, него боље ишти Царство Божије.
и сада: Госпођо Богородице, помилуј ме грешнога, и у врлини утврди, и сачувај ме да ме изненадна смрт не уграби неприпремљеног, и одведи ме, Дјево, до царства Божијег.
Ірмос: Божественним Світлом Твоїм, Милосердний, просвіти, молюся, душі тих, що зранку вдаються до Тебе пізнати Тебе, Слово Боже, Істинного Бога, що з темряви гріхів визволяє.
Помилуй мене, Боже, помилуй мене.
Пригадай, окаянний чоловіче, як через гріхи став ти підневільним неправді, наклепам, грабункам, хворобам, хижим звірам; душе моя грішна, чи ж того ти запрагла була?
Помилуй мене, Боже, помилуй мене.
Тремтить моє тіло, бо ним усім завинив я: очима дивився, вухами слухав, язиком лихе промовляв, і всього себе прирік на пекельні муки; душе моя грішна, чи ж того ти запрагла була?
Слава… Блудника й розбійника, що каялися, Ти, Спасителю, прийняв, я ж сам обрав уярмлення лінощами гріховними й поневолення лихими вчинками; душе моя грішна, чи ж того ти запрагла була?
І нині… Дивна й скора помічнице всіх людей, Мати Божа, допоможи мені, недостойному, бо душа моя грішна того запрагла.
Ирмос: Молим се Благи, Божјом светлошћу Својом озари душе оних који Ти с љубављу ране, да знају Тебе, Речи Божја, Истинитога Бога, који дозиваш из мрака греховног.
Сети се, јадни човече, како си због грехова потчињен лажима, клеветама, необузданошћу, болестима, опаким зверовима! Душо моја грешна, јеси ли то желела?
Дршћу моја чула, јер помоћу свих скривих: очима - гледајући, ушима - слушајући, језиком - зло говорећи, цела себе паклу предајући. Душо моја грешна, јеси ли то желела?
Слава: Блудника и кајућег се разбојника примио си, Спасе! А ја једини отежах лењошћу греховном, и постадох роб злим делима. Душо моја грешна, јеси ли то желела?
и сада: Дивна и брза Помоћнице свима људима, Мајко Божија, помози мени недостојном, јер то зажеле душа моја грешна.
Ірмос: Житейське море, схвильоване бурею напастей, бачачи і до тихого пристановища Твого прийшовши, благаю: визволи з тління життя моє, Многомилостивий.
Помилуй мене, Боже, помилуй мене.
Життя на землі я розпусно прожив і душу в темряву віддав, нині ж благаю Тебе, Милостивий Владико: звільни мене від цієї служби ворогові й дай мені розум творити волю Твою.
Помилуй мене, Боже, помилуй мене.
Хто ще так робить, як я? Бо як свиня лежить у гної, так і я гріху служу. Але Ти, Господи, вирви мене з цього смороду і навчи моє серце виконувати заповіді Твої.
Слава… Навернись, окаянний чоловіче, до Бога, згадавши свої гріхи, слізно голосячи, припади до Творця; Він же, як Милосердний, дасть тобі розум пізнати волю Свою.
І нині… Богородице Діво, від видимого й невидимого зла збережи мене, Пречиста, і прийми молитви мої, і принеси їх до Сина Твого, щоб дав мені розум творити волю Його.
Ирмос: Гледајући море живота, узбуркано буром искушења, ја сам прибегао Твоме тихом пристаништу, и вапијем Ти: изведи из пропасти живот мој, Многомилостиви!
Живот на земљи блудно проведох, и душу у таму предадох; а сада Те молим, милостиви Господару: ослободи ме од овог вражјег ропства, и дај ми разум да творим вољу Твоју!
Ко ради оно што ја? Јер као што свиња лежи у блату, тако и ја служим греху. Но Ти, Господе, извуци ме из ове каљуге, и дај ми срце да творим заповести Твоје!
Слава: Прени се ка Богу, јадни човече, сетивши се својих сагрешења, припадајући Творцу, плачући и уздишући, а Он ће ти као милосрдан дати ума да знаш вољу Његову.
и сада: Богородице Дјево, сачувај ме од видљивог и невидљивог зла, Пречиста, и прими молитве моје, и однеси их Сину Твоме, да ми да памети да творим вољу Његову.
Душе моя, нащо гріхами багатієш, нащо волю диявола чиниш, на що надію покладаєш? Відвернися від зла і навернися до Бога, зі сльозами взиваючи: Господи, помилуй мене, грішного.
Ікос: Пригадай, душе моя, гіркий час смерти і страшний суд Творця твого і Бога: ангели бо грізні візьмуть тебе, душе, і у вогонь вічний уведуть; тож раніше смерти покайся, взиваючи: Господи, помилуй мене, грішного.
Душо моја, зашто се богатиш гресима? зашто чиниш вољу ђавола? у шта полажеш наду? престани са тим и обрати се Богу плачем, вапијући: Милосрдни Господе, помилуј ме грешнога!
Помисли, душо моја, на горки час смрти, и страшни Суд Творца твога и Бога, јер ће те грозни анђели, душо, дохватити и у вечни огањ увести. Стога се пре смрти покај, вапијући: Господе, помилуј ме гешнога!
Ірмос: Росоносною вчинив піч ангел для побожних отроків, а веління Боже, що халдеїв опаляло, приневолило гнобителя взивати: благословен єси, Боже отців наших.
Помилуй мене, Боже, помилуй мене.
Не надійся, душе моя, на тлінне багатство й на нечесні прибутки, бо не знаєш, кому все це залишиш, але благай: помилуй мене, Христе Боже, недостойного.
Помилуй мене, Боже, помилуй мене.
Не надійся, душе моя, на тілесне здоров’я й на швидкоминущу вроду, бо ти бачиш, як сильні й молоді помирають; але благай: помилуй мене, Христе Боже, недостойного.
Слава… Пригадай, душе моя, вічне життя і Царство Небесне, приготоване для святих, і темряву безпросвітну та гнів Божий — для злих, і благай: помилуй мене, Христе Боже, недостойного.
Ирмос: Анђео учини те усијана пећ даде росу светим младићима, а пламена заповест Божја убеди мучитеље Халдеје да кличу: благословен си, Боже отаца наших!
Не уздај се, душо моја, у трулежно богатство и унеправедно гомилање, јер не знаш коме ћеш све то оставити, него завапи: помилуј ме, Христе Боже, недостојнога!
Не уздај се, душо моја, у телесно здравље и у брзо пролазну лепоту, јер видиш како снажни и млади умиру, него завапи: помилуј ме, Христе Боже, недостојнога!
Слава: Сети се, душо моја, вечнога живота, Царства Небескога које је припремљено Светима; и таме најкрајње, и гнева Божјега који су припремљени злима, и завапи: помилуј ме, Христе Боже, недостојнога!
и сада: Припадни, душо моја, Божјој Мајци, и помоли Јој се, јер је брза помоћница покајницима, умолиће Сина, Христа Бога, и помиловаће ме недостојног.
Ірмос: Із полум’я преподобним Ти росу виточив і жертву праведника водою спалив, бо все твориш Ти, Христе, зі Своєї волі: Тебе прославляємо по всі віки.
Помилуй мене, Боже, помилуй мене.
Як же мені не плакати, коли думаю про смерть, бо я бачив брата мого, що лежить у гробі спотворений і знеславлений. Чого ж чекаю і на що надіюся? Тільки дай мені, Господи, раніше кінця мого, покаяння (ще раз Приспів і цей Тропар).
Слава… Вірую, що Ти прийдеш судити живих і мертвих, і всі встануть за своїм чином, старі й молоді, владики й князі, дівственики й священики; де ж я опинюся? Тому й благаю: дай мені, Господи, раніше кінця мого, покаяння.
І нині… Пречиста Богородице, прийми недостойну молитву мою, охорони мене від наглої смерти і дай мені, раніше кінця мого, покаяння.
Ирмос: Светима си из пламена росу источио, и жртву си праведникову водом спалио, јер све што хоћеш, Христе, Ти чиниш; Тебе величамо изнад свега кроза све векове!
Како да не плачем када помислим на смрт? Јер видех брата свога где лежи у гробу беславан и безобличан. А шта ја чекам? и на шта се надам? Само дај ми, Господе, покајање пре смрти! (двапут)
Слава: Верујем да ћеш доћи да судиш живима и мртвима, и сви ће стати у свом реду, стари и млади, владари и кнезови, девојке и свештеници. Где ћу се обрести ја? Тога ради вапијем: дај ми, Господе, покајање пре смрти!
и сада: Пречиста Богородица, прими недостојну молитву моју, и сачувај ме од изненадне смрти, и даруј ми покајање пре смрти!
Ірмос: Бога людям неможливо бачити, бо на Нього й чини ангельські не сміють дивитись. Через Тебе ж, Всечиста, Слово стало тілом і з’явилось людям. Величаючи Його, з небесними силами Тебе прославляємо.
Помилуй мене, Боже, помилуй мене.
До вас нині вдаюся, ангели, архангели й усі небесні сили, що стоїте біля престолу Божого: моліться до Творця свого, щоб визволив душу мою від муки вічної.
Помилуй мене, Боже, помилуй мене.
Вас нині благаю, святі патріархи, царі й пророки, апостоли й святителі та всі обранці Христові: допоможіть мені на суді, щоб спас душу мою від сил ворожих.
Слава… До вас нині підношу руки, святі мученики, пустельники, дівственики, праведники й усі святі, що молитеся до Господа за весь світ, щоб помилував мене в годину смерти моєї.
Ирмос: Људима је немогуће Бога видети, на Његане смеју ни чинови Анђелски гледати; Тобом пак, Свечиста, јави се људима Логос Оваплоћени. Њега величајући, ми Те са Небеским војскама славимо као блажену.
Сада вама прибегавам, Анђели, Арханђели и све Небеске Силе, које стојите пред престолом Божјим, молите се Творцу своме, да избави душу моју од вечних мука.
Сада плачем к вама, свети Патријарси, Цареви и Пророци, Апостоли и Светитељи, и сви изабраници Христови: помозите ми на суду, да Господ спасе душу моју од силе вражије.
Слава: Сада се к вама пружам, свети Мученици, пустињаци, девственици, праведници, и сви Свети, који се молите Господу за сав свет, да ме помилује у часу смрти моје.
и сада: Мајко Божија, помози мени који се силно у Тебе надам, умоли Сина Свога, да ме недостојног постави са Своје десне стране када седне да суди живима и мртвима. Амин.
Владико Христе Боже, Ти, що страстями Своїми пристрасті мої зцілив і ранами Своїми мої рани вилікував, дай мені, грішному, сльози покаяння; освяти тіло моє пахощами Твого Животворчого Тіла й осолоди душу мою Твоєю Чесною Кров’ю від тієї гіркоти, що нею мене супротивник напоїв. Піднеси мій розум до Тебе, бо він прилип до землі, і виведи з погибельної безодні; бо не маю каяття, не маю душевного жалю за гріхи, не маю сліз утіхи, що приводять дітей до свого насліддя.
Затьмарив я розум життєвими пристрастями, не можу звести очей до Тебе у хворобі, не можу зігрітися сльозами любови до Тебе. Але, Владико Господи Ісусе Христе, Скарбе добра, подай мені щире покаяння і серце, любов’ю наповнене, щоб шукало Тебе; подай мені благодать Твою та віднови в мені риси Твого образу. Я покинув Тебе, але Ти не покидай мене; вийди на пошук мене, виведи мене на пасовища Твої та прилучи мене до овець вибраної Твоєї отари, насити мене з ними поживою Божественних Твоїх Таїн, молитвами Пречистої Твоєї Матері й усіх святих Твоїх. Амінь.
Владико Христе Боже, који си Својим страдањима моје страсти исцелио, и Својим ранама моје ране излечио, даруј мени, који сам Ти много згрешио, сузе умилења; разлиј по моме телу од миомира животворног Тела Твог /Причешћем/, и испуни душу моју миљем Твоје скупоцене Крви, насупрот горчини којом ме ђаво напоји; уздигни к Теби мој ум клонули, и извади из провалије погибли, јер немам покајања, немам умилења, немам сузе утешне, које одводе децу њиховом наслеђу. Помрачи ми се ум у житејским страстима, немогу да погледам к Теби у болести, не могу да се загрејем сузама љубави према Теби. Но, Владару Господе Исусе Христе, Ризницо добара, даруј ми потпуно покајање и трудољубиво срце у тражењу Тебе; даруј ми благодат Твоју, и обнови у мени црте Твога лика. Ја Те оставих, Ти ме немој оставити! Појави се, тражим Те; одведи ме на пашу Твоју, и уброј ме у овце Свога избранога стада, храни ме са њима биљем божанских Тајни Твојих, молитвама Пречисте Мајке Твоје, и свих Светих Твојих. Амин.