Дякую Тобі, Господи Боже мій, що Ти не відкинув мене грішного, а сподобив стати учасником святощів Твоїх. Дякую Тобі, що сподобив Ти мене недостойного причаститися Пречистих Твоїх і Небесних Дарів. Але, Владико Чоловіколюбче, що задля нас помер єси і воскрес і дарував Страшні оці і Животворчі Тайни на добро й освячення душ і тіл наших, дай, щоб вони і мені стали на зцілення душі й тіла, на відігнання всякого супротивника, на просвітлення очей серця мого, на спокій душевних сил моїх, на віру неосудну, на любов нелицемірну, на повноту мудрости, на додержання заповідей Твоїх, на примноження божественної Твоєї благодати і Царства Твого осягнення; щоб цим усім у святині Твоїй збережений, завжди пам'ятав я благодать Твою і вже не для себе жив, а для Тебе, нашого Владики і Доброчинця. І так, покинувши це життя в надії на життя вічне, вічний осягнув спокій, де не перестає голос тих, що святкують, і насолода безмежна тих, що бачать лиця Твого красу несказанну. Ти бо єси правдиве бажання і радість невимовна тих, що люблять Тебе, Христе Боже наш, і Тебе величає все творіння повіки. Амінь.
Бlгодарю1 тz гDи б9е м0й, ћкw не tри1нулъ мS є3си2 грёшнагw, но џбщника мS бhти с™hнь твои1хъ спод0билъ є3си2. Бlгодарю1 тz, ћкw менE недост0йнаго причасти1тисz пречcтыхъ твои1хъ и3 нбcныхъ дарHвъ спод0билъ є3си2. Но вLко чlвэколю1бче, нaсъ рaди ўмeрый же и3 воскRсhй, и3 даровaвый нaмъ стр†шнаz сі‰ и3 животвор‰щаz т†инства, во благодэsніе и3 њсщ7eніе дyшъ и3 тэлeсъ нaшихъ, дaждь бhти си6мъ и3 мнЁ во и3сцэлeніе души1 же и3 тёла, во tгнaніе всsкагw сопроти1внагw, въ просвэщeніе џчію сeрдца моегw2, въ ми1ръ душeвныхъ мои1хъ си1лъ, въ вёру непостhдну, въ люб0вь нелицемёрну, во и3сполнeніе премyдрости, въ соблюдeніе зaповэдей твои1хъ, въ приложeніе бжcтвенныz твоеS бlгодaти, и3 твоегw2 цrтвіz присвоeніе: да во с™hни твоeй тёми сохранsемь, твою2 бlгодaть поминaю всегдA, и3 не ктомY себЁ живY, но тебЁ нaшему вLцэ и3 бlгодётелю. И# тaкw сегw2 житіS и3зшeдъ њ надeжди животA вёчнагw, въ присносyщный дости1гну пок0й, и3дёже прaзднующихъ глaсъ непрестaнный, и3 безконeчнаz слaдость зрsщихъ твоегw2 лицA добр0ту неизречeнную. Тh бо є3си2 и4стинное желaніе, и3 неизречeнное весeліе лю1бzщихъ тS, хrтE б9е нaшъ, и3 тS поeтъ всS твaрь во вёки. Ґми1нь.