Боже всемогутній! Ти у Своєму промислі встановив, щоб я зазнав(-ла) неволі. Оце я позбавлений(-на) свободи, далеко від нашого війська та моєї Вітчизни. Знаю, все, що діється, є з волі Твоєї, тому хочу бути терпеливим(-вою) і визволення від тебе чекаю. У цей час прошу Тебе: облегши ярмо моєї неволі, охорони мене від усякого зла, дай сили вистояти і пізнати краще, де добро, а де зло, щоб я з гідністю зумів(-ла) зберегти свою військову присягу, а ворог мій не переслідував мене.

О, як я часто на волі відвертався(-лась) від Тебе, мій Боже, і заповідей Твоїх не сповняв(-ла), тож з кайданів неволі моєї, як юдейський цар Манасія, взиваю: «Прости нам, Господи, прости нам. Бо ти, Боже, Бог тих, що каються, і на нас ти виявив благодать Свою; з великої милості Твоєї спаси нас, недостойних, і будемо Тебе завжди прославляти за днів життя нашого» (2Хр. 36). Амінь.