Всемогутній і Милосердний Боже, Ти подав людському родові засоби для спасіння, а вірним Твоїм слугам пообіцяв, в нагороду, вічне життя. Поглянь ласкаво на Твого(Твою) слугу … (ім'я), що тяжко страждає. А якщо його(її) життя наближається до свого кінця, і Ти кличеш його(її) з землі у вічність, то збережи його(її) душу, Тобою створену. Нехай у ту хвилину, коли його(її) душа буде розлучатися з тілом, прийде по неї Твій Ангел, і нехай вона стане перед Тобою, Спасителем і Суддею, очищеною від всякої скверни гріха, та нехай сподобиться почути радісні слова: «Вірний і добрий слуго, увійди в радість Небесного Царства» (Мт. 25, 21). Амінь.
Премилосердний Боже! Поглянь ласкаво на слугу Свого(Свою) і вислухай ті сердечні молитви, які до Тебе возносимо. Не пам'ятай гріхів його(її) молодості і несвідомості, лише згадай про Своє безмежне Милосердя. Він(вона) щиро визнав(-нала) ті гріхи і шкодує, що зробив(-била) їх, та просить у Тебе Милосердя.
Звільни його(її) душу від усіх мук пекельних, від кайданів гріховних, та від вічного терпіння. Відкрий йому(їй) Небо й візьми слугу Свого(Свою) в оселю вічного щастя. Амінь.
Зі святими упокой, Христе, душу(-ші) раба(-би, -бів) Твого (Твоєї, Твоїх) там, де нема болізні, ні печалі, ні зітхання, а життя безкінечне.
Пом'яни, Господи, Боже наш, у
вірі й надії на життя вічне спочилого раба(-бу) Твого(Твою) … (ім'я), як Милосердний і Чоловіколюбний, відпускаючи гріхи та згладжуючи неправди, полегши, даруй і прости всі його(її) провини вільні й невільні, визволи його(її) від вічної муки та вогню геєнського і дай йому(їй) вічні Твої блага, наготовані для тих, що люблять Тебе. Коли ж і згрішив(-шила) він(вона), та не відступив(-пила) від Тебе і безсумнівно в Отця, і Сина, і Святого Духа, Бога, Тебе, в Тройці славимого, вірував(-вала) і Одиницю в Тройці і Тройцю в Одиниці православно аж до останнього свого подиху визнавав(-вала). Будь милостивим до нього(неї) і віру в Тебе замість діл прийми і з святими Твоїми, як Щедрий, упокой: нема бо людини, що жила б і не згрішила. Ти один тільки без усякого гріха, і правда Твоя — правда вічна, і Ти один Бог милости і щедрот, і чоловіколюбства, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині й повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Молитва перед відправкою тіл з місця бойових дій.
Всемогутній Боже, вічний Боже, Сотворителю і Спасителю всіх, молю Тебе, змилосердися над душами тих воїнів хоробрих і товаришів вірних … (імена), що слово Твого Сина Христа зберегли: немає більшої любові, ніж хто душу свою покладе за друзів своїх. Вони по-геройськи життя своє віддали за Вітчизну і наш народ, тож зроби їх сопричасниками тієї великої і вічної радості, що підготовлена праведникам. Амінь.
Молитва перед відправкою тіл з місця бойових дій.
Пом'яни, Господи, якщо можна, душі самовіддано полеглих у бою побратимів наших … (імена), що відійшли від нас, перебуваючи у відступництві від святої Твоєї Православної Церкви! Незбагненні суди Твої. Ти, що судитимеш всіх, хто не пізнав імені Твого, за законом совісті їхньої (Рим. 2, 11-16), прийми жертву їхню. Бо Ти сказав, Господи, «Немає більше від тієї любови, як хто душу свою покладе за друзів своїх» (Ін. 15, 13). Не зарахуй за гріх цієї молитви моєї. Але нехай буде свята воля Твоя! Амінь.
Як з повагою поховати знайдені тіла загиблих (ворогів, мирних жителів), коли поряд немає священика
Якщо серед загиблих можна за будь-якими ознаками ідентифікувати християн (знайдені при тілі загиблого натільний хрестик, іконка, молитовник, Біблія), таких потрібно поховати окремо, а на могилі поставити хрест, змайстрований з підручних матеріалів.
Поклавши тіла до могили, помолися:
Воістину все суєта, а життя – тінь і сон, бо даремно турбується всякий земнородний, як каже Писання: хоч би й світ увесь здобули, і тоді до гробу підемо, де разом царі й убогі. Тому, Христе Боже, спочилих цих упокой як Чоловіколюбець.
Також молитви за померлого та за всякого померлого християнина.
Якщо ідентифікувати християн серед загиблих не вдалося або є ознаки, що це іновірці (знайдено Коран, натільний кулон у вигляді шестикутної зірки, інші нехристиянські зображення чи предмети), таких варто поховати окремо, а на могилі поставити пам'ятну табличку.
Поклавши тіла до могили, помолися:
Упокой, Господи, і, якщо можна, помилуй, душі загиблих цих. Незбагненні суди Твої. Не зарахуй за гріх цієї молитви моєї. Але нехай буде свята воля Твоя! Амінь.
Пом'яни, Господи, всіх жертв голодоморів, політичних репресій і воєн, усіх, що полягли за волю України, за ім'я Господнє, замучених і убієнних од віку і всіх, за кого нема кому помолитися. Прости їм усі гріхи їх вільні й невільні, даруй їм Царство Твоє Небесне і причастя вічних Твоїх благ і сотвори їм вічную пам'ять.
Непереможний, неосяжний і могутній у боротьбі Господи Боже наш! Молимо Тебе, пом'яни у Царстві Твоєму православних воїнів, у боях убитих, і прийми їх у Свої небесні світлиці як зранених мучеників, омитих своєю кров'ю, як тих, хто постраждав за Святу Церкву Твою та Батьківщину, що її благословив Ти як насліддя Твоє. Молимо Тебе, прийми воїнів, що відійшли до Тебе, у полки ратоборців Небесних Сил, прийми їх милістю Твоєю, бо вони віддали життя в бою за незалежність землі Української, бо захищали від ворогів православну віру. Пом'яни, Господи, і всіх, що добрим подвигом змагалися за віддавна бережене Апостольське Православ'я, за освячену і Тобою обрану, як народ Божий, українську землю, на яку вороги Хреста і Православ'я приходили з вогнем і мечем. Прийми з миром душі рабів Твоїх … (імена), що воювали за мирне життя наше, за добробут і спокій наш, і даруй їм вічний спокій, бо вони рятували міста й села і собою захищали Батьківщину. Помилуй Твоїм милосердям убитих на війні православних ратників, прости їм усі гріхи, в цьому житті заподіяні словом чи ділом, свідомо чи несвідомо.
Зглянься милостиво, о Премилосердний Господи, на рани їхні, муки, стогін і страждання, і визнай за подвиг добрий і Тобі вгодний. Прийми їх милістю Твоєю, бо люті скорботи й тягарі тут понесли, перебуваючи в нестатках, у скруті, трудах і неспанні, голод, спрагу і виснаження терпіли, були як ті вівці, що на заколення.
Молимо Тебе, Господи, нехай будуть рани їхні оливою та ліками, пролитими на гріховні рани їхні. Зглянься з небес, Боже, і пом'яни мужів, убитих у розквіті літ і сил, старців — у силі духу й мужности. Подивись на сердечну скорботу нашу, подивись на журбу нашу і змилосердься, Всеблагий Господи!
Ти забрав від нас рідних наших, але не позбав нас Твоєї ласки: осели в Царстві Небеснім усіх повік незабутніх рабів Твоїх … (імена), як добрих воїнів, що мужньо потрудилися у страшних і вікопомних битвах; зодягни їх там у шати світлі й чисті, як тих, що вибілили тут одяг свій у крові своїй, і вінців мученицьких сподоби. Даруй їм бути спільниками у торжестві та славі переможців разом з усіма, хто воював під знаменом Хреста Твого проти світу, плоти й диявола; долучи їх до собору славних страстотерпців, добропобідних мучеників, праведних і всіх святих Твоїх. Амінь.
Молитва за мирних жителів, які загинули, допомагаючи у виконанні бойових завдань (розвідінформацією, провізією, транспортом, спорядженням та іншим). Або за тих, хто вберіг ближніх від смерті ціною власного життя.
Господи Боже наш! Ти заповів, щоб ми всім віддячували, сказавши: як хочете, щоб вам чинили люди, так і ви їм чиніть. Але що я можу вчинити і чим відплатити вже спочилому(-лій) рабові(-бі) Твоєму (Твоїй) … (ім'я), що так багато благодіяв(-яла) мені. У Тебе, Господи, у Тебе, щедрий у милості Боже наш, усяка відплата. Тому молю Тебе, Подателю добра, прийми від мене моє мале моління разом з подякою за всі добродійства Твої, даровані мені через раба(-бу) Твого (Твою) … (ім'я).
Молю Тебе, Боже, Спасителю мій, зглянься з висоти Святої оселі Твоєї на молитву мою і відвідай милістю спочилого(-лої) раба(-би) Твого (Твоєї) … (ім'я). Вияви на ньому(ній) силу благодати Твоєї та невимовне Твоє милосердя у прощенні й відпущенні гріхів і покрий його(її) виправданням Твоїм. Даруй йому(їй), Господи, Царство Небесне і вічний спокій, бо він(вона) допомагав(-гала) мені та ближнім моїм у потребах, скруті, скорботах і немочах і подавав(-вала) потрібне від наддостатку дарів Твоїх.
Молю Тебе, Благосте вічна, віддай йому(-їй) сторицею за добродійство його(її): за земні блага — небесними, за тимчасові — вічними, і подай йому(їй) вічну втіху. Пом'яни, Господи, і всіх, що відійшли до Тебе, потрудившись у вірі й побожному житті на славу пресвятого імені Твого, що добро творили безпорадним, нужденним і вбогим. Упокой на лоні Авраама, Ісака та Якова тих, що відвідували недужих, стражденних і в'язнів; прийми у світлиці Свої тих, хто приймав у свій дім подорожніх і бідних. Даруй, Премилосердний Господи, споглядати незгасне світло Твого Царства та споживати небесну трапезу Твою тим, хто в ім'я Твоє насичував спраглі й голодні душі наші, подавав добрі поради та гідний приклад християнського життя, навчаючи милосердю, лагідности, смиренномудрости, терпеливости, стриманости, вселяючи в нас дух миру й любови.
Пом'яни, Господи, у Царстві Твоїм спочилих рабів Твоїх, що завжди щиро молилися Тобі за наше спасіння душевне та достойне життя, за збереження і добробут святих Твоїх церков, за мир і спасіння всього світу; упокой зо святими Твоїми рабів Твоїх, що молилися за навернення заблуканих, які відпали від віри, за спасіння тих, що гинуть у гріхах.
Молю Тебе, Христе Боже наш, благаю Тебе, як Суддю, Котрий має судити світ, відплати їм зі Свого чоловіколюбства і сподоби їх почути найбажаніший голос: «Прийдіть, благословенні Отця Мого, успадкуйте Царство, приготоване вам від створення світу» (Мт. 25, 34). Нехай увійдуть вони в нього, оспівуючи і благословляючи Твоє найдорожче ім'я в нескінченні віки. Амінь.