Причастя є таїнством, у якому віруючий (православний християнин) у вигляді хліба і вина приймає (споживає) істинне тіло і кров Господа Ісуса Христа і через це таємниче з'єднується з Христом і стає причетником вічного життя.
Таїнство святого причастя установив Сам Господь наш Ісус Христос під час Тайної вечері, Сам його звершив і заповів звершувати й надалі: «Ісус у ту ніч, коли був зраджений, узяв хліб і, віддавши хвалу, переломив і сказав: прийміть, споживайте, це Тіло Моє, яке за вас ламається; це творіть на спомин про Мене. Також і чашу після вечері взяв, промовивши: ця чаша є новий завіт у Моїй Крові, це творіть, коли тільки будете пити, на спомин про Мене» (Мт. 26, 26-28; Мк. 14, 22-24; Лк. 22, 19-24; 1 Kop. 11, 23-25).
У розмові з народом Ісус Христос сказав: «Якщо не будете споживати Плоті Сина Людського і не питимете Його Крови, то не будете мати життя в собі. Хто їсть Мою Плоть і п'є Мою Кров, має життя вічне, і Я воскрешу його в останній день. Бо Плоть Моя є істинною їжею, і Кров Моя є істинним питтям. Хто їсть Мою Плоть і п'є Мою Кров, в Мені перебуває, і Я в ньому» (Ін 6, 53-56).
Згідно з заповіддю Христовою, таїнство причастя постійно звершується у Церкві Христовій і звершуватиметься до кінця віку за богослужінням, яке називається літургією (грец. – спільна служба), під час якої хліб і вино силою та дією Духа Святого перетворюються, або переосутнюються на істинне тіло й істинну кров Христову.
До таїнства св. причастя християни повинні підготувати себе говінням, яке полягає у молитві, постуванні, примиренні з усіма, а потім - сповіддю, тобто очищенням своєї совісті в таїнстві покаяння.
Таїнство св. причастя по-грецьки називається євхаристією, тобто «подякою».
Коли хочеш їсти Тіло Владики, зі страхом приступи, щоб не опалитися, бо воно — вогонь.
П'ючи ж Божественну Кров для причастя, спершу примирися з тим, хто тебе засмутив, і лише тоді поживу таємну споживай.
Перше причастя страшної жертви Животворчого Тіла і Крови Владики, таким чином помолися з трепетом:
Владико Господи Ісусе Христе, Боже наш, Джерело життя і безсмертя, Співтворче всього творіння видимого й невидимого, Рівновічний і Співбезпочатковий Сину Безпочаткового Отця! Ти з безмірної благости в останній час тіло прийняв і був розп'ятий і похований за нас, невдячних і нерозсудливих, і Твоєю кров'ю обновив понівечену гріхом природу нашу. Сам, Безсмертний Царю, прийми покаяння і від мене грішного(-ної), і нахили вухо Твоє до мене, і вислухай слова мої. Бо згрішив(-шила) я, Господи, згрішив(-шила) перед небом і перед Тобою і став(-ла) недостойний(-ною) поглянути на висоту слави Твоєї, бо я прогнівив(-вила) Твою благість, порушив(-шила) Твої заповіді й не послухав(-хала) Твоїх повелінь. Але Ти, Господи, Незлопам'ятливий, Довготерпеливий і Многомилостивий, не віддав мене на погибель із беззаконнями моїми і навернення мого чекаєш. Бо Ти ж, Господи, сказав через пророка Твого: не бажаю Я смерти грішника, але нехай він покається і буде живий. Бо Ти, Владико, не хочеш погубити творіння рук Твоїх, і не люба Тобі погибель людська, але хочеш, щоб усі спаслися і до пізнання істини прийшли. Тому і я, хоч і недостойний(-на) неба й землі, і цього дочасного життя, бо всього себе піддав(-дала) гріхові, віддав(-дала) у неволю пристрастям і осквернив(-нила) Твій образ; але, Твоїм ділом і творінням бувши, я, нещасний(-на), не втрачаю надії на своє спасіння і приходжу, на Твоє безмірне милосердя надію поклавши. Прийми ж і мене, Чоловіколюбче Господи, як блудницю (Лк. 7, 36-50), як розбійника (Лк. 23, 40-43), як митаря (Лк. 19, 1-10) і як блудного (Лк. 15, 11-32), і візьми мій важкий тягар гріхів, Ти, що гріхи світу взяв, що зціляєш немочі людські, що кличеш до Себе й заспокоюєш знеможених і обтяжених, що прийшов покликати не праведників, а грішників до покаяння. Очисти мене від усякої скверни тіла й духу і навчи мене приступати до святощів зі страхом Твоїм, щоб, приймаючи в чистім свідоцтві сумління мого частину святощів Твоїх, я з'єднався(-налася) зі Святим Твоїм Тілом і Кров'ю, і щоб Ти жив і перебував у мені з Отцем і Святим Твоїм Духом. Так, Господи Ісусе Христе, Боже мій, не на осуд нехай буде мені причастя Пречистих і Животворчих Твоїх Таїн, і нехай не буду я немічний(-на) душею й тілом, недостойно причастившись їх. Але дай мені аж до останнього зітхання мого неосудно приймати частину святощів Твоїх на спільність із Духом Святим, на путь до життя вічного і на добру відповідь на страшнім суді Твоїм; щоб і я з усіма обранцями Твоїми був(була) спільником(-ницею) нетлінних Твоїх благ, які Ти приготував для тих, що люблять Тебе, Господи; вони ж прославляють Тебе повіки. Амінь.
Господи Боже мій, я знаю, що я недостойний(-на) і негідний(-на) того, щоб Ти ввійшов під покрівлю дому душі моєї, бо він увесь спустошений і занепалий, і не маєш у мені достойного місця, де б голову прихилити. Але, як Ти з висоти задля нас принизив Себе, так і нині знижся до моєї недостойности. І як Ти зволив лягти у печері в яслах тварин нерозумних, так благозволь увійти в ясла нерозумної моєї душі і в осквернене моє тіло. І як ти не вважав за недостойне ввійти й повечеряти з грішниками в домі Симона прокаженого (Мк. 14, 3), так благозволь увійти і в дім убогої моєї, прокаженої і грішної душі. І як Ти не відкинув подібної до мене блудниці й грішниці, що прийшла і доторкнулася до Тебе (Мт. 26, 6-13), так змилосердься і наді мною, грішним(-ною), що приходжу і доторкаюсь Тебе. І як Ти не погордував скверними й нечистими її устами, що цілували Тебе, так не погордуй і моїми, ще більш, ніж її, скверними й нечистими устами та скверним і найнечистішим моїм язиком. Але нехай буде жарина Пресвятого Твого Тіла і Дорогоцінної Твоєї Крови на освячення, і на просвітлення, і на здоров'я вбогої моєї душі й тіла; на полегшення тягарів моїх многих провин, на збереження від усякого диявольського діла, на віддалення і припинення мого злого й лукавого звичаю, на змертвіння пристрастей, на сповнення заповідей Твоїх, на примноження божественної Твоєї благодати і на здобуття Царства Твого. Бо я приходжу до Тебе, Христе Боже, не з погордою, але зі сміливою надією на невимовну Твою благість; і щоб мене, надовго віддаленого від спільности з Тобою, не уловив вовк мислений. Благаю ж Тебе, Владико, Єдиний Святий, освяти мою душу і тіло, розум і серце, нутро й істоту, і всього мене обнови, і вкорени страх Твій у мені, і освячення Твоє вчини незнищенним у мені. І будь мені помічником і заступником, провадячи у спокої життя моє, сподобляючи мене стояти праворуч Тебе разом зі святими Твоїми, молитвами й благанням Пречистої Твоєї Матері, безтілесних Твоїх слуг і пречистих сил, і всіх святих, що від віку Тобі вгодне вчинили. Амінь.
Єдиний Чистий і Нетлінний Господи! Ти, що з невимовної милости чоловіколюбства прийняв цілу нашу тлінність від чистої і непорочної крови Тієї, Яка надприродно породила Тебе, Христе Ісусе, Премудросте Божа, Спокою і Сило, зішестям Божественного Духа і благоволінням Віковічного Отця; Ти, що через Твоє втілення прийняв животворчі й спасенні страждання: хрест, цвяхи, спис, смерть, — умертви мої душогубні пристрасті тілесні. Ти, що Твоїм погребінням полонив царство пекельне, поховай добрими думками мої лукаві замисли і знищ духа лукавства. Ти, що Твоїм на третій день живоносним воскресінням підвів упалого праотця, підійми мене, що впав (впала) у гріхи, подаючи мені способи покаяння. Ти, що Твоїм преславним вознесенням на небо обожествив прийняте тіло і вшанував його перебуванням праворуч Отця, сподоби мене через причастя Святих Твоїх Таїн здобути блаженну долю спасенних. Ти, що через пришестя Утішителя Твого Духа вчинив святих Твоїх учеників почесним посудом, яви й мене вмістилищем Його пришестя. Ти, що знову прийдеш судити вселенну по правді, благоволи, щоб і я зустрів(-ріла) на хмарах Тебе, мого Суддю і Творця, з усіма святими Твоїми, щоб я нескінченно прославляв(-ляла) і оспівував(-вала) Тебе, з Одвічним Твоїм Отцем і Пресвятим, і Благим, і Животворчим Твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Владико Господи Ісусе Христе, Боже наш, Єдиний, що маєш владу прощати людям гріхи, прости, як Благий і Чоловіколюбець, усі мої провини, свідомі й несвідомі; і сподоби мене неосудно причаститися Божественних, і Найславніших, і Пречистих, і Животворчих Твоїх Таїн не на тягар, не на муку, не на примноження гріхів, але на очищення, й освячення, і запоруку майбутнього життя і Царства, на оборону й допомогу, і на поборення супротивників, і на знищення многих моїх провин. Бо Ти Бог Милостивий і Милосердний, і Чоловіколюбний, і Тобі ми славу віддаємо, з Отцем і Святим Духом, нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Від скверних уст, від мерзенного серця, від нечистого язика, від оскверненої душі прийми благання, Христе мій, і не відкинь ні слів моїх, ні благань, ані зухвальства. Дай мені, Христе мій, сміливо говорити те, що я хочу, але й навчи мене, що мені треба чинити й говорити. Згрішив(-шила) я більше, ніж блудниця, що, довідавшись, де Ти перебуваєш, і, купивши мира, сміливо прийшла намастити Твої ноги, Бога мого, Владики й Христа мого (Лк. 7, 36-50). Як не відкинув Ти її, що прийшла від щирого серця, так і мною не погордуй, Слово, а дозволь мені Твої ноги і держати, і цілувати, і потоками сліз, як дорогоцінним миром, сміливо їх намащати. Обмий мене сльозами моїми, очисть мене ними, Слово, відпусти й провини мої і подай мені прощення. Ти знаєш множество злих учинків моїх, Знаєш і струпи мої, і рани бачиш мої, але і віру знаєш, і прагнення бачиш, і зітхання чуєш. Не втаїться від Тебе, Боже мій, Сотворителю мій, Визволителю мій, ні крапля сльози, ані частина краплі. Спостерегли очі Твої те, чого я не зробив(-била) ще, і в книзі Твоїй записано також і те, чого я ще не вчинив(-нила). Поглянь на негідність мою, поглянь на неміч мою, яка вона велика. І всі гріхи відпусти мені, Боже всього, щоб я з чистим серцем, з боязкою думкою і сокрушенною душею причастився (-тилась) Непорочних Твоїх і Пресвятих Таїн, що оживляють і обожествляють усякого, хто їсть і п'є з чистим серцем. Бо Ти, Владико мій, сказав: кожний, хто їсть Моє Тіло і п'є Мою Кров, той у Мені перебуває, а Я в ньому (Ін. 6, 56). Правдиве кожне слово Владики і Бога мого, бо хто учасник божественних і боготворчих милостей, той уже не самотній, але з Тобою, Христе мій, трисонячним світлом, що світ просвіщає. Щоб не перебувати мені одному без Тебе, Життєдавче, дихання моє, життя моє, утіхо моя, спасіння світу, я до Тебе приступив(-пила), як бачиш, зі сльозами й сокрушенною душею, благаючи визволення від моїх провин і неосудного причастя Твоїх Животворчих і Непорочних Таїн, щоб Ти перебув, як і сказав, зі мною, найнікчемнішим(-шою); щоб спокусник, знайшовши мене без Твоєї благодати, не заволодів мною підступно і, спокусивши, не відвернув від боготворчих Твоїх слів. Тому я до Тебе припадаю й гаряче взиваю до Тебе: як прийняв Ти блудного (Лк. 15, 11-32) і блудницю (Лк. 7, 36-50), що прийшли, так прийми, Милосердний, мене, блудного(-ну) й розпусного(-ну), мене, що нині до Тебе приходжу з душею сокрушенною. Знаю, Спасе, що ніхто інший так не згрішив Тобі, як я, і не вчинив таких діл, які я вчинив(-нила). Але знаю також і те, що ні страшні провини, ані безліч гріхів не перевищують великого довготерпіння і найвищого чоловіколюбства Бога мого. Але тих, що каються, Ти оливою милости і очищуєш, і освітлюєш, і учасниками світла чиниш, щедро творячи спільниками Твого Божества, і на диво ангелам і людському розумінню багаторазово розмовляєш із ними, як із правдивими друзями Твоїми. Це дає мені сміливість, це окрилює мене надією, Христе мій. І я, сміливо надіючись на Твої великі добродійства для нас, радіючи і разом тремтячи, приймаю вогонь, будучи травою, і, дивне чудо, покриваюся росою невидимою, наче справді купина, що колись горіла неопалимо (Вих. 3, 2). І тому вдячною думкою і вдячним серцем, усім моїм вдячним єством, душею й тілом, поклоняюся, величаю і прославляю Тебе, Боже мій, бо Ти благословений, нині й повіки. Амінь.
Слава Тобі, Боже. Слава Тобі, Боже. Слава Тобі, Боже!
Дякую Тобі, Господи Боже мій, що Ти не відкинув мене грішного(-шну), а сподобив стати учасником(-ницею) святощів Твоїх. Дякую Тобі, що сподобив Ти мене недостойного(-ну) причаститися Пречистих Твоїх і Небесних Дарів. Але, Владико Чоловіколюбче, що задля нас помер, і воскрес, і дарував Страшні оці й Животворчі Тайни на добро й освячення душ і тіл наших, дай, щоб вони і мені стали на зцілення душі й тіла, на відігнання всякого супротивника, на просвітлення очей серця мого, на спокій душевних сил моїх, на віру неосудну, на любов нелицемірну, на повноту мудрости, на додержання заповідей Твоїх, на примноження божественної Твоєї благодати і Царства Твого осягнення; щоб цим усім у святині Твоїй збережений(-на), завжди пам'ятав(-тала) я благодать Твою і вже не для себе жив(жила), а для Тебе, нашого Владики і Доброчинця. І так, покинувши це життя в надії на життя вічне, вічний осягнув(-нула) спокій, де не перестає голос тих, що святкують, і насолода безмежна тих, що бачать лиця Твого красу несказанну. Ти бо єси правдиве бажання і радість невимовна тих, що люблять Тебе, Христе Боже наш, і Тебе величає все творіння повіки. Амінь.
Владико Христе Боже, Царю віків і Сотворителю всього, дякую Тобі за все добре, що подав мені, і за причастя Пречистих і Животворчих Твоїх Таїн. Благаю Тебе, Добрий і Чоловіколюбний, охорони мене покровом Твоїм і в захисті крил Твоїх і дай мені аж до останнього мого зітхання з чистим сумлінням причащатися святощів Твоїх на відпущення гріхів і на життя вічне. Ти бо єси Хліб Життя, Джерело святині, Податель добра, і Тобі славу віддаємо, з Отцем і Святим Духом, нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Ти, що дав мені Тіло Своє добровільно на поживу, Ти вогонь, що палиш недостойних, не спали мене, Творче мій. Але пройми все єство моє, усі члени, серце. Спали терня провин моїх, душу очисти, думки освяти, увесь склад тілесний зміцни, п'ять органів чуття просвіти. Всього мене припни до страху Твого. Завжди покривай, бережи й охорони мене від усякого діла та слова душетлінного. Очисти, обмий і прикраси мене, оздоб, врозуми і просвіти мене. Учини мене оселею Твого Духа єдиного, а вже не оселею гріха, щоб по причасті від мене, як від дому Твого і як від вогню, втікали злочинець усякий і всяка недоля. На заступників перед Тобою кличу всіх святих, чини безтілесних, Предтечу Твого, апостолів премудрих, а з ними і Матір Твою пренепорочную, чистую. Молитви їх прийми, Христе мій Милосердний, і сином (дочкою) світла слугу Твого (Твою) вчини. Ти бо, Благий, єдиний єси і освячення душ наших, і світлість, і Тобі, Богові і Владиці, належно славу всі віддаємо повсякдень. Амінь.
Тіло Твоє Святеє, Господи Ісусе Христе, Боже наш, нехай буде мені на життя вічне і Кров Твоя Дорогоцінна на відпущення гріхів. Нехай же буде мені причастя це на радість, здоров'я і втіху; а на страшному і другому пришесті Твоєму сподоби мене грішного(-шну) стати праворуч слави Твоєї, молитвами пречистої Твоєї Матері і всіх святих. Амінь.
Пресвятая Владичице Богородице, світло затемненої душі моєї, надіє, покрове, пристановище, утіхо, радосте моя, дякую Тобі, що сподобила мене недостойного(-ну) бути причасником(-ницею) Пречистого Тіла і Дорогоцінної Крови Сина Твого. Ти, що породила Світ істинний, просвіти мої мисленні очі серця. Ти, що породила Джерело безсмертя, оживи мене, через гріх на смерть засудженого(-ну). Ти, Милостивого Бога милосердная Мати, помилуй мене і дай мені жаль і каяття в серці моєму, і покору в думках моїх, і визволення з неволі помислів моїх; і сподоби мене до останнього зітхання неосудно приймати Пречистих Таїн освячення на зцілення душі й тіла. I дай мені сльози покаяння і визнання, щоб величати й славити Тебе всі дні життя мого. Бо Ти благословенна і препрославлена єси навіки. Амінь.