Таїнство – це священодійство, через яке таємно й невидимо подається людині благодать Божа.
Свята Православна Церква має сім таїнств: хрещення, миропомазання, покаяння (сповідь), причастя (євхаристія), шлюб, священство та єлеосвячення (соборування).
Таїнство хрещення є таке священодійство, в якому віруючий у Христа через триразове занурення тіла у воду, закликаючи ім'я Пресвятої Тройці - Отця, Сина і Святого Духа, омивається від первородного гріха, а також від усіх гріхів, вчинених ним до хрещення, відроджується благодаттю Духа Святого в нове духовне життя (духовно народжується) і робиться членом Церкви, тобто благодатного Царства Христового.
Хрещення необхідне кожному, хто бажає бути членом Церкви Христової. «Якщо хто не народиться водою і Духом, не може увійти у Царство Боже», - каже Господь (Ін. 3, 5).
Для прийняття хрещення необхідні віра і покаяння.
Вказівки до чину таїнства хрещення
1. Хрещення не може чинитися нічим іншим, а тільки водою. Вода має бути чиста, ні з чим іншим не змішана.
2. Здіснити хрещення можна у водоймі (річка, озеро, ставок) або в посудині, достатньо великій, щоб можна було присісти й зануритись у воду. Якщо нічого з цього при собі немає, у крайньому випадку можна воду зливати на голову охрещуваного руками або ж прямо з військової фляги.
3. Якщо хрещення здійснювалося в посудині, воду від хрещення треба виливати тільки в чисті місця, де люди не ходять.
5. У разі крайньої потреби, коли є небезпека, що дитина (або раніше неохрещена доросла людина) може померти, не дочекавшись священика, таїнство хрещення може здійснити православно віруючі чоловік чи жінка.
6. Формула хрещення: «Охрещується раб(раба) Божий(-жа) … (ім'я) в ім'я Отця (занурення у воду), амінь. І Сина (занурення), амінь. І Святого Духа (занурення), амінь».
7. Хрещення людини здійснюється лише один раз в її житті і тому не повторюється. Але 14-е правило VI Вселенського Собору наказує: «Коли немає цілком певних свідків, які безсумнівно ствердили б, що ця дитина охрещена, а вона сама, через своє малолітство, не може дати відповіді, чи було здійснене Таїнство, то треба без усякого сумніву охрестити її, щоб не позбавити її очищення Таїнством». У таких випадках Требник митрополита Петра Могили вказує, що при хрещенні такої дитини необхідно вставляти слова: «якщо віна(вона) неохрещений(-на)», тобто хрестильна формула звучатиме так: «Охрещується раб(раба) Божий(-жа) … (ім'я), якщо він(вона) неохрещений(-на), в ім'я Отця…». Ця формула є умовною. 8. Таїнство, звершене православним вірянином в екстрених ситуаціях, є дійсним і не може здійснюватись повторно за умов:
- якщо доросла людина приймає хрещення добровільно, без примусу, є цілком свідомою в своєму вчинку, має твердий намір охреститися, розкаюється в своїх попередніх нехристиянських поглядах і приймає вчення Церкви про Святу Трійцю, яке викладене в Символі віри, а в разі збереження життя дає обіцянку пізнати вчення Православної Церкви в повній мірі;
- якщо формула Хрещення виголошена правильно з трикратним зануренням (а в крайніх випадках - зливанням води на голову охрещуваного) при словах «Отця», «і Сина», «і Святого Духа».
9. Той, хто звершує чин хрещення в таких польових умовах, є для охрещуваного хресним батьком (хресною матір'ю), а тому мусить взяти на себе зобов'язання молитись за його здоров'я чи за спокій у приватних своїх молитвах та на богослужіннях. 10. Якщо раніше охрещений (немовля, дитина чи доросла людина) православним вірянином (солдатом чи офіцером) залишився живим після складних обставин, які зумовили таке екстрене звершення таїнства, то священик повинен завершити все інше, що належить до чину хрещення, окрім самого хрещення водою, та здійснити таїнство миропомазання.
11. Якщо охрещуваний вижив, необхідно, за можливості, потурбуватись про його подальшу долю та забезпечити його духовне виховання, щоб людина знала, що вона охрещена у Православ'ї, пізнала зміст своєї віри і стала повноцінним членом Православної Церкви.
Коли до смерті немовляти залишаються лічені хвилини, а священика поряд немає:
1. Вибери православне чоловіче (жіноче) ім'я.
2. Візьми будь-яку чисту воду.
3. Тричі виливаючи воду на голову дитини, промов:
Охрещується раб(раба) Божий(-жа) (вкажи вибране ім'я) в ім'я Отця (поливай водою), амінь. І Сина (поливай), амінь. І Святого Духа (поливай), амінь.
4. Надягни на шию немовляти чи поклади поряд натільний хрестик (якщо є можливість).
Таїнство звершене!
Якщо немовля ще живе, читай молитву при помираючих.
Якщо вже померло – коротку молитву за померлого. Цю ж молитву читай при похованні дитини (за відсутності священика), а також заупокійні тропарі.
Якщо немовля вижило, див. вказівки до чину таїнства хрещення.
Цей чин застосовується у випадках:
- якщо солдат (офіцер), раніше нехрещений або сумнівається, чи був охрещений в дитинстві, бажає прийняти Православ'я перед тяжким боєм, в якому він може не вижити;
- коли поранена чи тяжкохвора людина (дитина), раніше не хрещена або є сумнів, чи була охрещена раніше, бажає прийняти Православ'я перед своєю смертю;
але поряд немає священика.
За таких умов звершуємо таїнство наступним чином:
1. Катехизація. Для того, щоб хоч коротко ознайомити того, хто готується до хрещення, з основами православної віри, запропонуй прочитати 4-ту частину цього молитовника «КАТЕХИЗИС». Якщо немає ніяких протиріч і людина приймає ці основні постулати віри – можна здійснити Таїнство.
2. Приготування. Вибери чи приготуй місце для хрещення - див. п. 1-3 вказівок до чину таїнства хрещення.
Якщо є можливість, приготуй для охрещуваного чисту білу сорочку (крижмо - символ чистоти душі після хрещення).
Вибери православне чоловіче (жіноче) ім'я, бажано святого чи святої, які поминаються Церквою в цей день чи в найближчі дні, або ж інше ім'я за бажанням. Але в жодному випадку не можна давати неправославне ім'я.
3. Сповідування віри: перед тим, як здійснити таїнство хрещення, запитай в охрещуваного:
Чи віруєш ти в Ісуса Христа?
Відповідь охрещуваного: Вірую в Нього як Царя і Бога. І промовляє Символ віри «Вірую в Єдиного Бога…» (Символ віри). 4. Хрещення:
Від «Господи, Ісусе Христе…» до «Отче наш…» (початкові молитви).
Господи Боже Вседержителю, Творче всього видимого і невидимого, Ти створив небо і землю, море і все те, що в них. Ти в одне зібрав усі води, замкнув безодню і запечатав її страшним і славним Твоїм іменем. Ти підносиш води вище неба. Ти на водах заснував землю і утвердив море силою Твоєю. Ти у водах сокрушив зміям голови. Ти страшний єси, і хто може стати проти Тебе? Поглянь, Господи, на творіння Твоє і на воду цю, благослови й освяти її. Зішли на неї благодать визволення та благословення Йорданське, вчини її джерелом нетління, даром освячення, гріхів відпущення, зціленням недуг, знищенням демонів, недоступною для сил ворожих, повною сили ангельської. Нехай же вийдуть з неї всі ворожі сили, що загрожують Твоєму створінню, бо призиваю я ім'я Твоє, Господи, дивне і славне і страшне для сил ворожих.
5. Підведи охрещуваного до місця хрещення і, ставши лицем на схід сонця, у будь-який зручний спосіб (в залежності від обставин) тричі занурюй у воду чи зливай воду на голову охрещуваного, промовляючи:
Охрещується раб(раба) Божий(-жа) (вкажи вибране ім'я) в ім'я Отця (занурюй у воду чи поливай водою), амінь. І Сина (занурюй чи поливай), амінь. І Святого Духа (занурюй чи поливай), амінь.
6. Надягни на шию охрещуваного натільний хрестик (якщо є можливість).
7. Одягни охрещуваного у білу сорочку (якщо є можливість), промовляючи:
Усі ті, що в Христа хрестилися, у Христа зодягнулися. Алилуя.
Від «Достойно є…» до «Господи, Ісусе Христе…» (кінцеві молитви).
Покаяння є Таїнством, у якому віруючий сповідує (розкриває усно) свої гріхи Богу в присутності священика і отримує через священика прощення гріхів від Самого Господа Ісуса Христа.
Ісус Христос дав святим апостолам, а черезних і всім священикам владу відпускати (прощати) гріхи: «Прийміть Духа Святого. Кому відпустите гріхи, тим відпустяться; на кому залишите, залишаться» (Ін 20, 22-23).
Ще Іоан Хреститель, готуючи людей до прийняття Спасителя, проповідував «хрещення на покаяння для відпущення гріхів… І всі хрестилися в річці Йордані від нього, сповідаючи гріхи свої» (Мк 1, 4-5).
Св. апостоли, отримавши на це владу від Господа, звершували Таїнство покаяння: «Багато хто з тих, що увірували, приходили, сповідаючи і відкриваючи діла свої» (Дії. 19, 18).
Для отримання прощення (відпущення) гріхів від того, хто сповідується (кається), вимагається: примирення з усіма ближніми, щирий жаль через свої гріхи й усне сповідання їх, твердий намір виправити своє життя, віра в Господа Ісуса Христа і надія на Його милосердя.
В особливих випадках на того, хто кається, накладається «єпітимія» (слово грецьке — заборона), або покута, яка вимагає благочестивих вчинків і деяких обмежень, спрямованих на подолання гріховних звичок.
Гріхи проти 1-ї заповіді «Я є Господь Бог твій, нехай не буде у тебе інших богів, крім Мене»
Безбожництво (заперечення Божого буття), богохульство (зухвалі слова проти Бога), багатобожжя, безвір'я, маловір'я, єресь (видумування, поширення й дотримування вчень, які суперечать Божественній істині або перекручують її), розкол (свавільне відокремлення від Православної Церкви), боговідступництво (зречення істинної віри через боязнь переслідувань, глузувань або заради якихось земних розрахунків), чаклунство, ворожіння, складання гороскопів та захоплення ними, марновірство (забобонність, віра в речі, яким приписується надприродна сила), самолюбство, невдячність, сумнів в істинах православної віри; сором визнавати свою віру; мовчання, коли хтось говорить проти Церкви і віри; неналежне ставлення до святині; насміхання з релігійних обрядів; втрата надії на Боже милосердя або нерозумна, надмірна надія на нього; нарікання на Бога, впадання у відчай; людинодогідливість (коли турбуються більше про те, як догодити людям, ніж Богу).
Гріхи проти 2-ї заповіді «Не роби собі ідола і нічого подібного до нього, не поклоняйся і не служи йому»
Гордість, користолюбство, черевоугодництво, марнославство, надмірне піклування про вигляд тіла.
Гріхи проти 3-ї заповіді «Не згадуй імені Господа Бога твого даремно»
Божіння (божба – легковажне вживання клятви у звичайних розмовах), блюзнірство (коли про священні предмети говорять жартома або насміхаючись), порушення обіцянок, даних Богові, клятвопорушення і неправдива клятва іменем Божим.
Гріхи проти 4-ї заповіді «Шість днів працюй і роби всі діла твої, а день сьомий – Господу Богові твоєму»
Недостойне проведення неділь і свят. Лінування ходити до храму й брати участь у богослужіннях, молитися, постити, приступати до Сповіді і Причастя. Праця в неділі та свята без нагальної потреби. Негідна поведінка в храмі. Занедбування пізнавання істин християнської віри.
Гріхи проти 5-ї заповіді «Шануй батька твого і матір твою – і добре тобі буде, і довго житимеш на землі»
Зневага своїх батьків, родичів, учителів та духовних отців, неслухняність їм, невдячність, чинення їм зла; не молився за них, бажав їм зла, говорив лихе про них, чинив їм кривду. Погане виховання своїх дітей, занедбання їхнього духовного життя.
Гріхи проти 6-ї заповіді «Не вбивай»
Убивство (активне чи пасивне сприяння йому), самогубство (найстрашніший гріх, який виключає можливість покаяння; вкорочування свого віку нестриманостями, вадами) заподіяння шкоди здоров'ю ближнім, участь у сварках і бійках, виснажування підлеглих важкою працею і жорстокі покарання, знущання над полоненими, розбуджування ненависті, бажання зла, проклинання, мстивість. Спокушання (намовляння) до гріха. Пияцтво. Образа і зневага честі й доброго імені ближніх. Насміхання, непрощення. Куріння. Уживання наркотиків чи поширення їх. Аборт, спричинення до вбивства ненароджених дітей.
Гріхи проти 7-ї заповіді «Не чини перелюбу»
Перелюб (порушення подружньої вірності), блудодіяння (дошлюбні статеві стосунки, проституція, рукоблуддя, різні статеві збочення), любування нечистими думками, оглядання непристойних видовищ, уживання лайливих та нецензурних слів, читання неморальних книжок, розбивання подружжя.
Гріхи проти 8-ї заповіді «Не кради»
Крадіжка (привласнення будь-яким чином того, що належить іншим), святотатство (кража церковної власності), хабарництво, дармоїдство, мародерство, здирництво (одержання грошей або майна, користуючись чужою бідою), ухиляння від сплати боргу, приховування знайдених речей, обмірювання й обважування під час продажу, затримування платні робітникові, жадібність, немилосердя, користолюбство, небажання дати жертву на храм Божий, невиправляння заподіяної шкоди, витрата грошей на непотрібні речі.
Гріхи проти 9-ї заповіді «Не свідчи неправдиво проти ближнього твого»
Неправдиве свідчення проти ближніх, обман, осуд, виявляння без потреби чужих хиб, обмовляння, пліткування, глузування, лукавство, лицемірство, відкривання чужих таємниць.
Гріхи проти 10-ї заповіді «Не жадай нічого того, що належить ближньому твоєму»
Пожадання чужої власності, заздрість, невдоволеність своїм становищем і нестримне бажання мати більше й більше тих благ, що має ближній.
Полегши, відпусти, прости, Боже, гріхи наші вільні й невільні, словом чи ділом, свідомі чи несвідомі, вдень чи вночі, чи в думках, чи в помислах заподіяні – все нам прости, бо Ти Благий і Чоловіколюбець.
Зв'язаний нині тенетами безлічі гріхів і обтяжений жорстокими пристрастями й бідуванням, до Тебе вдаюся, мого порятунку, й взиваю: поможи мені, Діво, Мати Божа.
Сповідаю Тобі, Господу Богові моєму і Творцю, Єдиному в Святій Тройці, хвальному і поклоняємому Отцю і Сину, і Святому Духові, всі мої гріхи, вчинені в усі дні життя мого, і в кожну годину, і в теперішній час, і в минулі дні й ночі ділом, словом, помислом, об'їданням, пияцтвом, тайножерством, пустослів'ям, зневірою, лінощами, суперечками, непослухом, обмовлянням, осудом, недбалістю, самолюбством, хабарництвом, розкраданням, неправдомовством, зажерливістю, користолюбством, ревнощами, заздрістю, гнівом, злопам'ятством, ненавистю, здирництвом і всіма моїми чуттями: зором, слухом, нюхом, смаком, дотиком та іншими моїми гріхами, разом душевними й тілесними, що ними Тебе, Бога мого й Творця, прогнівив(-вила) і ближнього мого образив(-зила). Про що жалкую, винним(-нною) являюся перед Тобою, Богом моїм, і маю волю каятися, тільки допоможи мені, Господи Боже мій, покірно зі сльозами молю Тебе. Вчинені перелічені гріхи мої милосердям Твоїм прости мені й звільни від них, я ж визнав(-нала) їх перед Тобою, бо Ти Благий і Чоловіколюбець.
Безкінечно милосердний Господи! Дякую Тобі від усього серця, що Ти простив мені мої гріхи й очистив мою душу. Допоможи мені, Господи, щоб я назавжди став Твоєю доброю й вірною дитиною. В майбутньому обіцяю ніколи не грішити й уникати всього, що мене доводить до злого.
Пречиста Діво, Богородице Маріє! Допоможи мені якнайкраще виконувати волю Божу, так, як Ти це робила. Будь моєю заступницею перед Богом.
Святий ангеле охоронителю, бережи мене від злого. Амінь.
З глибини душі дякую Тобі, наймилосердніший Боже, що Ти очистив мене від моїх гріхів і допустив знову до Своєї милості. Віддіюся Тобі на служіння тілом і душею. Скріпи мою слабку волю, щоб я зміг перемогти всі спокуси до кінця.
Апостол Яків навчає нас: «Признавайтесь одини одному в провинах і моліться один за одного…» (Як. 5, 16).
Отже, як прийняти останню сповідь людини, котра помирає у вас на руках.
1. У першу чергу запитай, чи бажає людина посповідатись. Можливо, вона відчуває якусь провину, яка її гнітила протягом останнього часу, чи, можливо, впродовж усього життя, у чому не могла зізнатись дотепер.
2. Уважно вислухай, не перебиваючи, що людина хоче сказати сама.
3. Якщо людині особливо нічого сказати, запитай, чи не затаїла на когось зла (ненависті, образи), чи не є з ким в складних неприязних стосунках, з ким хотіла б примиритись, попросити прощення.
4. Коли вже все сказано, запитай, чи кається в гріхах своїх - сповіданих і тих, яких не пам'ятає.
5. Якщо людина вже настільки слабка, що не може говорити, вона може відповідати на запитання кивками голови чи пожиманням руки.
6. Все, що сказано сповідником, - таємниця, яку можна розголошувати лише з його згоди. А всі прохання вмираючого необхідно обов'язково виконати. Це стосується і всіх присутніх, які були свідками цієї сповіді.
7. Вислухавши сповідь, помолися:
Господи Боже наш, що Петрові й блудниці за їхні сльози гріхи простив і виправдав митаря, що провини свої визнав, прийми сповідь раба(-би) Твого(Твоєї) … (ім'я), і, як Благий, прости усі його(її) гріхи, якими він(вона) згрішив(-шила) перед Тобою вільно чи невільно, словом чи ділом або помислами, бо Ти єдиний маєш владу відпускати гріхи. Бо Ти Бог милости і милосердя, і Тобі славу возсилаємо Отцю, і Сину, і Святому Духу нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Причастя є таїнством, у якому віруючий (православний християнин) у вигляді хліба і вина приймає (споживає) істинне тіло і кров Господа Ісуса Христа і через це таємниче з'єднується з Христом і стає причетником вічного життя.
Таїнство святого причастя установив Сам Господь наш Ісус Христос під час Тайної вечері, Сам його звершив і заповів звершувати й надалі: «Ісус у ту ніч, коли був зраджений, узяв хліб і, віддавши хвалу, переломив і сказав: прийміть, споживайте, це Тіло Моє, яке за вас ламається; це творіть на спомин про Мене. Також і чашу після вечері взяв, промовивши: ця чаша є новий завіт у Моїй Крові, це творіть, коли тільки будете пити, на спомин про Мене» (Мт. 26, 26-28; Мк. 14, 22-24; Лк. 22, 19-24; 1 Kop. 11, 23-25).
У розмові з народом Ісус Христос сказав: «Якщо не будете споживати Плоті Сина Людського і не питимете Його Крови, то не будете мати життя в собі. Хто їсть Мою Плоть і п'є Мою Кров, має життя вічне, і Я воскрешу його в останній день. Бо Плоть Моя є істинною їжею, і Кров Моя є істинним питтям. Хто їсть Мою Плоть і п'є Мою Кров, в Мені перебуває, і Я в ньому» (Ін 6, 53-56).
Згідно з заповіддю Христовою, таїнство причастя постійно звершується у Церкві Христовій і звершуватиметься до кінця віку за богослужінням, яке називається літургією (грец. – спільна служба), під час якої хліб і вино силою та дією Духа Святого перетворюються, або переосутнюються на істинне тіло й істинну кров Христову.
До таїнства св. причастя християни повинні підготувати себе говінням, яке полягає у молитві, постуванні, примиренні з усіма, а потім - сповіддю, тобто очищенням своєї совісті в таїнстві покаяння.
Таїнство св. причастя по-грецьки називається євхаристією, тобто «подякою».
Коли хочеш їсти Тіло Владики, зі страхом приступи, щоб не опалитися, бо воно — вогонь.
П'ючи ж Божественну Кров для причастя, спершу примирися з тим, хто тебе засмутив, і лише тоді поживу таємну споживай.
Перше причастя страшної жертви Животворчого Тіла і Крови Владики, таким чином помолися з трепетом:
Владико Господи Ісусе Христе, Боже наш, Джерело життя і безсмертя, Співтворче всього творіння видимого й невидимого, Рівновічний і Співбезпочатковий Сину Безпочаткового Отця! Ти з безмірної благости в останній час тіло прийняв і був розп'ятий і похований за нас, невдячних і нерозсудливих, і Твоєю кров'ю обновив понівечену гріхом природу нашу. Сам, Безсмертний Царю, прийми покаяння і від мене грішного(-ної), і нахили вухо Твоє до мене, і вислухай слова мої. Бо згрішив(-шила) я, Господи, згрішив(-шила) перед небом і перед Тобою і став(-ла) недостойний(-ною) поглянути на висоту слави Твоєї, бо я прогнівив(-вила) Твою благість, порушив(-шила) Твої заповіді й не послухав(-хала) Твоїх повелінь. Але Ти, Господи, Незлопам'ятливий, Довготерпеливий і Многомилостивий, не віддав мене на погибель із беззаконнями моїми і навернення мого чекаєш. Бо Ти ж, Господи, сказав через пророка Твого: не бажаю Я смерти грішника, але нехай він покається і буде живий. Бо Ти, Владико, не хочеш погубити творіння рук Твоїх, і не люба Тобі погибель людська, але хочеш, щоб усі спаслися і до пізнання істини прийшли. Тому і я, хоч і недостойний(-на) неба й землі, і цього дочасного життя, бо всього себе піддав(-дала) гріхові, віддав(-дала) у неволю пристрастям і осквернив(-нила) Твій образ; але, Твоїм ділом і творінням бувши, я, нещасний(-на), не втрачаю надії на своє спасіння і приходжу, на Твоє безмірне милосердя надію поклавши. Прийми ж і мене, Чоловіколюбче Господи, як блудницю (Лк. 7, 36-50), як розбійника (Лк. 23, 40-43), як митаря (Лк. 19, 1-10) і як блудного (Лк. 15, 11-32), і візьми мій важкий тягар гріхів, Ти, що гріхи світу взяв, що зціляєш немочі людські, що кличеш до Себе й заспокоюєш знеможених і обтяжених, що прийшов покликати не праведників, а грішників до покаяння. Очисти мене від усякої скверни тіла й духу і навчи мене приступати до святощів зі страхом Твоїм, щоб, приймаючи в чистім свідоцтві сумління мого частину святощів Твоїх, я з'єднався(-налася) зі Святим Твоїм Тілом і Кров'ю, і щоб Ти жив і перебував у мені з Отцем і Святим Твоїм Духом. Так, Господи Ісусе Христе, Боже мій, не на осуд нехай буде мені причастя Пречистих і Животворчих Твоїх Таїн, і нехай не буду я немічний(-на) душею й тілом, недостойно причастившись їх. Але дай мені аж до останнього зітхання мого неосудно приймати частину святощів Твоїх на спільність із Духом Святим, на путь до життя вічного і на добру відповідь на страшнім суді Твоїм; щоб і я з усіма обранцями Твоїми був(була) спільником(-ницею) нетлінних Твоїх благ, які Ти приготував для тих, що люблять Тебе, Господи; вони ж прославляють Тебе повіки. Амінь.
Господи Боже мій, я знаю, що я недостойний(-на) і негідний(-на) того, щоб Ти ввійшов під покрівлю дому душі моєї, бо він увесь спустошений і занепалий, і не маєш у мені достойного місця, де б голову прихилити. Але, як Ти з висоти задля нас принизив Себе, так і нині знижся до моєї недостойности. І як Ти зволив лягти у печері в яслах тварин нерозумних, так благозволь увійти в ясла нерозумної моєї душі і в осквернене моє тіло. І як ти не вважав за недостойне ввійти й повечеряти з грішниками в домі Симона прокаженого (Мк. 14, 3), так благозволь увійти і в дім убогої моєї, прокаженої і грішної душі. І як Ти не відкинув подібної до мене блудниці й грішниці, що прийшла і доторкнулася до Тебе (Мт. 26, 6-13), так змилосердься і наді мною, грішним(-ною), що приходжу і доторкаюсь Тебе. І як Ти не погордував скверними й нечистими її устами, що цілували Тебе, так не погордуй і моїми, ще більш, ніж її, скверними й нечистими устами та скверним і найнечистішим моїм язиком. Але нехай буде жарина Пресвятого Твого Тіла і Дорогоцінної Твоєї Крови на освячення, і на просвітлення, і на здоров'я вбогої моєї душі й тіла; на полегшення тягарів моїх многих провин, на збереження від усякого диявольського діла, на віддалення і припинення мого злого й лукавого звичаю, на змертвіння пристрастей, на сповнення заповідей Твоїх, на примноження божественної Твоєї благодати і на здобуття Царства Твого. Бо я приходжу до Тебе, Христе Боже, не з погордою, але зі сміливою надією на невимовну Твою благість; і щоб мене, надовго віддаленого від спільности з Тобою, не уловив вовк мислений. Благаю ж Тебе, Владико, Єдиний Святий, освяти мою душу і тіло, розум і серце, нутро й істоту, і всього мене обнови, і вкорени страх Твій у мені, і освячення Твоє вчини незнищенним у мені. І будь мені помічником і заступником, провадячи у спокої життя моє, сподобляючи мене стояти праворуч Тебе разом зі святими Твоїми, молитвами й благанням Пречистої Твоєї Матері, безтілесних Твоїх слуг і пречистих сил, і всіх святих, що від віку Тобі вгодне вчинили. Амінь.
Єдиний Чистий і Нетлінний Господи! Ти, що з невимовної милости чоловіколюбства прийняв цілу нашу тлінність від чистої і непорочної крови Тієї, Яка надприродно породила Тебе, Христе Ісусе, Премудросте Божа, Спокою і Сило, зішестям Божественного Духа і благоволінням Віковічного Отця; Ти, що через Твоє втілення прийняв животворчі й спасенні страждання: хрест, цвяхи, спис, смерть, — умертви мої душогубні пристрасті тілесні. Ти, що Твоїм погребінням полонив царство пекельне, поховай добрими думками мої лукаві замисли і знищ духа лукавства. Ти, що Твоїм на третій день живоносним воскресінням підвів упалого праотця, підійми мене, що впав (впала) у гріхи, подаючи мені способи покаяння. Ти, що Твоїм преславним вознесенням на небо обожествив прийняте тіло і вшанував його перебуванням праворуч Отця, сподоби мене через причастя Святих Твоїх Таїн здобути блаженну долю спасенних. Ти, що через пришестя Утішителя Твого Духа вчинив святих Твоїх учеників почесним посудом, яви й мене вмістилищем Його пришестя. Ти, що знову прийдеш судити вселенну по правді, благоволи, щоб і я зустрів(-ріла) на хмарах Тебе, мого Суддю і Творця, з усіма святими Твоїми, щоб я нескінченно прославляв(-ляла) і оспівував(-вала) Тебе, з Одвічним Твоїм Отцем і Пресвятим, і Благим, і Животворчим Твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Владико Господи Ісусе Христе, Боже наш, Єдиний, що маєш владу прощати людям гріхи, прости, як Благий і Чоловіколюбець, усі мої провини, свідомі й несвідомі; і сподоби мене неосудно причаститися Божественних, і Найславніших, і Пречистих, і Животворчих Твоїх Таїн не на тягар, не на муку, не на примноження гріхів, але на очищення, й освячення, і запоруку майбутнього життя і Царства, на оборону й допомогу, і на поборення супротивників, і на знищення многих моїх провин. Бо Ти Бог Милостивий і Милосердний, і Чоловіколюбний, і Тобі ми славу віддаємо, з Отцем і Святим Духом, нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Від скверних уст, від мерзенного серця, від нечистого язика, від оскверненої душі прийми благання, Христе мій, і не відкинь ні слів моїх, ні благань, ані зухвальства. Дай мені, Христе мій, сміливо говорити те, що я хочу, але й навчи мене, що мені треба чинити й говорити. Згрішив(-шила) я більше, ніж блудниця, що, довідавшись, де Ти перебуваєш, і, купивши мира, сміливо прийшла намастити Твої ноги, Бога мого, Владики й Христа мого (Лк. 7, 36-50). Як не відкинув Ти її, що прийшла від щирого серця, так і мною не погордуй, Слово, а дозволь мені Твої ноги і держати, і цілувати, і потоками сліз, як дорогоцінним миром, сміливо їх намащати. Обмий мене сльозами моїми, очисть мене ними, Слово, відпусти й провини мої і подай мені прощення. Ти знаєш множество злих учинків моїх, Знаєш і струпи мої, і рани бачиш мої, але і віру знаєш, і прагнення бачиш, і зітхання чуєш. Не втаїться від Тебе, Боже мій, Сотворителю мій, Визволителю мій, ні крапля сльози, ані частина краплі. Спостерегли очі Твої те, чого я не зробив(-била) ще, і в книзі Твоїй записано також і те, чого я ще не вчинив(-нила). Поглянь на негідність мою, поглянь на неміч мою, яка вона велика. І всі гріхи відпусти мені, Боже всього, щоб я з чистим серцем, з боязкою думкою і сокрушенною душею причастився (-тилась) Непорочних Твоїх і Пресвятих Таїн, що оживляють і обожествляють усякого, хто їсть і п'є з чистим серцем. Бо Ти, Владико мій, сказав: кожний, хто їсть Моє Тіло і п'є Мою Кров, той у Мені перебуває, а Я в ньому (Ін. 6, 56). Правдиве кожне слово Владики і Бога мого, бо хто учасник божественних і боготворчих милостей, той уже не самотній, але з Тобою, Христе мій, трисонячним світлом, що світ просвіщає. Щоб не перебувати мені одному без Тебе, Життєдавче, дихання моє, життя моє, утіхо моя, спасіння світу, я до Тебе приступив(-пила), як бачиш, зі сльозами й сокрушенною душею, благаючи визволення від моїх провин і неосудного причастя Твоїх Животворчих і Непорочних Таїн, щоб Ти перебув, як і сказав, зі мною, найнікчемнішим(-шою); щоб спокусник, знайшовши мене без Твоєї благодати, не заволодів мною підступно і, спокусивши, не відвернув від боготворчих Твоїх слів. Тому я до Тебе припадаю й гаряче взиваю до Тебе: як прийняв Ти блудного (Лк. 15, 11-32) і блудницю (Лк. 7, 36-50), що прийшли, так прийми, Милосердний, мене, блудного(-ну) й розпусного(-ну), мене, що нині до Тебе приходжу з душею сокрушенною. Знаю, Спасе, що ніхто інший так не згрішив Тобі, як я, і не вчинив таких діл, які я вчинив(-нила). Але знаю також і те, що ні страшні провини, ані безліч гріхів не перевищують великого довготерпіння і найвищого чоловіколюбства Бога мого. Але тих, що каються, Ти оливою милости і очищуєш, і освітлюєш, і учасниками світла чиниш, щедро творячи спільниками Твого Божества, і на диво ангелам і людському розумінню багаторазово розмовляєш із ними, як із правдивими друзями Твоїми. Це дає мені сміливість, це окрилює мене надією, Христе мій. І я, сміливо надіючись на Твої великі добродійства для нас, радіючи і разом тремтячи, приймаю вогонь, будучи травою, і, дивне чудо, покриваюся росою невидимою, наче справді купина, що колись горіла неопалимо (Вих. 3, 2). І тому вдячною думкою і вдячним серцем, усім моїм вдячним єством, душею й тілом, поклоняюся, величаю і прославляю Тебе, Боже мій, бо Ти благословений, нині й повіки. Амінь.
Слава Тобі, Боже. Слава Тобі, Боже. Слава Тобі, Боже!
Дякую Тобі, Господи Боже мій, що Ти не відкинув мене грішного(-шну), а сподобив стати учасником(-ницею) святощів Твоїх. Дякую Тобі, що сподобив Ти мене недостойного(-ну) причаститися Пречистих Твоїх і Небесних Дарів. Але, Владико Чоловіколюбче, що задля нас помер, і воскрес, і дарував Страшні оці й Животворчі Тайни на добро й освячення душ і тіл наших, дай, щоб вони і мені стали на зцілення душі й тіла, на відігнання всякого супротивника, на просвітлення очей серця мого, на спокій душевних сил моїх, на віру неосудну, на любов нелицемірну, на повноту мудрости, на додержання заповідей Твоїх, на примноження божественної Твоєї благодати і Царства Твого осягнення; щоб цим усім у святині Твоїй збережений(-на), завжди пам'ятав(-тала) я благодать Твою і вже не для себе жив(жила), а для Тебе, нашого Владики і Доброчинця. І так, покинувши це життя в надії на життя вічне, вічний осягнув(-нула) спокій, де не перестає голос тих, що святкують, і насолода безмежна тих, що бачать лиця Твого красу несказанну. Ти бо єси правдиве бажання і радість невимовна тих, що люблять Тебе, Христе Боже наш, і Тебе величає все творіння повіки. Амінь.
Владико Христе Боже, Царю віків і Сотворителю всього, дякую Тобі за все добре, що подав мені, і за причастя Пречистих і Животворчих Твоїх Таїн. Благаю Тебе, Добрий і Чоловіколюбний, охорони мене покровом Твоїм і в захисті крил Твоїх і дай мені аж до останнього мого зітхання з чистим сумлінням причащатися святощів Твоїх на відпущення гріхів і на життя вічне. Ти бо єси Хліб Життя, Джерело святині, Податель добра, і Тобі славу віддаємо, з Отцем і Святим Духом, нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Ти, що дав мені Тіло Своє добровільно на поживу, Ти вогонь, що палиш недостойних, не спали мене, Творче мій. Але пройми все єство моє, усі члени, серце. Спали терня провин моїх, душу очисти, думки освяти, увесь склад тілесний зміцни, п'ять органів чуття просвіти. Всього мене припни до страху Твого. Завжди покривай, бережи й охорони мене від усякого діла та слова душетлінного. Очисти, обмий і прикраси мене, оздоб, врозуми і просвіти мене. Учини мене оселею Твого Духа єдиного, а вже не оселею гріха, щоб по причасті від мене, як від дому Твого і як від вогню, втікали злочинець усякий і всяка недоля. На заступників перед Тобою кличу всіх святих, чини безтілесних, Предтечу Твого, апостолів премудрих, а з ними і Матір Твою пренепорочную, чистую. Молитви їх прийми, Христе мій Милосердний, і сином (дочкою) світла слугу Твого (Твою) вчини. Ти бо, Благий, єдиний єси і освячення душ наших, і світлість, і Тобі, Богові і Владиці, належно славу всі віддаємо повсякдень. Амінь.
Тіло Твоє Святеє, Господи Ісусе Христе, Боже наш, нехай буде мені на життя вічне і Кров Твоя Дорогоцінна на відпущення гріхів. Нехай же буде мені причастя це на радість, здоров'я і втіху; а на страшному і другому пришесті Твоєму сподоби мене грішного(-шну) стати праворуч слави Твоєї, молитвами пречистої Твоєї Матері і всіх святих. Амінь.
Пресвятая Владичице Богородице, світло затемненої душі моєї, надіє, покрове, пристановище, утіхо, радосте моя, дякую Тобі, що сподобила мене недостойного(-ну) бути причасником(-ницею) Пречистого Тіла і Дорогоцінної Крови Сина Твого. Ти, що породила Світ істинний, просвіти мої мисленні очі серця. Ти, що породила Джерело безсмертя, оживи мене, через гріх на смерть засудженого(-ну). Ти, Милостивого Бога милосердная Мати, помилуй мене і дай мені жаль і каяття в серці моєму, і покору в думках моїх, і визволення з неволі помислів моїх; і сподоби мене до останнього зітхання неосудно приймати Пречистих Таїн освячення на зцілення душі й тіла. I дай мені сльози покаяння і визнання, щоб величати й славити Тебе всі дні життя мого. Бо Ти благословенна і препрославлена єси навіки. Амінь.