Буква ы зазвичай передається як и крім наступних випадків:

а) у словах дш\ы /душі/, трц7ы /Тройці/, бцdы /Богородиці/ (крім того, що це відповідає українській вимові, написання букви ы в кінці цих слів було введене в Москві у 2-й пол. ХVіі ст.,), ты1сzщы /тисящі/.

б) в іменниках множини на -цы, що в називному відмінку однини при транслітерації закінчуються на пом'якшену ц: nтцы2 /отці/, тельцы2 /тельці/, стaрцы /старці/, вдови6цы /вдовиці/ тощо. (До того ж в стародавніх літописах зустрічаємо написання отци1). В іменниках множини на -цы, що в називному відмінку закінчуються не на ц, букву ы пишемо як и: првdницы /праведници/, человёцы /человіци/, kзhцы /язици/ тощо.