Многоми́лостиве і Всеми́лостиве Бо́же мой, Го́споди Ісу́се Христе́, мно́гия ра́ди любве́ сшел і воплоти́лся єси́, я́ко да спасе́ши всіх. І па́ки, Спа́се, спаси́ м'я по благода́ті, молю́ Тя: а́ще бо от діл спасе́ши м'я, ність се благода́ть і дар, но долг па́че. Єй, мно́гий в щедро́тах і неізрече́нний в ми́лості! Ві́руяй бо в М'я, рекл єси́, о Христе́ мой, жив бу́деть, і не у́зрить сме́рти во ві́ки. А́ще у́бо ві́ра, я́же в Тя, спаса́єть отча́янния, се ві́рую, спаси́ м'я, я́ко Бог мой єси́ Ти і Созда́тель. Ві́ра же вмі́сто діл да вміни́ться мні, Бо́же мой, не обря́щеши бо діл отню́д оправда́ющих м'я. Но та ві́ра моя́ да довлі́єть вмі́сто всіх, та да отвіща́єть, та да оправди́ть м'я, та да пока́жеть м'я прича́стника сла́ви Твоєя́ ві́чния. Да не у́бо похи́тить м'я сатана́ і похва́литься, Сло́ве, є́же отто́ргнути м'я от Твоєя́ руки́ і огра́ди. Но іли́ хощу́, спаси́ м'я, іли́ не хощу́, Христе́ Спа́се мой, предвари́ ско́ро, ско́ро, погибо́х. Ти бо єси́ Бог мой от чре́ва ма́тере моєя́. Сподо́би м'я, Го́споди, ни́ні возлюби́ти Тя, я́коже возлюби́х іногда́ той са́мий гріх, і па́ки порабо́тати Тебі́ без лі́ности то́щно, я́коже порабо́тах пре́жде сатані́ льсти́вому. Найпа́че же порабо́таю Тебі́, Го́споду і Бо́гу моєму́ Ісу́су Христу́, во вся дні живота́ моєго́, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь.
Мнагамі́ласцівы і Усямі́ласцівы Бо́жа мой, Го́спадзі Іісу́се Хрысце́, дзе́ля вялі́кай любо́ві Ты сышо́ў і ўцяле́сніўся, каб спасці́ усіх. Дык вось, Спасі́целю, спасі́ мяне́ па благада́ці, малю́ Цябе́; бо калі за ўчы́нкі спасе́ш мяне́, то гэ́та не благада́ць і дар, а хутчэ́й абавя́зак. О, бага́ты шчо́драсцямі і невымо́ўны ў мі́ласці! Ты сказа́ў, Хрысце́ мой: хто ве́руе ў Мяне́, той жывы́ бу́дзе і не ўба́чыць сме́рці наве́кі. Калі ж ве́ра ў Цябе́ спаса́е тых, хто ў адча́і, то вось я ве́рую, спасі́ мяне́, бо Ты мой Бог і Ствары́цель. І ве́ра заме́ст учы́нкаў няха́й залі́чана бу́дзе мне, Бо́жа мой, бо Ты зусі́м не зно́йдзеш учы́нкаў, якія апраўда́юць мяне́. Але той ве́ры маёй няха́й дастатко́ва бу́дзе заме́ст усіх іх, яна няха́й адка́звае, яна няха́й апраўда́е мяне́, яна няха́й зро́біць мяне ўдзе́льнікам ве́чнай сла́вы Тваёй. Каб не вы́краў мяне́ сатана́ і не пахвалі́ўся, Сло́ва *, што ён забра́ў мяне́ з Тваёй рукі́ і з-пад Тваёй ахо́вы. Але ці хачу́, ці не хачу́, спасі́ мяне́, Хрысце́ Спасі́целю мой, паспяшы́ ско́ра, бо ху́тка загі́ну: Ты ж Бог мой ад уло́ння ма́ці маёй. Спадо́бі мяне́, Го́спадзі, цяпе́р узлюбі́ць Цябе́, як не́калі я любі́ў той са́мы грэх; і ўжо служы́ць Табе́ без ляно́ты шчы́ра, як я служы́ў ране́й сатане́ лжы́ваму. Лепш бу́ду служы́ць Табе́, Го́спаду і Бо́гу майму́ Іісу́су Хрысту́, ва ўсе дні жыцця́ майго́, цяпе́р і заўсёды, і на ве́кі вяко́ў. Амі́нь.