Величить душа Моя Господа

Величить душа Моя Господа, і возрадовася дух Мой о Бозі Спасі Моєм.

Честнійшую Херувим і славнійшую без сравненія Серафим, без істлінія Бога Слова рождшую, сущую Богородицю, Тя величаєм.

Яко призрі на смиреніє раби Своєя, се бо отнині ублажать М'я всі роди.

Яко сотвори Мні величіє Сильний, і свято ім'я Єго, і милость Єго в роди родов боящимся Єго.

Сотвори державу мишцею Своєю. Расточи гордия мислію сердця їх.

Низложи сильния со престол і вознесе смиренния; алчущия ісполни благ і богатящияся отпусти тщи.

Восприят Ізраїля отрока Своєго, пом'янути милости, якоже глагола ко отцем нашим, Аврааму і сімені єго, даже до віка.

Величає душа Моя Господа, і зрадів дух Мій у Бозі, Спасі Моїм.

Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без істління Бога Слово породила, сущу Богородицю, Тебе величаємо.

Бо зглянувся на смирення раби Своєї, ось-бо віднині ублажатимуть Мене всі роди.

Бо вчинив Мені велич Всемогутній, і святе ім’я Його. І милість Його з роду в рід на тих, що бояться Його.

Явив могутність руки Своєї, розсіяв гордовитих у помислах сердець їхніх;

Скинув сильних з престолів і підніс смиренних; голодних сповнив благами, а тих, що багатіють, відпустив ні з чим.

Прийняв Ізраїля, отрока Свого, спом’янувши милість, як говорив отцям нашим, Авраамові і нащадкам його до віку.