Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.

Благодарю́ Тя, Го́споди Бо́же мой, я́ко не отри́нул м'я єси́ грі́шнаго, но о́бщника м'я би́ти святи́нь Твої́х сподо́бил єси́. Благодарю́ Тя, я́ко мене́ недосто́йнаго причасти́тися Пречи́стих Твої́х і Небе́сних Даро́в сподо́бил єси́. Но, Влади́ко Человіколю́бче, нас ра́ди уме́рий же і воскреси́й і дарова́вий нам Стра́шная сія́ і Животворя́щая Та́їнства во благодія́ніє і освяще́ніє душ і тіле́с на́ших, даждь би́ти сим і мні во ісціле́ніє душі́ же і ті́ла, во отгна́ніє вся́каго сопроти́внаго, в просвіще́ніє о́чію се́рдця моєго́, в мир душе́вних мої́х сил, в ві́ру непости́дну, в любо́в нелицемі́рну, во ісполне́ніє прему́дрости, в соблюде́ніє за́повідей Твої́х, в приложе́ніє Боже́ственния Твоєя́ благода́ті і Твоєго́ Ца́рствія присвоє́ніє; да во святи́ні Твоє́й ті́ми сохраня́єм, Твою́ благода́ть помина́ю всегда́, і не ктому́ себі́ живу́, но Тебі́, на́шему Влади́ці і Благоді́телю. І та́ко, сего́ житія́ ізше́д о наде́жді живота́ ві́чнаго, в присносу́щний дости́гну поко́й, іді́же пра́зднующих глас непреста́нний і безконе́чная сла́дость зря́щих Твоєго́ лиця́ добро́ту неізрече́нную. Ти бо єси́ і́стинноє жела́ніє і неізрече́нноє весе́ліє лю́б'ящих Тя, Христе́ Бо́же наш, і Тя поє́ть вся твар во ві́ки. Амі́нь.

Бlгодарю1 тz гDи б9е м0й, ћкw не tри1нулъ мS є3си2 грёшнагw, но џбщника мS бhти с™hнь твои1хъ спод0билъ є3си2. Бlгодарю1 тz, ћкw менE недост0йнаго причасти1тисz пречcтыхъ твои1хъ и3 нбcныхъ дарHвъ спод0билъ є3си2. Но вLко чlвэколю1бче, нaсъ рaди ўмeрый же и3 воскRсhй, и3 даровaвый нaмъ стр†шнаz сі‰ и3 животвор‰щаz т†инства, во благодэsніе и3 њсщ7eніе дyшъ и3 тэлeсъ нaшихъ, дaждь бhти си6мъ и3 мнЁ во и3сцэлeніе души1 же и3 тёла, во tгнaніе всsкагw сопроти1внагw, въ просвэщeніе џчію сeрдца моегw2, въ ми1ръ душeвныхъ мои1хъ си1лъ, въ вёру непостhдну, въ люб0вь нелицемёрну, во и3сполнeніе премyдрости, въ соблюдeніе зaповэдей твои1хъ, въ приложeніе бжcтвенныz твоеS бlгодaти, и3 твоегw2 цrтвіz присвоeніе: да во с™hни твоeй тёми сохранsемь, твою2 бlгодaть поминaю всегдA, и3 не ктомY себЁ живY, но тебЁ нaшему вLцэ и3 бlгодётелю. И# тaкw сегw2 житіS и3зшeдъ њ надeжди животA вёчнагw, въ присносyщный дости1гну пок0й, и3дёже прaзднующихъ глaсъ непрестaнный, и3 безконeчнаz слaдость зрsщихъ твоегw2 лицA добр0ту неизречeнную. Тh бо є3си2 и4стинное желaніе, и3 неизречeнное весeліе лю1бzщихъ тS, хrтE б9е нaшъ, и3 тS поeтъ всS твaрь во вёки. Ґми1нь.