Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.

Благодарю́ Тя, Го́споди Бо́же мой, я́ко не отри́нул м'я єси́ грі́шнаго, но о́бщника м'я би́ти святи́нь Твої́х сподо́бил єси́. Благодарю́ Тя, я́ко мене́ недосто́йнаго причасти́тися Пречи́стих Твої́х і Небе́сних Даро́в сподо́бил єси́. Но, Влади́ко Человіколю́бче, нас ра́ди уме́рий же і воскреси́й і дарова́вий нам Стра́шная сія́ і Животворя́щая Та́їнства во благодія́ніє і освяще́ніє душ і тіле́с на́ших, даждь би́ти сим і мні во ісціле́ніє душі́ же і ті́ла, во отгна́ніє вся́каго сопроти́внаго, в просвіще́ніє о́чію се́рдця моєго́, в мир душе́вних мої́х сил, в ві́ру непости́дну, в любо́в нелицемі́рну, во ісполне́ніє прему́дрости, в соблюде́ніє за́повідей Твої́х, в приложе́ніє Боже́ственния Твоєя́ благода́ті і Твоєго́ Ца́рствія присвоє́ніє; да во святи́ні Твоє́й ті́ми сохраня́єм, Твою́ благода́ть помина́ю всегда́, і не ктому́ себі́ живу́, но Тебі́, на́шему Влади́ці і Благоді́телю. І та́ко, сего́ житія́ ізше́д о наде́жді живота́ ві́чнаго, в присносу́щний дости́гну поко́й, іді́же пра́зднующих глас непреста́нний і безконе́чная сла́дость зря́щих Твоєго́ лиця́ добро́ту неізрече́нную. Ти бо єси́ і́стинноє жела́ніє і неізрече́нноє весе́ліє лю́б'ящих Тя, Христе́ Бо́же наш, і Тя поє́ть вся твар во ві́ки. Амі́нь.

Слава Табе, Божа, Слава Табе! (тры разы)

Дзякую Табе, Госпаду Божа мой, што не адкінуў Ты мяне грэшнага, але дазволіў мне быць удзельнікам Тваіх Сьвятасьцяў. Дзякую Табе, што ўдастоіў мяне нявартага прычасьціцца Прачыстых і Нябесных Тваіх Дароў. Але, Людалюбны Ўладару, што дзеля нас памёр і ўваскрос, і даў нам страшныя й жыцьцятворчыя Таінствы на дабро й асьвячаньне душы й цела, на разьвеяньне ўсяго супраціўнага, на прасьвятляненьне вачэй сэрца майго, на супакой маіх душэўных сіл, на незасудную веру, на любоў някрывадушную. На паўнату мудрасьці, на выкананьне запаведаў Тваіх, на павялічэньне Боскае ласкі Твае, і на асягненьне Твайго Ўладарства: каб усім гэтым у сьвятыні Тваёй захаваны, я памятаў заўсёды ласку Тваю, і ўжо ня дзеля сябе жыў, а дзеля Цябе, нашага Ўладара й Дабрадзея. Дык, гэтае жыцьцё пакінуўшы ў надзеі жыцьця вечнага, асягну на векі супакой, дзе голас сьвяткуючых бязупынны, і бясконцая любата тых, што бачаць аблічча Тваяго красу нявымоўную. Бо Ты ёсьць праўдзівае жаданьне й бязьмежная радасьць тых, што любяць Цябе, Хрысьце Божа наш, і усякае стварэньне пяе хвалу Табе на векі. Амін.