Ім’я ї}съ за традицією транслітерують без и: Ісус. Крім того, що це жива природна вимова, засвідчена в богослужбових текстах до XVII століття, така транслітерація зустрічається в джерелах, де йдеться саме про транслітерацію синодальної редакції церковнослов'янських текстів:

а) Православний Молитвослов, виданий з благословення Митрополита Київського і Галицького Філарета і Патріарха Московського Алексія, Київ, 1968р. (перевиданий в 1990р.).

в) Молитовник для всіх, о. Петро Дзедик, Перемишль, 1939р.

г) Молитвеник, Бухарест, 1976р., виданий Румунською ПЦ.

д) Г. Куземська, Якою мовою молилася давня Україна: Правила української транслітерації церковнослов’янських текстів. — К. 2012, с. 27.