Уст твої́х я́коже сві́тлость огня́ возсія́вши благода́ть, вселе́нную просвіти́; не сребролю́бія ми́рові сокро́вища сниска́, висоту́ нам смиренному́дрія показа́. Но твої́ми словеси́ наказу́я, о́тче Іоа́нне Златоу́сте, моли́ Сло́ва, Христа́ Бо́га, спасти́ся душа́м на́шим.

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху.