ГDи ї}се хrтE сн7е б9ій, мlтвъ рaди пречcтыz твоеS м™ре, и3 всёхъ с™hхъ, поми1луй нaсъ. Ґми1нь.
Слaва тебЁ б9е нaшъ, слaва тебЁ.
ЦRю2 нбcный, ўтёшителю, дш7е и4стины, и4же вездЁ сhй, и3 вс‰ и3сполнszй, сокр0вище бlги1хъ, и3 жи1зни подaтелю, пріиди2 и3 всели1сz въ ны2, и3 њчи1сти ны2 t всsкіz сквeрны, и3 сп7си2, бlже, дyшы нaшz.
С™hй б9е, с™hй крёпкій, с™hй безсмeртный, поми1луй нaсъ. [Три1жды.]
Слaва nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, и3 нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь.
Прес™az трbце, поми1луй нaсъ: гDи, њчи1сти грэхи2 нaшz: вLко, прости2 беззакHніz н†ша: с™hй, посэти2 и3 и3сцэли2 нeмwщи нaшz, и4мене твоегw2 рaди.
ГDи, поми1луй. [Три1жды.]
Слaва nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, и3 нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь.
Џ§е нaшъ, и4же є3си2 на нб7сёхъ, да с™и1тсz и4мz твоE, да пріи1детъ цrтвіе твоE, да бyдетъ в0лz твоS, ћкw на нб7си2 и3 на земли2. Хлёбъ нaшъ насyщный дaждь нaмъ днeсь: и3 њстaви нaмъ д0лги нaшz, ћкоже и3 мы2 њставлsемъ должникHмъ нaшымъ: и3 не введи2 нaсъ во и3скушeніе, но и3збaви нaсъ t лукaвагw.
Пріиди1те, поклони1мсz цReви нaшему бGу. [Покл0нъ.]
Пріиди1те, поклони1мсz и3 припадeмъ хrтY, цReви нaшему бGу. [Покл0нъ.]
Пріиди1те, поклони1мсz и3 припадeмъ самомY хrтY, цReви и3 бGу нaшему. [Покл0нъ.]
Господи Ісусе Христе, Сину Божий, молитвами Пречистої Твоєї Матері і всіх святих помилуй нас. Амінь.
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.
Царю Небесний, Утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, Скарбе добра і життя Подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Благий, душі наші.
Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас (тричі).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Пресвята Тройце, помилуй нас; Господи, очисти гріхи наші; Владико, прости беззаконня наші; Святий, зглянься і зціли немочі наші імені Твого ради.
Господи, помилуй (тричі).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє; нехай прийде Царство Твоє; нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.
Прийдіть, поклонімось Цареві нашому, Богу (поклін).
Прийдіть, поклонімось і припадімо до Христа, Царя і Бога нашого (поклін).
Прийдіть, поклонімось і припадімо до Самого Христа, Царя і Бога нашого (поклін).
Живhй въ п0мощи вhшнzгw, въ кр0вэ бGа нбcнагw водвори1тсz. Речeтъ гDеви: застyпникъ м0й є3си2, и3 прибёжище моE, бGъ м0й, и3 ўповaю на него2. Ћкw т0й и3збaвитъ тS t сёти л0вчи, и3 t словесE мzтeжна: плещмA свои1ма њсэни1тъ тS, и3 под8 крилB є3гw2 надёешисz. Nрyжіемъ њбhдетъ тS и4стина є3гw2, не ўбои1шисz t стрaха нощнaгw, t стрэлы2 летsщіz во дни2, t вeщи во тьмЁ преходsщіz, t срsща, и3 бёса полyденнагw. Падeтъ t страны2 твоеS тhсzща, и3 тьмA њдеснyю тебє2, къ тебё же не прибли1житсz: nбaче nчи1ма твои1ма см0триши, и3 воздаsніе грёшникwвъ ќзриши. Ћкw ты2 гDи, ўповaніе моE: вhшнzго положи1лъ є3си2 прибёжище твоE. Не пріи1детъ къ тебЁ ѕло2, и3 рaна не прибли1житсz тэлеси2 твоемY. Ћкw ѓгGлwмъ свои6мъ заповёсть њ тебЁ, сохрани1ти тS во всёхъ путeхъ твои1хъ. На рукaхъ в0змутъ тS, да не когдA преткнeши њ кaмень н0гу твою2. На ѓспіда и3 васілjска настyпиши, и3 поперeши львA и3 ѕмjz. Ћкw на мS ўповA, и3 и3збaвлю и5: покрhю и5, ћкw познA и4мz моE. Воззовeтъ ко мнЁ, и3 ўслhшу є3го2: съ ни1мъ є4смь въ ск0рби, и3змY є3го2, и3 прослaвлю є3го2: долгот0ю днjй и3сп0лню є3го2, и3 kвлю2 є3мY сп7сeніе моE.
Слaва, и3 нhнэ: Ґллилyіа, ґллилyіа, ґллилyіа, слaва тебЁ б9е. [Три1жды.]
Хто живе надією на Всевишнього, той під покровою Бога Небесного оселиться. Каже він до Господа: «Ти моє пристановище і захист мій, Бог мій, і я надіюся на Тебе». Він спасе тебе від сітки ловця і від пошести згубної. Плечима Своїми Він захистить тебе, і під тінню крил Його ти надійно спочиватимеш. Обороною тобі буде правда Його. Не побоїшся страху вночі, ані стріли, що летить удень. Ані пошести, що діє в темряві, ані напасти духа зла опівдні. Впаде коло тебе тисяча, і десять тисяч праворуч тебе, але до тебе не наблизиться. Тільки очима твоїми будеш дивитися і помсту над беззаконними бачити. Бо ти сказав: «Господь — надія моя», і Всевишнього ти обрав за оборонця собі. Отже, не прийде до тебе лихо, і пошесть не наблизиться до оселі твоєї. Бо Він ангелам Своїм звелить, щоб охороняли тебе на всіх стежках твоїх. На руках вони понесуть тебе, щоб нога твоя не спіткнулася об камінь. На гаспида й василиска ти наступатимеш і потопчеш лева й змія. Бо скаже Господь: «За те, що він надію поклав на Мене, Я визволю його і захищу його, бо він знає ім’я Моє. Буде кликати Мене, Я почую його; буду з ним у скрутний час, визволю його і прославлю його. Довгим життям обдарую його і дам йому спасіння Моє».
Слава… і нині… Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже (тричі).
Со дyхи првdныхъ скончaвшихсz, / дyшу рабA твоегw2 [и3ли2: рабы2 твоеS] сп7се ўпок0й, / сохранsz ю5 во бlжeнной жи1зни, / ћже ў тебE чlвэколю1бче.
Въ пок0ищи твоeмъ гDи, / и3дёже вси2 с™jи твои2 ўпокоевaютсz, / ўпок0й и3 дyшу рабA твоегw2 [и3ли2: рабы2 твоеS], / ћкw є3ди1нъ є3си2 чlвэколю1бецъ.
Слaва: Ты2 є3си2 бGъ сошeдый во ѓдъ, и3 ќзы њковaнныхъ разрэши1вый, / сaмъ и3 дyшу рабA твоегw2 [и3ли2: рабы2 твоеS] ўпок0й.
И# нhнэ: Е#ди1на чcтаz и3 непор0чнаz дв7о, бGа без8 сёмене р0ждшаz, / моли2 сп7сти1сz душЁ є3гw2 [и3ли2: єS].
З духами спочилих праведників душу раба Твого, Спасе, упокой і прийми його до блаженного життя Твого, Чоловіколюбче.
В оселях Твоїх, Господи, де всі святі Твої спочивають, упокой і душу раба Твого, бо Ти Єдиний Чоловіколюбець.
Слава… Ти єси Бог, що зійшов до пекла і розбив кайдани закованих, Сам і душу раба Твого упокой.
I нині… Єдина Чиста і Непорочна Діво, що Бога без сімени породила, молися за спасіння душі його.
Пок0й сп7се нaшъ, съ прaведными рабы6 тво‰, и3 сі‰ всели2 во дворы2 тво‰, ћкоже є4сть пи1сано, презирaz ћкw бlгъ прегрэшє1ніz и4хъ вHльнаz и3 невHльнаz, и3 вс‰ ±же въ вBдэніи, и3 не въ вёдэніи чlвэколю1бче.
Упокой, Спасе наш, з праведними рабів Твоїх і осели їх в оселях Твоїх, як про це написано, і прости як милосердний всі гріхи їхні вільні й невільні, і все, у чому згрішили вони свідомо і несвідомо, Чоловіколюбче.
Со с™hми ўпок0й хrтE дyшу рабA твоегw2 [и3ли2: рабы2 твоеS], и3дёже нёсть болёзнь, ни печaль, ни воздыхaніе, но жи1знь безконeчнаz.
Јкосъ: Сaмъ є3ди1нъ є3си2 безсмeртный, сотвори1вый и3 создaвый человёка, земнjи ќбw t земли2 создaхомсz, и3 въ зeмлю тyюжде п0йдемъ, ћкоже повелёлъ є3си2 создaвый мS и3 рекjй ми2: ћкw землS є3си2 и3 въ зeмлю tи1деши, ѓможе вси2 человёцы п0йдемъ, надгр0бное рыдaніе творsще пёснь: ґллилyіа, ґллилyіа, ґллилyіа.
ЧCтнёйшую херув‡мъ, / и3 слaвнэйшую без8 сравнeніz сераф‡мъ, / без8 и3стлёніz бGа сл0ва р0ждшую, / сyщую бцdу тS величaемъ.
Тaже: Слaва, и3 нhнэ: ГDи поми1луй. [Три1жды.] Бlгослови2.
Моли1твами с™hхъ nтє1цъ нaшихъ, гDи ї}се хrтE, б9е нaшъ, поми1луй нaсъ, ґми1нь.
Вёчнаz вaшz пaмzть, достобlжeнніи nтцы2 и3 брaтіz нaшz, приснопоминaеміи. [Три1жды.]
ДушA є3гw2 [и3ли2: єS] во бlги1хъ водвори1тсz, и3 пaмzть є3гw2 [и3ли2: єS] въ р0дъ и3 р0дъ.
С™hй б9е, с™hй крёпкій, с™hй безсмeртный, поми1луй нaсъ. [Три1жды.]
Зо святими упокой, Христе, душу раба Твого, де немає недуги, ні смутку, ані зітхання, але вічне життя.
Ікос: Сам Один єси Безсмертний, що створив і впорядкував людину, ми ж земні, і з землі створені, і в ту ж землю повернемось. Бо так Ти звелів, мій Сотворителю, і сказав мені: «Земля єси, і в землю повернешся». Туди ж і всі ми, люди, підемо, з надгробним риданням співаючи пісню: «Алилуя, алилуя, алилуя».
Чеснішу від херувимів / і незрівнянно славнішу від серафимів, / що без істління Бога Слово породила, / дійсну Богородицю Тебе величаємо.
Слава… і нині… Господи, помилуй (тричі), благослови.
Молитвами святих отців наших, Господи Ісусе Христе, Боже наш, помилуй нас. Амінь.
У блаженнім успінні вічний спокій подай, Господи, спочилому рабові Твоєму (ім’я) і сотвори йому вічную пам’ять.
Вічная пам’ять (тричі).
Душа його у блаженстві перебуватиме і пам’ять його із роду в рід.
Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас (тричі).
ГDи ї}се хrтE сн7е б9ій, мlтвъ рaди пречcтыz твоеS м™ре, и3 всёхъ с™hхъ, поми1луй нaсъ. Ґми1нь.
Хrт0съ воскRсе и3з8 мeртвыхъ, / смeртію смeрть попрaвъ, / и3 сyщымъ во гробёхъ жив0тъ даровaвъ. [Три1жды.]
Господи Ісусе Христе, Сину Божий, молитвами Пречистої Твоєї Матері і всі святих помилуй нас. Амінь.
Христос воскрес із мертвих, / смертю смерть подолав, / і тим, що в гробах, життя дарував (тричі).
Со дyхи првdныхъ скончaвшихсz, / дyшу рабA твоегw2 [и3ли2: рабы2 твоеS] сп7се ўпок0й, / сохранsz ю5 во бlжeнной жи1зни, / ћже ў тебE чlвэколю1бче.
Въ пок0ищи твоeмъ гDи, / и3дёже вси2 с™jи твои2 ўпокоевaютсz, / ўпок0й и3 дyшу рабA твоегw2 [и3ли2: рабы2 твоеS], / ћкw є3ди1нъ є3си2 чlвэколю1бецъ.
Слaва: Ты2 є3си2 бGъ сошeдый во ѓдъ, и3 ќзы њковaнныхъ разрэши1вый, / сaмъ и3 дyшу рабA твоегw2 [и3ли2: рабы2 твоеS] ўпок0й.
И# нhнэ: Е#ди1на чcтаz и3 непор0чнаz дв7о, бGа без8 сёмене р0ждшаz, / моли2 сп7сти1сz душЁ є3гw2 [и3ли2: єS].
З духами спочилих праведників душу раба Твого, Спасе, упокой і прийми його до блаженного життя Твого, Чоловіколюбче.
В оселях Твоїх, Господи, де всі святі Твої спочивають, упокой і душу раба Твого, бо Ти Єдиний Чоловіколюбець.
Слава… Ти єси Бог, що зійшов до пекла і розбив кайдани закованих, Сам і душу раба Твого упокой.
I нині… Єдина Чиста і Непорочна Діво, що Бога без сімени породила, молися за спасіння душі його.
Со с™hми ўпок0й хrтE дyшу рабA твоегw2 [и3ли2: рабы2 твоеS], и3дёже нёсть болёзнь, ни печaль, ни воздыхaніе, но жи1знь безконeчнаz.
Зо святими упокой, Христе, душу раба Твого, де немає недуги, ні смутку, ані зітхання, але вічне життя.
Ѓще и3 во гр0бъ снизшeлъ є3си2 безсмeртне, но ѓдову разруши1лъ є3си2 си1лу, и3 воскрeслъ є3си2 ћкw побэди1тель хrтE б9е, женaмъ мmрон0сицамъ вэщaвый: рaдуйтесz, и3 твои1мъ ґпcлwмъ ми1ръ дaруzй, пaдшымъ подаsй воскресeніе.
Хоч і до гробу зійшов Ти, Безсмертний, але зруйнував пекельну силу, і воскрес як переможець, Христе Боже, промовивши до жінок-мироносиць: Радуйтеся! І даючи Твоїм апостолам мир, даруєш грішним воскресіння.
Ўпок0й гDи, дyшу рабA твоегw2 [и3ли2 рабы2 твоеS] и4м>къ и3 прости2 є3мY [и3ли2 є4й] всS согрэшє1ніz вHльнаz и3 невHльнаz, и3 дaруй є3мY [и3ли2 є4й] цrтвіе нбcное.
Упокой, Господи, душу раба Твого (ім'я) і прости йому всі провини свідомі і несвідомі, і даруй йому Царство Небесне.
Свэти1сz, свэти1сz н0вый їерусали1ме: слaва бо гDнz на тебЁ возсіS. ликyй нhнэ, и3 весели1сz сіHне. тh же чи1стаz красyйсz бцdе, њ востaніи рождествA твоегw2.
Тaже: Слaва, и3 нhнэ: ГDи поми1луй, три1жды. Бlгослови2.
Моли1твами с™hхъ nтє1цъ нaшихъ, гDи ї}се хrтE, б9е нaшъ, поми1луй нaсъ, ґми1нь.
Хrт0съ воскRсе и3з8 мeртвыхъ, / смeртію смeрть попрaвъ, / и3 сyщымъ во гробёхъ жив0тъ даровaвъ. [Три1жды.]
И# нaмъ даровA жив0тъ вёчный, покланsемсz є3гw2 триднeвному воскrнію.
И# глаг0лемъ ко ўс0пшему: Хrт0съ воскрeсе.
Світися, світися, новий Єрусалиме, слава бо Господня над тобою зійшла, радій нині і веселися, Сионе, а Ти, Чиста, красуйся, Богородице, бо воскрес Народжений Тобою.
Слава… і нині… Господи, помилуй (тричі), благослови.
Молитвами святих отців наших, Господи Ісусе Христе, Боже наш, помилуй нас. Амінь.
Христос воскрес із мертвих, / смертю смерть подолав, / і тим, що в гробах, життя дарував (тричі).
І нам дарував життя вічне, поклоняємось Його триденному Воскресінню.
І промовляємо до спочилого: Христос Воскрес