ГDь пасeтъ мS, и3 ничт0же мS лиши1тъ. На мёстэ ѕлaчнэ, тaмw всели1 мz, на водЁ пок0йнэ воспитa мz. Дyшу мою2 њбрати2, настaви мS на стєзи2 прaвды, и4мене рaди своегw2. Ѓще бо и3 пойдY посредЁ сёни смeртныz, не ўбою1сz ѕлA, ћкw ты2 со мн0ю є3си2: жeзлъ тв0й и3 пaлица твоS, т† мS ўтёшиста. Ўгот0валъ є3си2 предо мн0ю трапeзу, сопроти1въ стужaющымъ мнЁ: ўмaстилъ є3си2 є3лeомъ главY мою2, и3 чaша твоS ўпоzвaющи мS, ћкw держaвна. И# млcть твоS поженeтъ мS вс‰ дни6 животA моегw2: и3 є4же всели1ти ми сz въ д0мъ гDень въ долготY днjй.
Господь Пастир мій, і я ні в чому не матиму недостатку. Він оселив мене серед лугів зелених, до тихих вод водить мене. Він підживляє душу мою, веде мене по дорозі правди задля слави імени Свого. Хоч би я ходив по долині тіні смертної, то не побоюся зла, бо Ти, Господи, зо мною. Твій жезл і палиця Твоя, вони заспокоюють мене. Ти наготував для мене трапезу перед очима ворогів моїх; намастив оливою голову мою, і чаша Твоя для мене переповнена. Так нехай милість Твоя, Господи, проводжає мене в усі дні життя мого. І я перебуватиму в домі Господнім на довгі дні.