Асла́б, адпусці́, праба́ч, Бо́жа, праві́ны на́шы, во́льныя і міжво́льныя, зро́бленыя ў сло́вах і ўчы́нках, свядо́ма і несвядо́ма, удзе́нь і ўначы́, ро́зумам і ду́мкаю, — усё нам праба́ч, як До́бры і Чалавекалю́бны.
Осла́би, оста́ви, прости́, Бо́же, прегріше́нія на́ша, во́льная і нево́льная, я́же в сло́ві і в ді́лі, я́же в ві́дінії і не в ві́дінії, я́же во дні і в нощі́, я́же во умі́ і в помишле́нії: вся нам прости́, я́ко Благ і Человіколю́бець.