Спавяда́ю Табе́, Го́спаду Бо́гу майму́ і Тварцу́, у Свято́й Тро́іцы Адзі́наму, сла́вімаму і пакланя́емаму Айцу́, і Сы́ну, і Свято́му Ду́ху, усе́ мае́ грахі́, якія зрабі́ў я ва ўсе дні жыцця́ майго́, і ў ко́жную гадзі́ну, і ў цяпе́рашні час, і ў міну́лыя дні і но́чы, учы́нкам, сло́вам, ду́мкаю, аб'ядзе́ннем, п`я́нствам, тайнаядзе́ннем, пустасло́ўем, марко́таю, ляно́таю, пярэ́чаннем, непаслухмя́насцю, паклёпамі, асуджэ́ннем, нядба́йнасцю, самалю́бствам, сква́пнасцю, крадзяжа́мі, падма́нам, атрыма́ннем нячы́стых прыбы́ткаў, ха́барніцтвам, хці́васцю, за́йздрасцю, гне́вам, злапа́мятнасцю, няна́вісцю, карысталю́бствам і ўсі́мі маі́мі пачу́ццямі: зро́кам, слы́хам, ню́хам, сма́кам, до́тыкам і і́ншымі маі́мі граха́мі, як душэ́ўнымі, так і цяле́снымі, які́мі я Цябе́, Бо́га майго́ і Тварца́, угняві́ў і блі́жняга майго́ пакры́ўдзіў; шкаду́ючы аб гэ́тым, я прызнаю́ сябе́ вінава́тым пе́рад Табо́ю, Бо́гам маі́м, і ма́ю жада́нне пака́яцца; то́лькі, Го́спадзі Бо́жа мой, памажы́ мне, са слязьмі́ пако́рліва малю́ Цябе́; міну́лыя саграшэ́нні мае́ міласэ́рнасцю Тваёю праба́ч мне і вы́звалі ад усіх іх, што я вы́казаў пе́рад Табо́ю, бо Ты До́бры і Чалавекалю́бны.
Іспові́даю Тебі́, Го́споду Бо́гу моєму́ і Творцю́, во Святі́й Тро́йці Єди́ному, сла́вимому і покланя́ємому, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, вся моя́ гріхи́, я́же соді́ях во вся дні живота́ моєго́, і на вся́кий час, і в настоя́щеє вре́м'я, і в преше́дшия дні і но́щі: ді́лом, сло́вом, помишле́нієм, об'яде́нієм, пія́нством*, тайнояде́нієм*, праздносло́вієм, уни́нієм, лі́ностію, прекосло́вієм, непослуша́нієм, оклевета́нієм, осужде́нієм, небреже́нієм, самолю́бієм, многостяжа́нієм, хище́нієм, неправдоглаго́ланієм, скверноприби́тчеством*, мшелої́мством*, ревнова́нієм, за́вистію, гні́вом, пам'ятозло́бієм, не́навистію, лихої́мством* і всі́ми мої́ми чу́встви: зрі́нієм, слу́хом, обоня́нієм, вку́сом, осяза́нієм і про́чими мої́ми гріхи́, душе́вними вку́пі і тіле́сними, ї́миже Тебе́, Бо́га моєго́ і Творця́, прогні́вах і бли́жняго моєго́ онепра́вдовах. О сих жалі́я, ви́нна себе́ Тебі́, Бо́гу моєму́, представля́ю і імі́ю во́лю ка́ятися; то́чію*, Го́споди Бо́же мой, помози́ мі, со слеза́ми смире́нно молю́ Тя. Преше́дшая же согріше́нія моя́ милосе́рдієм Твої́м прости́ мі і разріши́ от всіх сих, я́же ізглаго́лах пред Тобо́ю, я́ко Благ і Человіколю́бець.