Бога, Які сышо́ў у печ во́гненную да яўрэ́йскіх дзяце́й і по́лымя ператвары́ў у расу́, апява́йце, стварэ́нні, як Го́спада, і ўзно́сьце на ўсе вякі́.
Сэ́рца чы́стае ствары́ ўва мне, Бо́жа, і дух пра́ўды аднаві́ ўнутры́ мяне́.
Нябе́сных і стра́шных і святы́х Тваі́х Тайн, Хрысце́, і Бажэ́ственнай Тваёй і Та́йнай Вячэ́ры цяпе́р удзе́льнікам быць і мяне́ спадо́бі, адча́йнага, Бо́жа, Спасі́целю мой.
Не адкі́нь мяне́ ад аблі́чча Твайго́ і Ду́ха Твайго́ Свято́га не адымі́ ад мяне́.
Звярну́ўшыся да Тваёй міласэ́рнасці, До́бры, я са стра́хам ускліка́ю да Цябе́: ува мне будзь, Спасі́целю, а я ў Табе́, як сказа́ў Ты, бо, вось, спадзеючы́ся на мі́ласць Тваю́, я ем Це́ла Тваё і п'ю Кроў Тваю́.
Сла́ва Айцу́, і Сы́ну, і Свято́му Ду́ху, і цяпе́р, і заўсёды, і на ве́кі вякоў. Амі́нь.
(Або: Прасвята́я Багаро́дзіца, спасі́ нас).
Багародзічны: Я трымчу́, прыма́ючы аго́нь: як бы мне не згарэ́ць, як воск і як трава́. О, стра́шная та́йна! О, міласэ́рнасць Бо́жая! Як я, прах, прычашча́юся Бажэ́ственнага Це́ла і Крыві́ і станаўлю́ся нятле́нным?
Ірмос: Бога, що увійшов у піч вогненну до отроків юдейських і перетворив полум’я на росу, оспівуйте діла Господні, і підносьте по всі віки.
Удостой, Христе, нині і мене, що втратив надію, стати учасником небесних страшних і святих Твоїх Тайн і Твоєї Божественної Тайної Вечері, Боже, Спасе мій.
Прибігши під Твоє Милосердя, Блаже, я зі страхом благаю Тебе: перебувай у мені, Спасе, і я в Тобі перебуваю, як Ти сказав, бо ось, покладаючи надію на Твою милість, я споживаю Тіло Твоє і п’ю Кров Твою.
Приспів: Пресвята Тройце Боже наш слава Тобі.
Я тремчу, приймаючи вогонь, щоб не згоріти, як віск і як трава. О страшна тайно! О милосердя Боже! Я, як персть земна, причащаюсь Божественним Тілом і Кров’ю і стаю безсмертним.