Паменш, пакінь, прабач, Божа, грахі нашыя, вольныя й нявольныя, якія мы ўчынілі словам ці чынам, сьведама ці нясьведама, днём ці ўначы, у думках ці замерах: усе нам даруй, бо Ты Добры й Людалюбны.
Полегши, відпусти, прости, Боже, гріхи наші вільні й невільні, словом чи ділом, свідомі чи несвідомі, вдень чи вночі, чи в думках, чи в помислах заподіяні, — все нам прости, бо Ти Благий і Чоловіколюбний.