Транслітеровано з церковнослов’янської мови за правилами сайту віра.укр
Священник: Бо́же духо́в і вся́кия пло́ті, смерть попра́вий і дия́вола упраздни́вий, і живо́т ми́ру Твоєму́ дарова́вий. Сам, Го́споди, поко́й ду́ші усо́пших раб Твої́х [імена] в мі́сті сві́тлі, в мі́сті зла́чні, в мі́сті поко́йні, отню́дуже отбіже́ болі́знь, печа́ль і воздиха́ніє. Вся́коє согріше́ніє, соді́янноє ї́ми сло́вом, іли́ ді́лом, іли́ помишле́нієм, я́ко Благи́й Человіколю́бець Бог, прости́. Я́ко ність челові́к, і́же жив бу́деть і не согріши́ть; Ти бо єди́н то́кмо без гріха́, пра́вда Твоя́ — пра́вда во ві́ки і сло́во Твоє́ — і́стина.
Виголос: Я́ко Ти єси́ воскресе́ніє, і живо́т, і поко́й усо́пших раб Твої́х [імена], Христе́ Бо́же наш, і Тебі́ сла́ву возсила́єм со Безнача́льним Твої́м Отце́м і Пресвяти́м і Благи́м і Животворя́щим Твої́м Ду́хом, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в.
Хор: Амі́нь.
Священик: Боже духів і всього тілесного, Ти смерть подолав і диявола переміг, і життя світові Твоєму подав. Сам, Господи, упокой душі спочилих рабів Твоїх (душу спочилого раба Твого, спочилої раби Твоєї — імена) у місці світлім, у місці квітучім, у місці спокою, де нема ні недуги, ні скорботи, ні зітхання.
Всякий гріх, що вчинили вони (вчинив він, вчинила вона) словом, чи ділом, чи думкою, як Благий і Чоловіколюбний Бог, прости, бо немає людини, що жила б і не згрішила. Ти один без гріха. Правда Твоя — правда вічна, і слово Твоє — істина.
Священик: Бо Ти єси воскресіння, життя і упокоєння спочилих рабів Твоїх (спочилого раба Твого, спочилої раби Твоєї — імена), Христе Боже наш, і Тобі славу возсилаємо з Безначальним Твоїм Отцем і з Пресвятим і Благим і Животворчим Твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Хор: Амінь.