Священник молиться:
С си́ми і ми блаже́нними си́лами, Влади́ко Человіколю́бче, вопіє́м і глаго́лем: Свят єси́ і Пресвя́т, Ти і Єдиноро́дний Твой Син, і Дух Твой Святи́й. Свят єси́ і Пресвя́т, і великолі́пна сла́ва Твоя́, І́же мир Твой та́ко возлюби́л єси́, я́коже Си́на Твоєго́ Єдиноро́днаго да́ти, да всяк ві́руяй в Него́ не поги́бнеть, но і́мать живо́т ві́чний, І́же прише́д, і все є́же о нас смотре́ніє іспо́лнив, в нощ в ню́же предая́шеся, па́че же Сам Себе́ предая́ше, за мирськи́й живо́т, приє́м Хліб во святи́я Своя́ і пречи́стия і непоро́чния ру́ки, благодари́в і благослови́в, освяти́в, преломи́в, даде́ святи́м Свої́м ученико́м і Апо́столом, рек:
Виголос:
Приймі́те, яді́те, сіє́ єсть Ті́ло Моє́, є́же за ви ломи́моє во оставле́ніє гріхо́в.
Хор: Амі́нь.
Під час цих слів диякон указує священникові на святий дискос, тримаючи орар трьома пальцями правої руки. Так само, коли священник промовляє: Пи́йте от нея́ всі... диякон також указує на святу чашу.
Священник про себе:
Подо́бні і ча́шу по ве́чері, глаго́ля:
Виголос:
Пи́йте от нея́ всі, сія́ єсть Кров Моя́ Но́ваго Заві́та, я́же за ви і за мно́гі ізлива́ємая во оставле́ніє гріхо́в.
Хор: Амі́нь.
Священник молиться:
Помина́юще у́бо спаси́тельную сію́ за́повідь і вся, я́же о нас би́вшая: Крест, гроб, тридне́вноє воскресе́ніє, на Небеса́ восхожде́ніє, одесну́ю сіді́ніє, второ́є і сла́вноє па́ки прише́ствіє.
Виголос:
Твоя́ от Твої́х, Тебі́ принося́ще, о всіх і за вся.
Під час цих слів диякон схрещує руки, поклавши праву поверх лівої, підносить святий дискос і святу чашу та зворушено вклоняється.
Хор: Тебе́ поє́м, Тебе́ благослови́м, Тебі́ благодари́м, Го́споди, і мо́лим Ті ся, Бо́же наш.
Священник молиться:
Єще́ прино́сим Ті слове́сную сію́ і безкро́вную слу́жбу, і про́сим, і мо́лим, і ми́лі ся ді́єм, низпосли́ Ду́ха Твоєго́ Свята́го на ни і на предлежа́щия Да́ри сія́.
[Диякон відкладає рипіду, яку тримав, і підходить до священника. Обидва тричі вклоняються перед святим престолом, молячись про себе:
Священник: Го́споди, І́же Пресвята́го Твоєго́ Ду́ха в тре́тій час апо́столом Твої́м низпосла́вий, Того́, Благи́й, не отими́ от нас, но обнови́ нас, моля́щих Ті ся.
Диякон стих: Се́рдце чи́сто сози́жди во мні, Бо́же, і дух прав обнови́ во утро́бі моє́й.
Знову: Го́споди, І́же Пресвята́го Твоєго́ Ду́ха...
Стих: Не отве́ржи мене́ от лиця́ Твоєго́ і Ду́ха Твоєго́ Свята́го не отими́ от мене́.
І знову: Го́споди, І́же Пресвята́го Твоєго́ Ду́ха...]
Диякон, вклонивши голову, показує орарем на святий хліб і тихо промовляє:
Благослови́, влади́ко, святи́й хліб.
Священник благословляє святий хліб, промовляючи:
І сотвори́ у́бо хліб сей Честно́є Ті́ло Христа́ Твоєго́.
Диякон: Амі́нь.
І знову диякон: Благослови́, влади́ко, святу́ю ча́шу.
І священник благословляючи промовляє:
А є́же в ча́ші сей, Честну́ю Кров Христа́ Твоєго́.
Диякон: Амі́нь.
Диякон знову вказує орарем на обидві Святині зі словами:
Благослови́, влади́ко, обоя́.
Благословляючи обидві Святині, священник каже:
Преложи́в Ду́хом Твої́м Святи́м.
Диякон: Амі́нь, амі́нь, амі́нь.
Схиливши перед священником голову, диякон звертається до нього:
Пом'яни́ м'я, святи́й влади́ко, грі́шнаго.
Священник промовляє:
Да пом'яне́ть тя Госпо́дь Бог во Ца́рствії Своє́м всегда́, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в.
Диякон відповідає: Амі́нь, і повертається на місце, де стояв раніше.
Священник же молиться:
Я́коже би́ти причаща́ющимся во трезві́ніє душі́, во оставле́ніє гріхо́в, в приобще́ніє Свята́го Твоєго́ Ду́ха, во ісполне́ніє Ца́рствія Небе́снаго, в дерзнове́ніє є́же к Тебі́, не в суд іли́ во осужде́ніє.
Єще́ прино́сим Ті слове́сную сію́ слу́жбу, о і́же в ві́рі почи́вших, пра́отціх, отці́х, патріа́рсіх, проро́ціх, апо́століх, пропові́дниціх, євангели́стіх, му́чениціх, іспові́дниціх, возде́ржниціх і о вся́ком ду́сі пра́веднім в ві́рі сконча́вшемся.
І, взявши кадило, священник виголошує:
Ізря́дно о Пресвяті́й, Пречи́стій, Преблагослове́нній, Сла́вній Влади́чиці на́шей Богоро́диці і Присноді́ві Марі́ї.
І кадить перед святим престолом тричі. Далі диякон обкаджує престол навколо й поминає усопших і живих, кого бажає.
Хор: Досто́йно єсть я́ко воі́стину / блажи́ти Тя, Богоро́дицю, / Присноблаже́нную і Пренепоро́чную / і Ма́тер Бо́га на́шего. / Честні́йшую Херуви́м / і сла́внійшую без сравне́нія Серафи́м, / без істлі́нія Бо́га Сло́ва ро́ждшую, / су́щую Богоро́дицю Тя велича́єм.
Або задостойник.
Диякон поминає диптих, тобто пом'янник усопших.
Священник же молиться:
О святі́м Іоа́нні проро́ці, Предте́чі і Крести́телі, о святи́х сла́вних і всехва́льних апо́століх, о святі́м [ім'я], єго́же і па́м'ять соверша́єм, і о всіх святи́х Твої́х, ї́хже моли́твами посіти́ нас, Бо́же.
І пом'яни́ всіх усо́пших о наде́жді воскресе́нія жи́зні ві́чния. І поминає усопших поіменно.
І упоко́й їх, іді́же присіща́єть світ лиця́ Твоєго́.
Єще́ мо́лим Тя, пом'яни́, Го́споди, вся́коє єпи́скопство правосла́вних, пра́во пра́в'ящих сло́во Твоєя́ і́стини, вся́коє пресві́терство, во Христі́ дия́конство і вся́кий свяще́нничеський чин.
Єще́ прино́сим Ті слове́сную сію́ слу́жбу о вселе́нній, о Святі́й Собо́рній і Апо́стольстій Це́ркві, о і́же в чистоті́ і честні́м жи́тельстві пребива́ющих; о богохрани́мій страні́ на́шей [Украї́ні], власте́х і во́їнстві єя́. Даждь їм, Го́споди, ми́рноє правле́ніє, да і ми в тишині́ їх ти́хоє і безмо́лвноє житіє́ поживе́м во вся́ком благоче́стії і чистоті́.
І після співання стиха, священник виголошує:
В пе́рвих пом'яни́, Го́споди, господи́на і отця́ на́шего [ім'я], Блаже́ннійшаго Митрополи́та Ки́євськаго і всея́ Украї́ни [або: Святі́йшаго Архієпи́скопа Константино́поля, Но́ваго Ри́ма, і Вселе́нськаго Патріа́рха*], і господи́на на́шего високопреосвяще́ннійшаго [ім'я], митрополи́та [або: архієпи́скопа, або: преосвяще́ннійшаго єпи́скопа] [назва кафедри], ї́хже да́руй святи́м Твої́м Це́рквам, в ми́рі ці́лих, честни́х, здра́вих, долгоде́нствующих, пра́во пра́в'ящих сло́во Твоєя́ і́стини.
Хор: І всіх, і вся.
Священник же молиться:
Пом'яни́, Го́споди, град сей, в не́мже живе́м [або: весь сію́, в не́йже живе́м, або: оби́тель сію́, в не́йже живе́м], і вся́кий град і страну́, і ві́рою живу́щих в них.
Пом'яни́, Го́споди, пла́вающих, путеше́ствующих, неду́гующих, стра́ждущих, пліне́нних, і спасе́ніє їх.
Пом'яни́, Го́споди, плодонося́щих, і добротворя́щих во святи́х Твої́х Це́рквах, і помина́ющих убо́гія, і на вся ни ми́лості Твоя́ низпосли́.
Тут поминають живих.
Потім священник виголошує:
І даждь нам єди́німи усти́ і єди́нім се́рдцем сла́вити і воспіва́ти пречестно́є і великолі́поє і́м'я Твоє́, Отця́, і Си́на, і Свята́го Ду́ха, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в.
Хор: Амі́нь.
Священник повертається до Царських врат і, благословляючи людей, виголошує:
І да бу́дуть ми́лості вели́каго Бо́га і Спа́са на́шего Ісу́са Христа́ со всі́ми ва́ми.
Хор: І со ду́хом твої́м.