Благословля́яй благослов'я́щия Тя, Го́споди, і освяща́яй на Тя упова́ющия, спаси́ лю́ди Твоя́ і благослови́ достоя́ніє Твоє́, ісполне́ніє Це́ркве Твоєя́ сохрани́, освяти́ лю́б'ящия благолі́піє до́му Твоєго́; Ти тіх воспросла́ви боже́ственною Твоє́ю си́лою і не оста́ви нас, упова́ющих на Тя. Мир ми́рові Твоєму́ да́руй, Це́рквам Твої́м, свяще́нником, во́їнству і всім лю́дем Твої́м; я́ко вся́коє дая́ніє бла́го, і всяк дар соверше́н сви́ше єсть, сходя́й от Тебе́, Отця́ сві́тов; і Тебі́ сла́ву, і благодаре́ніє, і поклоне́ніє возсила́єм, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в.
Хор: Амі́нь.
Бу́ди і́м'я Госпо́днє благослове́нно от ни́ні і до ві́ка [тричі].
І псалом 33: Благословлю́ Го́спода...
Доки священник читає заамвонну молитву, диякон, вклонивши голову, стоїть перед образом Христа і тримає орар свій аж до кінця молитви. Після молитви священник входить Царськими вратами, підходить до жертовника і тихо проказує молитву перед споживанням Святощів:
Бlгословлszй бlгословsщыz тS, гDи, и3 њсщ7azй на тS ўповaющыz, сп7си2 лю1ди тво‰ и3 бlгослови2 достоsніе твоE, и3сполнeніе цRкве твоеS сохрани2, њс™и2 лю1бzщыz бlголёпіе д0му твоегw2: ты2 тёхъ воспрослaви бжcтвенною твоeю си1лою, и3 не њстaви нaсъ ўповaющихъ на тS. Ми1ръ мjрови твоемY дaруй, цRквамъ твои6мъ, сщ7eнникwмъ, в0инству, и3 всBмъ лю1демъ твои6мъ. Ћкw всsкое даsніе бlго и3 всsкъ дaръ совершeнъ свhше є4сть, сходsй t тебE nц7A свётwвъ: и3 тебЁ слaву, и3 бlгодарeніе, и3 поклонeніе возсылaемъ, nц7Y и3 сн7у и3 с™0му д¦у, нhнэ и3 при1снw и3 во вёки вэкHвъ.
Ли1къ: Ґми1нь.
Бyди и4мz гDне блгcвeно t нhнэ и3 до вёка [три1жды].
И# pал0мъ lг: Бlгословлю2 гDа...
Моли1твэ же глаг0лемэй, діaконъ стои1тъ на деснёй странЁ пред8 џбразомъ вLки хrтA, держS nрaрь св0й, главY прикл0нь, до совершeніz мlтвы: сeй же скончaвшейсz, сщ7eнникъ ќбw вх0дитъ с™hми двeрьми, и3 tшeдъ въ предложeніе, глаг0летъ настоsщую мlтву внегдA потреби1ти с™†z: