Диякон: Благослови́, влади́ко.

Священник: Благослове́н Бог наш всегда́, ни́ні і при́сно і во ві́ки віко́в.

Диякон: Амі́нь. Христо́с воскре́се: [Тричі]

Іпакої, глас 4: Предвари́вшия у́тро я́же о Марі́ї, і обрі́тшия ка́мень отвале́н от гро́ба, сли́шаху от А́нгела: во сві́ті присносу́щнім Су́щаго с ме́ртвими что і́щете я́ко челові́ка? Ви́діте гро́бния пелени́, теці́те, і ми́ру пропові́діте, я́ко воста́ Госпо́дь, умертви́вий смерть, я́ко єсть Син Бо́га, спаса́ющаго род челові́чеський.

Кондак, глас 8: А́ще і во гроб снизше́л єси́, Безсме́ртне, но а́дову разруши́л єси́ си́лу, і воскре́сл єси́ я́ко побіди́тель, Христе́ Бо́же, жена́м мироно́сицям віща́вий: ра́дуйтеся, і Твої́м Апо́столом мир да́руяй, па́дшим подая́й воскресе́ніє.

І тропарі: Во гро́бі пло́тськи, во а́ді же с душе́ю я́ко Бог, в раї́ же с разбо́йником, і на престо́лі бил єси́, Христе́, со Отце́м і Ду́хом, вся ісполня́яй Неопи́санний.

Сла́ва: Я́ко живоно́сець, я́ко рая́ красні́йший, воі́стину і черто́га вся́каго ца́рськаго показа́ся світлі́йший, Христе́, гроб Твой, істо́чник на́шего воскресе́нія.

І ни́ні: Ви́шняго освяще́нноє боже́ственноє селе́ніє, ра́дуйся. Тобо́ю бо даде́ся ра́дость, Богоро́дице, зову́щим: благослове́на Ти в жена́х єси́, Всенепоро́чная Влади́чице.

Потім цілують ікону Христову, промовляючи тропар:

Пречи́стому Твоєму́ о́бразу покланя́ємся, Благи́й, прося́ще проще́нія прегріше́ній на́ших, Христе́ Бо́же: во́лею бо благоволи́л єси́ пло́тію взи́ти на Крест, да ізба́виши, я́же созда́л єси́, от рабо́ти вра́жия. Тім благода́рственно вопіє́м Ті: ра́дости іспо́лнил єси́ вся, Спа́се наш, прише́дий спасти́ мир.

Цілують також ікону Богородиці, промовляючи тропар:

Милосе́рдія су́щи істо́чник, ми́лости сподо́би нас, Богоро́дице, при́зри на лю́ди согріши́вшия, яви́ я́ко при́сно си́лу Твою́, на Тя бо упова́юще, ра́дуйся вопіє́м Ті, я́коже ні́когда Гавриї́л, безпло́тних архістрати́г.

Диякон: Го́споду помо́лимся. Го́споди, поми́луй.

Потім священник, схиливши голову, промовляє:

Го́споди, низпосли́ ру́ку Твою́ с висоти́ Свята́го жили́ща Твоєго́, і укріпи́ м'я в предлежа́щую слу́жбу Твою́: да неосужде́нно предста́ну стра́шному престо́лу Твоєму́, і безкро́вноє священноді́йствіє совершу́, я́ко Твоя́ єсть си́ла і сла́ва во ві́ки віко́в.

Диякон: Амі́нь. [Осла́би, оста́ви, прости́, Бо́же, прегріше́нія на́ша, во́льная і нево́льная, я́же в сло́ві і в ді́лі, я́же в ві́дінії і не в ві́дінії, я́же во дні і в нощі́, я́же во умі́ і в помишле́нії: вся нам прости́, я́ко Благ і Человіколю́бець.]

Потім вклоняються до кожного хору по одному разу й ідуть до вівтаря, промовляючи:

[замість: Вни́ду в дом Твой:]: Христо́с воскре́се: багато разів.