На вечірні, полуношниці, утрені й наприкінці кожного часу, після Честні́йшую херуви́м: і виголосу священник промовляє молитву святого Єфрема Сиріна.
Го́споди і Влади́ко живота́ моєго́, дух пра́здности, уни́нія, любонача́лія і праздносло́вія не даждь мі. [Земний поклін.]
Дух же цілому́дрія, смиренному́дрія, терпі́нія і любве́, да́руй мі рабу́ Твоєму́. [Земний поклін.]
Єй Го́споди Царю́, да́руй мі зрі́ти моя́ прегріше́нія, і не осужда́ти бра́та моєго́: я́ко благослове́н єси́ во ві́ки віко́в. Амі́нь. [Земний поклін.]
Потім 12 малих поклонів, промовляючи на кожен поклін: Бо́же, очи́сти м'я грі́шнаго.
І знову ту саму молитву, всю до кінця, без поділу на частини, та один поклін.
На вечeрни, полу1нощницэ, ќтрени и3 при концЁ кaждагw часA, по Честнёйшую херувjмъ: и3 возглaсэ, сщ7eнникъ глаг0летъ мlтву с™aгw є3фрeма сЂріна.
ГDи и3 вLко животA моегw2, дyхъ прaздности, ўнhніz, любоначaліz и3 праздносл0віz не дaждь ми2. [Покл0нъ вели1кій.]
Дyхъ же цэломyдріz, смиреномyдріz, терпёніz и3 любвE, дaруй ми2 рабY твоемY. [Покл0нъ вели1кій.]
Е$й гDи цRю2, дaруй ми2 зрёти мо‰ прегрэшє1ніz, и3 не њсуждaти брaта моегw2: ћкw бlгословeнъ є3си2 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь. [Покл0нъ вели1кій.]
Тaже мaлыхъ в7i, глаг0люще на кjйждо покл0нъ: Б9е, њчи1сти мS грёшнаго.
И# пaки без8 раздэлeніz тy же мlтву, всю2 до концA, и3 покл0нъ є3ди1нъ.