Священник благословляє вхід

Після закінчення молитви диякон промовляє до священника, показуючи правою рукою на схід і тримаючи водночас орар трьома пальцями:

Благослови́, влади́ко, святи́й вход.

І священник, благословляючи, промовляє:

Благослове́н вход святи́х Твої́х всегда́, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в.

Диякон: Амі́нь.

Диякон виголошує: Прему́дрость, про́сті.

Хор: Сві́те ти́хий святи́я сла́ви, / Безсме́ртнаго Отця́ Небе́снаго, / Свята́го Блаже́ннаго, Ісу́се Христе́, / прише́дше на за́пад со́лнця, / ви́дівше світ вече́рній, / поє́м Отця́, Си́на і Свята́го Ду́ха, Бо́га. / Досто́їн єси́ во вся времена́ / піт би́ти гла́си преподо́бними, / Си́не Бо́жий, живо́т дая́й; / ті́мже мир Тя сла́вить.

Після входу, здійснивши звичайний поклін, диякон, або якщо його немає, священник, виголошує прокимен дня.

Диякон, ставши перед Царськими вратами праворуч, тримає кадило в лівій руці, а правою з орарем показує священникові в напрямку святого престолу і півголосом каже:

Благослови, владико, святий вхід.

Священник благословляє вхід, тихо промовляючи:

Благословен вхід святих Твоїх завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Диякон: Амінь.

Підносячи кадило правою рукою вгору, диякон виголошує

Премудрість. Станьмо побожно.

Диякон входить у вівтар і кадить тільки святий престіл. За ним у вівтар входить священник, цілуючи малі намісні ікони Христа Спасителя і Богоматері. Обидва цілують святий престіл, йдуть на Горнє місце і стають там лицем до людей, диякон праворуч від священика. Хор в цей час співає Світло тихе...

Хор: Світло тихе святої слави Безсмертного Отця Небесного, Святого, Блаженного, Ісусе Христе! Прийшовши на захід сонця, бачивши світло вечірнє, оспівуєм Отця, Сина і Святого Духа — Бога. Достойний єси в усі часи оспіваним бути голосами преподобними, Сину Божий, що життя даєш; тому світ Тебе славить.

Після входу, стоячи на Горньому місці,

Диякон: Будьмо уважні.

Священник (благословляючи людей): Мир усім.

Диякон: Премудрість.

І виголошує прокимен дня зі стихами, а хор повторює тільки прокимен.