Після закінчення молитви диякон промовляє до священника, показуючи правою рукою на схід і тримаючи водночас орар трьома пальцями:

Благослови́, влади́ко, святи́й вход.

І священник, благословляючи, промовляє:

Благослове́н вход святи́х Твої́х всегда́, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в.

Диякон: Амі́нь.

Диякон виголошує: Прему́дрость, про́сті.

Хор: Сві́те ти́хий святи́я сла́ви, / Безсме́ртнаго Отця́ Небе́снаго, / Свята́го Блаже́ннаго, Ісу́се Христе́, / прише́дше на за́пад со́лнця, / ви́дівше світ вече́рній, / поє́м Отця́, Си́на і Свята́го Ду́ха, Бо́га. / Досто́їн єси́ во вся времена́ / піт би́ти гла́си преподо́бними, / Си́не Бо́жий, живо́т дая́й; / ті́мже мир Тя сла́вить.

Після входу, здійснивши звичайний поклін, диякон, або якщо його немає, священник, виголошує прокимен дня.