Нехай буде відомо, що благословенний хліб допомагає від усяких лих, якщо з вірою приймається.

І нехай буде тобі відомо, священнику, і пильнуй, щоб цього дотримуватися: цей благословенний єлей удруге не благословляй, так само ні вина, ні пшениці, ні хлібів на іншому всенічному бдінні; але якщо залишилося зовсім мало, виставляй нове, ще не благословенне. Цим єлеєм, який ти благословив, якщо є іконостас, знаменуй людей під час цілування ікони. Можна також уживати його в їжу. Вино ж споживай із благоговінням, оскільки воно благословенне. Хліби, роздробивши, роздавай разом із антидором або вдома споживай їх із честю за трапезою перед звичайною їжею. Пшеницю ж або посій, або змели разом з іншою і з подякою споживи. Звершувати ж Літургію на цих хлібах або на цьому вині не дерзай, згідно з правилом Номоканону про священнодійство.

В інші ж дні, коли нема свята і літія не правиться, правиться повсякденна вечірня так:

після великої єктенії кафизма чергова; після кафизми мала єктенія. І на Го́споди воззва́х..., стихири.

Сві́те ти́хий святи́я сла́ви, / Безсме́ртнаго Отця́ Небе́снаго, / Свята́го Блаже́ннаго, Ісу́се Христе́, / прише́дше на за́пад со́лнця, / ви́дівше світ вече́рній, / поє́м Отця́, Си́на і Свята́го Ду́ха, Бо́га. / Досто́їн єси́ во вся времена́ / піт би́ти гла́си преподо́бними, / Си́не Бо́жий, живо́т дая́й; / ті́мже мир Тя сла́вить.

І прокимен дня; або Аллилу́я.

Потім: Сподо́би, Го́споди, в ве́чер сей без гріха́ сохрани́тися нам. / Благослове́н єси́, Го́споди Бо́же оте́ць на́ших, / і хва́льно і просла́влено і́м'я Твоє́ во ві́ки, амі́нь. / Бу́ди, Го́споди, ми́лость Твоя́ на нас, я́коже упова́хом на Тя. / Благослове́н єси́, Го́споди, научи́ м'я оправда́нієм Твої́м. / Благослове́н єси́, Влади́ко, вразуми́ м'я оправда́нієм Твої́м. / Благослове́н єси́, Святи́й, просвіти́ м'я оправда́нії Твої́ми. / Го́споди, ми́лость Твоя́ во вік, діл руку́ Твоє́ю не пре́зри: / Тебі́ подоба́єть хвала́, Тебі́ подоба́єть пі́ніє, / Тебі́ сла́ва подоба́єть, Отцю́ і Си́ну і Свято́му Ду́ху, / ни́ні і при́сно і во ві́ки віко́в, амі́нь.

І єктенія:

Диякон: Іспо́лним вече́рнюю моли́тву на́шу Го́сподеві.

Хор: Го́споди, поми́луй.

Заступи́, спаси́, поми́луй і сохрани́ нас, Бо́же, Твоє́ю благода́тію.

Хор: Го́споди, поми́луй.

Ве́чера всего́ соверше́нна, свя́та, ми́рна і безгрі́шна, у Го́спода про́сим.

Хор: Пода́й, Го́споди.

А́нгела ми́рна, ві́рна наста́вника, храни́теля душ і тіле́с на́ших, у Го́спода про́сим.

Хор: Пода́й, Го́споди.

Проще́нія і оставле́нія гріхо́в і прегріше́ній на́ших, у Го́спода про́сим.

Хор: Пода́й, Го́споди.

До́брих і поле́зних душа́м на́шим і ми́ра ми́рові, у Го́спода про́сим.

Хор: Пода́й, Го́споди.

Про́чеє вре́м'я живота́ на́шего в ми́рі і покая́нії сконча́ти, у Го́спода про́сим.

Хор: Пода́й, Го́споди.

Христия́нськия кончи́ни живота́ на́шего, безболі́знени, непости́дни, ми́рни і до́браго отві́та на Стра́шнім Суди́щі Христо́ві про́сим.

Хор: Пода́й, Го́споди.

Пресвяту́ю, Пречи́стую, Преблагослове́нную, Сла́вную Влади́чицю на́шу Богоро́дицю і Присноді́ву Марі́ю со всі́ми святи́ми пом'яну́вше, са́мі себе́ і друг дру́га, і весь живо́т наш Христу́ Бо́гу предаді́м.

Хор: Тебі́, Го́споди.

І священник виголошує:

Я́ко Благ і Человіколю́бець Бог єси́, і Тебі́ сла́ву возсила́єм, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні і при́сно, і во ві́ки віко́в.

Хор: Амі́нь.

Священник: Мир всім.

Хор: І ду́хові твоєму́.

Диякон: Глави́ на́ша Го́сподеві прикло́ним.

Хор: Тебі́, Го́споди.

Го́споди Бо́же наш, приклони́вий небеса́ і соше́дий на спасе́ніє ро́да челові́чеськаго, при́зри на раби́ Твоя́ і на достоя́ніє Твоє́. Тебі́ бо стра́шному і Человіколю́бцю Судії́, Твої́ раби́ поклони́ша глави́, своя́ же покори́ша ви́я, не от челові́к ожида́юще по́мощі, но Твоєя́ прося́ще ми́лости, і Твоєго́ ча́юще спасе́нія; я́же сохрани́ на вся́коє вре́м'я, і по настоя́щем ве́чері, і в приходя́щую нощ, от вся́каго врага́, от вся́каго проти́внаго ді́йства дия́вольськаго, і от помишле́ній су́єтних, і воспомина́ній лука́вих.

Потім виголошує священник:

Бу́ди держа́ва Ца́рствія Твоєго́ благослове́нна і препросла́влена, Отця́, і Си́на, і Свята́го Ду́ха, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в.

Хор: Амі́нь.

І на стиховні стихири; і: Ни́ні отпуща́єши раба́ Твоєго́, Влади́ко, / по глаго́лу Твоєму́ с ми́ром; / я́ко ви́діста о́чі мої́ спасе́ніє Твоє́, / є́же єси́ угото́вал пред лице́м всіх люде́й, / світ во открове́ніє язи́ков / і сла́ву люде́й Твої́х Ізра́їля.

Чтець: Святи́й Бо́же, Святи́й Крі́пкий, Святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас [тричі].

Сла́ва, і ни́ні...

Пресвята́я Тро́йце, поми́луй нас: Го́споди, очи́сти гріхи́ на́ша; Влади́ко, прости́ беззако́нія на́ша; Святи́й, посіти́ і ісціли́ не́мощі на́ша і́мене Твоєго́ ра́ди.

Го́споди, поми́луй [тричі].

Сла́ва, і ни́ні...

О́тче наш, І́же єси́ на Небесі́х, да святи́ться і́м'я Твоє́, да при́йдеть Ца́рствіє Твоє́, да бу́деть во́ля Твоя́, я́ко на Небесі́ і на землі́. Хліб наш насу́щний даждь нам днесь; і оста́ви нам до́лги на́ша, я́коже і ми оставля́єм должнико́м на́шим; і не введи́ нас во іскуше́ніє, но ізба́ви нас от лука́ваго.

Священник: Я́ко Твоє́ єсть Ца́рство, і си́ла, і сла́ва, Отця́, і Си́на, і Свята́го Ду́ха, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в.

Хор: Амі́нь.

І тропарі в належному за Уставом порядку. І після цього єктенія:

Поми́луй нас, Бо́же, по вели́цій ми́лості Твоє́й, мо́лим Ті ся, усли́ши і поми́луй.

Хор: Го́споди, поми́луй [тричі].

Єще́ мо́лимся о господи́ні і отці́ на́шем Блаже́ннійшем Митрополи́ті [або: Святі́йшем Патріа́рсі^*] [ім'я], і о господи́ні на́шем високопреосвяще́ннійшем митрополи́ті [або: архієпи́скопі, або: преосвяще́ннійшем єпи́скопі] [ім'я], і о всей во Христі́ бра́тії на́шей.

Хор: Го́споди, поми́луй [тричі].

Єще́ мо́лимся о богохрани́мій страні́ на́шей, власте́х і во́їнстві єя́, да ти́хоє і безмо́лвноє житіє́ поживе́м во вся́ком благоче́стії і чистоті́.

Хор: Го́споди, поми́луй [тричі].

Єще́ мо́лимся о блаже́нних і приснопа́м'ятних созда́телех свята́го хра́ма сего́ [якщо в монастирі: святи́я оби́телі сея́] і о всіх преждепочи́вших отці́х і бра́тіях, зді лежа́щих і повсю́ду правосла́вних.

Хор: Го́споди, поми́луй [тричі].

Єще́ мо́лимся о ми́лості, жи́зні, ми́рі, здра́вії, спасе́нії, посіще́нії, проще́нії і оставле́нії гріхо́в рабо́в Бо́жиїх, бра́тії свята́го хра́ма сего́ [якщо в монастирі: святи́я оби́телі сея́].

Хор: Го́споди, поми́луй [тричі].

Єще́ мо́лимся о плодонося́щих і доброді́ющих во святі́м і всечестні́м хра́мі сем, тружда́ющихся, пою́щих і предстоя́щих лю́дех, ожида́ющих от Тебе́ вели́кия і бога́тия ми́лости.

Хор: Го́споди, поми́луй [тричі].

Виголошує священник:

Я́ко Ми́лостив і Человіколю́бець Бог єси́, і Тебі́ сла́ву возсила́єм, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні і при́сно, і во ві́ки віко́в.

Хор: Амі́нь.

Після виголосу священник виголошує: Прему́дрость.

Хор: Благослови́.

Священник: Сий благослове́н Христо́с, Бог наш, всегда́, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в.

Хор: Амі́нь. Утверди́, Бо́же, святу́ю правосла́вную ві́ру, правосла́вних христия́н, во вік ві́ка.

Священник: Пресвята́я Богоро́дице, спаси́ нас.

Хор: Честні́йшую Херуви́м / і сла́внійшую без сравне́нія Серафи́м, / без істлі́нія Бо́га Сло́ва ро́ждшую, / су́щую Богоро́дицю Тя велича́єм.

Священник: Сла́ва Тебі́, Христе́ Бо́же, упова́ніє на́ше, сла́ва Тебі́.

Хор: Сла́ва, і ни́ні...

Священник стоїть біля Царських врат і звертається на захід до народу, проголошуючи відпуст, на якому поминає святого, якому присвячений храм, і святого, якому звершується служба:

[Воскреси́й із ме́ртвих] Христо́с, і́стинний Бог наш, моли́твами Пречи́стия Своєя́ Ма́тере, святи́х сла́вних і всехва́льних апо́столов, і свята́го [ім'я, що його храм, і його день], святи́х пра́ведних богооте́ць Іоаки́ма і А́нни, і всіх святи́х, поми́луєть і спасе́ть нас, я́ко Благ і Человіколю́бець.

І хор співає многоліття.

Якщо Чотиридесятниця або інший піст і співається Аллилу́я, а також тропарі, глас 4: Богоро́дице Ді́во, ра́дуйся, / Благода́тная Марі́є, Госпо́дь с Тобо́ю: / благослове́нна Ти в жена́х, і благослове́н плод чре́ва Твоєго́, / я́ко Спа́са родила́ єси́ душ на́ших [поклін один].

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху.

Крести́телю Христо́в, всіх нас пом'яни́, / да ізба́вимся от беззако́ній на́ших: / тебі́ бо даде́ся благода́ть моли́тися за ни [поклін один].

І ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь.

Молі́те за ни, святі́ї апо́столи, святі́ї всі, / да ізба́вимся от бід і скорбе́й: / вас бо те́плия предста́телі ко Спа́су стяжа́хом [поклін один].

Под Твоє́ благоутро́біє прибіга́єм, Богоро́дице, / моле́нія на́ша не пре́зри во обстоя́нії, / но от бід ізба́ви ни, єди́на Чи́стая, єди́на Благослове́нная [без поклону].

Потім, Го́споди, поми́луй [40 разів]. Сла́ва, і ни́ні... Честні́йшую Херуви́м / і сла́внійшую без сравне́нія Серафи́м, / без істлі́нія Бо́га Сло́ва ро́ждшую, / су́щую Богоро́дицю Тя велича́єм. І́менем Госпо́днім благослови́, о́тче.

Священник: Сий благослове́н Христо́с, Бог наш, всегда́, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в.

Хор: Амі́нь. Небе́сний Царю́, ві́ру утверди́, язи́ки укроти́, мир умири́, святи́й храм сей [або: святу́ю оби́тель сію́] до́брі сохрани́: пре́жде отше́дшия отці́ і бра́тію на́шу в селе́ніїх пра́ведних учини́, і нас в покая́нії і іспові́данії прийми́, я́ко Благи́й і Человіколю́бець.

Після цього три великі поклони, на кожному промовляючи про себе молитву преподобного Єфрема:

Го́споди і Влади́ко живота́ моєго́, дух пра́здности, уни́нія, любонача́лія і праздносло́вія не даждь мі [поклін великий].

Дух же цілому́дрія, смиренному́дрія, терпі́нія і любве́ да́руй мі, рабу́ Твоєму́ [поклін великий].

Єй, Го́споди, Царю́, да́руй мі зрі́ти моя́ прегріше́нія і не осужда́ти бра́та моєго́, я́ко Благослове́н єси́ во ві́ки віко́в, амі́нь [поклін великий].

Також 12 малих поклонів, на кожному подумки промовляючи: Бо́же, очи́сти м'я, грі́шнаго.

І знову всю молитву: Го́споди і Влади́ко живота́ моєго́... [поклін один великий].

Чтець: Святи́й Бо́же, Святи́й Крі́пкий, Святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас [тричі].

Сла́ва, і ни́ні...

Пресвята́я Тро́йце, поми́луй нас: Го́споди, очи́сти гріхи́ на́ша; Влади́ко, прости́ беззако́нія на́ша; Святи́й, посіти́ і ісціли́ не́мощі на́ша і́мене Твоєго́ ра́ди.

Го́споди, поми́луй [тричі].

Сла́ва, і ни́ні...

О́тче наш, І́же єси́ на Небесі́х, да святи́ться і́м'я Твоє́, да при́йдеть Ца́рствіє Твоє́, да бу́деть во́ля Твоя́, я́ко на Небесі́ і на землі́. Хліб наш насу́щний даждь нам днесь; і оста́ви нам до́лги на́ша, я́коже і ми оставля́єм должнико́м на́шим; і не введи́ нас во іскуше́ніє, но ізба́ви нас от лука́ваго.

Священник: Я́ко Твоє́ єсть Ца́рство, і си́ла, і сла́ва, Отця́, і Си́на, і Свята́го Ду́ха, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в.

Хор: Амі́нь.

Го́споди, поми́луй [12 разів].

Потім моли́тву: Всесвята́я Тро́йце, Єдиносу́щная держа́во, Неразді́льноє Ца́рство, всіх благи́х вина́, благоволи́ же і о мні грі́шнім, утверди́, вразуми́ се́рдце моє́, і всю мою́ отими́ скве́рну. Просвіти́ мою́ мисль, да ви́ну сла́влю, пою́ і покланя́юся, і глаго́лю: єди́н Свят, єди́н Госпо́дь, Ісу́с Христо́с, в сла́ву Бо́га Отця́, амі́нь.

Потім: Бу́ди і́м'я Госпо́днє благослове́но от ни́ні і до ві́ка [тричі, поклони три]. Сла́ва, і ни́ні...

Потім псалом 33: Благословлю́ Го́спода на вся́коє вре́м'я...

І потім: Прему́дрость.

Хор: Досто́йно єсть я́ко воі́стину блажи́ти Тя, Богоро́дицю, Присноблаже́нную і Пренепоро́чную і Ма́тер Бо́га на́шего.

Священник: Пресвята́я Богоро́дице, спаси́ нас.

Хор: Честні́йшую Херуви́м / і сла́внійшую без сравне́нія Серафи́м, / без істлі́нія Бо́га Сло́ва ро́ждшую, / су́щую Богоро́дицю Тя велича́єм.

Священник: Сла́ва Тебі́, Христе́ Бо́же, упова́ніє на́ше, сла́ва Тебі́.

Хор: Сла́ва, і ни́ні... Го́споди, поми́луй [тричі]. Благослови́.

І буває кінцевий відпуст. Такий порядок звершується у Великий піст.

Якщо інший піст і співається Аллилу́я, після поклонів, Трисвятого і виголосу: Я́ко Твоє́ єсть Ца́рство... І ми: Амі́нь. Го́споди, поми́луй [12 разів]. Сла́ва, і ни́ні... І знову, Го́споди, поми́луй [тричі]. Благослови́. І відпуст.