ЗдЁ tверзaютсz двє1ри на мaлый вх0дъ. Пэвaему же трeтіему ґнтіфHну t пэвцє1въ, и3ли2 бlжeннамъ, ѓще є4сть недёлz, є3гдA пріи1дутъ на Слaва: сщ7eнникъ и3 діaконъ, стaвше пред8 с™0ю трапeзою, творsтъ покл0ны три2. Тaже пріeмь сщ7eнникъ с™0е є3ђліе, даeтъ діaкону, и3 и4дутъ t деснhz страны2 созади2 пrт0ла, и3 тaкw и3зшeдше сёверною стран0ю, пред8идyщымъ и5мъ лампaдамъ, творsтъ мaлый вх0дъ, и3 стaвше на nбhчномъ мёстэ, приклонsютъ џба главы6.
Діaконъ: ГDу пом0лимсz.
Ли1къ: ГDи, поми1луй.
И# глаг0летъ сщ7eнникъ мlтву вх0да тaйнw.
Тут відчиняються Царські врата на Малий вхід. Коли хор співає третій антифон або, якщо це неділя, «Блаженні» й доходять до «Слава», священник і диякон, ставши перед святим престолом, вклоняються тричі. Тоді священник бере Святе Євангеліє, подає дияконові, і вони йдуть праворуч поза престолом. Вийшовши північними дверима, зі ставниками попереду, звершують Малий вхід і, ставши на звичайному місці, обидва схиляють голови.
Диякон: Го́споду помо́лимся.
Хор: Го́споди, поми́луй.
І промовляє священник молитву входу про себе.