Ѓще нёсть діaкона, ѓбіе по тропарёхъ глаг0летъ їерeй в0згласъ:
Ћкw свsтъ є3си2, б9е нaшъ, и3 тебЁ слaву возсылaемъ, nц7Y и3 сн7у и3 с™0му д¦у, нhнэ и3 при1снw и3 во вёки вэкHвъ.
Ли1къ: Ґми1нь.
Зри2
Ѓще є4сть діaконъ, є3гдA пэвцы6 пріи1дутъ на послёдній тропaрь, лобызaетъ с™yю трапeзу и3 глаг0летъ діaконъ ко їерeю, прикл0нь вкyпэ главY, и3 nрaрь въ руцЁ держS треми2 пє1рсты:
Бlгослови2, владhко, врeмz трис™aгw.
Їерeй же, знaменуетъ є3го2.
Діaконъ и3сх0дитъ с™hми враты2 и3 скончaвшусz тропарю2 стaвъ бли1зъ с™hхъ дверeй глаг0летъ:
ГDу пом0лимсz.
Ли1къ: ГDи, поми1луй.
Їерeй возглашaетъ:
Ћкw свsтъ є3си2, б9е нaшъ, и3 тебЁ слaву возсылaемъ, nц7Y и3 сн7у и3 с™0му д¦у, нhнэ и3 при1снw.
Діaконъ показyzй њрарeмъ, пeрвэе ќбw ко їкHнэ хrт0вэ глаг0летъ: ГDи, сп7си2 бlгочести6выz.
Ли1къ: ГDи, сп7си2 бlгочести6выz.
Діaконъ: И# ўслhши ны2.
Ли1къ: И# ўслhши ны2.
И# нав0дz њрарeмъ, глаг0летъ ко внЁ стоsщымъ велеглaснw: И# во вёки вэкHвъ.
Ли1къ: Ґми1нь.
Діaконъ же вх0дитъ с™hми враты2.
Тaже трис™0е.
Џба ли6ка, три1жды: С™hй б9е, / с™hй крёпкій, / с™hй безсмeртный, / поми1луй нaсъ.
Слaва nц7Y и3 сн7у и3 с™0му д¦у, и3 нhнэ и3 при1снw и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь.
С™hй безсмeртный поми1луй нaсъ.
Пeрвый ли1къ вhшшимъ глaсомъ: С™hй б9е, / с™hй крёпкій, / с™hй безсмeртный, / поми1луй нaсъ.
Пэвaему же трис™0му, глаг0лютъ и3 сaми, їерeй же и3 діaконъ, трис™0е, творsще вкyпэ и3 покл0ны три2 пред8 с™0ю трапeзою.
Тaже глаг0летъ діaконъ ко їерeю: Повели2, вLко.
И# tх0дzтъ къ г0рнему мёсту: и3 сщ7eнникъ tходS глаг0летъ:
Бlгословeнъ грzдhй во и4мz гDне.
Діaконъ: Бlгослови2, владhко, г0рній пrт0лъ.
Їерeй же: Бlгословeнъ є3си2 на пrт0лэ слaвы цrтвіz твоегw2, сэдsй на херувjмэхъ, всегдA, нhнэ и3 при1снw и3 во вёки вэкHвъ.
Діaконъ: Ґми1нь.
Вёдательно, ћкw сщ7eннику не подобaетъ на г0рнее мёсто восходи1ти, нижE сэдёти на нeмъ: но сэдёти во странЁ г0рнzгw пrт0ла, и3з8 ю4жныz страны2.
Якщо диякона немає, священник одразу після тропарів виголошує:
Я́ко свят єси́, Бо́же наш, і Тебі́ сла́ву возсила́єм, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні і при́сно і во ві́ки віко́в.
Хор: Амі́нь.
Зверни увагу
Якщо служить диякон, то, коли співці доходять до останнього тропаря, він цілує святий престол і, схиливши голову та тримаючи орар трьома пальцями, промовляє до священника:
Благослови́, влади́ко, вре́м'я Трисвята́го.
Священник благословляє його.
Диякон виходить святими вратами і після тропаря, ставши біля Царських врат, промовляє:
Го́споду помо́лимся.
Хор: Го́споди, поми́луй.
Священник:
Я́ко свят єси́, Бо́же наш, і Тебі́ сла́ву возсила́єм, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні і при́сно.
Диякон, вказуючи орарем на образ Христа, виголошує: Го́споди, спаси́ благочести́вия.
Хор: Го́споди, спаси́ благочести́вия.
Диякон: І усли́ши ни.
Хор: І усли́ши ни.
Потім показує на вірних і виголошує голосно: І во ві́ки віко́в.
Хор: Амі́нь.
Диякон входить святими вратами.
Потім трисвяте.
Обидва хори, тричі: Святи́й Бо́же, / Святи́й Крі́пкий, / Святи́й Безсме́ртний, / поми́луй нас.
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, і ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в, амі́нь.
Святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас.
Перший хор вищим гласом: Святи́й Бо́же, / Святи́й Крі́пкий, / Святи́й Безсме́ртний, / поми́луй нас.
Під час співу Трисвятого священник і диякон також його промовляють, разом творячи три поклони перед святим престолом.
Тоді промовляє диякон до священника: Повели́, влади́ко.
І відходять до горнього місця. І священник відходячи промовляє:
Благослове́н Гряди́й во і́м'я Госпо́днє.
Диякон: Благослови́, влади́ко, го́рній престо́л.
Священник же: Благослове́н єси́ на престо́лі сла́ви Ца́рствія Твоєго́, сідя́й на херуви́міх, всегда́, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в.
Диякон: Амі́нь.
Слід знати: священник не повинен сходити на горнє місце чи сідати на нього, а має сидіти збоку горнього престолу, з південного боку.