Ѓще нёсть діaкона, ѓбіе по тропарёхъ глаг0летъ їерeй в0згласъ:
Ћкw свsтъ є3си2, б9е нaшъ, и3 тебЁ слaву возсылaемъ, nц7Y и3 сн7у и3 с™0му д¦у, нhнэ и3 при1снw и3 во вёки вэкHвъ.
Ли1къ: Ґми1нь.
Зри2
Ѓще є4сть діaконъ, є3гдA пэвцы6 пріи1дутъ на послёдній тропaрь, лобызaетъ с™yю трапeзу и3 глаг0летъ діaконъ ко їерeю, прикл0нь вкyпэ главY, и3 nрaрь въ руцЁ держS треми2 пє1рсты:
Бlгослови2, владhко, врeмz трис™aгw.
Їерeй же, знaменуетъ є3го2.
Діaконъ и3сх0дитъ с™hми враты2 и3 скончaвшусz тропарю2 стaвъ бли1зъ с™hхъ дверeй глаг0летъ:
ГDу пом0лимсz.
Ли1къ: ГDи, поми1луй.
Їерeй возглашaетъ:
Ћкw свsтъ є3си2, б9е нaшъ, и3 тебЁ слaву возсылaемъ, nц7Y и3 сн7у и3 с™0му д¦у, нhнэ и3 при1снw.
Діaконъ показyzй њрарeмъ, пeрвэе ќбw ко їкHнэ хrт0вэ глаг0летъ: ГDи, сп7си2 бlгочести6выz.
Ли1къ: ГDи, сп7си2 бlгочести6выz.
Діaконъ: И# ўслhши ны2.
Ли1къ: И# ўслhши ны2.
И# нав0дz њрарeмъ, глаг0летъ ко внЁ стоsщымъ велеглaснw: И# во вёки вэкHвъ.
Ли1къ: Ґми1нь.
Діaконъ же вх0дитъ с™hми враты2.
Тaже трис™0е.
Џба ли6ка, три1жды: С™hй б9е, / с™hй крёпкій, / с™hй безсмeртный, / поми1луй нaсъ.
Слaва nц7Y и3 сн7у и3 с™0му д¦у, и3 нhнэ и3 при1снw и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь.
С™hй безсмeртный поми1луй нaсъ.
Пeрвый ли1къ вhшшимъ глaсомъ: С™hй б9е, / с™hй крёпкій, / с™hй безсмeртный, / поми1луй нaсъ.
Пэвaему же трис™0му, глаг0лютъ и3 сaми, їерeй же и3 діaконъ, трис™0е, творsще вкyпэ и3 покл0ны три2 пред8 с™0ю трапeзою.
Тaже глаг0летъ діaконъ ко їерeю: Повели2, вLко.
И# tх0дzтъ къ г0рнему мёсту: и3 сщ7eнникъ tходS глаг0летъ:
Бlгословeнъ грzдhй во и4мz гDне.
Діaконъ: Бlгослови2, владhко, г0рній пrт0лъ.
Їерeй же: Бlгословeнъ є3си2 на пrт0лэ слaвы цrтвіz твоегw2, сэдsй на херувjмэхъ, всегдA, нhнэ и3 при1снw и3 во вёки вэкHвъ.
Діaконъ: Ґми1нь.
Вёдательно, ћкw сщ7eннику не подобaетъ на г0рнее мёсто восходи1ти, нижE сэдёти на нeмъ: но сэдёти во странЁ г0рнzгw пrт0ла, и3з8 ю4жныz страны2.
Хор співає: І нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. І далі кондак.
Диякон хреститься до горнього місця, цілує престіл і, схиливши голову, тримає в руці трьома пальцями орар і промовляє до священника:
Диякон: Благослови, владико, час Трисвятого.
Священник благословляє його. Диякон, вийшовши на солію, виголошує:
Господу помолимось.
Хор: Господи, помилуй.
Священник виголошує: Бо Ти Святий єси, Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас.
Диякон підходить до царських врат і, вказуючи орарем на образ Христа, потім на вірних, потім на образ Богородиці, виголошує: І на віки віків.
Хор: Амінь.
Співають Трисвяте за звичаєм:
Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас (тричі).
Слава… і нині…
Святий Безсмертний, помилуй нас.
Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас.
Замість Трисвятого на Різдво Христове, на Богоявлення Господнє, у Лазареву суботу, на Пасху Христову, у всі дні Світлого Тижня, у неділю П’ятдесятниці співається:
Всі ті, що в Христа хрестилися, у Христа зодягнулися. Алилуя (тричі).
Слава… і нині…
У Христа зодягнулися. Алилуя.
Всі ті, що в Христа хрестилися, у Христа зодягнулися. Алилуя.
Замість Трисвятого на Воздвиження Хреста співається:
Хресту Твоєму поклоняємось, Владико, і святеє воскресіння Твоє славимо (тричі).
Слава… і нині…
І святеє воскресіння Твоє славимо.
Хресту Твоєму поклоняємось, Владико, і святеє воскресіння Твоє славимо.
Хор співає Трисвяте, а священник і диякон тричі проказують Трисвяте, вклоняючись перед святим престолом. Потім священник цілує Єванеліє і престіл, а диякон — престіл, і промовляє до священника:
Диякон: Звели, владико.
І йдуть до горнього місця.
Священник, йдучи, промовляє: Благословен, хто йде в ім’я Господнє.
Диякон: Благослови, владико, горній престіл.
Священик: Благословен єси на Престолі слави Царства Твого, що сидиш на херувимах, завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Диякон: Амінь.
Священикові належить стояти або сидіти збоку горнього місця, на південь від нього.