Сщ7eнникъ же м0литсz:
Вонми2, гDи ї}се хrтE, б9е нaшъ, t с™aгw жили1ща твоегw2, и3 t пrт0ла слaвы цrтвіz твоегw2, и3 пріиди2 во є4же њс™и1ти нaсъ, и4же горЁ со nц7eмъ сэдsй, и3 здЁ нaмъ неви1димw спребывazй: и3 спод0би держaвною твоeю рук0ю преподaти нaмъ пречcтое тёло твоE и3 чcтнyю кр0вь, и3 нaми всBмъ лю1демъ.
Сeй мlтвэ глаг0лемэй, діaконъ стоsй пред8 с™hми двeрьми, њпоzсyетсz nрарeмъ кrтови1днw. Тaже покланsетсz сщ7eнникъ, под0бнэ и3 діaконъ, на нeмже стои1тъ мёстэ, глаг0люща тaйнw, три1жды:
Б9е, њчи1сти мS грёшнаго и3 поми1луй мS.
Е#гдa же ви1дитъ діaконъ сщ7eнника простирaюща рyцэ, и3 прикасaющасz с™0му хлёбу, во є4же сотвори1ти с™0е возношeніе, возглашaетъ:
В0нмемъ.
Сщ7eнникъ, возносS с™hй хлёбъ, возглашaетъ:
С™†z с™ы6мъ.
Ли1къ: Е#ди1нъ с™ъ, / є3ди1нъ гDь, / ї}съ хrт0съ, / во слaву бGа nц7A. / Ґми1нь.
И# пою1тъ ли1цы причaстенъ. Діaконъ же вх0дитъ во с™hй nлтaрь, и3 стaвъ њдеснyю сщ7eнника держaщагw с™hй хлёбъ, глаг0летъ:
Раздроби2, вLко, с™hй хлёбъ.
Сщ7eнникъ же раздроблsz и5 на четhре ч†сти со внимaніемъ и3 бlгоговёніемъ, глаг0летъ:
Раздроблsетсz и3 раздэлsетсz ѓгнецъ б9ій, раздроблsемый и3 нераздэлsемый, всегдA kд0мый и3 никогдaже и3ждивaемый, но причащaющыzсz њсщ7azй.
Священник молиться:
Воньми́, Го́споди Ісу́се Христе́, Бо́же наш, от Свята́го жили́ща Твоєго́ і от престо́ла сла́ви ца́рствія Твоєго́, і прийди́ во є́же освяти́ти нас, І́же горі́ со Отце́м сідя́й і зді нам неви́димо спребива́яй; і сподо́би держа́вною Твоє́ю руко́ю препода́ти нам Пречи́стоє Ті́ло Твоє́ і Честну́ю Кров, і на́ми всім лю́дем.
Під час цієї молитви диякон, стоячи перед святими дверима, хрестоподібно опоясується орарем. Потім священник і диякон, кожен на своєму місці, вклоняються, тричі тихо промовляючи:
Бо́же, очи́сти м'я, грі́шнаго, і поми́луй м'я.
Побачивши, що священник простягає руки й торкається Святого Хліба для святого піднесення, диякон виголошує:
Во́ньмем.
Священник, підносячи Святий Хліб, виголошує:
Свята́я святи́м.
Хор: Єди́н Свят, / Єди́н Госпо́дь, / Ісу́с Христо́с, / во сла́ву Бо́га Отця́, / амі́нь.
Хор співає причасний дня. Диякон же входить до святого вівтаря, і, ставши праворуч священника, виголошує:
Раздроби́, влади́ко, святи́й Хліб.
З увагою та благоговінням священник розломлює Святий Хліб на чотири частини зі словами:
Раздробля́ється і разділя́ється А́гнець Бо́жий, раздробля́ємий і неразділя́ємий, всегда́ ядо́мий і нікогда́же іждива́ємий, но причаща́ющияся освяща́яй.