Сщ7eнникъ же м0литсz:
Вонми2, гDи ї}се хrтE, б9е нaшъ, t с™aгw жили1ща твоегw2, и3 t пrт0ла слaвы цrтвіz твоегw2, и3 пріиди2 во є4же њс™и1ти нaсъ, и4же горЁ со nц7eмъ сэдsй, и3 здЁ нaмъ неви1димw спребывazй: и3 спод0би держaвною твоeю рук0ю преподaти нaмъ пречcтое тёло твоE и3 чcтнyю кр0вь, и3 нaми всBмъ лю1демъ.
Сeй мlтвэ глаг0лемэй, діaконъ стоsй пред8 с™hми двeрьми, њпоzсyетсz nрарeмъ кrтови1днw. Тaже покланsетсz сщ7eнникъ, под0бнэ и3 діaконъ, на нeмже стои1тъ мёстэ, глаг0люща тaйнw, три1жды:
Б9е, њчи1сти мS грёшнаго и3 поми1луй мS.
Е#гдa же ви1дитъ діaконъ сщ7eнника простирaюща рyцэ, и3 прикасaющасz с™0му хлёбу, во є4же сотвори1ти с™0е возношeніе, возглашaетъ:
В0нмемъ.
Сщ7eнникъ, возносS с™hй хлёбъ, возглашaетъ:
С™†z с™ы6мъ.
Ли1къ: Е#ди1нъ с™ъ, / є3ди1нъ гDь, / ї}съ хrт0съ, / во слaву бGа nц7A. / Ґми1нь.
И# пою1тъ ли1цы причaстенъ. Діaконъ же вх0дитъ во с™hй nлтaрь, и3 стaвъ њдеснyю сщ7eнника держaщагw с™hй хлёбъ, глаг0летъ:
Раздроби2, вLко, с™hй хлёбъ.
Сщ7eнникъ же раздроблsz и5 на четhре ч†сти со внимaніемъ и3 бlгоговёніемъ, глаг0летъ:
Раздроблsетсz и3 раздэлsетсz ѓгнецъ б9ій, раздроблsемый и3 нераздэлsемый, всегдA kд0мый и3 никогдaже и3ждивaемый, но причащaющыzсz њсщ7azй.
Священник, низько вклонившись Святим Тайнам, відступає від святої трапези і миє руки.
Священник: Зглянься, Господи Ісусе Христе, Боже наш, зі святої оселі Твоєї і з Престолу слави Царства Твого, і прийди освятити нас, Ти, що вгорі з Отцем сидиш і тут з нами невидимо пробуваєш; і сподоби могутньою Твоєю рукою подати нам Пречисте Тіло Твоє і Чесну Кров Твою, а через нас і всім людям.
Поки священник проказує цю молитву, диякон, стоячи на солеї перед образом Спасителя, опоясується орарем навхрест. Священник і диякон, кожний на своєму місці, тричі вклоняються, промовляючи про себе:
Боже, милостивий будь до мене, грішного (тричі).
Коли священник простягає руки і доторкається Святого Хліба, щоб святе піднесення творити, диякон виголошує:
Диякон: Будьмо уважні.
Диякон входить південними дверима у вівтар. Царські двері і завіса закриваються. Священник, підносячи Святий Хліб, виголошує:
Священник: Святеє святим.
Хор: Єдин Свят, Єдин Господь, Ісус Христос, на славу Бога Отця. Амінь.
Хор співає причасний (кінонік) дня або святого.
Диякон, ставши праворуч священника, промовляє:
Диякон: Розломи, владико, Святий Хліб.
Священник, з увагою і побожністю розламуючи Святий Хліб на чотири частини, промовляє:
Священник: Розломлюється і розділюється Агнець Божий, розломлюваний і неподільний, що завжди споживається і ніколи не вичерпується, а причасників освячує.