И# и3зшeдъ діaконъ сёверною двeрію, глаг0летъ:
Пр0сти, пріи1мше бжcтвенныхъ, с™hхъ, пречcтыхъ, безсмeртныхъ, нбcныхъ и3 животворsщихъ, стрaшныхъ хrт0выхъ т†инъ, дост0йнw бlгодари1мъ гDа.
Ли1къ: ГDи, поми1луй.
Заступи2, сп7си2, поми1луй и3 сохрани2 нaсъ, б9е, твоeю бlгодaтію.
Ли1къ: ГDи, поми1луй.
Дeнь вeсь совершeнъ, свsтъ, ми1ренъ и3 безгрёшенъ и3спроси1вше, сaми себE и3 другъ дрyга, и3 вeсь жив0тъ нaшъ хrтY бGу предади1мъ.
Ли1къ: ТебЁ, гDи.
Їерeй же согнyвъ ґнтіми1нсъ, прsмw держS є3ђліе, творS и4мъ кrтъ, возглашaетъ:
Ћкw ты2 є3си2 њсщ7eніе нaше, и3 тебЁ слaву возсылaемъ, nц7Y и3 сн7у и3 с™0му д¦у, нhнэ и3 при1снw и3 во вёки вэкHвъ.
Ли1къ: Ґми1нь.
Їерeй: Съ ми1ромъ и3зhдемъ.
Ли1къ: Њ и4мени гDни.
Діaконъ: ГDу пом0лимсz.
Ли1къ: ГDи, поми1луй.
Диякон, вийшовши північними вратами і ставши на звичайнім місці, виголошує:
Про́сті приі́мше Боже́ственних, Святи́х, Пречи́стих, Безсме́ртних, Небе́сних і Животворя́щих, Стра́шних Христо́вих Та́їн, досто́йно благодарі́м Го́спода.
Хор: Го́споди, поми́луй.
Заступи́, спаси́, поми́луй і сохрани́ нас, Бо́же, Твоє́ю благода́тію.
Хор: Го́споди, поми́луй.
День весь соверше́н, свят, ми́рен і безгрі́шен іспроси́вше, са́мі себе́ і друг дру́га, і весь живо́т наш Христу́ Бо́гу предаді́м.
Хор: Тебі́, Го́споди.
Згорнувши антимінс, священник тримає Євангеліє прямо, знаменує ним хрест і виголошує:
Я́ко Ти єси́ освяще́ніє на́ше, і Тебі́ сла́ву возсила́єм, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в.
Хор: Амі́нь.
Священник: С ми́ром ізи́дем.
Хор: О і́мені Госпо́дні.
Диякон: Го́споду помо́лимся.
Хор: Го́споди, поми́луй.