П0слэ сmмв0ла вёры глаг0лютсz стіхи2 сі‰:
Прес™az вLчце бцdе, моли2 њ нaсъ грёшныхъ.
Вс‰ нбcныz си6лы с™hхъ ѓгGлъ и3 ґрх†гGлъ моли1те њ нaсъ грёшныхъ.
С™hй їwaнне прbр0че, и3 п®тeче, и3 кrти1телю гDа нaшегw ї}са хrтA, моли2 њ нaсъ грёшныхъ.
С™jи слaвніи ґпcли, прbр0цы и3 м§нцы, и3 вси2 с™jи, моли1те њ нaсъ грёшныхъ.
Прпdбніи и3 бGон0сніи nтцы2 нaши, пaстыріе и3 ўчи1теліе вселeнныz, моли1те њ нaсъ грёшныхъ.
Здё же глаг0летсz и3 с™hй хрaма.
Непобэди1маz, и3 непостижи1маz, и3 б9eственнаz си1ло чcтнaгw и3 животворsщагw кrтA, не њстaви нaсъ грёшныхъ.
Б9е, њчи1сти нaсъ грёшныхъ.
Б9е, њчи1сти нaсъ грёшныхъ, и3 поми1луй нaсъ.
Кjйждо стjхъ, рaзвэ послёднzгw, повторsетсz кли1ромъ или1 чтец0мъ съ покл0ны.
ПослЁ И# дaждь нaмъ: и3 Ўповaніе моE nц7ъ:
Слaва, и3 нhнэ:
ГDи поми1луй. [Три1жды.] Бlгослови2.
И# ѓбіе сщ7eнникъ возглашaетъ:
ВLко многомлcтиве, гDи ї}се хrтE б9е нaшъ, мlтвами всепречcтыz вLчцы нaшеz бцdы, и3 приснодв7ы марjи: Си1лою чcтнaгw и3 животворsщагw кrтA: Предстaтельствы чcтнhхъ нбcныхъ си1лъ безпл0тныхъ: ЧCтнaгw слaвнагw прbр0ка, п®тeчи и3 кrти1телz їwaнна: С™hхъ слaвныхъ и3 всехвaльныхъ ґпcлъ: С™hхъ слaвныхъ и3 добропобёдныхъ мyченикwвъ: Прпdбныхъ и3 бGон0сныхъ nтє1цъ нaшихъ: С™hхъ и3 прaведныхъ бGоoтє1цъ, їwакjма и3 ѓнны, и3 всёхъ твои1хъ с™hхъ, Бlгопріsтну сотвори2 мlтву нaшу. Дaруй нaмъ њставлeніе прегрэшeній нaшихъ. Покрhй нaсъ кр0вомъ крилY твоє1ю. Tжени2 t нaсъ всsкаго врагA и3 сопостaта. Ўмири2 нaшу жи1знь. ГDи, поми1луй нaсъ, и3 мjръ тв0й, и3 сп7си2 дyшы нaшz, ћкw бlгъ и3 чlвэколю1бецъ.
И# ѓбіе, сотвори1въ предстоsтель покл0нъ на зeмлю, глаг0летъ брaтіи:
Бlгослови1те nтцы2 с™jи, брaтіz [и3 сeстры] и3 прости1те ми2, грёшному, вс‰ є3ли6ка согрэши1хъ въ дeнь сeй дёломъ, сл0вомъ, помышлeніемъ и3 всёми мои1ми чyвствы.
И# tвэщaютъ лю1діе: БGъ прости1тъ ти2, џтче с™hй, помоли1сz њ нaсъ грёшныхъ.
Сщ7eнникъ: Бlгодaтію своeю бGъ да прости1тъ и3 поми1луетъ всёхъ нaсъ.
Тaже глаг0летъ:
Пом0лимсz њ господи1нэ и3 nтцЁ нaшемъ бlжeннэйшемъ митрополjтэ [и3ли2: с™ёйшемъ патріaрсэ*] [и4м>къ], и3 њ господи1нэ нaшемъ высокопреwсщ7eннэйшемъ митрополjтэ [и3ли2: ґрхіепcкпэ, и3ли2: преwсщ7eннэйшемъ є3пcкпэ] [и4м>къ].
Ли1къ: ГDи, поми1луй, чaсто.
Њ бGохрани1мэй странЁ нaшей, властeхъ и3 в0инствэ є3S.
[Ѓще во nби1тели: Њ всечестнёмъ nц7Ё нaшемъ, [и4м>къ], и3 всeй во хrтЁ брaтіи нaшей.]
Њ ненави1дzщихъ и3 лю1бzщихъ нaсъ.
Њ ми1лующихъ и3 служaщихъ нaмъ.
Њ заповёдавшихъ нaмъ недостHйнымъ моли1тисz њ ни1хъ.
Њ и3збавлeніи плэнeнныхъ.
Њ tшeдшихъ nтцёхъ и3 брaтіzхъ нaшихъ.
Њ въ м0ри плaвающихъ.
Њ въ нeмощехъ лежaщихъ.
Пом0лимсz и3 њ и3з8oби1ліи плодHвъ земнhхъ.
И# њ всsкой души2 хrтіaнъ правослaвныхъ.
Ўблажи1мъ правосл†вныz ґрхіерє1и, и3 кти1торы с™aгw хрaма сегw2 [и3ли2: с™hz nби1тели сеS].
Роди1тели нaшz, и3 вс‰ прeжде tшeдшыz nтцы2 и3 брaтію нaшу, здЁ лежaщыz и3 повсю1ду правосл†вныz.
Предстоsтель: Рцeмъ и3 њ себЁ самёхъ.
Ли1къ: ГDи, поми1луй. [Три1жды.]
И# послэди2 предстоsтель глаг0летъ:
Мlтвами с™hхъ nтє1цъ нaшихъ, гDи ї}се хrтE б9е нaшъ, поми1луй нaсъ.
По Символу Віри промовляє священник ці стихи:
Пресвята́я Влади́чице Богоро́дице, моли́ о нас, грі́шних.
Вся Небе́сния Си́ли святи́х А́нгел і Арха́нгел, молі́те о нас, грі́шних.
Святи́й Іоа́нне проро́че, і Предте́че, і Крести́телю Го́спода на́шего Ісу́са Христа́, моли́ о нас, грі́шних.
Святі́ї сла́внії апо́столи, проро́ци і му́ченици, і всі святі́ї, молі́те о нас, грі́шних.
Преподо́бнії і богоно́снії отці́ на́ші, па́стиріє і учи́теліє вселе́нния, молі́те о нас грі́шних.
Тут також додають звернення до святого, на честь якого освячено храм.
Непобіди́мая, і непостижи́мая, і боже́ственная си́ло Честна́го і Животворя́щаго Креста́, не оста́ви нас грі́шних.
Бо́же, очи́сти нас грі́шних.
Бо́же, очи́сти нас грі́шних, і поми́луй нас.
Кожен стих, крім останнього, повторює клір або чтець із поклонами.
Потім І даждь нам: і Упова́ніє моє́ Оте́ць:
Сла́ва, і ни́ні:
Го́споди, поми́луй. [Тричі]. Благослови́.
І відразу священник виголошує:
Влади́ко Многоми́лостиве, Го́споди Ісу́се Христе́ Бо́же наш, моли́твами Всепречи́стия Влади́чиці на́шея Богоро́диці і Присноді́ви Марі́ї, си́лою Честна́го і Животворя́щаго Креста́, предста́тельстви честни́х Небе́сних Сил безпло́тних, честна́го сла́внаго проро́ка, Предте́чі і Крести́теля Іоа́нна, святи́х сла́вних і всехва́льних апо́стол, святи́х сла́вних і добропобі́дних му́чеников, преподо́бних і богоно́сних оте́ць на́ших, святи́х і пра́ведних Богооте́ць Іоаки́ма і А́нни, і всіх Твої́х святи́х, благоприя́тну сотвори́ моли́тву на́шу. Да́руй нам оставле́ніє прегріше́ній на́ших. Покри́й нас кро́вом крилу́ Твоє́ю. Отжени́ от нас вся́каго врага́ і сопоста́та. Умири́ на́шу жизнь. Го́споди, поми́луй нас, і мир Твой, і спаси́ ду́ші на́ша, я́ко Благ і Человіколю́бець.
І відразу предстоятель, зробивши земний поклін, промовляє до братії:
Благослові́те отці́ святі́ї, бра́тія [і се́стри] і прості́те мі, грі́шному, вся єли́ка согріши́х в день сей ді́лом, сло́вом, помишле́нієм і всі́ми мої́ми чу́встви.
І відповідають люди: Бог прости́ть ті, о́тче святи́й, помоли́ся о нас грі́шних.
Священник: Благода́тію Своє́ю Бог да прости́ть і поми́луєть всіх нас.
Потім промовляє:
Помо́лимся о господи́ні і отці́ на́шем Блаже́ннійшем Митрополи́ті [або: Святі́йшем Патріа́рсі*] [ім'я], і о господи́ні на́шем високопреосвяще́ннійшем митрополи́ті [або: архієпи́скопі, або: преосвяще́ннійшем єпи́скопі] [ім'я].
Хор: Го́споди, поми́луй, багато разів.
О богохрани́мій страні́ на́шей, власте́х і во́їнстві єя́.
[Якщо в монастирі: О всечестні́м отці́ на́шем, [ім'я], і всей во Христі́ бра́тії на́шей.]
О ненави́дящих і лю́б'ящих нас.
О ми́лующих і служа́щих нам.
О запові́давших нам недосто́йним моли́тися о них.
О ізбавле́нії пліне́нних.
О отше́дших отці́х і бра́тіях на́ших.
О в мо́рі пла́вающих.
О в не́мощех лежа́щих.
Помо́лимся і о ізоби́лії плодо́в земни́х.
І о вся́кой душі́ христия́н правосла́вних.
Ублажі́м правосла́вния архієре́ї і кти́тори свята́го хра́ма сего́ [або: святи́я оби́телі сея́].
Роди́телі на́ша, і вся пре́жде отше́дшия отці́ і бра́тію на́шу, зді лежа́щия і повсю́ду правосла́вния.
Предстоятель: Рцем і о себі́ самі́х.
Хор: Го́споди, поми́луй. [Тричі]
І наостанок предстоятель промовляє:
Моли́твами святи́х оте́ць на́ших, Го́споди Ісу́се Христе́ Бо́же наш, поми́луй нас.
На вечeрни, полу1нощницэ, ќтрени и3 при концЁ кaждагw часA, по Честнёйшую херувjмъ: и3 возглaсэ, сщ7eнникъ глаг0летъ мlтву с™aгw є3фрeма сЂріна.
ГDи и3 вLко животA моегw2, дyхъ прaздности, ўнhніz, любоначaліz и3 праздносл0віz не дaждь ми2. [Покл0нъ вели1кій.]
Дyхъ же цэломyдріz, смиреномyдріz, терпёніz и3 любвE, дaруй ми2 рабY твоемY. [Покл0нъ вели1кій.]
Е$й гDи цRю2, дaруй ми2 зрёти мо‰ прегрэшє1ніz, и3 не њсуждaти брaта моегw2: ћкw бlгословeнъ є3си2 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь. [Покл0нъ вели1кій.]
Тaже мaлыхъ в7i, глаг0люще на кjйждо покл0нъ: Б9е, њчи1сти мS грёшнаго.
И# пaки без8 раздэлeніz тy же мlтву, всю2 до концA, и3 покл0нъ є3ди1нъ.
На вечірні, полуношниці, утрені й наприкінці кожного часу, після Честні́йшую херуви́м: і виголосу священник промовляє молитву святого Єфрема Сиріна.
Го́споди і Влади́ко живота́ моєго́, дух пра́здности, уни́нія, любонача́лія і праздносло́вія не даждь мі. [Земний поклін.]
Дух же цілому́дрія, смиренному́дрія, терпі́нія і любве́, да́руй мі рабу́ Твоєму́. [Земний поклін.]
Єй Го́споди Царю́, да́руй мі зрі́ти моя́ прегріше́нія, і не осужда́ти бра́та моєго́: я́ко благослове́н єси́ во ві́ки віко́в. Амі́нь. [Земний поклін.]
Потім 12 малих поклонів, промовляючи на кожен поклін: Бо́же, очи́сти м'я грі́шнаго.
І знову ту саму молитву, всю до кінця, без поділу на частини, та один поклін.
П0слэ pалмHвъ,
Ґллилyіа и3 ГDи, поми1луй.
Сщ7eнникъ: Заyтра ўслhши глaсъ м0й, цRю2 м0й и3 б9е м0й.
Стjхъ №: Глаг0лы мо‰ внуши2 гDи, разумёй звaніе моE.
Стjхъ в7: Ћкw къ тебЁ помолю1сz, гDи.
Слaва nц7Y, и3 сн7Y, и3 с™0му д¦у.
Після псалмів,
Аллилу́я і Го́споди, поми́луй.
Священник: Зау́тра усли́ши глас мой, Царю́ мой і Бо́же мой.
Стих 1: Глаго́ли моя́ внуши́ Го́споди, разумі́й зва́ніє моє́.
Стих 2: Я́ко к Тебі́ помолю́ся, Го́споди.
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху.
ГDи, и4же прес™aгw твоегw2 д¦а, въ трeтій чaсъ ґпcлwмъ твои6мъ низпослaвый: тогw2 бlгjй, не tими2 t нaсъ, но њбнови2 нaсъ молsщихъ ти2 сz.
Стjхъ №: Сeрдце чи1сто сози1жди во мнЁ б9е, и3 дyхъ прaвъ њбнови2 во ўтр0бэ моeй.
Стjхъ в7: Не tвeржи менE t лицA твоегw2, и3 д¦а твоегw2 с™aго не tими2 t менE.
Слaва nц7Y, и3 сн7Y, и3 с™0му д¦у.
Го́споди, І́же Пресвята́го Твоєго́ Ду́ха, в тре́тій час апо́столом Твої́м низпосла́вий: Того́ Благи́й, не отими́ от нас, но обнови́ нас моля́щих Ті ся.
Стих 1: Се́рдце чи́сто сози́жди во мні Бо́же, і дух прав обнови́ во утро́бі моє́й.
Стих 2: Не отве́ржи мене́ от лиця́ Твоєго́, і Ду́ха Твоєго́ Свята́го не отими́ от мене́.
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху.
И$же въ шестhй дeнь же и3 чaсъ, на кrтЁ пригвождeй въ раи2 дерзновeнный ґдaмовъ грёхъ, и3 согрэшeній нaшихъ рукописaніе раздери2 хrтE б9е, и3 сп7си2 нaсъ.
Стjхъ №: Внуши2 б9е, мlтву мою2, и3 не прeзри молeніz моегw2.
Стjхъ в7: Ѓзъ къ бGу воззвaхъ и3 гDь ўслhша мS.
Слaва nц7Y, и3 сн7Y, и3 с™0му д¦у.
І́же в шести́й день же і час, на Кресті́ пригвожде́й в раї́ дерзнове́нний Ада́мов гріх, і согріше́ній на́ших рукописа́ніє раздери́ Христе́ Бо́же, і спаси́ нас.
Стих 1: Внуши́ Бо́же, моли́тву мою́, і не пре́зри моле́нія моєго́.
Стих 2: Аз к Бо́гу воззва́х і Госпо́дь усли́ша м'я.
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху.
И$же въ девsтый чaсъ нaсъ рaди пл0тію смeрть вкуси1вый, ўмертви2 пл0ти нaшеz мудровaніе хrтE б9е, и3 сп7си2 нaсъ.
Стjхъ №: Да прибли1житсz мlтва моS пред8 тS гDи, по словеси2 твоемY вразуми1 мz.
Стjхъ в7: Да вни1детъ прошeніе моE пред8 тS гDи, по словеси2 твоемY и3збaви мz.
Слaва nц7Y, и3 сн7Y, и3 с™0му д¦у.
І́же в дев'я́тий час нас ра́ди пло́тію смерть вкуси́вий, умертви́ пло́ті на́шея мудрова́ніє Христе́ Бо́же, і спаси́ нас.
Стих 1: Да прибли́житься моли́тва моя́ пред Тя Го́споди, по словесі́ Твоєму́ вразуми́ м'я.
Стих 2: Да вни́деть проше́ніє моє́ пред Тя Го́споди, по словесі́ Твоєму́ ізба́ви м'я.
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху.
Прокjменъ вели1кій, глaсъ }: Не tврати2 лицA твоегw2 t џтрока твоегw2, ћкw скорблю2, ск0рw ўслhши мS: / вонми2 души2 моeй, и3 и3збaви ю5.
Стjхъ: Сп7сeніе твоE б9е, да пріи1метъ мS.
Стjхъ: Да ќзрzтъ ни1щіи и3 возвеселsтсz.
Стjхъ: Взыщи1те бGа, и3 живA бyдетъ душA вaша.
Великий прокимен, глас 8: Не отврати́ лиця́ Твоєго́ от о́трока Твоєго́, я́ко скорблю́, ско́ро усли́ши м'я: / воньми́ душі́ моє́й, і ізба́ви ю.
Стих: Спасе́ніє Твоє́ Бо́же, да при́йметь м'я.
Стих: Да у́зрять ни́щії і возвеселя́ться.
Стих: Взищі́те Бо́га, і жива́ бу́деть душа́ ва́ша.
Прокjменъ вели1кій, глaсъ }: Дaлъ є3си2 достоsніе / боsщымсz тебE гDи.
Стjхъ: T конє1цъ земли2 къ тебЁ воззвaхъ.
Стjхъ: Покрhюсz въ кр0вэ кри1лъ твои1хъ.
Стjхъ: Тaкw воспою2 и4мени твоемY во вёки.
Великий прокимен, глас 8: Дал єси́ достоя́ніє / боя́щимся Тебе́ Го́споди.
Стих: От коне́ць землі́ к Тебі́ воззва́х.
Стих: Покри́юся в кро́ві крил Твої́х.
Стих: Та́ко воспою́ і́мені Твоєму́ во ві́ки.
Величaніе: Величaемъ тS, живодaвче хrтE, њсaнна въ вhшнихъ, и3 мы2 тебЁ вопіeмъ: бlгословeнъ грzдhй во и4мz гDне.
На ќтрени прокjменъ, глaсъ д7: И#з8 ќстъ младeнєцъ и3 ссyщихъ / соверши1лъ є3си2 хвалY.
Стjхъ: ГDи гDь нaшъ, ћкw чyдно и4мz твоE по всeй земли2.
По чтeніи є3ђліа и3 pалмA н7-го їерeй, взeмъ кади1ло, кади1тъ крестоwбрaзнw вaіа.
Мlтва на бlгословeніе вaій
Діaконъ: ГDу пом0лимсz.
Ли1къ: ГDи, поми1луй.
ГDи б9е нaшъ, сэдsй на херуви1мэхъ, возстaвивый си1лу твоегw2 сн7а, гDа нaшегw ї}са хrтA, да сп7сeтъ мjръ кrт0мъ, и3 погребeніемъ, и3 воскrніемъ свои1мъ: є3г0же и3 нhнэ пришeдша во їеrли1мъ на в0льную стrть, лю1діе сэдsщіи во тьмЁ, и3 сёни смeртнэй, пріeмше воскrніz знaмєніz, вBтви древeсъ и3 в†іа ф‡нікъ, воскrніе знaменующе срэт0ша. Сaмъ, вLко, и3 нaсъ по подражaнію џнэхъ, въ предпрaзднственный сeй дeнь, в†іа и3 вBтви древeсъ въ рукaхъ носsщихъ соблюди2 и3 сохрани2. Да ћкоже џніи нар0ди и3 дёти њсaнна тебЁ приносsху, и3 мы2 тaкожде въ пёснехъ и3 пёніихъ д¦0вныхъ, животворsщагw и3 триднeвнагw воскrніz дости1гнемъ, въ т0мже хrтЁ ї}сэ гDэ нaшемъ: съ ни1мже бlгословeнъ є3си2, съ прес™hмъ, и3 бlги1мъ, и3 животворsщимъ твои1мъ д¦омъ, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь.
По прочтeніи мlтвы їерeй њкроплsетъ вaіа три1жды.
На літургjи, входн0е: Бlгословeнъ грzдhй во и4мz гDне, бlгослови1хомъ вы2 и3з8 д0му гDнz, бGъ гDь, и3 kви1сz нaмъ.
Tпyстъ: И$же на жребsти џсли сёсти и3зв0ливый, нaшегw рaди сп7сeніz, хrт0съ и4стинный бGъ нaшъ:
Величання: Велича́єм Тя, Живода́вче Христе́, оса́нна в ви́шніх, і ми Тебі́ вопіє́м: благослове́н Гряди́й во і́м'я Госпо́днє.
На утрені прокимен, глас 4: Із уст младе́нець і ссу́щих / соверши́л єси́ хвалу́.
Стих: Го́споди Госпо́дь наш, я́ко чу́дно і́м'я Твоє́ по всей землі́.
Після читання Євангелія і 50-го псалма священник, узявши кадило, кадить вербу хрестоподібно.
Молитва на благословення верби
Диякон: Го́споду помо́лимся.
Хор: Го́споди, поми́луй.
Го́споди Бо́же наш, сідя́й на херуви́міх, возста́вивий си́лу Твоєго́ Си́на, Го́спода на́шего Ісу́са Христа́, да спасе́ть мир Кресто́м, і погребе́нієм, і воскресе́нієм Свої́м: Єго́же і ни́ні прише́дша во Ієрусали́м на во́льную страсть, лю́діє сідя́щії во тьмі, і сі́ні сме́ртній, приє́мше воскресе́нія зна́менія, ві́тві древе́с і ва́я фи́ник, воскресе́ніє зна́менующе сріто́ша. Сам, Влади́ко, і нас по подража́нію о́ніх, в предпра́зднственний сей день, ва́я і ві́тві древе́с в рука́х нося́щих соблюди́ і сохрани́. Да я́коже о́нії наро́ди і ді́ти оса́нна Тебі́ принося́ху, і ми та́кожде в пі́снех і пі́ніїх духо́вних, животворя́щаго і тридне́внаго воскресе́нія дости́гнем, в То́мже Христі́ Ісу́сі Го́споді на́шем: с Ни́мже благослове́н єси́, с Пресвяти́м, і Благи́м, і Животворя́щим Твої́м Ду́хом, ни́ні і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь.
Після прочитання молитви священник тричі окроплює вербу.
На літургії, вхідне: Благослове́н Гряди́й во і́м'я Госпо́днє, благослови́хом ви із до́му Госпо́дня, Бог Госпо́дь, і яви́ся нам.
Відпуст: І́же на жреб'я́ті о́сли сі́сти ізво́ливий, на́шего ра́ди спасе́нія, Христо́с і́стинний Бог наш:
Tпyстъ: Грzдhй гDь на в0льную стrть, нaшегw рaди сп7сeніz, хrт0съ и4стинный бGъ нaшъ:
Відпуст: Гряди́й Госпо́дь на во́льную страсть, на́шего ра́ди спасе́нія, Христо́с і́стинний Бог наш:
Tпyстъ: И$же за превосходsщую бlгость пyть добрёйшій смирeніz показaвый, внегдA ўмhти н0ги ўченикHвъ, дaже и3 до кrтA и3 погребeніz снизшeдый нaмъ, хrт0съ и4стинный бGъ нaшъ:
Відпуст: І́же за превосходя́щую бла́гость путь добрі́йший смире́нія показа́вий, внегда́ уми́ти но́ги ученико́в, да́же і до Креста́ і погребе́нія снизше́дий нам, Христо́с і́стинний Бог наш:
Прокjменъ, глaсъ д7: Раздэли1ша ри6зы мо‰ себЁ, / и3 њ nдeжди моeй метaша жрeбій.
Стjхъ: Б9е, б9е м0й, вонми2 ми2, вскyю њстaвилъ мS є3си2;
Во tпyстъ с™hхъ стrтeй на ќтрени:
И$же њплев†ніz, и3 біє1ніz, и3 заушє1ніz, и3 кrтъ, и3 смeрть претерпёвый за сп7сeніе мjра, хrт0съ и4стинный бGъ нaшъ:
Tпyстъ на вечeрни:
И$же нaсъ рaди человёкwвъ и3 нaшегw рaди сп7сeніz стр†шныz стrти и3 животворsщій кrтъ, и3 в0льное погребeніе пл0тію и3зв0ливый, хrт0съ и4стинный бGъ нaшъ:
Прокимен, глас 4: Разділи́ша ри́зи Моя́ себі́, / і о оде́жді Моє́й мета́ша жре́бій.
Стих: Бо́же, Бо́же Мой, воньми́ Мі, вску́ю оста́вил М'я єси́?
На відпусті Святих Страстей на утрені:
І́же оплева́нія, і біє́нія, і зауше́нія, і Крест, і смерть претерпі́вий за спасе́ніє ми́ра, Христо́с і́стинний Бог наш:
Відпуст на вечірні:
І́же нас ра́ди челові́ков і на́шего ра́ди спасе́нія стра́шния стра́сті і Животворя́щий Крест, і во́льноє погребе́ніє пло́тію ізво́ливий, Христо́с і́стинний Бог наш: