Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.

Ґрхіерeю и4стинный ї}се хrтE, принесhй себE бGу nц7Y на nлтарЁ кrтномъ жeртву чи1сту, непор0чну, њ нaсъ грёшныхъ, и3 дaвый нaмъ тёло твоE ћсти и3 кр0вь твою2 пи1ти, положи1вый тaинство въ си1лэ д¦а с™aгw, гlг0лz сіE: є3ли1жды ѓще творитE, въ моE воспоминaніе твори1те: молю2 чрез8 кр0вь твою2 дражaйшую, вeлію сп7сeніz нaшегw цёну, молю2 чрез8 сію2 ди1вную и3 неисповёдимую люб0вь, є4юже нaсъ недост0йныхъ тaкw возлюби1лъ є3си2, ћкw њмhлъ є3си2 нaсъ t грэхHвъ нaшихъ кр0вію твоeю: научи1 мz, недост0йнаго рабA твоего2, є3г0же при и3нhхъ твои1хъ даровaніzхъ, въ чи1нъ сщ7eнства, не по дэлHмъ мои1мъ, но по є3ди1нэй твоeй бlгоизв0лилъ є3си2 призвaти млcти: научи1 мz д¦омъ твои1мъ толи1кую тaйну совершaти, сицев0ю чeстію и3 бlгоговёніемъ, сицевhмъ бlгочeстіемъ и3 стрaхомъ, и4миже дост0итъ твори1ти. Сотвори1 мz, гDи ї}се хrтE, бlгодaтію твоeю всегдA њ вели1чествэ тaйны сеS вёровати и3 разумёти, чyвствовати, и3 твeрдw держaти, глаг0лати и3 мhслити тебЁ подоб†ющаz, и3 души2 моeй полє1знаz. Да вни1детъ въ сeрдце моE д¦ъ тв0й бlгjй, гласsй безглaснэ, гlг0лzй всsку и4стину толи1кихъ тaинствъ, ±же ўглуби1шасz ѕэлw2, и3 бжcтвеннымъ прикровє1на кр0вомъ. Мн0гагw рaди млcрдіz твоегw2 бlговоли2 мнЁ, нhнэ и3 всегдA чи1стымъ сeрдцемъ и3 мhслію, слyжбы совершaти сщ7еннодёйствіе. Њчи1сти сeрдце t нечи1стыхъ, мeрзскихъ, прaздныхъ, и3 врeдныхъ помышлeній: њгради2, с™hхъ ѓгGлъ вёрнымъ хранeніемъ и3 крёпкимъ њполчeніемъ: да врази2 всёхъ бlгъ посрaмлени tбэжaтъ си1лою толи1кагw тaинства: и3 рук0ю с™aгw ѓгGла твоегw2 tстaви t менE, хrтE м0й, и3 t всёхъ рабHвъ твои1хъ дyха гордhни, тщеслaвіz, зaвисти, ћрости, блудA, нечистоты2, невёріz и3 хулы2: да постыдsтсz гонsщіи нaсъ, и3 да поги1бнутъ погуби1ти нaсъ тщaщіисz.

ЦRю2 си1лъ, чcтоты2 и3 цэломyдріz люби1телю, б9е, рос0ю свhше блгcловeніz твоегw2, погаси2 въ пл0ти моeй вeсь плaмень стрaстный, ћкw да живeтъ во мнЁ всецёлаz души2 и3 тёла чистотA, съ пр0чіими даров†ніи твои1ми, тебЁ въ прaвдэ пріsтными: да тёломъ несквeрнымъ, и3 сeрдцемъ чи1стымъ возмогY тебЁ принести2 жeртву хвалeніz, съ коли1кимъ сeрдца сокрушeніемъ, слeзъ и3зліsніемъ, съ каков0ю п0честію и3 стрaхомъ, въ коли1кой пл0ти и3 дyха чистотЁ, сіE пренбcное бжcтвенное д0лжнw є4сть совершaтисz приношeніе, и3дёже тёло твоE сущeственнэ ћстсz, и3 кр0вь твоS сущeственнэ піeтсz, и3дёже гHрнzz дHльнимъ совокуплsютсz, и3дёже самоли1чнэ предстоsтъ ѓгGли, и3дёже їерeй и3 жeртва чудeснэ и3 неизречeннэ, ты2 сaмъ предложeнный. И# кто2 дост0йнэ сіE совершaти возм0жетъ, ѓще не ты2 сaмъ, всемогjй гDи, приносsщаго дост0йна сотвори1ши; Вёмъ, и3 и4стиннw и3звёстенъ є4смь, и3 сіE млcрдію твоемY и3сповёдую: ћкw нёсмь дост0инъ, мн0жества рaди грэхHвъ и3 безчи1сленныхъ прегрэшeній мои1хъ, къ толи1кимъ тaйнамъ приступи1ти: но вёмъ вои1стинну, и3 вёрую t всегw2 сeрдца, и3 ўсты2 и3сповёдую, ћкw си1ленъ мS є3си2 ўдост0ити: сaмъ є3ди1нъ, въ беззак0ніихъ зачaтаго и3 рождeннаго, могjй њчи1стити. Рaди сегw2 всемогyщества твоегw2 тебE молю2: бlговоли2 мнЁ грёшному нбcную сію2 жeртву со стрaхомъ и3 трeпетомъ, чи1стою с0вэстію, слeзъ и3зліsніемъ, въ рaдости д¦0внэй и3 весeліи бжcтвенномъ, приноси1ти: да њщути1тъ ќмъ м0й бlжeнную пришeствіz твоегw2 слaдость и3 њполчeніе с™hхъ ѓгGлъ твои1хъ џкрестъ менE.

Ѓзъ бо, гDи, поминaz сп7си1тєльныz тво‰ стrти, ко nлтарю2 твоемY приступaю, ѓще и3 недост0йный, да принесY тебЁ жeртву, t тебE прeданную, и3 приноси1тисz въ воспоминaніе твоE њ сп7сeніи нaшемъ ўстaвленную. Пріими2 ќбw сію2, молю1 тz, б9е м0й, њ цRкви с™ёй твоeй, и3 њ всёхъ лю1дехъ, и5хже чcтн0ю твоeю снабдёлъ є3си2 кр0вію: и3 занeже мS грёшника междY тоб0ю и3 џнэми срeдственна ходaтаz бhти восхотёлъ є3си2, ѓще бlги1хъ дёлъ во мнЁ свидётельства не њбрэтaеши, служeніz примирeніz ввёреннагw мнЁ да не tречeшисz: ћкw да не моегw2 рaди недост0инства, цэны2 сп7сeніz своегw2 tщетsтсz, и4хже рaди сaмъ сп7си1тельнаz жeртва и3 и3скуплeніе и3зв0лилъ є3си2 бhти.

ПриношY ќбw, гDи: ѓще бlговоли1ши млcтивнw призрёти: скHрби людeй, плэнeнныхъ воздых†ніz, страд†ніz ўб0гихъ, н{жды путешeствующихъ, немощнhхъ скHрби, стaрыхъ нeмwщи, рыд†ніz младeнєцъ, њбёты дёвъ, моли6твы вдHвъ, и3 сирHтъ ўмилeніе. Тh бо ми1луеши вс‰, и3 ничт0же t тебE создaнныхъ презирaеши. Помzни2, кjй є4сть состaвъ нaшъ, ћкw ты2 nц7ъ нaшъ є3си2: не прогнёвайсz на ны2 ѕэлw2, ни ўтрHбы щедр0тъ твои1хъ затвори2 t нaсъ, гDи: не бо2 въ прaвдахъ нaшихъ и3зливaемъ моли6твы нaшz пред8 лицeмъ твои1мъ, но въ щедр0тахъ твои1хъ мн0гихъ. Tими2 t нaсъ, гDи, беззакHніz н†ша, и3 nгнeмъ с™aгw твоегw2 д¦а въ нaсъ млcтивнэ и3спепели2: tими2 сeрдце кaменное t пл0ти нaшеz, и3 дaждь сeрдце пл0тzное, боsщеесz тебE, лю1бzщее, почитaющее, тебЁ послёдующее, и3 тоб0ю питaющеесz. Пр0симъ, вLко, щедрHты тво‰, да лицeмъ свётлымъ на достоsніе твоE, и4мени твоемY с™0му служeніz њжидaющее, воззрёти бlговоли1ши: и3 да ни є3ди1нагw же моли1тва, ни є3ди1нагw прошeніе tриновeно бyдетъ: ты2 нaсъ научи2 моли1тисz, є4же и3 сaмъ гот0въ слhшиши, и3 проси6маz млcтивнэ и3сполнsеши.

М0лимъ тS, џ§е с™hй, њ душaхъ вёрныхъ престaвльшихсz, ћкw да бyдетъ и5мъ во и3збавлeніе, сп7сeніе, tрaду, и3 вёчное весeліе, сіE вели1кое бlгочeстіz тaинство: гDи б9е м0й, бyди и5мъ днeсь всецёлое и3 совершeнное ўтэшeніе, t тебE хлёба и4стиннагw, живaгw, съ нб7сE сшeдшагw, и3 даю1щагw жив0тъ мjрови, t пл0ти твоеS с™hz, ѓгнца несквeрна, взeмлющагw грэхи2 мjра. Нап0й и5хъ пот0комъ бlгости твоеS, t прободeннаго твоегw2 ребрA на кrтЁ и3стeкшимъ, да тёмъ возвеселeни, рaдуютсz во хвалЁ и3 слaвэ твоeй с™ёй.

Молю2 гDи, бlгость твою2: да пріи1детъ на хлёбъ сeй и3 чaшу сію2 и3сполнeніе бжcтвA твоегw2, да сни1детъ тaкожде, гDи, с™aгw твоегw2 д¦а џбразъ неви1димый, и3 непостижи1маz слaва, ћкоже прeжде на жє1ртвы nтцє1въ схождaше, и4же и3 приношє1ніz сі‰ н†ша, да сотвори1тъ тёло и3 кр0вь твою2, и3 менE недост0йнаго служи1телz твоего2 толи1кое совершaти научи1тъ тaинство: ћкw да бlгопріsтнэ и3 ми1лостивнэ пріи1меши t рyкъ мои1хъ жeртву во сп7сeніе всёхъ живhхъ и3 мeртвыхъ.

Молю1 тz, гDи, самaгw рaди с™hхъ тёла и3 кр0ве твоеS тaинства, и4миже всегдA въ хрaмэ твоeмъ питaеми и3 напаsеми, њчищaеми, њсщ7aеми и3 њбожaеми бывaемъ: да си1лою твоeю ўкрэплeнъ, бlг0ю с0вэстію ко nлтарю2 твоемY приходS, сі‰ нбcнаz т†инства и3мёю въ себЁ въ жив0тъ и3 сп7сeніе, по словеси2 с™0му твоемY: хлёбъ, є3г0же ѓзъ дaмъ, пл0ть моS є4сть, ю4же ѓзъ дaмъ за жив0тъ мjра: kдhй мS, и3 т0й жи1въ бyдетъ менE рaди. Хлёбе сладчaйшій, ўврачyй ўстнЁ сeрдца моегw2, да чyвствую во мнЁ любвE твоеS слaдость: и3сцэли2 всsкъ недyгъ, да кромЁ тебE, ник0еzже пожелaю красоты2. Хлёбе чcтёйшій, всsкіz слaдости и3 бlгов0ніz преисп0лнене, вни1ди въ сeрдце моE и3 слaдостію бlгов0ніz твоегw2 нап0лни внyтрєннzz души2 моеS. Тоб0ю питaютсz ѓгGли на нб7си2 преизоби1льнw: да насhтитсz по си1лэ своeй тоб0ю и3 пришлeцъ человёкъ на земли2. Хлёбе с™hй, хлёбе живhй, хлёбе возжделённе, сходsй съ нб7сE, и3 даsй жив0тъ мjрови, вни1ди въ сeрдце моE, и3 њчи1сти мS t всsкіz сквeрны пл0ти и3 дyха: вни1ди въ дyшу мою2, внэyду и3 внутрьyду њсщ7az и3 просвэщaz: бyди моeй хранeніе всегдaшнее души2, и3 тёла здрaвіе. Tжени2 t менE находsщихъ на мS, да бэжaтъ t лицA твоегw2 ненави1дzщіи мS: да тоб0ю њграждeнъ, съ тоб0ю прейдY въ вёчное твоE цrтвіе, и3дёже не покровeннэ, но лицeмъ къ лицY тебE ќзримъ, є3гдA предaси цrтво бGу и3 nц7Y, да бyдетъ бGъ всsчєскаz во всёхъ. До нhнэ ѓлчу и3 жaжду, но тогдA насhщусz, внегдA kви1тъ ми сz слaва твоS, въ нeйже цrтвуеши со nц7eмъ и3 с™hмъ д¦омъ, во вёки. Ґми1нь.

Архієре́ю і́стинний Ісу́се Христе́, принеси́й Себе́ Бо́гу Отцю́ на олтарі́ кре́стном же́ртву чи́сту, непоро́чну, о нас грі́шних, і да́вий нам ті́ло Твоє́ я́сти і кров Твою́ пи́ти, положи́вий Та́їнство в си́лі Ду́ха Свята́го, глаго́ля сіє́: "єли́жди а́ще творите́, в Моє́ воспомина́ніє творі́те", — молю́ чрез кров Твою́ дража́йшую, ве́лію спасе́нія на́шего ці́ну, молю́ чрез сію́ ди́вную і неіспові́димую любо́в, є́юже нас недосто́йних та́ко возлюби́л єси́, я́ко оми́л єси́ нас от гріхо́в на́ших кро́вію Твоє́ю: научи́ м'я, недосто́йнаго раба́ Твоєго́, єго́же при іни́х Твої́х дарова́ніях, в чин свяще́нства, не по діло́м мої́м, но по єди́ній Твоє́й благоізво́лил єси́ призва́ти ми́лості; научи́ м'я Ду́хом Твої́м толи́кую та́йну соверша́ти, сицево́ю че́стію і благогові́нієм, сицеви́м благоче́стієм і стра́хом, ї́миже досто́їть твори́ти. Сотвори́ м'я, Го́споди Ісу́се Христе́, благода́тію Твоє́ю всегда́ о вели́честві та́йни сея́ ві́ровати і разумі́ти, чу́вствовати, і тве́рдо держа́ти, глаго́лати і ми́слити Тебі́ подоба́ющая, і душі́ моє́й поле́зная. Да вни́деть в се́рдце моє́ Дух Твой благи́й, глася́й безгла́сні, глаго́ляй вся́ку і́стину толи́ких та́їнств, я́же углуби́шася зіло́, і боже́ственним прикрове́на кро́вом. Мно́гаго ра́ди милосе́рдія Твоєго́ благоволи́ мні, ни́ні і всегда́ чи́стим се́рдцем і ми́слію, слу́жби соверша́ти священноді́йствіє. Очи́сти се́рдце от нечи́стих, ме́рзских, пра́здних, і вре́дних помишле́ній; огради́, святи́х А́нгел ві́рним хране́нієм і крі́пким ополче́нієм; да вразі́ всіх благ посра́млені отбіжа́ть си́лою толи́каго Та́їнства: і руко́ю свята́го А́нгела Твоєго́ отста́ви от мене́, Христе́ мой, і от всіх рабо́в Твої́х ду́ха горди́ні, тщесла́вія, за́висти, я́рости, блуда́, нечистоти́, неві́рія і хули́; да постидя́ться гоня́щії нас, і да поги́бнуть погуби́ти нас тща́щіїся.

Царю́ сил, чистоти́ і цілому́дрія люби́телю, Бо́же, росо́ю сви́ше благослове́нія Твоєго́, погаси́ в пло́ті моє́й весь пла́мень стра́стний, я́ко да живе́ть во мні всеці́лая душі́ і ті́ла чистота́, с про́чіїми дарова́нії Твої́ми, Тебі́ в пра́вді прия́тними; да ті́лом нескве́рним, і се́рдцем чи́стим возмогу́ Тебі́ принести́ же́ртву хвале́нія, с коли́ким се́рдця сокруше́нієм, слез ізлія́нієм, с каково́ю по́честію і стра́хом, в коли́кой пло́ті і ду́ха чистоті́, сіє́ пренебе́сноє Боже́ственноє до́лжно єсть соверша́тися приноше́ніє, іді́же ті́ло Твоє́ суще́ственні я́сться, і кров Твоя́ суще́ственні піє́ться, іді́же го́рняя до́льним совокупля́ються, іді́же самоли́чні предстоя́ть А́нгели, іді́же ієре́й і же́ртва чуде́сні і неізрече́нні, Ти Сам предложе́нний. І кто досто́йні сіє́ соверша́ти возмо́жеть, а́ще не Ти Сам, всемоги́й Го́споди, принося́щаго досто́йна сотвори́ши? Вім, і і́стинно ізві́стен єсьм, і сіє́ милосе́рдію Твоєму́ іспові́дую; я́ко нісьм досто́їн, мно́жества ра́ди гріхо́в і безчи́сленних прегріше́ній мої́х, к толи́ким та́йнам приступи́ти; но вім воі́стину, і ві́рую от всего́ се́рдця, і усти́ іспові́дую, я́ко си́лен м'я єси́ удосто́їти; Сам єди́н, в беззако́ніїх зача́таго і рожде́ннаго, моги́й очи́стити. Ра́ди сего́ всемогу́щества Твоєго́ Тебе́ молю́: благоволи́ мні грі́шному небе́сную сію́ же́ртву со стра́хом і тре́петом, чи́стою со́вістію, слез ізлія́нієм, в ра́дості духо́вній і весе́лії боже́ственном, приноси́ти; да ощути́ть ум мой блаже́нную прише́ствія Твоєго́ сла́дость і ополче́ніє святи́х А́нгел Твої́х о́крест мене́.

Аз бо, Го́споди, помина́я спаси́тельния Твоя́ стра́сті, ко олтарю́ Твоєму́ приступа́ю, а́ще і недосто́йний, да принесу́ Тебі́ же́ртву, от Тебе́ пре́данную, і приноси́тися в воспомина́ніє Твоє́ о спасе́нії на́шем уста́вленную. Прийми́ у́бо сію́, молю́ Тя, Бо́же мой, о Це́ркві святі́й Твоє́й, і о всіх лю́дех, ї́хже Честно́ю Твоє́ю снабді́л єси́ кро́вію; і зане́же м'я, грі́шника, между́ Тобо́ю і о́німи сре́дственна хода́тая би́ти восхоті́л єси́, а́ще благи́х діл во мні свиді́тельства не обріта́єши, служе́нія примире́нія вві́реннаго мні да не отрече́шися: я́ко да не моєго́ ра́ди недосто́їнства, ціни́ спасе́нія своєго́ отщетя́ться, ї́хже ра́ди Сам спаси́тельная же́ртва і іскупле́ніє ізво́лил єси́ би́ти.

Приношу́ у́бо, Го́споди, а́ще благоволи́ши ми́лостивно призрі́ти, ско́рбі люде́й, пліне́нних воздиха́нія, страда́нія убо́гих, ну́жди путеше́ствующих, немощни́х ско́рбі, ста́рих не́мощі, рида́нія младе́нець, обі́ти дів, моли́тви вдов, і сиро́т умиле́ніє. Ти бо ми́луєши вся, і нічто́же от Тебе́ созда́нних презира́єши. Пом'яни́, кий єсть соста́в наш, я́ко Ти Оте́ць наш єси́; не прогні́вайся на ни зіло́, ні утро́би щедро́т Твої́х затвори́ от нас, Го́споди; не бо в пра́вдах на́ших ізлива́єм моли́тви на́ша пред лице́м Твої́м, но в щедро́тах Твої́х мно́гих. Отими́ от нас, Го́споди, беззако́нія на́ша, і огне́м Свята́го Твоєго́ Ду́ха в нас ми́лостивні іспепели́; отими́ се́рдце ка́менноє от пло́ті на́шея, і даждь се́рдце пло́тяноє, боя́щеєся Тебе́, лю́б'ящеє, почита́ющеє, Тебі́ послі́дующеє, і Тобо́ю пита́ющеєся. Про́сим, Влади́ко, щедро́ти Твоя́, да лице́м сві́тлим на достоя́ніє Твоє́, і́мені Твоєму́ свято́му служе́нія ожида́ющеє, воззрі́ти благоволи́ши; і да ні єди́наго же моли́тва, ні єди́наго проше́ніє отринове́но бу́деть; Ти нас научи́ моли́тися, є́же і Сам гото́в сли́шиши, і проси́мая ми́лостивні ісполня́єши.

Мо́лим Тя, О́тче Святи́й, о душа́х ві́рних преста́вльшихся, я́ко да бу́деть їм во ізбавле́ніє, спасе́ніє, отра́ду, і ві́чноє весе́ліє, сіє́ вели́коє благоче́стія Та́їнство; Го́споди Бо́же мой, бу́ди їм днесь всеці́лоє і соверше́нноє утіше́ніє, от Тебе́, Хлі́ба І́стиннаго, Жива́го, с Небесе́ сше́дшаго, і даю́щаго живо́т ми́рові, от пло́ті Твоєя́ святи́я, а́гнця нескве́рна, взе́млющаго гріхи́ ми́ра. Напо́й їх пото́ком бла́гости Твоєя́, от прободе́ннаго Твоєго́ ребра́ на Кресті́ істе́кшим, да тім возвеселе́ни, ра́дуються во хвалі́ і сла́ві Твоє́й святі́й.

Молю́ Го́споди, бла́гость Твою́: да при́йдеть на хліб сей і ча́шу сію́ ісполне́ніє Божества́ Твоєго́, да сни́деть та́кожде, Го́споди, Свята́го Твоєго́ Ду́ха о́браз неви́димий, і непостижи́мая сла́ва, я́коже пре́жде на же́ртви отце́в схожда́ше, і́же і приноше́нія сія́ на́ша, да сотвори́ть ті́ло і кров Твою́, і мене́ недосто́йнаго служи́теля Твоєго́ толи́коє соверша́ти научи́ть Та́їнство; я́ко да благоприя́тні і ми́лостивні при́ймеши от рук мої́х же́ртву во спасе́ніє всіх живи́х і ме́ртвих.

Молю́ Тя, Го́споди, сама́го ра́ди святи́х ті́ла і кро́ве Твоєя́ Та́їнства, ї́миже всегда́ в хра́мі Твоє́м пита́ємі і напая́ємі, очища́ємі, освяща́ємі і обожа́ємі бива́єм; да си́лою Твоє́ю укріпле́н, благо́ю со́вістію ко олтарю́ Твоєму́ приходя́, сія́ Небе́сная Та́їнства імі́ю в себі́ в живо́т і спасе́ніє, по словесі́ свято́му Твоєму́: хліб, єго́же Аз дам, плоть Моя́ єсть, ю́же Аз дам за живо́т ми́ра; яди́й М'я, і той жив бу́деть Мене́ ра́ди. Хлі́бе Сладча́йший, уврачу́й устні́ се́рдця моєго́, да чу́вствую во мні любве́ Твоєя́ сла́дость; ісціли́ всяк неду́г, да кромі́ Тебе́, ніко́єяже пожела́ю красоти́. Хлі́бе Чисті́йший, вся́кия сла́дости і благово́нія преіспо́лнене, вни́ди в се́рдце моє́ і сла́достію благово́нія Твоєго́ напо́лни вну́тренняя душі́ моєя́. Тобо́ю пита́ються А́нгели на Небесі́ преізоби́льно; да наси́титься по си́лі своє́й Тобо́ю і пришле́ць челові́к на землі́. Хлі́бе Святи́й, Хлі́бе Живи́й, Хлі́бе Возжделі́нне, сходя́й с Небесе́, і дая́й живо́т ми́рові, вни́ди в се́рдце моє́, і очи́сти м'я от вся́кия скве́рни пло́ті і ду́ха; вни́ди в ду́шу мою́, вніу́ду і внутру́ду освяща́я і просвіща́я; бу́ди моє́й хране́ніє всегда́шнєє душі́, і ті́ла здра́віє. Отжени́ от мене́ находя́щих на м'я, да біжа́ть от лиця́ Твоєго́ ненави́дящії м'я; да Тобо́ю огражде́н, с Тобо́ю прейду́ в ві́чноє Твоє́ Ца́рствіє, іді́же не покрове́нні, но лице́м к лицю́ Тебе́ у́зрим, єгда́ преда́си Ца́рство Бо́гу і Отцю́, да бу́деть Бог вся́чеськая во всіх. До ни́ні а́лчу і жа́жду, но тогда́ наси́щуся, внегда́ яви́ть мі ся сла́ва Твоя́, в не́йже ца́рствуєши со Отце́м і святи́м Ду́хом, во ві́ки. Амі́нь.