Мlтвэ же скончaвшейсz, діaконъ глаг0летъ ко сщ7eннику, показyzй къ вост0ку десни1цею, держS вкyпэ и3 nрaрь треми2 пє1рсты:
Бlгослови2, владhко, с™hй вх0дъ.
И# сщ7eнникъ, бlгословлsz, глаг0летъ:
Бlгословeнъ вх0дъ с™hхъ твои1хъ, всегдA, нhнэ и3 при1снw и3 во вёки вэкHвъ.
Діaконъ: Ґми1нь.
Діaконъ возглашaетъ: Премyдрость, пр0сти.
Ли1къ же: Свёте ти1хій с™hz слaвы, / безсмeртнагw, nц7A нбcнагw, / с™aгw бlжeннагw, ї}се хrтE, / пришeдше на зaпадъ с0лнца, / ви1дэвше свётъ вечeрній, / поeмъ nц7A, сн7а, и3 с™aго д¦а, бGа. / Дост0инъ є3си2 во вс‰ временA / пётъ бhти глaсы препод0бными, / сн7е б9ій, жив0тъ даsй: / тёмже мjръ тS слaвитъ.
По вх0дэ же, положи1въ nбhчный діaконъ, aще же нёсть сщ7eнникъ, глаг0летъ прокjменъ днE.
Після закінчення молитви диякон промовляє до священника, показуючи правою рукою на схід і тримаючи водночас орар трьома пальцями:
Благослови́, влади́ко, святи́й вход.
І священник, благословляючи, промовляє:
Благослове́н вход святи́х Твої́х всегда́, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в.
Диякон: Амі́нь.
Диякон виголошує: Прему́дрость, про́сті.
Хор: Сві́те ти́хий святи́я сла́ви, / Безсме́ртнаго Отця́ Небе́снаго, / Свята́го Блаже́ннаго, Ісу́се Христе́, / прише́дше на за́пад со́лнця, / ви́дівше світ вече́рній, / поє́м Отця́, Си́на і Свята́го Ду́ха, Бо́га. / Досто́їн єси́ во вся времена́ / піт би́ти гла́си преподо́бними, / Си́не Бо́жий, живо́т дая́й; / ті́мже мир Тя сла́вить.
Після входу, здійснивши звичайний поклін, диякон, або якщо його немає, священник, виголошує прокимен дня.