Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.

Вёдомо же бyди, ћкw бlгословeнный хлёбъ є4сть помогaтельный t всsкихъ ѕHлъ, ѓще съ вёрою пріeмлетсz.

И# сE тебЁ вёдомо бyди, q їерeе! и3 блюди2, да сохрани1ши: є3лeй сeй бlгословeнный втор0е да не бlгослови1ши, ни віно2, ни пшени1цу, нижE хлёбы на втор0мъ бдёніи: но ѓще вельми2 мaлw, нHваz не u5 бlгословє1ннаz представлsй. є3лeй же сeй, є3г0же бlгослови1лъ є3си2, ѓще є4сть їкwностaсъ, на цэловaніи џбраза, лю1ди знaменай. м0жеши же и3 въ брaшнахъ снёсти: він0 же и3спи1ти со бlгоговёніемъ, nбaче ћкоже бlгословє1наz. хлёбы же на раздаsніи дwры2 раздроби1въ раздавaй, и3ли2 въ домY чeстнw на трапeзэ прeжде џбщихъ брaшенъ ћждь: пшени1цу же и3ли2 сёй, и3ли2 со и3н0ю и3змели2, и3 съ благодарeніемъ и3ждиви2. Літургисaти же си1ми хлёбами, и3ли2 він0мъ, да не дeрзнеши, по прaвилу номоканHнному њ свzщеннодёйствіи.

Во и3ны6z же дни2, ѓще нёсть прaзднества комY, твори1тсz на вечeрни си1це:

По вели1кой є3ктеніи2 каfjсма рzдовaz, и3 по каfjсмэ є3ктеніA мaлаz. И# на ГDи воззвaхъ, стіхи6ры.

Свёте ти1хій с™hz слaвы, / безсмeртнагw, nц7A нбcнагw, / с™aгw бlжeннагw, ї}се хrтE, / пришeдше на зaпадъ с0лнца, / ви1дэвше свётъ вечeрній, / поeмъ nц7A, сн7а, и3 с™aго д¦а, бGа. / Дост0инъ є3си2 во вс‰ временA / пётъ бhти глaсы препод0бными, / сн7е б9ій, жив0тъ даsй: / тёмже мjръ тS слaвитъ.

И# прокjменъ днE: и3ли2, Ґллилyіа.

Тaже: Спод0би гDи въ вeчеръ сeй без8 грэхA сохрани1тисz нaмъ. / бlгословeнъ є3си2 гDи б9е nтє1цъ нaшихъ, / и3 хвaльно и3 прослaвлено и4мz твоE во вёки, ґми1нь. / бyди гDи, млcть твоS на нaсъ, ћкоже ўповaхомъ на тS. / бlгословeнъ є3си2 гDи, научи1 мz њправдaніємъ твои6мъ. / бlгословeнъ є3си2 вLко, вразуми1 мz њправдaніємъ твои6мъ. / бlгословeнъ є3си2 с™hй, просвэти1 мz њправдaніи твои1ми. / гDи, млcть твоS во вёкъ, дёлъ рукY твоє1ю не прeзри: / тебЁ подобaетъ хвалA, тебЁ подобaетъ пёніе, / тебЁ слaва подобaетъ, nц7Y и3 сн7у и3 с™0му д¦у, / нhнэ и3 при1снw и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь.

И# є3ктеніA:

Діaконъ: И#сп0лнимъ вечeрнюю моли1тву нaшу гDви.

Ли1къ: ГDи поми1луй.

Заступи2, спаси2, поми1луй и3 сохрани2 нaсъ б9е, твоeю бlгодaтію.

Ли1къ: ГDи поми1луй.

Вeчера всегw2 совершeнна, свsта, ми1рна и3 безгрёшна, ў гDа пр0симъ.

Ли1къ: Подaй гDи.

ЃгGла ми1рна, вёрна настaвника, храни1телz дyшъ и3 тэлeсъ нaшихъ, ў гDа пр0симъ.

Ли1къ: Подaй гDи.

Прощeніz и3 њставлeніz грэхHвъ и3 прегрэшeній нaшихъ, ў гDа пр0симъ.

Ли1къ: Подaй гDи.

Д0брыхъ и3 полeзныхъ душaмъ нaшымъ, и3 ми1ра мjрови, ў гDа пр0симъ.

Ли1къ: Подaй гDи.

Пр0чее врeмz животA нaшегw въ ми1рэ и3 покаsніи скончaти, ў гDа пр0симъ.

Ли1къ: Подaй гDи.

Хrтіaнскіz кончи1ны животA нaшегw, безболёзнены, непостhдны, ми1рны и3 д0брагw tвёта на стрaшнэмъ суди1щи хrт0вэ пр0симъ.

Ли1къ: Подaй гDи.

Прес™yю, пречcтую, пребlгословeнную, слaвную вLчцу нaшу бцdу и3 приснодв7у мRjю со всёми с™hми помzнyвше сaми себE, и3 дрyгъ дрyга, и3 вeсь жив0тъ нaшъ хrтY бGу предади1мъ.

Ли1къ: ТебЁ гDи.

И# сщ7eнникъ возглашaетъ:

Ћкw бlгъ и3 чlвэколю1бецъ бGъ є3си2, и3 тебЁ слaву возсылaемъ, nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ.

Ли1къ: Ґми1нь.

Сщ7eнникъ: Ми1ръ всBмъ.

Ли1къ: И# д¦ови твоемY.

Діaконъ: Главы6 нaшz гDви прикл0нимъ.

Ли1къ: ТебЁ гDи.

ГDи б9е нaшъ, приклони1вый нб7сA и3 сошeдый на спасeніе р0да человёческагw, при1зри на рабы6 тво‰, и3 на достоsніе твоE. тебё бо стрaшному и3 чlвэколю1бцу судіи2, твои2 раби2 поклони1ша главы6, сво‰ же покори1ша вы6z, не t человBкъ њжидaюще п0мощи, но твоеS просsще ми1лости, и3 твоегw2 чaюще спасeніz: ±же сохрани2 на всsкое врeмz, и3 по настоsщемъ вeчерэ и3 въ приходsщую н0щь, t всsкагw врагA, t всsкагw проти1внагw дёйства діaвольскагw, и3 t помышлeній сyетныхъ, и3 воспоминaній лукaвыхъ.

Тaже возглашaетъ сщ7eнникъ:

Бyди держaва цrтвіz твоегw2 благословeна и3 препрослaвлена, nц7A и3 сн7а, и3 с™aгw д¦а, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ.

Ли1къ: Ґми1нь.

И# на стіх0внэ стіхи6ры: и3: Нhнэ tпущaеши рабA твоего2, вLко, / по глаг0лу твоемY, съ ми1ромъ: / ћкw ви1дэста џчи мои2 сп7сeніе твоE, / є4же є3си2 ўгот0валъ пред8 лицeмъ всёхъ людeй, / свётъ во tкровeніе kзhкwвъ, / и3 слaву людeй твои1хъ ї}лz.

Чтeцъ: С™hй б9е, с™hй крёпкій, с™hй безсмeртный, поми1луй нaсъ [три1жды].

Слaва, и3 нhнэ...

Прес™az трbце, поми1луй нaсъ: гDи, њчи1сти грэхи2 нaшz: вLко, прости2 беззакHніz н†ша: с™hй, посэти2 и3 и3сцэли2 нeмwщи нaшz, и4мене твоегw2 рaди.

ГDи, поми1луй [три1жды].

Слaва, и3 нhнэ...

Џ§е нaшъ, и4же є3си2 на нб7сёхъ, да с™и1тсz и4мz твоE, да пріи1детъ цrтвіе твоE, да бyдетъ в0лz твоS, ћкw на нб7си2 и3 на земли2. Хлёбъ нaшъ насyщный дaждь нaмъ днeсь: и3 њстaви нaмъ д0лги нaшz, ћкоже и3 мы2 њставлsемъ должникHмъ нaшымъ: и3 не введи2 нaсъ во и3скушeніе, но и3збaви нaсъ t лукaвагw.

Сщ7eнникъ: Ћкw твоE є4сть цrтво, и3 си1ла, и3 слaва, nц7A, и3 сн7а, и3 с™aгw д¦а, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ.

Ли1къ: Ґми1нь.

И# тропари2 по ўстaву чи1на. И# пот0мъ є3ктеніA:

Поми1луй нaсъ б9е, по вели1цэй ми1лости твоeй, м0лимъ ти сz, ўслhши, и3 поми1луй.

Ли1къ: ГDи поми1луй [три1жды].

Е#щE м0лимсz њ господи1нэ и3 nтцЁ нaшемъ бlжeннэйшемъ митрополjтэ [и3ли2: с™ёйшемъ патріaрсэ*] [и4м>къ], и3 њ господи1нэ нaшемъ высокопреwсщ7eннэйшемъ митрополjтэ [и3ли2: ґрхіепcкпэ, и3ли2: преwсщ7eннэйшемъ є3пcкпэ] [и4м>къ], и3 њ всeй во хrтЁ брaтіи нaшей.

Ли1къ: ГDи поми1луй [три1жды].

Е#щE м0лимсz њ богохрани1мэй странЁ нaшей, властeхъ и3 в0инствэ є3S, да ти1хое и3 безм0лвное житіE поживeмъ во всsкомъ бlгочeстіи и3 чтcотЁ.

Ли1къ: ГDи поми1луй [три1жды].

Е#щE м0лимсz њ бlжeнныхъ и3 приснопaмzтныхъ создaтелехъ с™aгw хрaма сегw2 [ѓще во њби1тели: с™hz nби1тели сеS] и3 њ всёхъ преждепочи1вшихъ nц7ёхъ и3 брaтіzхъ, здЁ лежaщихъ и3 повсю1ду правослaвныхъ.

Ли1къ: ГDи поми1луй [три1жды].

Е#щE м0лимсz њ ми1лости, жи1зни, ми1рэ, здрaвіи, спасeніи, посэщeніи, прощeніи и3 њставлeніи грэхHвъ рабHвъ б9іихъ, брaтіи с™aгw хрaма сегw2 [ѓще во њби1тели: с™hz nби1тели сеS].

Ли1къ: ГDи поми1луй [три1жды].

Е#щE м0лимсz њ плодоносsщихъ и3 добродёющихъ во с™ёмъ и3 всечестнёмъ хрaмэ сeмъ, труждaющихсz, пою1щихъ и3 предстоsщихъ лю1дехъ, њжидaющихъ t тебE вели1кіz и3 богaтыz млcти.

Ли1къ: ГDи поми1луй [три1жды].

Возглашaетъ сщ7eнникъ:

Ћкw ми1лостивъ и3 человэколю1бецъ бGъ є3си2, и3 тебЁ слaву возсылaемъ, nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ.

Ли1къ: Ґми1нь.

По возглaсэ же їерeй глаг0летъ: Премyдрость.

Ли1къ же: Бlгослови2.

Їерeй: Сhй бlгословeнъ хrт0съ бGъ нaшъ, всегдA, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ.

Ли1къ: Ґми1нь. Ўтверди2 б9е, с™yю правослaвную вёру, правослaвныхъ хрістіaнъ, во вёкъ вёка.

Їерeй: Прес™az бцdе, спаси2 нaсъ.

Ли1къ: ЧCтнёйшую херув‡мъ, / и3 слaвнэйшую без8 сравнeніz сераф‡мъ, / без8 и3стлёніz бGа сл0ва р0ждшую, / сyщую бцdу тS величaемъ.

Їерeй: Слaва тебЁ, хrтE б9е, ўповaніе нaше, слaва тебЁ.

Ли1къ: Слaва, и3 нhнэ...

Їерeй же, њбрати1всz њ с™hхъ дверeй на зaпадъ къ лю1демъ, глаг0летъ tпyстъ, и3 поминaетъ с™aго, є3мyже слyжба поeтсz:

[Воскресhй и3з8 мeртвыхъ] хrт0съ и4стинный бGъ нaшъ, моли1твами пречcтыz своеS м™ре, с™hхъ слaвныхъ и3 всехвaльныхъ ґпcлwвъ, и3 с™aгw [и4м>къ, є3гHже є4сть хрaмъ, и3 є3гHже є4сть дeнь], с™hхъ прaведныхъ бGоoц7ъ їwакjма и3 ѓнны, и3 всёхъ с™hхъ, поми1луетъ и3 спасeтъ нaсъ, ћкw блaгъ и3 чlвэколю1бецъ.

И# ли1къ поeтъ многолётіе.

Ѓще же є4сть м7-ца, и3ли2 и4нъ п0стъ, и3 Ґллилyіа пёто, глаг0ли тропари2, во глaсъ д7: Бцdе дв7о рaдуйсz, / бlгодaтнаz мRjе, гDь съ тоб0ю: / бlгословeна ты2 въ женaхъ, и3 бlгословeнъ пл0дъ чрeва твоегw2, / ћкw сп7са родилA є3си2 дyшъ нaшихъ [покл0нъ є3ди1нъ].

Слaва nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у.

Кrти1телю хrт0въ, всёхъ нaсъ помzни2, / да и3збaвимсz t беззак0ній нaшихъ: / тебё бо дадeсz бlгодaть моли1тисz за ны2 [покл0нъ є3ди1нъ].

И# нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь.

Моли1те за ны2 с™jи ґпcли, с™jи вси2, / да и3збaвимсz t бёдъ и3 скорбeй: / вaсъ бо тє1плыz предстaтели ко сп7су стzжaхомъ [покл0нъ є3ди1нъ].

Под8 твоE бlгоутр0біе прибэгaемъ бцdе, / молє1ніz н†ша не прeзри во њбстоsніи, / но t бёдъ и3збaви ны2 є3ди1на чcтаz, є3ди1на бlгословeннаz [без8 покл0на].

Тaже, ГDи поми1луй [м7]. Слaва, и3 нhнэ... ЧCтнёйшую херув‡мъ, / и3 слaвнэйшую без8 сравнeніz сераф‡мъ, / без8 и3стлёніz бGа сл0ва р0ждшую, / сyщую бцdу тS величaемъ. И$менемъ гDнимъ бlгослови2, џтче.

Сщ7eнникъ: Сhй бlгословeнъ хrт0съ бGъ нaшъ, всегдA, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ.

Ли1къ: Ґми1нь. Нбcный цRю2, вёру ўтверди2, kзhки ўкроти2, мjръ ўмири2, с™hй хрaмъ сeй [и3ли2: с™yю nби1тель сію2] д0брэ сохрани2: прeжде tшeдшыz nтцы2 и3 брaтію нaшу въ селeніихъ прaведныхъ ўчини2, и3 нaсъ въ покаsніи и3 и3сповёданіи пріими2, ћкw бlгjй и3 человэколю1бецъ.

Посeмъ покл0ны вели6кіz три2, глаг0люще въ себЁ на к0емждо покл0нэ мlтву прпdбнагw є3фрeма.

ГDи и3 вLко животA моегw2, дyхъ прaздности, ўнhніz, любоначaліz и3 праздносл0віz не дaждь ми2 [покл0нъ вели1кій].

Д¦ъ же цэломyдріz, смиреномyдріz, терпёніz и3 любвE дaруй ми2 рабY твоемY [покл0нъ вели1кій].

Е$й гDи цRю2, дaруй ми2 зрёти мо‰ прегрэшє1ніz, и3 не њсуждaти брaта моегw2: ћкw бlгословeнъ є3си2 во вёки вэкHвъ, ґми1нь [покл0нъ вели1кій].

Тaже мaлыхъ покл0нwвъ в7i, глаг0люще себЁ втaй на кjйждо покл0нъ: Б9е, њчи1сти мS грёшнаго.

И# пaки, скончaвъ покл0ны, глаг0лемъ мlтву всю2 вышепи1санную: ГDи и3 вLко животA моегw2... [покл0нъ є3ди1нъ вели1кій].

Чтeцъ: С™hй б9е, с™hй крёпкій, с™hй безсмeртный, поми1луй нaсъ [три1жды].

Слaва, и3 нhнэ...

Прес™az трbце, поми1луй нaсъ: гDи, њчи1сти грэхи2 нaшz: вLко, прости2 беззакHніz н†ша: с™hй, посэти2 и3 и3сцэли2 нeмwщи нaшz, и4мене твоегw2 рaди.

ГDи, поми1луй [три1жды].

Слaва, и3 нhнэ...

Џ§е нaшъ, и4же є3си2 на нб7сёхъ, да с™и1тсz и4мz твоE, да пріи1детъ цrтвіе твоE, да бyдетъ в0лz твоS, ћкw на нб7си2 и3 на земли2. Хлёбъ нaшъ насyщный дaждь нaмъ днeсь: и3 њстaви нaмъ д0лги нaшz, ћкоже и3 мы2 њставлsемъ должникHмъ нaшымъ: и3 не введи2 нaсъ во и3скушeніе, но и3збaви нaсъ t лукaвагw.

Сщ7eнникъ: Ћкw твоE є4сть цrтво, и3 си1ла, и3 слaва, nц7A, и3 сн7а, и3 с™aгw д¦а, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ.

Ли1къ: Ґми1нь.

ГDи поми1луй [в7i].

Тaже мlтву: Всес™az трbце, є3диносyщнаz держaво, нераздёльное цrтво, всёхъ бlги1хъ винA, бlговоли1 же и3 њ мнЁ грёшнэмъ, ўтверди2, вразуми2 сeрдце моE, и3 всю2 мою2 tими2 сквeрну. просвэти2 мою2 мhсль, да вhну слaвлю, пою2 и3 покланsюсz, и3 глаг0лю: є3ди1нъ с™ъ, є3ди1нъ гDь, ї}съ хrт0съ, въ слaву бGа nц7A, ґми1нь.

Посeмъ: Бyди и4мz гDне бlгословeно t нhнэ и3 до вёка [три1жды, покл0ны три2]. Слaва, и3 нhнэ...

Тaже pал0мъ lг: Бlгословлю2 гDа на всsкое врeмz...

И# посeмъ: Премyдрость.

Ли1къ: Дост0йно є4сть ћкw вои1стинну, бlжи1ти тS бцdу, приснобlжeнную, и3 пренепор0чную, и3 м™рь бGа нaшегw.

Сщ7eнникъ: Прес™az бцdе, спаси2 нaсъ.

Ли1къ: ЧCтнёйшую херув‡мъ, / и3 слaвнэйшую без8 сравнeніz сераф‡мъ, / без8 и3стлёніz бGа сл0ва р0ждшую, / сyщую бцdу тS величaемъ.

Сщ7eнникъ: Слaва тебЁ хrтE б9е, ўповaніе нaше, слaва тебЁ.

Ли1къ: Слaва, и3 нhнэ... ГDи поми1луй [три1жды]. Бlгослови2.

И# бывaетъ конeчный tпyстъ. Сі‰ же бывaютъ, є3гдA є4сть вели1кій п0стъ.

Ѓще же є4сть и4нъ п0стъ, и3 пёто Ґллилyіа, по покл0нэхъ, и3 трис™0мъ, и3 по возглaсэ: Ћкw твоE є4сть цrтво... И# мы2: Ґми1нь. ГDи поми1луй [в7i]. Слaва, и3 нhнэ... И# пaки, ГDи поми1луй [три1жды]. Бlгослови2. И# tпyстъ.

Нехай буде відомо, що благословенний хліб допомагає від усяких лих, якщо з вірою приймається.

І нехай буде тобі відомо, священнику, і пильнуй, щоб цього дотримуватися: цей благословенний єлей удруге не благословляй, так само ні вина, ні пшениці, ні хлібів на іншому всенічному бдінні; але якщо залишилося зовсім мало, виставляй нове, ще не благословенне. Цим єлеєм, який ти благословив, якщо є іконостас, знаменуй людей під час цілування ікони. Можна також уживати його в їжу. Вино ж споживай із благоговінням, оскільки воно благословенне. Хліби, роздробивши, роздавай разом із антидором або вдома споживай їх із честю за трапезою перед звичайною їжею. Пшеницю ж або посій, або змели разом з іншою і з подякою споживи. Звершувати ж Літургію на цих хлібах або на цьому вині не дерзай, згідно з правилом Номоканону про священнодійство.

В інші ж дні, коли нема свята і літія не правиться, правиться повсякденна вечірня так:

після великої єктенії кафизма чергова; після кафизми мала єктенія. І на Го́споди воззва́х..., стихири.

Сві́те ти́хий святи́я сла́ви, / Безсме́ртнаго Отця́ Небе́снаго, / Свята́го Блаже́ннаго, Ісу́се Христе́, / прише́дше на за́пад со́лнця, / ви́дівше світ вече́рній, / поє́м Отця́, Си́на і Свята́го Ду́ха, Бо́га. / Досто́їн єси́ во вся времена́ / піт би́ти гла́си преподо́бними, / Си́не Бо́жий, живо́т дая́й; / ті́мже мир Тя сла́вить.

І прокимен дня; або Аллилу́я.

Потім: Сподо́би, Го́споди, в ве́чер сей без гріха́ сохрани́тися нам. / Благослове́н єси́, Го́споди Бо́же оте́ць на́ших, / і хва́льно і просла́влено і́м'я Твоє́ во ві́ки, амі́нь. / Бу́ди, Го́споди, ми́лость Твоя́ на нас, я́коже упова́хом на Тя. / Благослове́н єси́, Го́споди, научи́ м'я оправда́нієм Твої́м. / Благослове́н єси́, Влади́ко, вразуми́ м'я оправда́нієм Твої́м. / Благослове́н єси́, Святи́й, просвіти́ м'я оправда́нії Твої́ми. / Го́споди, ми́лость Твоя́ во вік, діл руку́ Твоє́ю не пре́зри: / Тебі́ подоба́єть хвала́, Тебі́ подоба́єть пі́ніє, / Тебі́ сла́ва подоба́єть, Отцю́ і Си́ну і Свято́му Ду́ху, / ни́ні і при́сно і во ві́ки віко́в, амі́нь.

І єктенія:

Диякон: Іспо́лним вече́рнюю моли́тву на́шу Го́сподеві.

Хор: Го́споди, поми́луй.

Заступи́, спаси́, поми́луй і сохрани́ нас, Бо́же, Твоє́ю благода́тію.

Хор: Го́споди, поми́луй.

Ве́чера всего́ соверше́нна, свя́та, ми́рна і безгрі́шна, у Го́спода про́сим.

Хор: Пода́й, Го́споди.

А́нгела ми́рна, ві́рна наста́вника, храни́теля душ і тіле́с на́ших, у Го́спода про́сим.

Хор: Пода́й, Го́споди.

Проще́нія і оставле́нія гріхо́в і прегріше́ній на́ших, у Го́спода про́сим.

Хор: Пода́й, Го́споди.

До́брих і поле́зних душа́м на́шим і ми́ра ми́рові, у Го́спода про́сим.

Хор: Пода́й, Го́споди.

Про́чеє вре́м'я живота́ на́шего в ми́рі і покая́нії сконча́ти, у Го́спода про́сим.

Хор: Пода́й, Го́споди.

Христия́нськия кончи́ни живота́ на́шего, безболі́знени, непости́дни, ми́рни і до́браго отві́та на Стра́шнім Суди́щі Христо́ві про́сим.

Хор: Пода́й, Го́споди.

Пресвяту́ю, Пречи́стую, Преблагослове́нную, Сла́вную Влади́чицю на́шу Богоро́дицю і Присноді́ву Марі́ю со всі́ми святи́ми пом'яну́вше, са́мі себе́ і друг дру́га, і весь живо́т наш Христу́ Бо́гу предаді́м.

Хор: Тебі́, Го́споди.

І священник виголошує:

Я́ко Благ і Человіколю́бець Бог єси́, і Тебі́ сла́ву возсила́єм, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні і при́сно, і во ві́ки віко́в.

Хор: Амі́нь.

Священник: Мир всім.

Хор: І ду́хові твоєму́.

Диякон: Глави́ на́ша Го́сподеві прикло́ним.

Хор: Тебі́, Го́споди.

Го́споди Бо́же наш, приклони́вий небеса́ і соше́дий на спасе́ніє ро́да челові́чеськаго, при́зри на раби́ Твоя́ і на достоя́ніє Твоє́. Тебі́ бо стра́шному і Человіколю́бцю Судії́, Твої́ раби́ поклони́ша глави́, своя́ же покори́ша ви́я, не от челові́к ожида́юще по́мощі, но Твоєя́ прося́ще ми́лости, і Твоєго́ ча́юще спасе́нія; я́же сохрани́ на вся́коє вре́м'я, і по настоя́щем ве́чері, і в приходя́щую нощ, от вся́каго врага́, от вся́каго проти́внаго ді́йства дия́вольськаго, і от помишле́ній су́єтних, і воспомина́ній лука́вих.

Потім виголошує священник:

Бу́ди держа́ва Ца́рствія Твоєго́ благослове́нна і препросла́влена, Отця́, і Си́на, і Свята́го Ду́ха, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в.

Хор: Амі́нь.

І на стиховні стихири; і: Ни́ні отпуща́єши раба́ Твоєго́, Влади́ко, / по глаго́лу Твоєму́ с ми́ром; / я́ко ви́діста о́чі мої́ спасе́ніє Твоє́, / є́же єси́ угото́вал пред лице́м всіх люде́й, / світ во открове́ніє язи́ков / і сла́ву люде́й Твої́х Ізра́їля.

Чтець: Святи́й Бо́же, Святи́й Крі́пкий, Святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас [тричі].

Сла́ва, і ни́ні...

Пресвята́я Тро́йце, поми́луй нас: Го́споди, очи́сти гріхи́ на́ша; Влади́ко, прости́ беззако́нія на́ша; Святи́й, посіти́ і ісціли́ не́мощі на́ша і́мене Твоєго́ ра́ди.

Го́споди, поми́луй [тричі].

Сла́ва, і ни́ні...

О́тче наш, І́же єси́ на Небесі́х, да святи́ться і́м'я Твоє́, да при́йдеть Ца́рствіє Твоє́, да бу́деть во́ля Твоя́, я́ко на Небесі́ і на землі́. Хліб наш насу́щний даждь нам днесь; і оста́ви нам до́лги на́ша, я́коже і ми оставля́єм должнико́м на́шим; і не введи́ нас во іскуше́ніє, но ізба́ви нас от лука́ваго.

Священник: Я́ко Твоє́ єсть Ца́рство, і си́ла, і сла́ва, Отця́, і Си́на, і Свята́го Ду́ха, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в.

Хор: Амі́нь.

І тропарі в належному за Уставом порядку. І після цього єктенія:

Поми́луй нас, Бо́же, по вели́цій ми́лості Твоє́й, мо́лим Ті ся, усли́ши і поми́луй.

Хор: Го́споди, поми́луй [тричі].

Єще́ мо́лимся о господи́ні і отці́ на́шем Блаже́ннійшем Митрополи́ті [або: Святі́йшем Патріа́рсі*] [ім'я], і о господи́ні на́шем високопреосвяще́ннійшем митрополи́ті [або: архієпи́скопі, або: преосвяще́ннійшем єпи́скопі] [ім'я], і о всей во Христі́ бра́тії на́шей.

Хор: Го́споди, поми́луй [тричі].

Єще́ мо́лимся о богохрани́мій страні́ на́шей, власте́х і во́їнстві єя́, да ти́хоє і безмо́лвноє житіє́ поживе́м во вся́ком благоче́стії і чистоті́.

Хор: Го́споди, поми́луй [тричі].

Єще́ мо́лимся о блаже́нних і приснопа́м'ятних созда́телех свята́го хра́ма сего́ [якщо в монастирі: святи́я оби́телі сея́] і о всіх преждепочи́вших отці́х і бра́тіях, зді лежа́щих і повсю́ду правосла́вних.

Хор: Го́споди, поми́луй [тричі].

Єще́ мо́лимся о ми́лості, жи́зні, ми́рі, здра́вії, спасе́нії, посіще́нії, проще́нії і оставле́нії гріхо́в рабо́в Бо́жиїх, бра́тії свята́го хра́ма сего́ [якщо в монастирі: святи́я оби́телі сея́].

Хор: Го́споди, поми́луй [тричі].

Єще́ мо́лимся о плодонося́щих і доброді́ющих во святі́м і всечестні́м хра́мі сем, тружда́ющихся, пою́щих і предстоя́щих лю́дех, ожида́ющих от Тебе́ вели́кия і бога́тия ми́лости.

Хор: Го́споди, поми́луй [тричі].

Виголошує священник:

Я́ко Ми́лостив і Человіколю́бець Бог єси́, і Тебі́ сла́ву возсила́єм, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні і при́сно, і во ві́ки віко́в.

Хор: Амі́нь.

Після виголосу священник виголошує: Прему́дрость.

Хор: Благослови́.

Священник: Сий благослове́н Христо́с, Бог наш, всегда́, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в.

Хор: Амі́нь. Утверди́, Бо́же, святу́ю правосла́вную ві́ру, правосла́вних христия́н, во вік ві́ка.

Священник: Пресвята́я Богоро́дице, спаси́ нас.

Хор: Честні́йшую Херуви́м / і сла́внійшую без сравне́нія Серафи́м, / без істлі́нія Бо́га Сло́ва ро́ждшую, / су́щую Богоро́дицю Тя велича́єм.

Священник: Сла́ва Тебі́, Христе́ Бо́же, упова́ніє на́ше, сла́ва Тебі́.

Хор: Сла́ва, і ни́ні...

Священник стоїть біля Царських врат і звертається на захід до народу, проголошуючи відпуст, на якому поминає святого, якому присвячений храм, і святого, якому звершується служба:

[Воскреси́й із ме́ртвих] Христо́с, і́стинний Бог наш, моли́твами Пречи́стия Своєя́ Ма́тере, святи́х сла́вних і всехва́льних апо́столов, і свята́го [ім'я, що його храм, і його день], святи́х пра́ведних богооте́ць Іоаки́ма і А́нни, і всіх святи́х, поми́луєть і спасе́ть нас, я́ко Благ і Человіколю́бець.

І хор співає многоліття.

Якщо Чотиридесятниця або інший піст і співається Аллилу́я, а також тропарі, глас 4: Богоро́дице Ді́во, ра́дуйся, / Благода́тная Марі́є, Госпо́дь с Тобо́ю: / благослове́нна Ти в жена́х, і благослове́н плод чре́ва Твоєго́, / я́ко Спа́са родила́ єси́ душ на́ших [поклін один].

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху.

Крести́телю Христо́в, всіх нас пом'яни́, / да ізба́вимся от беззако́ній на́ших: / тебі́ бо даде́ся благода́ть моли́тися за ни [поклін один].

І ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь.

Молі́те за ни, святі́ї апо́столи, святі́ї всі, / да ізба́вимся от бід і скорбе́й: / вас бо те́плия предста́телі ко Спа́су стяжа́хом [поклін один].

Под Твоє́ благоутро́біє прибіга́єм, Богоро́дице, / моле́нія на́ша не пре́зри во обстоя́нії, / но от бід ізба́ви ни, єди́на Чи́стая, єди́на Благослове́нная [без поклону].

Потім, Го́споди, поми́луй [40 разів]. Сла́ва, і ни́ні... Честні́йшую Херуви́м / і сла́внійшую без сравне́нія Серафи́м, / без істлі́нія Бо́га Сло́ва ро́ждшую, / су́щую Богоро́дицю Тя велича́єм. І́менем Госпо́днім благослови́, о́тче.

Священник: Сий благослове́н Христо́с, Бог наш, всегда́, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в.

Хор: Амі́нь. Небе́сний Царю́, ві́ру утверди́, язи́ки укроти́, мир умири́, святи́й храм сей [або: святу́ю оби́тель сію́] до́брі сохрани́: пре́жде отше́дшия отці́ і бра́тію на́шу в селе́ніїх пра́ведних учини́, і нас в покая́нії і іспові́данії прийми́, я́ко Благи́й і Человіколю́бець.

Після цього три великі поклони, на кожному промовляючи про себе молитву преподобного Єфрема:

Го́споди і Влади́ко живота́ моєго́, дух пра́здности, уни́нія, любонача́лія і праздносло́вія не даждь мі [поклін великий].

Дух же цілому́дрія, смиренному́дрія, терпі́нія і любве́ да́руй мі, рабу́ Твоєму́ [поклін великий].

Єй, Го́споди, Царю́, да́руй мі зрі́ти моя́ прегріше́нія і не осужда́ти бра́та моєго́, я́ко Благослове́н єси́ во ві́ки віко́в, амі́нь [поклін великий].

Також 12 малих поклонів, на кожному подумки промовляючи: Бо́же, очи́сти м'я, грі́шнаго.

І знову всю молитву: Го́споди і Влади́ко живота́ моєго́... [поклін один великий].

Чтець: Святи́й Бо́же, Святи́й Крі́пкий, Святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас [тричі].

Сла́ва, і ни́ні...

Пресвята́я Тро́йце, поми́луй нас: Го́споди, очи́сти гріхи́ на́ша; Влади́ко, прости́ беззако́нія на́ша; Святи́й, посіти́ і ісціли́ не́мощі на́ша і́мене Твоєго́ ра́ди.

Го́споди, поми́луй [тричі].

Сла́ва, і ни́ні...

О́тче наш, І́же єси́ на Небесі́х, да святи́ться і́м'я Твоє́, да при́йдеть Ца́рствіє Твоє́, да бу́деть во́ля Твоя́, я́ко на Небесі́ і на землі́. Хліб наш насу́щний даждь нам днесь; і оста́ви нам до́лги на́ша, я́коже і ми оставля́єм должнико́м на́шим; і не введи́ нас во іскуше́ніє, но ізба́ви нас от лука́ваго.

Священник: Я́ко Твоє́ єсть Ца́рство, і си́ла, і сла́ва, Отця́, і Си́на, і Свята́го Ду́ха, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в.

Хор: Амі́нь.

Го́споди, поми́луй [12 разів].

Потім моли́тву: Всесвята́я Тро́йце, Єдиносу́щная держа́во, Неразді́льноє Ца́рство, всіх благи́х вина́, благоволи́ же і о мні грі́шнім, утверди́, вразуми́ се́рдце моє́, і всю мою́ отими́ скве́рну. Просвіти́ мою́ мисль, да ви́ну сла́влю, пою́ і покланя́юся, і глаго́лю: єди́н Свят, єди́н Госпо́дь, Ісу́с Христо́с, в сла́ву Бо́га Отця́, амі́нь.

Потім: Бу́ди і́м'я Госпо́днє благослове́но от ни́ні і до ві́ка [тричі, поклони три]. Сла́ва, і ни́ні...

Потім псалом 33: Благословлю́ Го́спода на вся́коє вре́м'я...

І потім: Прему́дрость.

Хор: Досто́йно єсть я́ко воі́стину блажи́ти Тя, Богоро́дицю, Присноблаже́нную і Пренепоро́чную і Ма́тер Бо́га на́шего.

Священник: Пресвята́я Богоро́дице, спаси́ нас.

Хор: Честні́йшую Херуви́м / і сла́внійшую без сравне́нія Серафи́м, / без істлі́нія Бо́га Сло́ва ро́ждшую, / су́щую Богоро́дицю Тя велича́єм.

Священник: Сла́ва Тебі́, Христе́ Бо́же, упова́ніє на́ше, сла́ва Тебі́.

Хор: Сла́ва, і ни́ні... Го́споди, поми́луй [тричі]. Благослови́.

І буває кінцевий відпуст. Такий порядок звершується у Великий піст.

Якщо інший піст і співається Аллилу́я, після поклонів, Трисвятого і виголосу: Я́ко Твоє́ єсть Ца́рство... І ми: Амі́нь. Го́споди, поми́луй [12 разів]. Сла́ва, і ни́ні... І знову, Го́споди, поми́луй [тричі]. Благослови́. І відпуст.